Лекции.Орг
 

Категории:


Теория отведений Эйнтховена: Сердце человека – это мощная мышца. При синхронном возбуждении волокон сердечной мышцы...


Универсальный восьмиосный полувагона: Передний упор отлит в одно целое с ударной розеткой. Концевая балка 2 сварная, коробчатого сечения. Она состоит из...


Как ухаживать за кактусами в домашних условиях, цветение: Для кого-то, это странное «колючее» растение, к тому же плохо растет в домашних условиях...

Етапи багаторічної підготовки



 

Слід зазначити, що в окремих видах спорту немає чітких меж між стадіями і етапами багаторічного процесу, як і строгих часових рамок цих стадій і етапів.

Раціональна побудова багаторічного спортивного тренування здійснюється на основі обліку наступних чинників:

· оптимальних вікових рамок, в межах яких зазвичай досягаються найвищі результати в обраному виді спорту;

· тривалості систематичної підготовки для досягнення цих результатів;

· переважній спрямованості тренування на кожному етапі багаторічної підготовки;

· паспортного віку, в якому спортсмен приступив до занять, і біологічного віку, в якому почалося спеціальне тренування;

· індивідуальних особливостей спортсмена і темпів зростання його майстерності.

Багаторічний процес тренування і змагань спортсмена будується на основі наступних методичних положень.

1) Єдина педагогічна система, раціональна спадкоємність забезпечуваних завдань, засобів, методів, організаційних форм підготовки усіх вікових груп. Основним критерієм ефективності багаторічної підготовки є найвищий спортивний результат, досягнутий в оптимальних вікових межах для цього виду спорту.

2) Цільова спрямованість по відношенню до вищої спортивної майстерності в процесі підготовки для усіх вікових груп.

3) Оптимальне співвідношення (співмірність) різних сторін підготовленості спортсмена в процесі багаторічного тренування.

4) Неухильне зростання об'єму засобів загальної і спеціальної підготовки, співвідношення між якими поступово змінюється. З року в рік збільшується питома вага об'єму засобів спеціальної підготовки по відношенню до загального об'єму тренувального навантаження і відповідно зменшується питома вага загальної підготовки.

5) Поступальне збільшення об'єму і інтенсивності тренувальних і змагальних навантажень. Кожен період чергового річного циклу повинен починатися і завершуватися на більш високому рівні тренувальних навантажень в порівнянні з відповідними періодами попереднього річного циклу.

6) Суворе дотримання поступовості в процесі використання тренувальних і змагальних навантажень, особливо в заняттях з дітьми, підлітками, оскільки усебічна підготовленість неухильно підвищується лише у тому випадку, якщо тренувальні і змагальні навантаження на усіх етапах багатолітнього процесу повністю відповідають його біологічному віку і індивідуальним можливостям спортсмена.

7) Одночасне виховання фізичних якостей спортсменів на усіх етапах багаторічної підготовки і переважний розвиток окремих якостей у вікові періоди, найбільш придатні для цього. У шкільні роки є можливості для розвитку усіх фізичних якостей, якщо забезпечена ефективна педагогічна дія, яка, проте, не повинна принципово змінювати закономірності вікового розвитку тих або інших сторін рухової функції людини.

У табл. 2 показані орієнтовні сенситивні (чутливі) періоди зміни ростовагових показників і розвитку фізичних якостей дітей шкільного віку.

Таблиця 2 Орієнтовні сенситивні (чутливі) періоди зміни ростовагових показників і розвитку фізичних якостей дітей шкільного віку
Ростовагові показники і фізичні якості Вік, років
Зріст           + + + +    
Вага           + + + +    
Сила максимальна             + +   + +
Швидкість   + + +         + + +
Швидкісно-силові якості     + + + + + + +    
Витривалість (аеробні можливості)   + +           + + +
Швидкісна витривалість                 + + +
Анаеробні можливості (гліколітичні)                 + + +
Гнучкість + + + +   + +        
Координаційні здібності     + + + +          
Рівновага + + + + + + + +      

 

Переважна спрямованість тренувального процесу на етапах багаторічної підготовки визначається з урахуванням цих сенситивних періодів розвитку фізичних якостей. В той же час доцільно приділяти увагу вихованню тих фізичних якостей, які в цьому віці активно не розвиваються. Особливо важливо дотримуватися співмірності в розвитку загальної витривалості і швидкісних здібностей, в розвитку загальної витривалості і сили, тобто тих якостей, в основі яких закладені різні фізіологічні механізми.

У дівчаток сенситивні періоди формування фізичних якостей наступають на один рік раніше.

