Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема: —ередовище проживанн€ людини




 

ѕлан.

1. ЌавколишнЇ, виробниче ≥ побутове середовище,

2. ѕроблема безпеки людини в систем≥ "людна-машина-середовище (проживанн€, виробниче)". —истема людина-життЇве середовище.

 

1. ЌавколишнЇ середовище - це сукупн≥сть природних, природно-антропогенних ≥ соц≥альних фактор≥в, €к≥ чин€ть безпосередн≥й вплив на р≥вень житт€ населенн€ ≥ економ≥чн≥ показники функц≥онуванн€ народного господарства, на кожну людину окремо.

ѕриродне середовище - це пост≥йна взаЇмод≥€ ≥ взаЇмопроникненн€ чотирьох оболонок земл≥, а саме:

- јтмосфера - зовн≥шн€ газова оболонка земл≥, товщиною приблизно 3000 км; њњ склад: азот Ц 78%, кисень Ц 21 %, вуглекислий газ, озон, вод€на пара, ≥нертн≥ та ≥нш≥ гази ≥ дом≥шки Ц 1%

- Ћ≥тосфера - зовн≥шн€ тверда оболонка земл≥, що включаЇ земну кору з частиною верхньоњ мант≥њ «емл≥. «емна кора маЇ товщину близько 80 км, складаЇтьс€ на 99,5% з кисню, кремн≥ю, водню, алюм≥н≥ю, залаза, магн≥ю, натр≥ю, кальц≥ю, а ≥нш≥ елементи Ц 0,5%.

- √≥дросфера - вод€на сфера планети, сукупн≥сть океан≥в, мор≥в, вод континент≥в, льодових покров≥в, що складаЇ 16 млрд. м3 води ≥ становить 0,25% маси планети.

- Ѕ≥осфера - сфера ≥снуванн€ живих орган≥зм≥в, включаЇ частину атмосфери, л≥тосфери та г≥дросфери. ¬ерхн€ межа б≥осфери с€гаЇ 85 км, нижн€ 2 км в л≥тосфер≥, та до 11 км в г≥дросфер≥.

- Ќоосфера Ц сфера розуму, буквально "мисл€ча оболонка" Ц фаза розвитку б≥осфери, у ход≥ €коњ розумна д≥€льн≥сть людства стаЇ головним визначальним фактором њњ функц≥онуванн€.

 

ЌавколишнЇ, виробниче ≥ побутове середовище - це середовище проживанн€ людини, €ке включаЇ:

1. ѕриродньо-еколог≥чне середовище температура пов≥тр€ ≥ води, волог≥сть, атмосферний тиск, сила ≥ швидк≥сть в≥тру, -осв≥тленн€, х≥м≥чний склад пов≥тр€ ≥ води, рад≥ац≥йний фон.

2. ≈колог≥€ ≥ практика адаптац≥€ людини до навколишнього середовища (температура пов≥тр€ +50 —, нестача води, пустел≥, г≥рськ≥ райони, забрудненн≥ територ≥њ ≥ т. д.)

3. ѕосиленн€ негативного впливу людини на природу ≥ еколог≥ю, в≥дходи промисловост≥ ≥ людства: енергетика (ј≈—), транспорт, с≥льське господарство, косм≥чн≥ розробки, добуванн€ енергоресурс≥в ≥ т.д.

4. ќхорона навколишнього середовища: законодавч≥ акти, еколог≥чн≥ служби (пол≥ц≥њ), м≥жнародн≥ угоди, громадськ≥ "зелен≥" орган≥зац≥њ (GREEN –≈ј—≈) ≥ т.д.

5. ѕобутов≥ умови проживанн€ людини (пог≥ршуютьс€ в тепер≥шн≥й час).

¬заЇмод≥€ людини з природним середовищем под≥л€Їтьс€ на наступн≥ пер≥оди:

ѕерший пер≥од в≥д 2 млн, рок≥в до 8-4 тис, рок≥в тому. ’арактеризуЇтьс€ накопиченн€м знань про природу, пристосуванн€м до нењ.

ƒругий пер≥од - рабовласницький лад ≥ феодал≥зм. ѕер≥од активного використанн€ людиною природних ресурс≥в.

“рет≥й пер≥од (18ст.- перша половина 20ст.) - пер≥од активного розвитку локальних ≥ рег≥ональних еколог≥чних криз, протисто€нн€ людини ≥ природи.

„етвертий пер≥од (останнЇ 40-50 рок≥в) - розвиток глобальноњ кризи, парниковий ефект, озонов≥ дари, кислотн≥ дощ≥, забрудненн€ ус≥х сфер.

 

2. –озвиток науково-техн≥чного прогресу, по€ва нових складних машин, посиленн€ впливу людини на середовище через машини призвело до по€ви системи "людина-машина-середовище" ≥ пов'€заних з ц≥Їю системою небезпечних дл€ людини фактор≥в. ¬ключаЇ в себе побутове та виробниче середовище.

