Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


∆иттЇвий ≥ творчий шл€х √. —. —ковороди




 

√оловним джерелом в≥домостей про житт€ √. —. —ковороди Ї Ђ∆ит≥Ї √ригор≥€ —ковородиї, укладене учнем ≥ другом украњнського ф≥лософа ћ. ≤.  овалинським. ѕроте цей дуже ц≥нний життЇпис с€гаЇ лише 60-х рок≥в XVIII стол≥тт€. ћайже тридц€ть рок≥в житт€ ≥ д≥€льност≥ мислител€ залишалис€ поза увагою його першого б≥ографа. “ому доводитьс€ звертатис€ до спогад≥в ≥нших сучасник≥в Ц ≤. —оц≥Ївського, √. √ессе де  ельве, ј. ’иджеу, ≤. ¬ернета, ¬. ћ. ЋубТ€новського та ≥нших. ƒе€к≥ б≥ограф≥чн≥ дан≥ видно безпосередньо з твор≥в √. —. —ковороди та його листуванн€.

√. —. —коворода народивс€ 3 грудн€ 1722 року в сел≥ „орнухи Ћубенського округу ѕолтавськоњ губерн≥њ в с≥мТњ малоземельного козака. « ранн≥х рок≥в в≥н в≥др≥зн€вс€ рел≥г≥йн≥стю, т€ж≥нн€м до навчанн€ та тверд≥стю духу. ѕочаткову осв≥ту отримав у с≥льськ≥й школ≥. ¬. ¬. «еньковский писав, що в 16 рок≥в майбутн≥й ф≥лософ вступив до  ињвськоњ академ≥њ. јле Ї й ≥нш≥ думки з цього приводу. “ак, ≤. ќ. “абачников називаЇ роком вступу до академ≥њ 1733 р≥к. «а даними Ћ. ≈. ћахновц€, √. —. —коворода вступив до академ≥њ у в≥ц≥ 12 рок≥в, навчаючись там до 1741 року. ѕ≥д час перебуванн€ рос≥йськоњ ≥мператриц≥ ™лизавети в  иЇв≥ √. —. —ковороду, завд€ки його сп≥вочим зд≥бност€м, включили до складу придворноњ капели, в результат≥ чого в≥н в≥дправивс€ до ѕетербурга. ѕовернувс€ в академ≥ю в 1744 роц≥ ≥ пробув у н≥й до 1750 року. ћр≥ючи про завершенн€ осв≥ти за кордоном, √. —. —коворода погодивс€ на пропозиц≥ю рос≥йського генерала ¬ишневського супроводжувати його п≥д час поњздки по ™вроп≥. ¬≥дмовившись в≥д духовного званн€, √. —. —коворода ув≥йшов до складу посольськоњ м≥с≥њ генерала ¬ишневського ≥ вињхав в ”горщину. «а кордоном Ц в ”горщин≥, јвстр≥њ, Ўвейцар≥њ Ц в≥н Ђнамагавс€ знайомитис€ найб≥льш з людьми, учен≥стю ≥ знанн€ми в≥дм≥нними, славетними тод≥ї. “ам в≥н д≥знавс€ немало додаткових в≥домостей про ф≥лософськ≥ системи √. ¬. Ћейбниц€ та  . ¬ольфа, ознайомивс€ з творами ƒ. Ѕруно та ƒ. ёма. Ќайб≥льше з-пом≥ж ус≥х ф≥лософських учень ™вропи йому ≥мпонували пантењзм Ѕ. —п≥нози (1632-1677 рр.) та рац≥онал≥зм –. ƒекарта (1596-1650 рр.), ѕроте ц≥ ф≥лософськ≥ теор≥њ повн≥стю не опанували його душею. «деб≥льшого мандруючи п≥шки, √. —. —коворода об≥йшов ”горщину, јвстр≥ю, ѕольщу, Ќ≥меччину, ≤тал≥ю. «найомивс€ з ученими, в≥дв≥дував лекц≥њ в ун≥верситетах. ≤снуЇ нав≥ть припущенн€ щодо його особистоњ зустр≥ч≥ з ≤.  антом.

√. —. —коворода волод≥в латинською та н≥мецькою мовами, знав добре грецьку та Їврейську мови. « стародавн≥х автор≥в знав ѕлатона, јристотел€, ≈п≥кура, ‘≥лона, ѕлутарха, —енеку. ¬ивчав ≥ батьк≥в ÷еркви, особливо ƒ≥он≥с≥€ јреопагита, ћаксима спов≥дника, √ригор≥€ Ѕогослова. ћало в≥домо про його знанн€ Ївропейськоњ ф≥лософ≥њ, але, поза сумн≥вом, в≥н знав багато автор≥в, що стаЇ очевидним при читанн≥ його твор≥в.