Щоб раціонально побудувати багаторічний тренувальний процес, слід враховувати терміни, необхідні для досягнення найвищих спортивних результатів в тому або іншому виді спорту. Як правило, здібні спортсмени досягають перших великих успіхів через 4-6 років, а вищих досягнень - через 7-9 років спеціалізованої підготовки.

Процес багаторічної підготовки спортсменів умовно ділиться на 7 етапів (В.М. Платонов, 2004): початкової підготовки, попередньої базової підготовки, спеціалізованої базової підготовки, підготовки до вищих досягнень, максимальна реалізація індивідуальних можливостей, збереження вищої спортивної майстерності, поступове зниження досягнень(табл. 3).

Тривалість етапів багаторічної підготовки обумовлена особливостями виду спорту, рівнем спортивної підготовленості спортсменів. Чіткої межі між етапами немає. Вирішуючи питання про перехід до чергового етапу підготовки, слід враховувати паспортний і біологічний вік спортсмена, рівень його фізичного розвитку і підготовленості, здатність до успішного виконання вікових тренувальних і змагальних навантажень.

Етап початкової підготовки охоплює молодший шкільний вік і переходить в наступний етап з початком спортивної спеціалізації. На цьому етапі в тренувальних заняттях вирішуються наступні завдання:

1) освоєння доступних знань в області фізичної культури і спорту;

2) формування необхідного основного фонду рухових умінь і навичок з окремих видів спорту, їх закріплення і вдосконалення;

3) сприяння гармонійному формуванню зростаючого організму, зміцненню здоров'я, усебічному вихованню фізичних якостей, переважно швидкісних, швидкісно-силових здібностей, загальної витривалості.

 

Таблиця 3 Модель-схема багаторічної підготовки спортсменів  
Етап багаторічної підготовки Тривалість етапу Переважна спрямованість тренування Співвідношення загальної, допоміжної і спеціальної підготовки (%)
Початкової підготовки 2-3 роки Зміцнення здоров'я і поліпшення фізичного розвитку. Оволодіння основами техніки виконання фізичних вправ. Придбання різнобічної фізичної підготовленості на основі занять різними видами спорту. Привиття інтересу до занять спортом. Виховання вольових якостей. Визначення виду спорту для наступних занять ЗФП – 50 ДП – 45 СП – 5 Річний обсяг роботи – 100-250 год  
Попередньої базової підготовки 2-3 роки Досягнення усебічної фізичної підготовленості. Оволодіння основами техніки обраного виду спорту і інших фізичних вправ. Виховання основних фізичних якостей. Набуття змагального досвіду шляхом участі в змаганнях в різних видах спорту (на основі багатосторонньої підготовки). Визначення спортивних задатків і здібностей (спортивна орієнтація). Уточнення спортивної спеціалізації ЗФП –35 ДП – 50 СП – 15 Річний обсяг роботи – 250-600 год  
Спеціалізованої базової підготовки 3-4 роки Вдосконалення техніки обраного виду спорту і спеціальних фізичних якостей. Підвищення рівня підготовленості. Накопичення змагального досвіду в обраному виді спорту. Вдосконалення вольових якостей ЗФП –20 ДП – 40 СП – 40 Річний обсяг роботи – 600-900 год
Підготовка до вищих досягнень 2 роки Вдосконалення техніки обраного виду спорту і спеціальних фізичних якостей. Підвищення тактичної підготовленості. Освоєння належних тренувальних навантажень. Досягнення спортивних результатів, характерних для зони перших великих успіхів в цій спеціалізації (нормативу майстра спорту). Вдосконалення змагального досвіду і психічної підготовленості ЗФП –15 ДП – 25 СП – 60 Річний обсяг роботи – 900-1400 год  
Максимальна реалізація індивідуальних можливостей 2-3 роки Знайти приховані резерви організму спортсмена у різних сторонах його підготовленості і забезпечити їх прояв у тренувальній і змагальній діяльності ЗФП –12 ДП – 23 СП – 65 Річний обсяг роботи – 1400 год  
Збереження вищої спортивної майстерності 3-4 роки Сугубо індивідуальний підхід, намагання зберегти раніше досягнутий рівень функціональних можливостей основних систем організму при попередньому або навіть меншому обсязі тренувальної роботи. Більше уваги приділяється удосконаленню технічної майстерності, посиленню психічної готовності, ліквідації особистих недоліків у рівні фізичної підготовленості. Треба намагатися змінювати засоби і методи тренування, застосування комплексів вправ, які ще не використовувалися, нових тренажерних пристроїв, неспецифічних засобів, які стимулюють працездатність і ефективність виконання рухових дій ЗФП –15 ДП – 25 СП – 60 Річний обсяг роботи – 1400-1200 год
Поступове зниження досягнень 2-3 і більше років Протидія зниженню рівня специфічної адаптації і готовності до змагань. Особливого значення набуває ефективне використання позатренувальних і позазмагальних факторів. Дуже важливі і сприятливі умови життя – гарні житлові умови, матеріальне благополуччя, соціальна захищеність і впевненість у завтрашньому дні. ЗФП –20 ДП – 30 СП – 50 Річний обсяг роботи – 1200-1000 год
 

