Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—оц≥альна типолог≥€ особистост≥




ќдн≥Їю з найважлив≥ших проблем соц≥олог≥чного анал≥зу Ї проблема соц≥альноњ типолог≥њ особистост≥. –озр≥зн€ють так≥ типи особистост≥:

o ≥деальний (в €кому знаходить ви€в вимога соц≥ального ≥деалу того чи ≥ншого сусп≥льства);

o нормативний (тобто сукупн≥сть властивостей особистост≥, формуванн€ €ких об'Їктивно необх≥дне дл€ розвитку певного сусп≥льства);

o реально ≥снуючий, або, за висловом ¬. ядова, модальний (тобто переважаючий тип особистост≥ на тому чи ≥ншому етап≥ розвитку сусп≥льства, €кий може суттЇво в≥др≥зн€тис€ в≥д нормативного ≥, тим б≥льше, ≥деального типу).

–. ƒарендорф розр≥зн€в чотири типи особистост≥:

o людина-працююча (особист≥сть, що створюЇ сусп≥льнокорисн≥ блага, наприклад, сел€нин, воњн, пол≥тик та ≥н.);

o людина-споживач (особист≥сть, сформована масовим споживанн€м);

o людина-ун≥версальна (особист≥сть, здатна займатис€ р≥зними видами д≥€льност≥);

o людина-тотал≥тарна (особист≥сть, що залежить в≥д тотал≥тарноњ держави).

       

ѕон€тт€ "соц≥ал≥зац≥€" (в≥д латинського вое≥а≥≥в - сусп≥льний) виникаЇ в американськ≥й та французьк≥й соц≥олог≥њ в к≥нц≥ ’≤’ ст. (‘. √≥дд≥нгс, √. “ард).

¬агомий внесок у розробку теор≥њ соц≥ал≥зац≥њ зд≥йснив “. ѕарсонс. ¬чений розум≥в соц≥ал≥зац≥ю €к процес ≥нтеграц≥њ ≥ндив≥да в соц≥альну систему шл€хом ≥нтернац≥онал≥зац≥њ загальноприйн€тих норм, "вбиранн€" в себе загальних ц≥нностей.

—оц≥ал≥зац≥€ забезпечуЇ потребу ≥ндив1≥да сл≥дувати загально-значущим нормам ≥ стандартам повед≥нки*265. ¬плив соц≥ального середовища на становленн€ особистост≥ становить суть проблеми соц≥ал≥зац≥њ.

*265: {Ћукашевичћ. ѕ. —оциологи€ воспитани€: Ћекции. -  ., 1996.}

 

—оц≥ал≥зац≥€ способи формуванн€ ум≥нь ≥ соц≥альних настанов≥ндив≥д≥в, €к≥ в≥дпов≥дають њхн≥м соц≥альним рол€м
пол€гаЇ у сходженн≥людини в≥д ≥ндив≥дуального до соц≥ального
процес входженн€ в сусп≥льство
процес становленн€ особистост≥,навчанн€ ≥ засвоЇнн€ ≥ндив≥дом ц≥нностей, норм, настанов, зразк≥в повед≥нки, притаманних певному сусп≥льству, соц≥альн≥й сп≥льнот≥ та груп≥
процес засвоЇнн€ та подальшого розвитку≥ндив≥дом соц≥ально-культурного досв≥ду

ќсновн≥ сфери соц≥ал≥зац≥њ - с≥м'€, групи ровесник≥в, ≥нститути вихованн€ ≥ осв≥ти тощо.

‘актори соц≥ал≥зац≥њ

—оц≥ал≥зац≥€ пол€гаЇ у сходженн≥ людини в≥д ≥ндив≥дуального до соц≥ального п≥д пр€мим чи опосередкованим впливом таких фактор≥в соц≥ального середовища, €к:

‘актори соц≥ального середовища

o сукупн≥сть ролей ≥ соц≥альних статус≥в, що сусп≥льство пропонуЇ людин≥;

o соц≥альн≥ сп≥льноти, в межах €ких ≥ндив≥д може реал≥зувати певн≥ соц≥альн≥ рол≥ ≥ набути конкретного статусу;

o система соц≥альних ц≥нностей ≥ норм, €к≥ дом≥нують у сусп≥льств≥ ≥ насл≥дуютьс€ молодшими покол≥нн€ми в≥д старших;

o соц≥альн≥ ≥нститути, €к≥ забезпечують виробництво ≥ в≥дтворенн€ культурних вз≥рц≥в, норм ≥ ц≥нностей та спри€ють њх переданню ≥ засвоЇнню;

o загальна ситуац≥€ в крањн≥, €ка може коливатис€ в≥д жорстко запрограмованого процесу формуванн€ нормативного чи ≥деального типу особистост≥ до переважанн€ стих≥йност≥ сусп≥льних вплив≥в на ≥ндив≥да; перша ситуац≥€ зазвичай характерна дл€ тотал≥тарних режим≥в, друга - дл€ сусп≥льств у перех≥дн≥ епохи њх розвитку.

¬иокремлюють також соц≥ально-психолог≥чн≥ фактори соц≥ал≥зац≥њ:

1. —оц≥альн≥, що в≥дбивають соц≥ально-культурний аспект (наб≥р ролей ≥ статус≥в, пропонованих сусп≥льством людин≥, сукупн≥сть соц≥альних ≥нститут≥в, у межах €ких вона може формувати своњ соц≥альн≥ €кост≥ й т.п.);

2. ≤ндив≥дуально-особист≥сн≥, значною м≥рою обумовлен≥ етапом життЇвого шл€ху людини (виб≥рков≥сть особистост≥ в освоЇнн≥ зразк≥в повед≥нки, д≥€льност≥, про€в≥ тендерних особливостей, трансльованих конкретним сусп≥льством)*266.

*266: {—олодовникова ».¬. —оциализаци€ личности в зрелом возрасте: ќпыт интерпретации // —оциологические исследовани€. - 2006. - є 2. - —. 32-39. }

«авд€ки соц≥ал≥зац≥њ людина залучаЇтьс€ до сусп≥льства, ≥ндив≥д стаЇ особист≥стю. —оц≥альн≥ €кост≥ особистост≥ зумовлен≥ соц≥альним середовищем, культурою, соц≥ально-економ≥чними умовами, в €ких в≥дбуваЇтьс€ соц≥ал≥зац≥€.

” цьому процес≥ зад≥€не все оточенн€ ≥ндив≥да: с≥м'€, сус≥ди, ровесники, виховател≥ ≥ вчител≥, колеги по робот≥ ≥ знайом≥, засоби масовоњ ≥нформац≥њ тощо. —оц≥ал≥зац≥€ - не одноразовий чи короткотривалий акт, вона зд≥йснюЇтьс€ прот€гом усього житт€ людини: в≥д дитинства до старост≥ включно. ”мови житт€ людини, а значить ≥ вона сама, пост≥йно зм≥нюютьс€, вимагаючи набутт€ нових соц≥альних статус≥в та реал≥зац≥њ в≥дпов≥дних соц≥альних ролей. ќсобливо в процес≥ радикальних зм≥н у сусп≥льств≥ в≥дбуваютьс€ докор≥нн≥ зм≥ни в статусному набор≥ особистост≥.

ѕ. Ѕергер ≥ “. Ћукман розр≥зн€ють два етапи соц≥ал≥зац≥њ - первинний ≥ вторинний.

ѕервинна соц≥ал≥зац≥њ в≥дбуваЇтьс€ в дитинств≥. ÷ей процес маЇ виражене емоц≥йне забарвленн€. ѕ≥д час первинноњ соц≥ал≥зац≥њ не виникаЇ проблем з ≥дентиф≥кац≥Їю, тому що немаЇ вибору "значущих ≥нших". ѕервинна соц≥ал≥зац≥€ зак≥нчуЇтьс€, коли в дитини формуЇтьс€ пон€тт€ "узагальненого ≥ншого".

¬торинна соц≥ал≥зац≥€ - входженн€ людини в нов≥ сектори сусп≥льства, у €кому живе. ¬она може сама обирати об'Їкт дл€ ≥дентиф≥кац≥њ, цей виб≥р б≥льш рац≥ональний2.