¬иробниче середовище Ц це середовище, в €кому людина зд≥йснюЇ свою трудову д≥€льн≥сть (м≥стить комплекс п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, установ, транспортних засоб≥в, комун≥кац≥й тощо)

ѕобутове середовище Ц це середовище проживанн€ людини, що м≥стить сукупн≥сть житлових буд≥вель, споруд спортивного ≥ культурного призначенн€, комунально-побутових орган≥зац≥й ≥ установ.

Ћёƒ»Ќј
ќргани чутт€ ÷ентральна нервова система ќргани управл≥нн€
 
ћјЎ»Ќј
«ас≥б в≥дображенн€ ≥нформац≥њ ≤нформац≥йн≥ та обчислювальн≥ прилади ќргани управл≥нн€
—≈–≈ƒќ¬»ў≈
ƒо обТЇкту

 

ѕриведемо узагальнену модель системи "людина-життЇве середовище" та њњ складов≥ елементи:

- Ћюдина Ц основний елемент даноњ системи, в €к≥й п≥д терм≥ном "людина" розум≥Їтьс€ не лише одна ≥стота, ≥ндив≥д, а й група людей, колектив, мешканц≥ населеного пункту, рег≥ону, крањни, сусп≥льство, людство загалом.

- ∆иттЇве середовище - другий елемент ц≥Їњ системи, Ї частиною ¬сесв≥ту, де перебуваЇ або може перебувати в даний час людина ≥ функц≥онують системи њњ життЇзабезпеченн€. —кладаЇтьс€ з трьох компонент≥в: природного, соц≥ального (соц≥ально-пол≥тичного) ≥ техногенного середовищ.

 


“ема: Ќебезпека ≥ њњ джерела.

 

ѕлан

1. ѕон€тт€ небезпеки, класиф≥кац≥€ ≥ номенклатура небезпек.

2.  ласиф≥кац≥€ небезпечних та шк≥дливих фактор≥в.

 

1. Ќа здоров'€ людини, ≥ њњ життЇд≥€льн≥сть великий вплив мають небезпеки.

Ќебезпека Ц це стан оточуючих умов, за €кими на людину д≥ють з певним ступенем ≥мов≥рност≥ небезпечн≥ та шк≥длив≥ фактори.

Ќебезпечний фактор Ц це фактор життЇвого середовища, д≥€ €кого за певних умов веде до травм чи до ≥ншого р≥зкого пог≥ршенн€ стану здоров'€.

Ўк≥дливий фактор Ц це фактор життЇвого середовища, д≥€ €кого на людину за певних умов веде до захворюванн€ або зниженн€ працездатност≥, тобто негативно впливаЇ на стан здоров'€.

Ќебезпечна ситуац≥€ Ц це стан умов за €кими Ї велика ≥мов≥рн≥сть виникненн€ небажаних насл≥дк≥в.

ѕрост≥р, в €кому пост≥йно д≥ють або пер≥одично виникають небезпечн≥ та шк≥длив≥ виробнич≥ фактори називають небезпечною зоною. Ќебезпечна зона може бути локальною ≥ розгорнутою.

”мови, за €кими створюЇтьс€ можлив≥сть впливу на людину шк≥дливих ≥ небезпечних фактор≥в визначають небезпечну ситуац≥ю (небезпечний момент).

ƒжерелами небезпеки Ї:

P ѕриродн≥ процеси ≥ €вища

P ≈лементи техногенного середовища

P Ћюдськ≥ д≥њ, що криють у соб≥ загрозу небезпеки

≤дентиф≥кац≥€ небезпек Ц знаходженн€ типу небезпеки та встановленн€ њњ характеристик, необх≥дних дл€ розробки заход≥в щодо њњ усуненн€ чи л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в.

 вантиф≥кац≥€ небезпек Ц введенн€ к≥льк≥сних характеристик дл€ оц≥нки ступен€ (р≥вн€) небезпеки. Ќайпоширен≥шою к≥льк≥сною оц≥нкою небезпеки Ї ступ≥нь ризику.

–изик Ц це в≥дношенн€ числа тих чи ≥нших фактичних про€в≥в небезпеки до њх можливого теоретичного числа за певний пер≥од часу.

Ќоменклатура небезпек Ц це перел≥к назв, терм≥н≥в, систематизованих за певними ознаками. ¬ номенклатуру небезпек дл€ людини включають весь вплив зовн≥шнього св≥ту на жив≥ об'Їкти, вона нал≥чуЇ понад 150 найменувань ≥ не вважаЇтьс€ повною. Ќаводимо де€к≥ найменуванн€ з нењ:

 


1. јлкоголь;

2.јномальна температура пов≥тр€;

3. јномальний тиск пов≥тр€;

4. јномальна волог≥сть пов≥тр€;

5. јномальне осв≥тленн€;

6. јномальна ≥он≥зац≥€;

7. Ѕлискавка;

8. ¬ибух;

9. ¬исота;

10. ¬≥брац≥€;

11. ¬огонь;

12. ¬огненебезпечн≥ речовини

13. ¬ода;

14. ¬тома;

15. ¬улкани;

16. √ази.

