Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«а юридичною силою 3 страница




ћ≥нТюст ”крањни зд≥йснюЇ своњ повноваженн€ через утворен≥ √оловне управл≥нн€ юстиц≥њ ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в ј– , обласн≥,  ињвське та —евастопольське м≥ськ≥ управл≥нн€ юстиц≥њ, районн≥, районн≥ у м≥стах, м≥ськ≥ управл≥нн€ юстиц≥њ.  ер≥вники управл≥нь юстиц≥њ призачаютьс€ на посаду ћ≥н≥стр юстиц≥њ за погодженн€м з головами в≥дпов≥дних м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й.
ћ≥ніюст в межах своњх повноважень на основ≥ та на виконанн€ акт≥в законодавства ”крањни видаЇ накази, орган≥зовуЇ ≥ контролюЇ њх виконанн€.

ћ≥ніюст очолюЇ ћ≥н≥стр, €кого за поданн€м ѕреміЇр-м≥н≥стра ”крањни призначаЇ на посаду ѕрезидент ”крањни. ћ≥н≥стр маЇ заступник≥в. ƒл€ погодженн€ вир≥шенн€ питань, що належать до компетенц≥њ ћю, обговоренн€ найважлив≥ших напр€м≥в його д≥€льност≥ у ћ≥н≥стерств≥ утворюЇтьс€ колег≥€ у склад≥
ћ≥н≥стра (голова колег≥њ), заступник≥в ћ≥н≥стра (за посадою). а також ≥нших кер≥вник≥в ћ≥н≥стерства. ћю Ї юридичною особою, маЇ самост≥йний баланс, рахунки в установах банк≥в.
”каз ѕрезидента ”крањни про затвердженн€ ѕоложенн€ про ћ≥н≥стерство юстиц≥њ ”крањни в≥д 30.12.97 є1396/97.

2. ƒержавна виконавча служба входить до системи орган≥в ћ≥н≥стерства юстиц≥йњ ”крањни ≥ зд≥йснюЇ виконанн€ р≥шень суд≥в та ≥нших орган≥в. «авданн€м державноњ виконавчоњ служби Ї своЇчасне виконанн€, повне ≥ неупереджене виконанн€ р≥шень.
ќрганами державноњ виконавчоњ служби Ї:
-департамент державноњ виконавчоњ служба ћю ”крањни;
-в≥дд≥ли державноњ виконавчоњ служби √оловного управл≥нн€ юстиц≥њ м≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни ј– ,

- державн≥ виконавч≥ служби обласних,  ињвського та —евастопольського м≥ських управл≥нь юстиц≥њ. ¬иконанн€ р≥шень, перел≥к €ких встановлено законом, покладаЇтьс€ на державних виконавц≥в районних, м≥ських (м≥ст обласного значенн€), районн≥ у м≥стах в≥дд≥л≥в державноњ виконавчоњ служби.

ƒержавними виконавц€ми Ї начальник, заступник начальника, старший державний виконавець, державний виконавець районного, м≥ського (м≥ста обласного значенн€), районного у м≥ст≥ в≥дд≥л≥в державноњ виконавчоњ служби. ƒержавний виконавець зд≥йснюЇ примусове виконанн€ р≥шень у пор€дку, передбаченому
законом.
ƒержавн≥ виконавц≥ призначаютьс€ на посаду, зв≥льн€ютьс€ з посади начальниками районних, м≥ських, районних у м≥стах в≥дд≥л≥в державноњ виконавчоњ служби в≥дпов≥дних управл≥нь юстиц≥њ.
Ќачальники районних, м≥ських, районних у м≥стах в≥дд≥л≥в державноњ виконавчоњ служби призначаютьс€ на посаду та зв≥льн€ютьс€ з нењ начальниками √оловного управл≥нн€ юстиц≥њ м≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в ј– , обласних,  ињвського та —евастопольського м≥ських управл≥нь юстиц≥њ за поданн€м начальник≥в в≥дд≥л≥в державноњ виконавчоњ служби в≥дпов≥дних управл≥нь юстиц≥њ.
ƒиректор департаменту державноњ виконавчоњ служби ћё”, начальники в≥дд≥л≥в державноњ виконавчоњ служби √оловного управл≥нн€ юстиц≥њ м≥н≥стерства ёстиц≥њ ”крањни в ј– , управл≥нь юстиц≥њ в област€х, м≥стах  иЇв≥ та —евастопол€ ≥ призначаютьс€ ћ≥н≥стром юстиц≥њ ”крањни.