Ќа думку соц≥олог≥в, соц≥ал≥зац≥€ н≥коли не буваЇ повною ≥ н≥коли не завершуЇтьс€.

ѕервинна соц≥ал≥зац≥€ - (сфера м≥жособист≥сних в≥дносин) превалюЇ в перш≥й половин≥ житт€. јгенти соц≥ал≥зац≥њ - безпосереднЇ близьке оточенн€ людини: с≥м'€, родич≥, однол≥тки, учител≥.

¬торинна соц≥ал≥зац≥€ - (сфера соц≥альних в≥дносин). ѕревалюЇ в друг≥й половин≥ житт€. јгенти соц≥ал≥зац≥њ - вс≥, що знаход€тьс€ за близьким оточенн€м людини: адм≥н≥страц≥€, ¬Ќ«, «ћ≤, пол≥тичн≥ парт≥њ...

√. јндрЇЇва розр≥зн€ють три етапи соц≥ал≥зац≥њ: дотрудовий, трудовий та п≥сл€трудовий.

—“јƒ≤ѓ “ј ≤Ќ—“»“”“» —ќ÷≤јЋ≤«ј÷≤ѓ*271

*271: {—олодовникова ».¬. —оциализаци€ личности в зрелом возрасте: ќпыт интерпретации // —оциологические исследовани€. - 2006. - є 2. - —. 32-39.}

—тад≥€ соц≥ал≥зац≥њ ≤нститути соц≥ал≥зац≥њ
ƒќ“–”ƒќ¬ј –анн€- в≥д народженн€ до вступу дитини до школи. —тад≥€ навчанн€,що поЇднуЇ весь пер≥од юнацтва в широкому розум≥нн≥ цього терм≥на. Ѕатьк≥вська с≥м'€, дит€ч≥ дошк≥льн≥ установи. Ўкола, навчально-профес≥йн≥ установи; вищ≥ навчальн≥ заклади*272.
“–”ƒќ¬ј - охоплюЇ весь пер≥од трудовоњ д≥€льност≥ людини. google_protectAndRun("render_ads.js::google_render_ad", google_handleError, google_render_ad); “рудовий колектив, орган≥зац≥€, власна с≥м'€.
ѕ≤—Ћя“–”ƒќ¬ј - пенс≥йний в≥к. √ромадськ≥ орган≥зац≥њ, с≥м'€ д≥тей.

*272: {¬Ќ« €к ≥нститут соц≥ал≥зац≥њ, належить не т≥льки до дотрудовоњ стад≥њ, а, радше, займаЇ пром≥жне положенн€ м≥ж стад≥Їю навчанн€ й трудовою.}

Ќайб≥льш досл≥дженою Ї дотрудова стад≥€ соц≥ал≥зац≥њ. Ќайменш розробленою - п≥сл€трудова.

 

¬изначено, що ≥ндив≥ди у в≥ц≥ в≥д 60 до 74 рок≥в - це люди похилого в≥ку, в≥д 75 до 90 - стар≥, а п≥сл€ 90 - довгожител≥*273. «г≥дно з м≥жнародними критер≥€ми (наприклад, ќќЌ) населенн€ крањни вважаЇтьс€ старим, €кщо частка людей в≥ком 65 рок≥в та старше перевищуЇ 7 %, €кщо в структур≥ сусп≥льства 10-12 % громад€н похилого в≥ку - це демограф≥чна стар≥сть сусп≥льства. ƒл€ ”крањни цей показник - 12,5 %.

*273: {јнуфр≥Їва –. —оц≥альне становище ос≥б похилого в≥ку //”крањнське сусп≥льство 1994-2004. ћон≥торинг соц≥альних зм≥н / «а ред. д.е.н. ¬. ¬орони, д.соц.н. ћ. Ўульги. -  ., 2004. - 705 с.}

ѕроцес постар≥нн€ населенн€ в ”крањн≥ накладаЇтьс€ на формуванн€ в сусп≥льств≥ нових ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й та настанов. ” ос≥б похилого в≥ку знижуЇтьс€ р≥вень соц≥ально-психолог≥чноњ адаптац≥њ. ¬ пер≥од трансформац≥йних перетворень адаптац≥€ ос≥б похилого в≥ку ускладнюЇтьс€ ще й особист≥сними проблемами: необх≥дн≥стю розум≥нн€ представник≥в нових молодих когорт, "узагальнених ≥нших", €к≥ в цьому випадку виступають €к сусп≥льство загалом. « ≥ншого боку, ≥ сусп≥льство повинно враховувати, "пристосовуватис€" до того, що значну його частину становл€ть люди похилого в≥ку, що в≥кова структура маЇ вигл€д "сивого сусп≥льства". ÷е проблема ≥ зах≥дних сусп≥льств ≥з розвиненою ринковою економ≥кою.

