Лiтература. 2. Антипчук Ю.П., Вожик Й.Б., Лебедєва Н.С., Лунiна Н.В

1. Лекцiйний матерiал.

2. Антипчук Ю.П., Вожик Й.Б., Лебедєва Н.С., Лунiна Н.В. Анатомiя i фiзiологiя дитини (з основами шкiльної гiгiєни). Практикум. - К.: Вища школа, 1984. - С. 68-70, 75-77.

3. Безруких М.М. и др. Возрастная физиология. – М.: Академия, 2003. – 416 с.

4. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология. - М.: Высшая школа, 1985. - С. 132-156.

5. Маруненко І.М. Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни. – К.: Професіонал, 2004. – 480 с.

6. Хрипкова А.Г. Вiкова фiзiологiя. - К.: Вища школа, 1982. - С. 109-127.

7. Хрипкова А.Г. и др. Возрастная физиология и школьная гигиена. - М.: Просвещение, 1990. - С. 67-87.

 

 

Питання для самопiдготовки та контролю

1. Дати визначення аналiзатора за I.П.Павловим.

2. Назвати вiддiли аналiзатора.

3. Вказати локалiзацiю вiддiлiв аналiзаторiв в органiзмi.

4. Що є периферичним вiддiлом зорового аналiзатора?

5. Назвати структурнi елементи ока.

6. Оптичнi властивостi ока.

7. Що таке гострота зору?

8. Вiковi особливостi зорового аналiзатора.

9. Значення свiтла, його вплив на органiзм дитини.

Завдання для самостiйної роботи на занятті

 

Завдання 1. Вивчення будови зорового аналiзатора.

Розглянути по таблицям будову зорового аналiзатора. Записати в зошит вiддiли аналiзатора, їх функцiї. Замалювати схему будови ока.

 

Завдання 2. Визначення гостроти зору.

Студенти працюють парами. Дослiджуваний сiдає на вiдстанi 5 м вiд таблицi, закриває одне око екраном. Асистент пропонує дослiджуваному прочитати лiтери, рухаючись за таблицею згори донизу. Визначається останнiй з рядкiв, який дослiджуваний мiг вiрно прочитати. Гострота зору визначається шляхом дiлення вiдстанi, на якiй знаходиться дослiджуваний вiд таблицi (5 м), на вiдстань, з якої вiн повинен був читати останнiй з прочитаних ним рядкiв (позначена на таблицi поруч з рядком).

Для визначення гостроти зору використовують таблицю Ю.Сивцева, яка складається з дванадцяти рядків літер різної величини. Якщо у людини нормальний зір перший рядок чітко видно з відстані 50 м, а 10-й з 5 м. В таблиці зліва вказана відстань, з якої повинен читатись кожний рядок. При такій відстані лінії, проведені від країв штрихів (що утворюють літери) до вузлової точки ока, утворюють кут в 1º.

Інструкція: Визначить гостроту зору для правого та лівого ока. Обстежуваного розміщають на відстані 5 м до таблиці Ю. Сивцева. Дослідження проводять окремо для кожного ока (друге око повинне бути закрите).

Експериментатор у випадковому порядку вказує на літери в таблиці Ю. Сивцева, які обстежуваний називає вголос.

Гостороту зору виражають відношенням відстані, з якої розрізняються літери, до тієї відстані, з якої вони повинні розрізнятися. Ряд найменших правильно названих літер використовують для обчислення гостроти зору за формулою;

V = d/D

V - гострота зору;

d – відстань між обстежуваним та таблицею;

D – відстань, на якій даний ряд літер розпізнається нормальним оком під кутом зору 1º.

Наприклад, якщо обстежуваний з відстані 5 м розрізняє літери 10-го рядка, то гострота зору дорівнює 5/5 = 1. Якщо з тієї ж відстані обстежуваний розрізняє літери першого рядка, то гострота його зору дорівнює 5/50 = 0,1. Гострота зору вказана з правого боку таблиці (V).

Порівняти гостроту зору для правого та лівого ока, а також при бінокулярному зорі.

Завдання 3. Вивчення вiкових особливостей гостроти зору.

Записати в зошит данi, наведенi в таблицi 10. Зробити висновок про змiни гостроти зору з вiком.

 

Таблиця 10