Вiковi особливостi зору при нормальнiй заломнiй здатностi ока

Вік в роках	Гострота зору в ум. од.
4-5 5-6 7-8 Дорослі	0,8 0,86 0,91 0,98 1,15 1,00

Завдання 4. Зіничні рефлекси.

Інструкція: Садовлять обстежуваного до світла, через 1-2 хв відмічають ширину зіниць очей і виконують наступні експериментальні спроби:

· Затуляють одне око обстежуваному рукою і спостерігають за змінами ширини зіниці відкритого ока, що виникають після цього.

· Відкривають закрите око і спостерігають за зміною ширини зіниць обох очей.

· Закривають обидва ока на 30с. Відкривають очі і спостерігають розширенням зіниць та їх звуженням. Порівнюють ступінь розширення зіниць при закриванні обох очей та при закриванні одного ока.

· Пропонують обстежуваному зафіксувати поглядом далеко розташований предмет і відмічають ширину зіниць. Потім розміщають який-небудь предмет на відстані 15-20см від очей і пропонують розглядати його. Спостерігають за зміною положення обох очей (конвергенція) та зменшення ширини обох зіниць.

Зробити висновок про пряму та спільну рефлекторну реакції зіниць очей на світло. Намалювати рефлекторну дугу зіничного рефлексу. Вказати локалізацію центру даного рефлексу.

Індивідуальне заняття 3.

Тема: Слуховий, тактильний, смаковий та нюховий аналізатори та їх вікові особливості

Мета: Вивчити особливості функціонування слухового, тактильного, смакового та нюхового аналізаторів та їх вікові особливості.

Лiтература

1. Лекцiйний матерiал.

2. Антипчук Ю.П., Вожик Й.Б., Лебедєва Н.С., Лунiна Н.В. Анатомiя i фiзiологiя дитини (з основами шкiльної гiгiєни). Практикум. - К.: Вища школа, 1984. - С. 68-70, 75-77.

3. Безруких М.М. и др. Возрастная физиология. – М.: Академия, 2003. – 416 с.

4. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология. - М.: Высшая школа, 1985. - С. 132-156.

5. Маруненко І.М. Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни. – К.: Професіонал, 2004. – 480 с.

6. Хрипкова А.Г. Вiкова фiзiологiя. - К.: Вища школа, 1982. - С. 109-127.

7. Хрипкова А.Г. и др. Возрастная физиология и школьная гигиена. - М.: Просвещение, 1990. - С. 67-87.

 

Питання для самопiдготовки та контролю

1. Вiковi особливостi слухового аналiзатора.

2. Вiковi особливостi тактильного аналiзатора.

3. Вікові особливості смакового аналізатора.

4. Вікові особливості нюхового аналізатора.

Завдання 1. Дослідження сприйняття звуку з повітря.

Інструкція: Підносять камертон, що звучить, до вуха і тримають на відстані 0,5см від вушної раковини. Одночасно за допомогою секундоміра відмічають час, протягом якого обстежуваний чує звук. Щоб уникнути адаптації, камертон то віддаляють (50см), то наближають до вуха. Вивчають сприйняття звука окремо для кожного вуха (під час дослідження одного вуха, друге щільно затуляють пальцем).

Виявити та порівняти швидкість сприйняття звукових подразнень при проведенні їх через повітря та кістки черепа. Для цього підносять камертон, що звучить, брашнею до вуха і тримають на відстані 0,5 см від вушної раковини. Одночасно за допомогою секундоміра відмічають час, протягом якого досліджуваний чує звук. Вивчають сприйняття звуку окремо для кожного вуха(під час дослідження одного вуха, друге щільно затуляють пальцем). Для дослідження сприйняття звуку з кістки камертон, що коливається, торцем ніжки прикладають до соскового відділу вискової кістки. Відмічають час, протягом якого чути звук.

Завдання 2. Визначити гостроту слуху та напрямок звуку.