–езультати мон≥торингу ≤нституту соц≥олог≥њ ЌјЌ ”крањни св≥дчать, що б≥льш≥сть людей похилого в≥ку в≥дчувають значний дискомфорт, негативн≥ соц≥ально-психолог≥чн≥ риси. њм властив≥ матер≥альн≥ проблеми. ¬они висловлюють незадоволен≥сть умовами житт€, своњм становищем у сусп≥льств≥ загалом. ”крањнське сусп≥льство характеризуЇтьс€:

o масовим зубож≥нн€м б≥льшоњ частини населенн€, особливо людей пенс≥йного в≥ку;

o руйнуванн€м традиц≥йних життЇвих ц≥нностей ≥ стереотип≥в повед≥нки, кризою ментал≥тету;

o суб'Їктивною неготовн≥стю людей до ринкових в≥дносин;

o соц≥альною незахищен≥стю та безпорадн≥стю населенн€ перед сусп≥льними зм≥нами*274.

*274: {јнуфр≥Їва –. —оц≥альне становище ос≥б похилого в≥ку // ”крањнське сусп≥льство 1994-2004. ћон≥торинг соц≥альних зм≥н / «а ред. д.е.н. ¬.¬орони, д. соц. н. ћ. Ўульги. -  ., 2004. - 705 с. }

—тад≥њ соц≥ал≥зац≥њ

—оц≥ал≥зац≥€ охоплюЇ весь життЇвий цикл людини, в≥д самого народженн€. ѕроте окрем≥ соц≥ологи розгл€дають соц≥ал≥зац≥ю €к процес, притаманний певним життЇвим пер≥одам.

«окрема, ∆ан ѕ≥аже розр≥зн€Ї пер≥оди когн≥тивного розвитку особистост≥:

1) в≥д народженн€ до 2 рок≥в - сенсомоторна стад≥€ розвитку дитини (формуЇтьс€ здатн≥сть збер≥гати в пам' €т≥ образи предмет≥в);

2) в≥д 2 до 7 рок≥в - передоперац≥ональна стад≥€ (навчанн€ розум≥ти символи та њх значенн€);

3) в≥д 7 до 11 рок≥в - стад≥€ конкретних операц≥й (вм≥нн€ по-думки зд≥йснювати д≥њ, €к≥ ран≥ше могли виконувати лише руками - п≥драхунок...);

4) в≥д 12 до 15 рок≥в - стад≥€ формальних операц≥й (навчанн€ лог≥чному мисленню, осмисленн€ майбутнього, розв' €занн€ моральних проблем.).

ƒ≥ти посл≥довно проход€ть ц≥ стад≥њ, але з р≥зною швидк≥стю*275.

*275: {—мелзер Ќ. —оциологи€. / ѕер. с англ. - ћ., 1994. - —. 93-129.}

≈. ≈р≥ксон розр€зн€Ї в≥с≥м етап≥в в життЇд≥€льност≥ людини, кожен з €ких ставить перед особист≥стю вин€ткове завданн€ щодо формуванн€ певних психолог≥чних характеристик.  риза, €ка загрожуЇ ≥ндив≥ду на кожному з етап≥в, може усп≥шно розв' €затис€ чи н≥. —усп≥льству та людин≥ визначен≥ р≥внозначн≥ рол≥ у формуванн≥ особистост≥. ќднак результати перших чотирьох пер≥од≥в переважно детерм≥нован≥ соц≥альним середовищем, а останн≥х чотирьох - внутр≥шн≥ми, суб' Їктивними факторами.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-09-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 695 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

545 - | 489 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.