Тема. Лексика української мови з погляду активного і пасивного вживання

Опрацювати літературу: 6, 87-90; 7, 159-164; 8, 58-61; 22, 65-68, 98; 10; 20; 21.

Підготувати відповіді на питання:

1. Поняття про активну і пасивну лексику української мови.

2. Застарілі слова: а) історизми, б) архаїзми. Стилістичне використання історизмів і архаїзмів.

3. Неологізми, причини і шляхи їх виникнення. Аналіз неологізмів різних епох /див.: 7; 8/.

4. Загальномовні й індивідуально-авторські неологізми (приклади).

5. Словники мови письменників /див.: 22-98/.

Виконати вправи і завдання:

1. Прочитайте застарілі слова і запишіть їх в такому порядку: 1) назви старовинної зброї, 2) назви старовинного одягу, 3) назви старовинного посуду, 4) назви колишніх чинів, 5) назви старовинних одиниць виміру.

Аршин, верства, вершок, ківш, війт, десяцький, жупан, жандарм, таріль, лук, осавула, панцир, становий, мушкет, запаска, сіряк, свита, спис, щит, урядник, фунт, очіпок, меч.

2. Спишіть речення. До виділених слів усно доберіть синоніми – слова сучасної мови. Прочитайте речення. Що від цього змінилося?

Увели мене в буцегарню /О.Стороженко/. – Чому ти не в школі, Андрушко? Чи у вас тепер вакації? /О.Кобилянська/. Простяглася по діброві понад Дніпром козацька ватага /Т.Шевченко/. Він гнівно спиняв надмірно велеречивих промовців /Н.Рибак/. Велико врадувались всі звірі, почувши таке ласкаве слово від свого царя /І.Франко/.

3. Поділіть подані слова на архаїзми та історизми. Доберіть до архаїзмів сучасні слова.

Бранець, гусар, городовий, вельми, перст, гряде, піїт, брань, зигзиця, сотник, соцький, ректи, орда, фунт, узріти, аще, віче.

4. Проаналізуйте комічні новотвори Остапа Вишні. За аналогією утворіть кілька власних неологізмів і складіть з ними коротке гумористичне оповідання.

З р а з о к: викандидатуватись – стати кандидатом наук.

Антифізкультурник, брехологія, трудопрогули, поавтячому /загудіти/, культуртяпство.

5. Зробіть аналіз лексичного складу поданого тексту: виділіть загальновживані слова, історизми, архаїзми, авторські неологізми (з метою стилізації під старовину).

Тіні незабутих предків

Мій дід Михайло був храмостроїтель.

Розводив храми себто цілий вік.

Він був чернець, з дияволом воїтель,

Печерник, боговгодний чоловік,

Він був самітник. Дуже був суворий.

Між богом – чортом душу не двоїв.

І досі поминають у соборах:

Храмостроїтель Михаїл.

Тру ждався сам, нікого не наймав.

Він працював до поту на возлоб’ї

І грошей зроду шеляга не мав.

Ті тридцять срібних теж були грошима.

Це гріх. Це сльози діви Маріам.

Він був святий. Він жив непогрішимо.

І не за гроші будував свій храм.

Різьбив вівтар, збивав тесові паперті,

Клав палець свічки тиші на вуста,

Де з малювань, тонких, як листя папороті,

Світився лик розп’ятого Христа.

Він ставляв хори, амфори й амвони.

В єпархію по ладан дибуляв,

А щоб кращіше бамбиляли дзвони,

Шпіальтеру до міді добавляв... /Л.Костенко/

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8 (2 год.)