 


І 85.  онтроль в управл≥нн≥, його суть та види.

 онтроль Ї одним з найб≥льш поширених ≥ д≥Ївих способ≥в забезпеченн€ законност≥. …ого сутн≥сть пол€гаЇ в тому, що суб'Їкт контролю зд≥йснюЇ обл≥к ≥ перев≥рку того, €к контрольований об'Їкт виконуЇ покладен≥ на нього завданн€ ≥ реал≥зуЇ своњ функц≥њ.

јнал≥з ≥снуючоњ практики св≥дчить, що контрольна д≥€льн≥сть м≥стить так≥ елементи: визначенн€ характеру ≥ строк≥в контрольних заход≥в; залученн€ до контролю спец≥ал≥ст≥в, представник≥в громадськост≥; анал≥з п≥дсумк≥в контролю, формуванн€ висновк≥в ≥ прийн€тт€ р≥шень; розробка заход≥в по виконанню прийн€тих р≥шень, виб≥р шл€х≥в, форм, метод≥в њх реал≥зац≥њ.

 онтрольн≥ органи повинн≥ надавати виконавц€м практичну допомогу в реал≥зац≥њ р≥шень; вони ж зобов'€зан≥ систематично анал≥зувати х≥д роботи по њх виконанню.

ƒо контрольноњ д≥€льност≥ висуваЇтьс€ ц≥лий р€д вимог, зг≥дно з €кими вона повинна бути: п≥дзаконною, тобто контроль маЇ зд≥йснюватис€ т≥льки в рамках конкретних нормативних припис≥в; систематичною, тобто нести регул€рний характер; своЇчасною, тобто проводитис€ своЇчасно, що значно п≥двищуЇ його ефективн≥сть; всеб≥чною, тобто охоплювати найб≥льш важлив≥ питанн€, поширюватис€ на вс≥ служби ≥ структури п≥дконтрольних орган≥в; глибокою, тобто перев≥рц≥ повинн≥ п≥дл€гати не т≥льки т≥ п≥дрозд≥ли, €к≥ мають слабк≥ результати роботи, а й т≥, що мають добр≥ результати; об'Їктивною, тобто виключати упереджен≥сть; гласною, тобто њњ результати повинн≥ бути в≥дом≥ тим, хто п≥дл€гав контролю; результативною (д≥Ївою).

” юридичн≥й теор≥њ та практиц≥ прийн€то класиф≥кувати контрольну д≥€льн≥сть на види. ѕ≥дх≥д до вир≥шенн€ цього питанн€ залежить в≥д вибору критер≥ю, на п≥дстав≥ €кого зд≥йснюЇтьс€ класиф≥кац≥€. ¬иб≥р же критер≥ю багато в чому зумовлений потребами практики. —аме тому в≥домо досить багато класиф≥кац≥й контрольноњ д≥€льност≥.

Ќайчаст≥ше пропонуютьс€ так≥ класиф≥кац≥њ:

а) залежно в≥д м≥сц€ суб'Їкта (що зд≥йснюЇ контроль) в систем≥ державного управл≥нн€ вид≥л€ють так≥ види контролю: 1) контроль з боку орган≥в законодавчоњ влади (пар≠ламентський контроль); 2) контроль з боку ѕрезидента ”крањни та його апарату (президентський контроль); 3) контроль з боку  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни (ур€довий контроль); 4) контроль з боку орган≥в центральноњ виконавчоњ влади; 5) контроль з боку м≥сцевих орган≥в, орган≥в державноњ виконавчоњ влади; 6) контроль з боку орган≥в судовоњ влади; 7) контроль з боку орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€; 8) контроль з боку громадськост≥ (громадський контроль);

б) залежно в≥д належност≥ суб'Їкта до державних або громадських структур вид≥л€ють: 1) державний контроль; 2)громадський контроль;

в) залежно в≥д адм≥н≥стративно-правовоњ компетенц≥њ суб'Їкта вид≥л€ють: 1) загальний контроль; 2) в≥домчий контроль; 3) надв≥домчий контроль;

