Опрацювати літературу: 3, 5-18; 4; 6, 65-66; 8, 17-18, 18-20, 21-22, 26; 9, 56; 12, 20-21, 26-28, 38-41; 14, 189, 196; 22, 40-42; 27, 26-27, 44-46, 51-56, 57-58; 32, 31-40; 34, 49-50, 54-58, 94-112, 101-103, 112-113; 51, 276, 378-379.
Підготувати відповіді на питання:
1. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів.
2. Типи переносних значень: метафора і метонімія,їх різновиди.
3. Лексема. Основні типи лексичних значень слів.
4. Функціонально-стилістична роль полісемії.
Виконати вправи /письмово/:
1. Чому лексичне значення не тотожне поняттю? Чи лексичне значення виражає поняття, чи позначає і вказує на нього? Які з наведених слів передають поняття, а які – ні:
Ага, гей, Батьківщина, еге, край, киць, но, няв, початок, птаство, студент.
2. Зіставте різні підходи до визначення лексичного значення слова. Який із них, на вашу думку, відповідає рівню сучасної лінгвістики?
“ Цю співвіднесеність слова з яким-небудь явищем об’єктивної дійсності, історично закріпленому в свідомості мовців, визначають як лексичне значення слова ” /О.Волох/.
“ Лексичне значення – це зміст слова та відповідність, яка встановлюється між звуковим комплексом (назвою) і тією об’єктивно існуючою одиницею (предметом, явищем), яка відбивається в мові через поняття ” /М.Доленко/.
“ Значення лексичне – реальний, предметно-речовий зміст слова, який визначається співвіднесеністю слова з відповідним поняттям ” /Д.Ганич, І.Олійник/.
“У теоретичному мовознавстві існують різні розуміння лексичного значення слова. За одним із них лексичне значення – це найменуванняпредметів, якостей, дій як явищ об’єктивної дійсності. Однак цей погляд фактично ототожнює лексичне значення зі словом. Іноді вважають лексичним значенням узагальнений образ, відображення предмета чи явища дійсності. Таке тлумачення веде до ототожнення лексичного значення з поняттям. Нарешті, є погляд, що лексичне значення – це відношення слова, що його виражає, до позначуваного ним предмета або явища дійсності і до його психічного відображення” /С.Семчинський/. В и с н о в к и записати (!).
3.Накреслити схему “Типи лексичних значень слів” /див.: 27, 44/. Посилаючися на дані словникових статей тлумачних словників /див.: 46, 54/, проаналізувати за схемою 2-3 слова (на вибір студента).
4.Подані слова поділіть на дві групи: 1) однозначні і 2) багатозначні. Зробіть висновок, яких слів більше і які слова переважають серед однозначних.
Гострий, година, заєць, лист, стіл, хек, цезій, цунамі, чапля, стіна, ціаноз, чисельник, шлюпка, земля, шахтар, щавель, квочка, змія, хвощ, горобець, бігти, волейбольний, атестувати, клеїти, шлях, голова /див.: 46, 54/.
5.Опрацювати статті Р.А.Будагова /див.: 3; 4/ і статтю “Закон многозначности слова” // Сб. Русская речь, 1972. - №3. – С.132-140, підготувати доповідь на тему: “Закон багатозначності слова”.
6.Із словами голова, поле, світлий, білий утворіть по декілька словосполучень так, щоб там були слова з прямим і переносним значеннями. Запишіть їх. Складіть з деякими з них речення.
7.Визначте типи переносних значень: метафору, метонімію, синекдоху, персоніфікацію.
1. Запорошений снігами
В синіх іскорках синиць,
Сад мій білими руками
Потягнувся до зірниць /М.Нагнибіда/.
2. Київ завжди радо зустрічає друзів /З газ./.
3. Чорнобильська блискавка безжально вдарила в генетичне серце України /З газ./.
4. Ввібрало воно, рідне слово, в себе віковічний плин Дніпра, шурхіт колосся, шепіт дубрави, спів соловейка /Ю.Мушкетик/.
5. Красива осінь вишиває клени Червоним, жовтим, срібним, золотим /Л.Костенко/.
8.За характером організації ЛСВ в багатозначному слові дослідники відзначили три основні типи полісемії / багатозначності/: 1) радіальна, 2) ланцюжкова, 3) радіально-ланцюжкова. Ознайомтеся зі схемами семантичної структури багатозначних слів /див.: 12, 26-28/; посилаючись на дані тлумачних словників /див.: 46, 54/, наведіть приклади багатозначних слів з трьома типами полісемії. Семантичні структури цих багатозначних слів подайте графічно (у вигляді схеми).
9.Перепишіть. Поясніть стилістичний прийом використання багатозначного слова хліб у наведеному реченні художнього стилю.
З хлібом у нас зустрічають гостей, хліб на весіллях цвіте в короваї, і кращих немає на світі вістей, ніж – хліб уродився у рідному краї /П.Воронько/.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3 (2 год.)
