Виконати вправи і завдання:
1. Розподіліть фразеологічні звороти за ступенем семантичного злиття компонентів на три групи: а) фразеологічні зрощення, б) фразеологічні єдності, в) фразеологічні сполучення. У чому особливість кожної групи фразеологічних зворотів? Дайте визначення фразеологізму.
Бенеря вхопила, байдики бити, бити (вдарити) по руках, бити чолом, брати до уваги, брати на кпини, і ріски (крихти) в рот не брати, держати хвіст бубликом, бульки пускати, дев’ятий вал, як вареник у маслі, вирости з пелюшок, вести до кінця, вести за руку, вибивати з сідла, вибивати тропака, здоровий глузд, раз-два і готово, гризти граніт науки, дати перцю, пекти раки, закрутити гайки, лупати очима, ловити мух, ловити кожну хвилину (мить), намилити голову, тримати під каблуком, шкребе на душі.
2. Визначте структурно-граматичні типи фразеологічних одиниць (прислів’я, організовані речення, словосполучення, одиниці з одним повнозначним словом). Зробіть висновки про структурну організацію фразеологізмів, наведіть власні приклади.
Добрий початок – половина справи. З краси не пити роси. Сіль землі. Не до снаги. Душа в душу. Пройти вогонь і воду. З вогником. Скажеш – не вернеш, напишеш – не зітреш, відрубаєш – не приставиш. Між життям і смертю. Як перемиті.
3.Запишіть по п’ять фразеологічних зворотів з опорними словами голова, рука, сім. Поясніть значення дібраних вами фразеологізмів. Скажіть, якими частинами мови можуть виражатися опорні слова у фразеологічних зворотах / для довідки див.: 7, С.172/.
Модульний контроль
Модульний контроль № 1. Теми 1-13
До модульного контролю № 1 необхідно:
- відвідати лекції;
- на практичних заняттях виконати всі завдання до тем 1-13, передбачені робочою програмою дисципліни;
- виконати самостійні роботи №№ 1-10;
Складниками оцінки за модуль (30 балів) є:
| Поточний контроль – 26 балів | Відвідування лекцій -2 бали. Робота на практичних заняттях, виконання письмових завдань до практичних занять – 13 балів (по 1 балу за кожен змістовий модуль) Виконання самостійних робіт – 5 балів Підготовка навчального проекту -3 бали Участь у науковій роботі – 3 бали |
| Модульний контроль – 4 бали | Письмовий контроль рівня засвоєння теоретичного,практичного матеріалу: 4 завдання по 1 балу (4 бали) |
| Усього – 30 балів | Усього – 30 балів |
Підсумковий контроль – іспит.
Питання для перевірки знань студентів.
(Розділи “Фонетика - Лексикографія”)
ВСТУП
1. Сучасна українська мова як предмет наукового вивчення і як навчальна дисципліна на факультеті “Педагогіка і методика початкового навчання”.
2. Розділи курсу “Сучасна українська мова”, її основний зміст і обсяг. Завдання курсу.
3. Українська мова – національна мова українського народу. Утворення східнослов’янських мов (української, російської, білоруської) з давньоруської мови.
4. Українська літературна мова і діалекти української мови.
5. Значення творчості І.П.Котляревського в розвитку української літературної мови на народній основі. Т.Г.Шевченко – основоположник української літературної і нової української літературної мови.
6. Основні стильові різновиди писемної і усної форм української літературної мови.
7. Українська літературна мова як унормована і оброблена форма загальнонародної мови.
ФОНЕТИКА. ФОНОЛОГІЯ
1. Предмет і завдання фонетики. Зв’язок фонетики з іншими розділами мовознавства.
2. Мовний апарат. Робота мовних органів при утворенні голосних і приголосних звуків.
3. Голосні звуки, їх класифікація.
4. Приголосні звуки, їх класифікація.
5. Асиміляція приголосних. Повна і часткова асиміляція; регресивна і прогресивна асиміляція за голосом, за м’якістю, за місцем і способом творення.
6. Подовження приголосних, що виникло внаслідок прогресивної асиміляції.
7. Дисиміляція приголосних.
8. Спрощення груп приголосних.
9. Склад. Склади відкриті й закриті, наголошені і ненаголошені. Закономірності складоподілу в українській мові.
10. Наголос. Силовий і музикальний, вільний і постійний. Характер українського наголошення. Наголос як засіб вираження лексичного і граматичного значення слів.