г) залежно в≥д управл≥нськоњ стад≥њ, на €к≥й зд≥йснюЇтьс€ контроль, вид≥л€ють: 1) попереджувальний контроль; 2) поточний контроль; 3) наступний контроль;

д) залежно в≥д спр€мованост≥ контролю вид≥л€ють 1) зовн≥шн≥й контроль; 2) внутр≥шн≥й контроль;

е) залежно в≥д призначенн€ контролю вид≥л€ють: 1) загальний, що охоплюЇ вс≥ сторони д≥€льност≥ суб'Їкта, що контролюЇтьс€; 2) ц≥льовий контроль окремого напр€му роботи.

 р≥м перел≥чених, ≥снують й ≥нш≥ класиф≥кац≥њ контрольноњ д≥€льност≥.

І 86. «агальна характеристика у сфер≥ юстиц≥њ.

ёстиц≥€ Цсправедлив≥сть, законн≥сть

ƒержавне управл≥нн€ у дан≥й сфер≥ зд≥йснюЇ ћ≥н≥стерство юстиц≥њ

ћ≥н≥стерство юстиц≥њ Ї центральним органом виконавчоњ влади, €кий утворюЇ ѕрезидент ”крањни з метою орган≥зац≥њ зд≥йсненн€ державноњ правовоњ пол≥тики

«авданн€

- наданн€ правничих послуг

орган≥зац≥€ та забезпеченн€ д≥€льност≥ суд≥в загальноњ юрисдикц≥њ

забезпеченн€ функц≥онуванн€ та розвитку системи правничих послуг

веденн€ в≥дпов≥дних державних реЇстр≥в

зд≥йсненн€ м≥жнародно-правовоњ сп≥впрац≥

‘ункц≥њ

- наданн€ правничих послуг

в орган≥зац≥њ та забезпеченн≥ д≥€льност≥ суд≥в

- у забезпеченн≥ функц≥онуванн€ та розвитку системи правничих послуг

- у веденн≥ в≥дпов≥дних держ реЇстр≥в

- у м≥жнародно-правов≥й сп≥впрац≥

- зд≥йснюЇ на основ≥ та на виконанн€  онституц≥њ ”крањни, закон≥в ”крањни, акт≥в ѕрезидента ≥  абм≥ну.

ќрганами державноњ виконавчоњ служби Ї:

ƒепартамент державноњ виконавчоњ служби ћ≥н≥стерства юстиц≥њ

¬≥дд≥ли державноњ виконавчоњ служби √оловного управл≥нн€ юстиц≥њ ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, обласних,  ињвського та —евастопольського м≥ських управл≥нь.

–айонн≥, м≥ськ≥ в≥дд≥ли держ. виконавчоњ служби.


І 87. —истема орган≥в виконавчоњ влади.

—уб`Їктами виконавчоњ влади в ”крањн≥ Ї органи загальноњ компетенц≥њ-вищ≥ органи у систем≥ орган≥в виконавчоњ влади; органи спец≥альноњ компетенц≥њ-центральн≥ органи державноњ виконавчоњ влади; м≥сцев≥ органи державноњ виконавчоњ влади. ” своњй сукупност≥ суб`Їкти виконавчоњ влади утворюють Їдину систему орган≥в. ¬иконавч≥й влад≥ та систем≥ њњ орган≥в присв€чено розд≥л 6  онституц≥њ У аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ≤нш≥ органи виконавчоњ владиФ. ™дн≥сть системи орган≥в виконавчоњ влади обумовлена: Їдн≥стю вс≥Їњ державноњ влади, €ка випливаЇ з державноњ ц≥л≥сност≥ ”крањни; розмежуванн€м компетенц≥њ орган≥в виконавчоњ влади; њх сп≥льною д≥€льн≥стю. ” межах ц≥Їњ системи визначаЇтьс€ пор€док формуванн€ окремих њњ елемент≥в. ќчолюЇ систему  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни - вищий орган виконавчоњ влади. —ередньою ланкою ц≥Їњ системи Ї м≥н≥стерства та центральн≥ органи державноњ виконавчоњ влади, п≥дпор€дкован≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в. ќрганами виконавчоњ влади ”крањни м≥сцевого або територ≥ального р≥вн€ Ї, по-перше, органи виконавчоњ влади загальноњ компетенц≥њ, м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ в област≥. ≤ районах, м≥стах  иЇв≥ та —евастопол≥, €к≥ п≥дзв≥тн≥ ≥ п≥дконтрольн≥ органам виконавчоњ влади вищого р≥вн€. ѕо-друге, до цього р≥вн€ в≥днос€тьс€ також органи спец≥альноњ (галузевоњ та функц≥ональноњ) компетенц≥њ, €к≥ безпосередньо п≥дпор€дкован≥ €к центральним органам виконавчоњ влади, так ≥ перебувають у п≥дпор€дкуванн≥ в≥дпов≥дних м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади.