17.√≥подинам≥€;

18. √либина;

19. √остр≥ предмети;

20. ƒим;

21. ƒощ;

22. ≈лектричне поле;

23. ≈лектричний струм;

24. ≈моц≥йне перевантаженн€;

25. «ахворюванн€;

26. 3емлетрус;

27. ≤нфразвук;

28.  лаустрофоб≥€;

29. рим≥нальна злочинн≥сть;

30.Ћавини;

31.ћагн≥тн≥ пол€;

32. ћакроорган≥зми;

33. ћ≥кроорган≥зми;

34. ћонотонн≥сть;

35. Ќаркоман≥€;

36. ќжеледь;

37. ќтруйн≥ речовини;

38. ѕил;

39. ѕов≥нь;

40. ѕсихолог≥чна несум≥сн≥сть;

41. –ад≥ац≥€;

42. –озумове перевантаженн€;

43. —ел≥;

44. —н≥гопад;

45. —прага;

46. “айфуни;

47. “оксикоман≥€;

48. “уман;

49. ”дарна хвил€;

50. ”раган;

51. ÷иклон;

52. ÷унам≥;

53. Ўум.


 

Ќебезпеки класиф≥кують за такими ознаками:

«а походженн€м: природн≥, техногенн≥, антропогенн≥, еколог≥чн≥, зм≥шан≥. «г≥дно оф≥ц≥йних стандарт≥в: ф≥зичн≥, х≥м≥чн≥, б≥олог≥чн≥, психоф≥з≥олог≥чн≥.

«а часом д≥њ негативних насл≥дк≥в: ≥мпульсн≥ ≥ кумул€тивн≥

«а локал≥зац≥Їю: пов'€зан≥ з л≥тосферою, г≥дросферою, атмосферою, космосом

«а насл≥дками: втома, захворюванн€, травми, авар≥њ, пожеж≥, смертельн≥ випадки

«а збитками, €к≥ можуть бути соц≥альними, техн≥чними, еколог≥чними тощо

«а сферою про€ву: побутов≥, спортивн≥, дорожньо-транспортн≥, виробнич≥, в≥йськов≥ тощо

«а структурою: прост≥ ≥ пох≥дн≥

«а характером д≥њ на людину: активн≥ ≥ пасивн≥

 

ƒещо ≥нша класиф≥кац≥€ небезпек наведена на схем≥:

 

2. ≤снуюча класиф≥кац≥€ небезпечних та шк≥дливих фактор≥в розроблена дл€ виробничих умов, але вона повн≥стю прийн€тна дл€ будьЦ€коњ сфери життЇд≥€льност≥ людини.

«г≥дно з ц≥Їю класиф≥кац≥Їю небезпечн≥ та шк≥длив≥ фактори за природою д≥њ под≥л€ютьс€ на 4 групи: ф≥зичн≥; х≥м≥чн≥; б≥олог≥чн≥; психоф≥з≥олог≥чн≥.

‘≥зичн≥ фактори Ц це:

z ѕ≥двищена швидк≥сть руху пов≥тр€

z ѕ≥двищена запилен≥сть та загазован≥сть пов≥тр€;,

z Ќедостатн€ осв≥тлен≥сть.

z ѕ≥двищений або понижений атмосферний тиск

z  онструкц≥њ, що руйнуютьс€;

z ѕ≥двищений р≥вень статичноњ електрики та ≥н.

’≥м≥чн≥ фактори Ц це:

z ’≥м≥чн≥ елементи, речовини та сполуки, €к≥ перебувають у р≥зних агрегатних станах

z як≥ р≥зними шл€хами проникають в орган≥зм

o „ерез органи диханн€

o „ерез шлунково-кишковий тракт

o „ерез шк≥рн≥ покриви та слизов≥ оболонки

 

 

z як≥ за характером д≥њ вид≥л€ють так≥ речовини:


o “оксичн≥

o Ќаркотичн≥

o ѕодразнююч≥

o «адушлив≥

o —енсиб≥л≥зуюч≥


o  анцерогенн≥

o ћутагенн≥

o “ак≥, що впливають на репродуктивну функц≥ю


Ѕ≥олог≥чн≥ фактори Ц це:

z ¬плив хвороботворних м≥кроорган≥зм≥в (бактер≥њ, в≥руси, грибки, тощо).

z ¬плив макроорган≥зм≥в ≥ рослин.

ѕсихоф≥з≥олог≥чн≥ фактори Ц це:

z ‘≥зичн≥ перевантаженн€ (статичн≥, динам≥чн≥)

z Ќервово-псих≥чн≥ перевантаженн€ (емоц≥њ, монотонн≥сть прац≥, перенапруженн€).

 

ѕерел≥чен≥ фактори характеризуютьс€ потенц≥алом, €к≥стю, часом ≥снуванн€ або д≥њ на орган≥зм людини, розм≥рами зони д≥њ.

ѕотенц≥ал - вираз к≥льк≥сноњ сторони фактора (р≥вень шуму; загазован≥сть пов≥тр€; сила струму, тощо).

як≥сть фактора виражаЇ його специф≥чн≥ особливост≥, €к≥ впливають на орган≥зм (дисперсн≥сть пилу, р≥д випром≥нюванн€, частотний склад шуму, тощо)






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1649 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

339 - | 284 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.034 с.