11. Основний і побічний наголоси у багатоскладових складних словах. Логічний, емфатичний і разовий наголоси. Аналіз “Словника наголосів української мови“.
12. Закономірності фонетичної та фонемної транскрипції.
13. Поняття про фонему. Основний вияв фонеми і її позиційні та комбінаторні варіанти.
14. Склад голосних і приголосних фонем в українській мові.
15. Чергування в системі голосних фонем. Найдавніші чергування О-А (гонити-ганяти), Е-І (пекти - випікати).
16. Чергування О, Е з нульовою фонемою.
17. Чергування О, Е з І, пояснення випадків відхилення від цих чергувань.
18. Чергування Е і О після шиплячих на [j]; пояснення відхилень від цих чергувань.
19. Чергування приголосних фонем. Чергування г-ж-з, к-ч-ц, х-ш-с.
20. Чергування приголосних, що виникли як наслідок давніх сполучень губних (б-бл’, п-пл’, в-вл’, м-мл’) (див.: М.Жовтобрюх, С.145).
21. Комбінування явищ чергування приголосних, асиміляції і спрощення при утворенні прикметникових та іменникових форм (празький, Туреччина, убозство).
ОРФОЕПІЯ
1. Основні правила української мови: вимови голосних і приголосних звуків у різних позиціях, а також окремих звукосполучень.
2. Вимова слів, засвоєних з інших мов.
ГРАФІКА І ОРФОГРАФІЯ
1. Короткий огляд історичного розвитку письма. Письмо піктографічне, ідеографічне, буквено-звукове.
2. Слов’янські азбуки – глаголиця і кирилиця. Основні форми кириличного письма: устав (уставне письмо), скоропис.
3. Український алфавіт. Його писана і друкована основа. Співвідношення між буквами і звуками української мови.
4. Позначення на письмі м’якості приголосних. Правила вживання м’якого знака.
5. Позначення на письмі вимови я, ю, є, ї як двох звуків у позиції після твердих приголосних. Вживання апострофа.
6. Українська орфографія та її принципи: фонетичний, морфологічний (традиційний); диференціюючі написання.
7. Написання слів разом, окремо, через дефіс.
8. Вживання великої букви.
9. Правопис прізвищ і географічних назв.
10. Правопис найуживаніших префіксів і суфіксів. Аналіз орфографічного словника.
11. Правопис слів іншомовного походження.
12. Правила переносу слів з рядка в рядок. Фонетичні і морфологічні основи правил переносу слів. Орфографічні і технічні правила переносу; графічні скорочення слів.
ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ЛЕКСИКОГРАФІЯ
1. Предмет і завдання лексикології української мови. Словникове багатство української мови.
2. Слово як основна одиниця мови. Лексичне і граматичне значення слова.
3. Однозначні і багатозначні слова. Стилістичне використання багатозначних слів. Аналіз Короткого тлумачного словника української мови.
4. Пряме і переносне значення слова. Основні типи лексичних значень слів.
5. Омоніми. Пароніми. Їх стилістичне використання. Аналіз словників.
6. Синоніми і антоніми. Стилістичні функції синонімів та антонімів. Аналіз словників.
7. Склад лексики за походженням.
8. Власне українські слова. Найважливіші фонетичні і словотворчі ознаки слів української мови.
9. Старослов’янізми в лексиці української мови.
10. Інтернаціоналізми. Слова іншомовного походження.
11. Класифікація української лексики з стилістичного погляду. Стилістичне використання різних груп лексики в мові художньої літератури.
12. Лексика української мови стосовно до сфери її вживання. Діалектика лексика, професіоналізми, жаргонізми, арготизми.
13. Активна і пасивна лексика. Історизми. Архаїзми. Неологізми лексичні, семантичні та індивідуально-авторські: їх стилістичне використання.
ЛЕКСИКОГРАФІЯ
1. Енциклопедичні і філологічні словники. Тлумачні і перекладні словники.
2. Діалектні, історичні, етимологічні, термінологічні і орфографічні словники. Словники іншомовних слів, наголосів, синонімів.
3. Короткі відомості з історії української лексикографії. Характеристика найважливіших зібрань лексичного матеріалу української мови.
ФРАЗЕОЛОГІЯ
1. Загальне питання про фразеологічні одиниці. Основні типи фразеологічних одиниць.
2. Джерела української фразеології.Посібники із фразеології.