 омпетенц≥€ орган≥в виконавчоњ влади визначаЇтьс€ окремо дл€ кожноњ ланки системи орган≥в виконавчоњ влади. «г≥дно з п.12 ст.92  онституц≥њ ”крањни, виключно законами ”крањни визначаютьс€ орган≥зац≥€ ≥ д≥€льн≥сть орган≥в виконавчоњ влади.  омпетенц≥€  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни визначена у ст.116  онституц≥њ ”крањни та «акон≥ Уѕро  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањниФ. ѕовноваженн€ м≥н≥стерств, ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади сформульован≥ у в≥дпов≥дних ѕоложенн€х про ц≥ органи.  омпетенц≥€ м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й визначена ст.119  онституц≥њ ”крањни та «аконом про м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ. Ќарешт≥, особливост≥ зд≥йсненн€ виконавчоњ влади у м≥стах  иЇв≥ та —евастопол≥ визначаютьс€, в≥дпов≥дно до ст.118  онституц≥њ ”крањни, окремими законами ”крањни.

” межах своЇњ компетенц≥њ вищ≥ органи виконавчоњ влади орган≥зують реал≥зац≥ю внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањнськоњ держави; зд≥йснюють кер≥вництво ≥ регулюють соц≥ально-економ≥чну сферу; забезпечують Їдн≥сть системи виконавчоњ влади; спр€мовують ≥ контролюють д≥€льн≥сть п≥длеглих орган≥в виконавчоњ влади; зд≥йснюють управл≥нн€ власн≥стю незалежно в≥д њњ форми; розробл€ють ≥ зд≥йснюють загальнодержавн≥ програми.


І 87. —истема орган≥в виконавчоњ влади.

3а масштабом д≥€льност≥ органи викон. влади по≠д≥л€ютьс€ на: а) вищ≥; б) центральн≥; в) м≥сцев≥; г) спе≠ц≥альн≥.

ƒо вищих належать органи, виконавчо-розпор€дча д≥≠€льн≥сть €ких поширюЇтьс€ на всю територ≥ю ”крањни. “а≠ким органом Ї ”р€д ”крањни Ч  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в.

ƒо його складу вход€ть ѕрем'Їр-м≥н≥стр ”крањни, пер≠ший в≥це-прем'Їр-м≥н≥стр, три в≥це-прем'Їр-м≥н≥стри, м≥≠н≥стри.

ƒо центральних орган≥в виконавчоњ влади (цей терм≥н застосовуЇтьс€  онституц≥Їю, див. наприклад, ст. 114) на≠лежать т≥, що керують в≥дпов≥дними галуз€ми, або зд≥йснюють функц≥ональне (м≥жгалузеве) управл≥нн€. ÷е м≥н≥с≠терства (наприклад, ћ≥н≥стерство агропромислового комплексу ”крањни); ком≥тети (наприклад, ƒержавний ком≥тет зв'€зку та ≥нформац≥њ ”крањни); в≥домства (наприклад, —лужба безпеки ”крањни, Ќац≥ональне косм≥чне агентство ”крањни, ƒержавна митна служба ”крањни, ƒержавна податкова адм≥н≥страц≥€ ”крањни).