 

Підготовка дітей характеризується різноманітністю засобів, методів і організаційних форм, широким використанням елементів


різних видів спорту, рухливих і спортивних ігор. Ігровий метод допомагає емоційно і невимушено виконувати вправи, підтримувати інтерес у дітей при повторенні учбових завдань. На цьому етапі не повинні проводитися тренувальні заняття з великими фізичними і психічними навантаженнями, із застосуванням одноманітного, монотонного учбового матеріалу.

Етап попередньої базової підготовки. Основними завданнями на цьому етапі є забезпечення усебічної фізичної підготовленості спортсменів, подальше оволодіння ними раціональною спортивною технікою, створення сприятливих передумов для досягнення найвищих результатів у віці, оптимальному для кожного виду спорту.

Спеціалізація має "багатосторонній", зовсім не вузьконаправлений характер. Разом з оволодінням основами техніки обраного виду спорту і інших фізичних вправ особлива увага приділяється розвитку тих фізичних якостей і формуванню рухових навичок, які мають важливе значення для успішної спеціалізації в обраному виді спорту.

Різнобічна підготовка при відносно невеликому об’ємі спеціальних вправ перспективніша для наступного спортивного вдосконалення, чим вузькоспеціалізоване тренування.

Переважаючою тенденцією динаміки навантажень в роки початкової спеціалізації має бути збільшення об'єму при незначному прирості загальної інтенсивності тренування. Хоча інтенсивність вправ теж зростає, міру її збільшення треба нормувати у вужчих межах, ніж приріст загального об'єму. Особливу ретельність в дотриманні міри напруженості навантажень потрібно під час інтенсивного зростання і дозрівання організму, коли різко активізуються природні пластичні, енергетичні і регуляторні процеси, що само по собі являється для організму свого роду навантаженням.

Великі цикли тренування характеризуються розширеним підготовчим періодом. Період змагання представлений як би в згорнутому виді.

Етап спеціалізованої базової підготовки. На початку цього етапу основне місце продовжують займати загальна і допоміжна підготовки, широко застосовуються вправи із суміжних видів спорту, удосконалюється їх техніка. У другій половині цього етапу підготовка стає більш спеціалізованою. Тут, як правило, визначається предмет майбутньої спеціалізації, при чому спортсмени приходять до неї через тренування у суміжних номерах програми. На цьому етапі широко використовуються засоби, які дозволяють підвищити функціональний потенціал організму спортсмена без застосування великого обсягу роботи, максимально наближеної за характером до змагальної діяльності.

Етап підготовки до вищих досягнень. На цьому етапі планується досягнення максимальних результатів у видах спорту і видах змагань, вибраних для поглибленої спеціалізації. Значно підвищується частка засобів спеціальної підготовки у загальному обсязі тренувальної роботи, різко виростає змагальна практика.

Основне завдання етапу максимальне використання засобів, які здатні визвати бурхливе протікання адаптаційних процесів. Сумарна величина обсягу і інтенсивності тренувальної роботи досягає максимуму, широко використовуються заняття з великим навантаженням, кількість занять у тижневих мікроциклах може досягнути 15-20 і більше, різко підвищуються змагальна практика і обсяг спеціальної психологічної, тактичної та інтегральної підготовки.

Етап максимальної реалізації індивідуальних можливостей. Основною особливістю є підвищення результативноті за рахунок якісних сторін системи спортивної підготовки. Обсяг тренувальної роботи і змагальної діяльності або стабілізується на рівні, досягнутому на попередньому етапі багатолітньої підготовки, або може бути незначно (5-10 %) підвищене або зменшене. Основне завдання етапу знайти приховані резерви організму спортсмена у різних сторонах його підготовленості і забезпечити їх прояв у тренувальній і змагальній діяльності.