Для цього обстежуваний повільно підходить до стола, де лежить годинник і визначає відстань, з якої чути цокання. Це є покажчик гостроти слуху. При закритих очах обстежуваний повинен визначити напрямок з якого чути цокання годинника. Точність напрямку визначають в сантиметрах.

 

Завдання 3. Вивчення особливостей будови нюхової та смакової сенсорних систем.

На таблицях, муляжах, схемах ознайомитися та вивчити особливості будови нюхової та смакової сенсорних систем, а також аналізаторів руху, дотику, температури та болю. З’ясувати, що є периферичною, провідною та центральною ланками даних типів рецепції. Виявити особливості сприйняття смаку, простору, запаху, температури, болю та дотику.

 

Завдання 4. Визначення просторового порогу тактильної чутливості шкіри.

Інструкція: обстежуваний заплющує очі. Циркулем з максимально зведеними ніжками експериментатор торкається різних ділянок шкіри (кінчики пальців рук, долоні, лоб, плече). При цьому стежать, щоб обидві ніжки циркуля торкалися шкіри одночасно. Продовжують торкатися, поступово розсуваючи ніжки циркуля. При кожному торканні обстежуваний має відповісти, один чи два дотики він відчув (відстань між ніжками змінюють так, щоб обстежуваний не зміг здогадатися, або знайти систему). Визначають при якій відстані та на якій ділянці шкіри він вперше відчув подвійні дотики (подвійний дотик вважають порогом тактильної чутливості).

Результати занести у таблицю та порівняти з нормою.

Досліджувана ділянка	ППТЧ, мм	Нормальні пороги чутливості, мм
Губи
Кінчик носа		6-7
Лоб		5-8
Пальці рук
Долоні		5-15
Передпліччя		25-35
Плече		30-40
Спина		40-70

Завдання 5. Дослідження нюху у людини.

Інструкція: Відкриті флакони підносять до ніздрів обстежуваного (по черзі згідно номерам флаконів). Пропонують зробити вдих і сказати, чи відчуває він запах та назвати його. Якщо він відчуває і розпізнає усі чотири запахи, констатують нормосомію. У випадку несприйняття 1 або 1та 2 запахів відзначають гіпосомію (зниження нюху)1 або 11 ступеня. Неможливість сприймати 1,2,3 запахи свідчать про аносомію (відсутність нюху),тому що нашатирний спирт може сприйматися за рахунок інших нервів.

Завдання 6. Визначення чутливості окремих ділянок язика до різних смакових подразнень.

І нструкція:

На різні ділянки язика обстежуваного (кінчик, краї, середня частина спинки, корінь) наносять крапельки розчинів (найбільшої концентрації) солі, хініну, лимонної кислоти та цукру.

Обстежуваний не повинен знати який розчин наносять йому на ту чи іншу ділянку язика, бо його завдання – визначити смак розчину.

 

Завдання 7. Визначення порогу смакової чутливості у людини.

Інструкція: Обстежуваному на кінчик язика (не торкаючись його) піпеткою наносять краплю одного з розчинів. Пропонують зробити ковтальний рух і визначити смак розчину. Обстеження починають з розчину мінімальної концентрації. Збільшуючи її до тих пір, поки обстежуваний не визначить смак розчину. Цю концентрацію приймають за поріг, даної смакової чутливості. Перед нанесенням розчину іншої речовини обстежуваний повинен прополоскати рот водою.

Результати занести в таблицю.

Таблиця.11.

Визначення порогів смакової чутливості.

Речовина	Смак	Поріг смакової чутливості	Речовина	Смак	Поріг смакової чутливості
Лимонна кислота (конц. %)	0,001		Хінін (конц. %)	0,0001
0,01		0,001
0,1		0,01
1.0		0,1
Цукор (конц. %)	0,001		Кухонна сіль (конц. %)	0,001
0,01		0,01
0,1		0,1
1,0		1,0
2,0		2,0