÷ентральн≥ органи виконавчоњ влади у своњй д≥€льност≥ керуютьс€  онституц≥Їю та законами ”крањни, постанова≠ми ¬ерховноњ –ади ”крањни, указами ≥ розпор€дженн€ми ѕрезидента ”крањни, постановами ≥ розпор€дженн€ми  а≠б≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, «агальним положенн€м про м≥н≥с≠терство, ≥нший центральний орган державноњ виконавчоњ влади (затверджено ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 12 берез≠н€ 1996 р.), а також положенн€ми про конкретний орган

 

І 88. ¬илученн€ речей ≥ документ≥в.

–еч≥ ≥ документи, що Ї знар€дд€м або безпосередн≥м об'Їктом правопорушенн€, ви€влен≥ п≥д час затриманн€, особистого огл€ду або огл€ду речей, вилучаютьс€ органами внутр≥шн≥х справ, прикордонними в≥йськами, старшою у м≥сц≥ розташуванн€ охоронюваного об'Їкта, посадовою особою воЇн≥зованоњ охорони, посадовими особами в≥йськовоњ ≥нспекц≥њ безпеки дорожнього руху, цив≥льноњ ав≥ац≥њ, митних установ

¬илучен≥ реч≥ ≥ документи збер≥гаютьс€ до розгл€ду справи про адм≥н≥стративне правопорушенн€ у м≥сц€х, що њх визначають органи (посадов≥ особи), €ким надано право провадити вилученн€ речей ≥ документ≥в, а п≥сл€ розгл€ду справи, залежно в≥д результат≥в њњ розгл€ду, њх у встановленому пор€дку конф≥скують, або повертають волод≥льцев≥, або знищують, а при оплатному вилученн≥ речей - реал≥зують. ¬илучен≥ орден, медаль, нагрудний знак до почесного званн€ —–—–, почесного званн€ ”крањнськоњ –—–, ѕочесноњ √рамоти ≥ √рамоти ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—–, п≥сл€ розгл€ду справи п≥дл€гають поверненню њх законному волод≥льцев≥, а €кщо в≥н нев≥домий, надсилаютьс€ в≥дпов≥дно до ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади —–—– або ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—–. ¬илучен≥ самогон та ≥нш≥ м≥цн≥ спиртн≥ напоњ домашнього виробленн€, апарати дл€ њх виробленн€ п≥сл€ розгл€ду справи п≥дл€гають знищенню прац≥вниками м≥л≥ц≥њ.

ѕри затриманн≥ предмет≥в контрабанди дл€ забезпеченн€ ст€гненн€ штрафу допускаЇтьс€ вилученн€ речей (ц≥нностей) у особи €ка вчинила контрабанду, €кщо останн€ не маЇ пост≥йного м≥сц€ проживанн€ в крањн≥.

ѕро вилученн€ речей ≥ документ≥в складаЇтьс€ протокол або робитьс€ в≥дпов≥дний запис у протокол≥ про адм≥н≥стративне правопорушенн€, про огл€д речей або адм≥н≥стративне затриманн€.

ѕри вчиненн≥ порушень, передбачених статт€ми 174,190-193 цього  одексу, прац≥вник м≥л≥ц≥њ маЇ право вилучити вогнестр≥льну зброю, а також бойов≥ припаси до розгл€ду справи, про що робитьс€ запис у протокол≥ з зазначенн€м марки або модел≥, кал≥бру, сер≥њ ≥ номера зброњ, що вилучаЇтьс€, к≥лькост≥ ≥ виду бойових припас≥в. ѕри в≥дмовленн≥ добров≥льно пред'€вити вогнестр≥льну зброю ≥ бойов≥ припаси прац≥вник м≥л≥ц≥њ маЇ право провести особистий огл€д ≥ огл€д речей порушника в пор€дку, встановленому статтею 264 цього  одексу. ƒо особи, €ка вчинила правопорушенн€ п≥д час виконанн€ службових обов'€зк≥в, вилученн€, особистий огл€д ≥ огл€д речей застосовуютьс€ лише у нев≥дкладних випадках.