Етап збереження вищої спортивної майстерності. Підготовка на цьому етапі характеризується сугубо індивідуальним підходом, намаганням зберегти раніше досягнутий рівень функціональних можливостей основних систем організму при попередньому або навіть меншому обсязі тренувальної роботи. Одночасно більше уваги приділяється удосконаленню технічної майстерності, посилення психічної готовності, ліквідації особистих недоліків у рівні фізичної підготовленості. Одним їз важливих факторів підтримки спортивних досягнень виступає тактична зрілість, яка прямо залежить від змагального досвіду спортсмена. На цьому етапі, як ніколи раніше, треба намагатися змінювати засоби і методи тренування, застосування комплексів вправ, які ще не використовувалися, нових тренажерних пристроїв, неспецифічних засобів, які стимулюють працездатність і ефективність виконання рухових дій.

Етап поступового зниження досягнень. Підготовка на цьому етапі ще більше, ніж на попередньому характеризується зниженням сумарного обсягу тренувальної і змагальної діяльності, сугубо індивідуальним підходом до побудови процесу підговки, підвищеною увагою до загальної і допоміжної підготовки, що повинно загальмувати процес втрати базових компонентів підготовленості. Важливим моментом підготовки може бути перехід на систему побудови річної підготовки з меншою кількістю циклів. Це робить процес більш щадним і дозволяє сконцентрувати у певних періодах максимальний обсяг специфічних засобів як фактор стимуляції адаптаційних ресурсіві виводу спортсмена на найвищий рівень готовності до моменту головних змагань року. Особливого значення набуває ефективне використання позатренувальних і позазмагальних факторів. Дуже важливі і сприятливі умови життя – гарні житлові умови, матеріальне благополуччя, соціальна захищеність і впевненість у завтрашньому дні.

 

Орієнтовні вікові межі етапів підготовки в процесі багаторічного тренування в різних видах спорту представлені в таблиці 4.

Таблиця 4 Орієнтовні вікові межі (мінімальні) етапів підготовки в процесі багаторічного тренування
Вид спорту Етап початкової підготовки (років) Етап попередньої базової підготовкиї (років) Етап поглибленої спеціалізації в обраному виді спорту (років) Етап спортивного вдосконалення (років)
Гімнастика спортивна 7-9 (м) 10-11 12-13 14 і старше
  6-8 (д) 9-10 11-12 13 і старше
Плавання 7-9 10-11 12-13 14 і старше
Баскетбол 8-10 11-12 13-15 16 і старше
Футбол 8-10 11-12 13-15 16 і старше
Волейбол 9-10 12-13 14-16 17 і старше
Швидкісний біг на ковзанах 9-11 12-13 14-15 16 і старше
Легка атлетика 9-11 12-13 14-15 16 і старше
Лижні перегони 9-11 12-13 14-15 16 і старше
Хокей з шайбою 9-11 12-13 14-16 17 і старше
Бокс 10-12 13-14 15-16 17 і старше
Боротьба 10-12 13-14 15-16 17 і старше
Велоспорт 10-12 13-14 15-16 17 і старше
Веслування академічне 10-12 13-14 15-16 17 і старше
Веслування на байдарках і каное 10-12 13-14 15-16 17 і старше
Стрільба кульова 10-12 13-14 15-16 17 і старше
Сучасне п'ятиборство 10-12 13-14 15-16 17 і старше
Важка атлетика 10-12 13-14 15-16 17 і старше
Фехтування 10-12 13-14 15-16 17 і старше
Кінний спорт 11-13 14-15 16-17 18 і старше

19.2. Побудова тренування в малих циклах (мікроциклах)

Мікроцикл - це малий цикл тренування, найчастіше з тижневою або близько тижневою тривалістю, що включає звичайно від двох до декількох занять.

Зовнішніми ознаками мікроциклу є:

— наявність двох фаз в його структурі - фази (кумулятивної) стимуляції і відновної фази (розвантаження і відпочинок). При цьому рівні поєднання (за часом) цих фаз зустрічаються лише в тренуванні спортсменів-початківців. У підготовчому періоді фаза стимуляції значно перевищує відновлювальну, а в змаганні їх співвідношення стають більш варіативними;

— часто закінчення мікроциклу пов'язане з відновною фазою, хоча вона зустрічається і в середині його;

— регулярна повторюваність в оптимальній послідовності занять різної спрямованості, різного об'єму і різної інтенсивності.

Аналіз тренувального процесу в різних видах спорту дозволяє виділити певне число узагальнених по напрямах тренувальних мікроциклів : втягуючих, базових, контрольно-підготовчих, підводящих, а також змагальних і відновних.

У практиці окремих видів спорту зустрічається від чотирьох до дев'яти різних типів мікроциклів.

Втягуючі мікроцикли характеризуються невисоким сумарним навантаженням і спрямовані на підведення організму спортсмена до напруженої тренувальної роботи. Застосовуються в першому мезоциклі підготовчого періоду, а також після хвороби.