ѕробувши за кордоном майже три роки, √. —. —коворода у 1753 роц≥ повернувс€ на батьк≥вщину ≥ зайн€в вакантне м≥сце учител€ поетики в ѕере€славськ≥й сем≥нар≥њ. Ќезабаром через конфл≥кт ≥з церковним начальством з приводу читаноњ ним теор≥њ поез≥њ √. —. —коворода був вимушений покинути сем≥нар≥ю. ” 1754 роц≥ в≥н поступив служити домашн≥м учителем до украњнського пом≥щика, полковника —тепана “амари, але через св≥й незалежний характер залишив ≥ це м≥сце, поњхавши до ћоскви. ” “роњце-—ерг≥Їв≥й лавр≥ йому запропонували посаду викладача ƒуховноњ академ≥њ. √. —. —коворода, в≥дхиливши цю пропозиц≥ю, повернувс€ до того ж пом≥щика. ” —тепана “амари в≥н пробув близько пТ€ти рок≥в, до зак≥нченн€ навчанн€ свого вихованц€. —аме до цього часу в≥дноситьс€ його Ђ—ад божественних п≥сеньї. ¬. ¬. «еньковський пом≥чаЇ, що в ц≥ роки остаточно встановилас€ рел≥г≥йно-ф≥лософська позиц≥€ ф≥лософа.

” 1759 роц≥ √. —. —коворода був запрошений Ѕ≥лгородським Їпископом …осипом ћиткевичем працювати вчителем по класу п≥њтики в ’арк≥вський колег≥ум. ѕоез≥ю в≥н викладав в≥дпов≥дно до своњх у€влень, що ≥ слугувало причиною його зв≥льненн€ спочатку в 1760, а пот≥м 1764 ≥ 1766 роках. ќсоблив≥сть ’арк≥вського колег≥уму пол€гала в його навчальн≥й програм≥ та склад≥ учн≥в. “ут навчалис€ представники р≥зних стан≥в, а в програм≥ було багато св≥тських предмет≥в. ” 1765 роц≥ дл€ ос≥б двор€нського походженн€ в≥дкрили додатков≥ класи з викладанн€м французькоњ та н≥мецькоњ мов, алгебри ≥ геометр≥њ, ≥нженерного мистецтва, артилер≥њ ≥ геодез≥њ. –азом з цими предметами була запроваджена етика, дл€ читанн€ €коњ був запрошений √. —. —коворода. —в≥й курс ф≥лософ назвав Ђѕочатков≥ двер≥ до христи€нського доброго норовуї. ” цей же час в≥н написав один ≥з перших своњх твор≥в п≥д т≥Їю ж назвою.

” 1766 роц≥ √. —. —коворода назавжди залишив службу. ѕочинаЇтьс€ пер≥од Ђмандруванн€ї. ƒо к≥нц€ житт€ ф≥лософ не мав пост≥йного притулку. ¬≥н мандрував ≥з запл≥чним м≥шком, в €кому завжди була Ѕ≥бл≥€ на Їврейськ≥й мов≥. ≤нод≥ в≥н довго гостював у своњх друз≥в ≥ шанувальник≥в, пот≥м неспод≥вано њх покидав. ‘. Ћуб€н≥вський, €кий зустр≥чав √. —. —ковороду останн≥ми роками, писав: Ђѕристрастю його було жити в сел€нському оточенн≥; любив в≥н переходити з≥ слободи в слободу, з села в село, з хутора в хут≥р; скр≥зь ≥ вс≥ма був зустр≥нутий та проводжений з любовТю, у вс≥х був в≥н св≥й... ’аз€њн будинку, куди в≥н входив, передус≥м вдивл€вс€, чи не треба було що-небудь поправити, почистити, зм≥нити в його од€з≥ ≥ взутт≥: це все робилос€ в≥д душ≥ та негайно. ћешканц≥ тих особливо слобод ≥ хутор≥в, де в≥н част≥ше ≥ довше залишавс€, любили його €к р≥дного. ¬≥н в≥ддавав њм все, що мав: не золото ≥ ср≥бло, а добр≥ поради, настанови, дружн≥ докори за незгоди, неправду, нетверез≥сть, несумл≥нн≥стьї[53].

…ого мандри тривали близько тридц€ти рок≥в. ќсновн≥ ф≥лософськ≥ д≥алоги, трактати ≥ притч≥ були написан≥ ним в ц≥ роки. јскетизм √. —. —ковороди прийн€в сувор≥ форми, що знайшло в≥дображенн€ в його роботах. Ђ”никай чутки, охоплюй самоту, Ц писав в≥н, Ц люби убог≥сть, ц≥луй цнотлив≥сть, дружи з терп≥нн€м, вчис€ св€щенним мовам... √олод, холод, ненависть, гон≥нн€, наклеп, лайка ≥ вс€ка прац€ не лише терпк≥, але й солодк≥, €кщо ти до цього народженийї[54].

Ќезадовго до смерт≥ √. —. —коворода в≥дправивс€ в ќрловську губерн≥ю, щоб зустр≥тис€ з≥ своњм другом  овалинським, €кому ≥ передав ус≥ своњ рукописи. ѕовернувшись у ’арк≥вську губерн≥ю, √. —. —коворода помер 9 листопада 1794 року. Ќа його могил≥ була пом≥щена еп≥таф≥€, вигадана ним самим: Ђ—в≥т ловив мене, але не вп≥ймавї.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-09-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1297 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

1305 - | 1230 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.