ѕри вчиненн≥ порушенн€, за €ке в≥дпов≥дно до цього  одексу може бути накладено адм≥н≥стративне ст€гненн€, у вод≥€ чи судновод≥€ вилучаЇтьс€ посв≥дченн€ вод≥€ (талон до нього, св≥доцтво, диплом) на строк до винесенн€ постанови у справ≥ та сплати порушником штрафу, що ф≥ксуЇтьс€ у талон≥ до посв≥дченн€ вод≥€, €кий повертаЇтьс€ вод≥ю, або видаЇтьс€ тимчасовий дозв≥л на право керуванн€ транспортним засобом, р≥чковим або малом≥рним судном. ¬ раз≥ в≥дсутност≥ у вод≥€ при вчиненн≥ адм≥н≥стративних порушень посв≥дченн€ вод≥€ або талона до нього, а так само в раз≥ ухиленн€ вод≥€ в≥д сплати штрафу може бути затриманий транспортний зас≥б порушника до сплати ним штрафу. ѕро вилучен≥ реч≥ ≥ документи робитьс€ запис у протокол≥ про адм≥н≥стративне порушенн€.

І 89. —истема принцип≥в держуправл≥нн€.

ƒержуправл≥нн€ зд≥йснюЇтьс€ у в≥дпов≥дност≥ з принципами, закр≥пленими в  онституц≥њ ”крањни. ƒо них в≥днос€тьс€:

1. ¬≥дпов≥дальн≥сть орган≥в виконавчоњ влади (посадових ос≥б) за доручену справу перед людиною ≥ державою (держава в≥дпов≥даЇ перед людиною за свою д≥€льн≥сть. «абезпеченн€ прав ≥ свобод людини Ї головним обов'€зком держави. ќргани виконавчоњ влади в≥дпов≥дальн≥ перед ѕрезидентом, п≥дконтрольн≥ ≥ п≥дзв≥тн≥ ¬–”, органам виконавчоњ влади вищого р≥вн€, а також район. ≥ обласн. радам у межах, передбачених законом);

2. ¬ерховенство права (закр≥плений у  онст., €ка маЇ найвищу юрид. силу, а њњ норми Ї нормами пр€моњ д≥њ. «акони й ≥н. норм.-правов≥ акти приймаютьс€ лише на п≥дстав≥  онстит. ”кр. ≥ повинн≥ њй в≥дпов≥дати);

3. «аконн≥сть (безпосередньо пов'€зана з принципом верховенства права ≥ випливаЇ з нього, а також базуЇтьс€ на положенн€х  онстит. ”кр, в≥дпов≥дно до €кињ ”крањна Ї суверенною ≥ незалежною, демокр., соц≥ал., правовою державою. ќргани держ. влади й органи м≥сцевого самовр€дуванн€, њх посадов≥ особи зобов'€зан≥ д≥€ти лише на п≥дстав≥, у межах повноважень ≥ способами, передбаченими  онстит. ≥ законами ”кр. «аконн≥сть повинна бути реальноњ. «акон став в ”кр. основним джерелом права, прийн€тим в≥дпов≥дно до  онстит.);

4. ”часть громад€н ≥ њх об'Їднань в управл≥нн≥ (в≥дпов≥дно до  онст. ”кр. громад€ни мають право брати участь в управл≥нн≥ держ. справами, в≥льно обирати ≥ бути обраними в органи держ. влади й органи м≥сцевого самовр€дуванн€. ” зд≥йсненн≥ функц≥й держуправл≥нн€ громад€ни беруть участь шл€хом об'Їднанн€ в пол≥т. парт≥њ й громадськ≥ орган≥зац≥њ. «а допомогою таких об'Їднань громад€ни зд≥йснюють захист своњх прав ≥ свобод, задовольн€ють своњ ≥нтереси);

5. –≥вноправн≥сть громад€н в управл≥нн≥ (громад€ни користаютьс€ р≥вним правом доступу до держ. служби, а також до служби в органах м≥сцевого самовр€дуванн€. ¬они мають р≥вн≥ конституц. права ≥ свободи ≥ Ї р≥вними перед законом. Ќе може бути прив≥лей або обмежень за ознаками раси, кольору шк≥ри, пол≥т., рел≥г. ≥ ≥н. переконань, стат≥, етн≥чного ≥ соц≥ал. походженн€, майнового стану, м≥сц€ проживанн€ й ≥н. ознакам.  онстит. права ≥ свободи гарантован≥ ≥ не можуть бути скасован≥);

