Мета: Ознайомитися з будовою і функцією серцево-судинної системи та її віковими особливостями.
Зараз у світі склалась така ситуація, коли завдяки зменшенню смертності від інфекційних захворювань, особливо тих, що носять епідемічний характер (найстрашніші з них – чума, сибірка, натуральна віспа, холера) і збільшенню тривалості життя людей на перше місце в структурі смертності вийшли серцево-судинні захворювання – понад 55% всіх смертей. Хвороби серцево-судинної системи називають ще хворобами цивілізації. Чому ж так сталось? Чому ця ланка в організмі виявилась найслабкішою в наш час, коли науково-технічний прогрес дійсно полегшує людині життя, створює більш комфортні умови на роботі і в побуті? Основна причина в тому, що людина не вміє розумно скористатись своїми ж здобутками, не враховує анатомо-фізіологічні особливості свого організму, який пройшов багатотисячолітню еволюцію і не може перебудуватись на протязі кількох десятків років.
Головна функція серцево-судинної системи в організмі – забезпечувати рух крові в організмі. Кров, завдяки тому, що знаходиться у невпинному русі, забезпечує виконання ряду функцій: транспортна (постачання поживних речовин і виведення продуктів метаболізму), дихальна (транспорт кисню і вуглекислого газу), регуляторна (містить гормони і фізіологічно активні речовини), терморегуляторна, захисна (забезпечує імунний захист і зсідання при ушкодженнях організму, запобігаючи крововтраті). Загалом, кров об’єднує організм в єдине ціле і забезпечує збереження гомеостазу. З цієї причини припинення руху крові або його значне порушення приводить до смерті.
Рух крові в організмі тим інтенсивніший, чим активніше йдуть процеси життєдіяльності. Наприклад, у новонародженого за один серцевий викид в аорту потрапляє 2,5 см3 крові при частоті скорочень серця 140 ударів на хвилину. При середній масі 3,5 кг це складає 100 см3/ кг. У дорослого серцевий викид у середньому 70 см3 при частоті приблизно 70 ударів на хвилину, що становить близько 60 см3/кг маси. Але завдяки резервним можливостям, які формуються під час росту і розвитку дитини, оптимальним фізичним навантаженням у тренованих людей цей показник може в разі потреби збільшуватись майже в 10 разів, в той же час у нетренованих – усього в 3-4 рази. Рух для людини – це дійсно життя, бо під час помірних фізичних навантажень м’язи допомагають серцю рухати кров, завдяки чому у серця зберігається його ресурс на більш тривалий час, під час руху і саме серце отримує більше крові для серцевого м’яза. В той же час деякі фактори шкідливо впливають на серце: це гіподинамія – обмеження рухового режиму, що дуже поширене зараз. Ми маємо багато професій, особливо пов’язаних з розумовою працею, коли людина практично весь робочий час сидить або мало рухається, в той же час переробляючи при цьому великі об’єми інформації. Це відбувається і під час навчання. Малорухомий спосіб життя в поєднанні з великими психоемоційними навантаженнями згубно діє на серцево-судинну систему. Велике значення має і раціональне харчування – в тому числі збалансоване за енерговитратами і надходженням поживних речовин, бо надмірна вага в кілька разів підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань, прискорюючи використання резервів серця для забезпечення зайвих кілограмів маси – адже це теж жива тканина, яка містить велику кількість судин. І якщо загальна довжина судин у дорослої людини – 80-100 тис. км, то кожні зайві 10 кг – це додатково приблизно 10 тис. км судин і зайвий обсяг роботи для серця.
Ось чому важливо враховувати вікові особливості розвитку серцево-судинної системи і сприяти її гармонійному розвитку, формувати навички здорового способу життя, повноцінного рухового режиму, раціонального харчування, які закладаються в дитячому віці.