Базові мікроцикли (загальнопідготовчі) характеризуються великим сумарним об'ємом навантажень. Їх основна мета - стимуляція адаптаційних процесів в організмі спортсменів, рішення головних завдань техніко-тактичної, фізичної, вольової, спеціальної психічної підготовки. Через це базові мікроцикли складають основний зміст підготовчого періоду.

Контрольно-підготовчі мікроцикли діляться на спеціально підготовчі і модельні.

Спеціально підготовчі мікроцикли, характеризуються середнім об'ємом тренувального навантаження і високою змагальною інтенсивністю, спрямовані на досягнення необхідного рівня спеціальної працездатності на змаганнях, шліфовку техніко-тактичних навичок і умінь, спеціальну психічну підготовленість.

Модельні мікроцикли пов'язані з моделюванням змагального регламенту в процесі тренувальної діяльності і спрямовані на контроль за рівнем підготовленості і підвищення здібностей до реалізації накопиченого рухового потенціалу спортсмена. Загальний рівень навантаження в ньому може бути вищим, ніж в майбутньому змаганні (правило перевищеної дії).

Ці два види контрольно-підготовчих мікроциклів використовуються на завершальних етапах підготовчого і змагального періоду.

Підводящімікроцикли. Зміст цих мікроциклів може бути різноманітним. Воно залежить від системи підведення спортсмена до змагань, особливостей його підготовки до головних стартів на завершальному етапі. У них можуть вирішуватися питання повноцінного відновлення і психічного налаштування. В цілому вони характеризуються невисоким рівнем об'єму і сумарної інтенсивності навантажень.

Відновні мікроцикли зазвичай завершують серію напружених базових, контрольно-підготовчих мікроциклів. Відновні мікроцикли планують і після напруженої змагальної діяльності. Їх основна роль зводиться до забезпечення оптимальних умов для відновних і адаптаційних процесів в організмі спортсмена. Це обумовлює невисоке сумарне навантаження таких мікроциклів, широке застосування в них засобів активного відпочинку.

Змагальні мікроцикли мають основний режим, який відповідає змагальній програмі. Структура і тривалість цих мікроциклів визначаються специфікою змагань в різних видах спорту, загальним числом стартів і паузами між ними. Залежно від цього змагальні мікроцикли можуть обмежуватися стартами, безпосереднім підведенням до них і відновними заняттями, а також можуть включати і спеціальні тренувальні заняття в інтервалах між окремими стартами і іграми.

У практиці спорту широко застосовуються мікроцикли, які отримали назву ударних. Вони використовуються в тих випадках, коли час підготовки до якогось змагання обмежено, а спортсменові необхідно швидше добитися визначених адаптаційних перебудов. При цьому ударним елементом можуть бути об'єм навантаження, її інтенсивність, концентрація вправ підвищеної технічної складності і психічної напруженості, проведення занять в екстремальних умовах зовнішнього середовища. Ударними можуть бути базові, контрольно-підготовчі і змагальні мікроцикли залежно від етапу річного циклу і його завдань.

У окремих мікроциклах повинні плануватися як робота різної спрямованості, що забезпечує по можливості удосконалення різних сторін підготовленості, так і робота більш менш вираженої переважної спрямованості відповідно до закономірностей побудови тренування на конкретних етапах річної і багаторічної підготовки.

У тижневому циклі з шести занять три припадають на вдосконалення швидкості і одне заняття проходить з максимальним навантаженням. Одне заняття в циклі спрямовано на підтримку аеробної підготовки. Особливе значення надається правильному плануванню навантажень, де має бути чітка послідовність занять. Велике навантаження одного заняття компенсується врівноваженим дозуванням наступного. У найпростішому варіанті завдання тижневого циклу виглядають наступним чином:

-Понеділок – розвиток швидкості,

- Вівторок – швидкісно-силові якості,

- Середа – швидкість і спритність,

- Четвер – спеціальна витривалість,

- П’ятниця – сила і спеціальна витривалість,

- Субота – загальна витривалість.

Ця інформація наводиться для розуміння послідовності вирішення педагогічних завдань у тижневому тренувальному мікроциклі. У відношенні футболу ці загальні дані потребують пояснення. Така спряженість всіх видів підготовки передбачає усунення дисбалансу і оптимізує зв’язок всіх видів підготовки. Безсумнівно, існують інші різновиди побудови тренувальних навантажень, але зупинимося на цьому і розшифруємо його доданки.





Дата добавления: 2015-05-05; просмотров: 3156 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:

Поиск на сайте:


© 2015-2019 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.009 с.