Тривалість фактичної перевірки

Тривалість фактичних перевірок на відміну від усіх інших видів перевірок, що проводяться податковими органами, встановлю не в робочих днях, а в добах і становить 10 діб з можливістю продовження перевірки не більш як на 5 діб за наявності однієї з таких підстав:

1) заява суб'єкта господарювання у разі потреби надання ним документів, що стосуються предмета перевірки;

2) змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів.

Пояснення встановлення тривалості фактичних перевірок у добах, а не в робочих днях багато хто схильний шукати в специфіці предмета перевірки: так, зокрема, суб'єкт господарювання може працювати цілодобово, у зв'язку з чим може виникати необхідність перевірки дотримання законодавства про застосування РРО у будь-який час доби. У той же час, коли ми говоримо про робочий день, то йдеться про робочий день суб'єкта господарювання, а не податкового органу. Тому, на наш погляд, якби стосовно фактичних перевірок тривалість була встановлена також у робочих днях, то податковий орган за необхідності міг перевірити роботу РРО в цілодобовому пункті продажу в будь-який час доби. Інше тлумачення призводило б до того, що ті суб'єкти господарювання, які з огляду на специфіку своєї діяльності працюють тільки в нічний час, не могли б перевірятися під час документальних виїзних перевірок, оскільки їх тривалість установлено в робочих днях, а не в добах.

Інша річ, що суб'єкт господарювання, який має цілодобовий режим роботи, міг би обґрунтовувати у разі тривалості перевірки в робочих днях, що протягом доби проходить три робочі зміни, які прирівнюються до робочих днів, а отже, 10 робочих днів перетворювалися б на три з невеликим лишком доби.

Право зупиняти фактичну перевірку на відміну від інших видів виїзних перевірок не передбачено.

Слід зазначити, що з огляду на певну новизну такого виду перевірок, як фактичні, ДПАУ спробувала дати загальні рекомендації щодо їх проведення у листі від 28.01.11 р. № 2337/7/23/7017/125 «Про окремі питання проведення фактичних перевірок».

У цьому листі ДПАУ постаралася якомога повніше висвітлити процедурні питання проведення фактичних перевірок, які з прийняттям ПК [1] були сприйняті як найбільш істотне і найбільш загрозливе для прав платників податків) його нововведення в частині контрольних повноважень податкових органів. Утім,як ми вже зазначали, це відчуття багато в чому помилкове. Отже, основні моменти, на які звернула увагу ДПАУ:

1.Відмітна особливість фактичних перевірок-вони проводяться не за місцем знаходження платника податків і не в приміщенні податкового органу, а за місцем фактичного здійснення платником податків діяльності, розміщення господарських або інших об'єктів права власності такого платника податків.

2. Ще одна відмітна риса — предмет фактичних перевірок, вони призначені для контролю податковими органами за дотриманням неподат­кового законодавства (РРО, касова дисципліна, контроль за наявністю ліцензій, патентів, свідоцтв, дотриманням! вимог до виробництва та обігу підакцизних товарів, так звані податкові перевірки у сфері трудових відносин).

3. У листі ДПАУ розглядаються умови допуску до фактичної перевірки. Такі умови застережено в п. 81.1 ПК [1]. Відповідно до нього посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав, зазначених у ПК [1], та за умови пред'явлення направлення на проведення перевірки та копії наказу про її проведення. Такий наказ складається окремо на кожного суб'єкта господарювання із зазначенням посад і прізвищ посадових осіб, які проводитимуть перевірку.

4. Суб'єкту господарювання слід бути готовим до того, що пе-ревіряючі попросять посадових осіб або осіб, які здійснюють розрахункові операції, розписатися в направленні на перевірку із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати та часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або і посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично здійснюють розрахункові операції) розписатися в направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт. що засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису в направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

5. Слід сказати, що ПК [1] прямо не застережено ситуації, як мають чинити перевіряючі в разі відсутності посадових осіб або, якщо предмет перевірки - дотримання законодавства про використання РРО,особи які фактично здійснює розрахункові операції на місці. Немає будь-яких рекомендацій із цього приводу і в листі що рекомендується. Можна припустити, що така ситуація служитиме підставою для перенесення термінів початку перевірки.

6. У п. 81.1 ПК [1] як підстава для недопущення перевіряючих до перевірки прямо названі лише непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, що фактично здійснюють розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог. Проте в цілому з його тексту випливає, що відсутність обставин, зазначених як підстава для перевірки, також може стати підставою для того, щоб перевіряючим було відмовлено в проведенні перевірки.

У цьому випадку складається акт, що засвідчує факт відмови. При цьому формулювання п.п. 94.2.3 ПК [1] дає шанс довести, що на відміну від відмови від проведення документальної перевірки відмова від фактичної перевірки не тягне за собою загрози накладення адміністративного арешту на активи платника податків. Хоча подібних висновків у листі, що коментується, немає.

7. Неприємний для суб'єктів господарювання процедурний нюанс у проведенні фактичних перевірок -- наявність у перевіряючих можливості провести такі спеціальні заходи, як контрольна розрахункова операція (проводиться перед початком перевірки) або хронометраж (проводиться під час перевірки). Слід зазначити, що контрольні розрахункові операції здійснюються тільки в тому випадку, якщо предметом перевірки є дотримання порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, які були отримані службовими (посадовими) особами органів державної податкової служби під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів, яке, у свою чергу, відсилає порядку, затвердженого Кабміном. На сьогодні такого порядку не існує, і, нажаль,на цей факт у листі, що коментується, ДПУА уваги не звертає.

Що стосується хронометражу, то його визначення наведено в п.п. 14.1.264 ПК [1]. Відповідно до нього хронометраж є процесом спостереження за веденням господарської діяльності платника податків, який здійснюється під час фактичних перевірок та застосовується органами державної податкової служби з метою встановлення реальних показників щодо діяльності платника податків, яка здійснюється на відповідному місці її провадження. За його результатами податківці повинні складати довідку відповідної форми, яку мають підписувати не тільки вони самі посадові особи суб'єкта підприємництва, а й особи, які безпосередньо здійснюють господарські операції. На сьогодні форму такої довідки поки що не затверджено.

8. Результати фактичної перевірки оформляються актом, якщо під час перевірки було виявлено порушення, або довідкою, якщо порушень не було. Податкове повідомлення-рішення має бути направлене:

— або протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки;

— або, якщо до акта перевірки подавалися заперечення, то протягом 3 робочих днів з дня їх розгляду і надання письмової відповіді платнику податків.

9. Зауважимо також, що в листі знято питання про те, який з податкових органів — за місцем знаходження платника податків чи за місцем розташування об'єкта господарювання, стосовно якого здійснюється перевірка, — проводить таку перевірку і який з таких органів виписує податкове повідомлення-рішення. Перевірка проводиться податковим органом за місцем знаходження об'єкта, що перевіряється, цим же подат­ковим органом складається акт перевірки, який надсилається до податкового органу за місцем реєстрації платника податків. І вже останній виносить податкове повідомлення-рішення.

 

На відміну від інших видів перевірок гранична тривалість фактичних перевірок встановлена в добах. Фактична перевірка не може тривати більше 10 діб з можливістю продовження перевірки не більш як на 5 діб і лише за наявності застережених у ПК [1] підстав.

 

4.4. ФАКТИЧНІ ПЕРЕВІРКИ: ПАМ'ЯТКА ПЛАТНИКА ПОДАТКІВ

(таблиця)

Загальні питання Що треба знати

1 2

Підстава перевірки План-графік на проведення фактичних перевірок не складається.

Перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених ПК [1]

Місце проведення перевірки Місце фактичного здійснення платником податків діяльності, розміщення господарських або інших об'єктів права власності такого платника

Періодичність проведення У цілому немає обмежень, залежить лише від наявності підстав для проведення. Єдине обмеження передбачене для перевірок, які проводяться з метою контролю припинення порушень, виявлених під час попередньої перевірки. Такі перевірки можуть проводиться лише один раз протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки

Повідомлення про перевірку Необхідність повідомлення платника податків про проведення фактичної перевірки не передбачена

Документи на перевірку Наказ керівника податкового органу, копія якого вручається платнику податків під розписку до початку проведення перевірки. Направлення на проведення перевірки із зазначенням у ньому:

— дати видачі направлення;

— найменування органу державної податкової служби;

— реквізитів наказу про проведення перевірки;

— найменування та реквізитів суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться / прізвище, ім'я, по батькові фізособи — платника податків;

— мети, виду перевірки (позапланова);

— підстав проведення перевірки;

— дати початку перевірки та її тривалості;

— посади та прізвища посадової (службової) особи, яка проводить перевірку. Направлення має бути підписано керівником податкового органу або його заступником та скріплено печаткою податкового органу

Тривалість перевірки Не більше 10 діб

Продовження перевірки Не більш як на 5 діб за наявності однієї з таких підстав:

1.заява суб'єкта господарювання у разі потреби надання ним документів, що стосуються предмета перевірки;

2.змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів

Зупинення перевірки Не передбачено

Період діяльності, що перевіряється Не встановлений, проте передбачено строки давності щодо застосування фінансових санкцій, у тому числі за порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, незважаючи на те, що податковим законодавством воно не є (РРО, касова дисципліна тощо). Строк давності становить 1095 днів з моменту здійснення правопорушення. Цей термін виступає умовним обмеженням періоду діяльності, що перевіряється