6. √ласн≥сть (принцип у держуправл≥нн≥ зв'€заний у перш. чергу з в≥льним доступом громад€н до ≥нформац≥њ, що стосуЇтьс€ њх особисто, а також ≥нформац≥њ про д≥€льн≥сть орган≥в викон. влади вс≥х р≥вн≥в, кр≥м в≥домостей, що Ї держ. таЇмницею або ≥нший захищеноњ законом таЇмницею.  ожному гарант-с€ право в≥льного доступу до ≥нформац≥њ про стан довк≥лл€, €кост≥ продукт≥в харчуванн€ ≥ предмет≥в побуту, а також право на њњ поширенн€. ѕод≥бна ≥нформац≥њ не може бути засекречена.  онст. також гарантуЇ судовий захист права спростуванн€ недостов≥рноњ ≥нформац≥њ про себе ≥ членах своЇњ родини ≥ права вимагати вилученн€ к.-або ≥нформац≥њ, а також право на компенсац≥ю майнового ≥ морального збитку, нанесеного збором, збереженн€м, використанн€м ≥ поширенн€м под≥бноњ недостов≥рний ≥нформац≥њ).

І 90. —истема орган≥в держуправл≥нн€.

ƒержавне управл≥нн€-одна ≥з головних форм д≥€льност≥ держави, особливий вид соц≥ального управл≥нн€ в сусп≥льств≥. ” широкому значенн≥-це д≥€льн≥сть ус≥х вид≥в державних орган≥в: законодавчих, судових, контрольно-нагл€дових, виконавчо-розпор€дчих з орган≥зац≥њ сусп≥льного житт€.

ƒержавна влада в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс€ за принципом њњ под≥лу на законодавчу, виконавчу ≥ судову (ст.6). ™диним органом законодавчоњ влади в ”крањн≥ Ї парламент-¬ерховна рада ”крањни. ¬≥н Ї представницьким органом, тому обираЇтьс€ безпосередньо народом на основ≥ загального, р≥вного ≥ пр€мого виборчого права шл€хом таЇмного голосуванн€. ƒо складу ¬ерховноњ –ади вход€ть 2 органи, €к≥ мають особливий правовий статус-–ахункова палата та ”повноважений ¬ерховноњ –ади ”крањни з прав людини. –ахункова палата Ї пост≥йно д≥ючим органом контролю, €кий утворюЇтьс€ ¬ерховною радою ”крањни, п≥дпор€дкований ≥ п≥дзв≥тний њй. ќсобливий правовий статус цього органу пол€гаЇ в тому, що в≥н зд≥йснюЇ свою д≥€льн≥сть самост≥йно, незалежно в≥д будь-€ких орган≥в державноњ влади. —пециф≥ка статусу органу ”повноваженого ¬ерховноњ –ади ”крањни з прав людини в тому, що в≥н Ї органом, €кий на пост≥йн≥й основ≥ зд≥йснюЇ парламентський контроль за додержанн€м конституц≥йних прав ≥ свобод людини ≥ громад€нина та захист кожного на територ≥њ ”крањни в межах юрисдикц≥њ.

ѕредставницьким органом јвтон. –есп.  рим Ї ¬ерховна –ада јвт. –есп.  рим. ƒо представницьких орган≥в держ. влади належать також м≥сцев≥ ради в област€х, м≥стах обласного значенн€, районах, районах у м≥стах, а також ради м≥ст загальнодержавного значенн€ -  иЇва та —евастопол€.

ƒо виконавчих орган≥в ”крањни належать: вищий орган у систем≥ орган≥в виконавчоњ влади- аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни; –ада м≥н≥стр≥в јвт. –есп.  рим, м≥н≥стерства, ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади, м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ. ” сукупност≥ вони складають Їдину систему орган≥в виконавчоњ влади. Ќа в≥дм≥ну в≥д орган≥в законодавчоњ влади органи виконавчоњ влади призначаютьс€ ѕрезидентом ”крањни. ќргани виконавчоњ влади зд≥йснюють виконавчу д≥€льн≥сть, €ка пол€гаЇ у виконанн≥  онституц≥њ ”крањни, нормативних акт≥в законодавчих орган≥в державноњ влади, ѕрезидента ”крањни, а також орган≥зовують виконанн€ цих акт≥в шл€хом розпор€дництва. «а характером своњх повноважень органи виконавчоњ влади под≥л€ютьс€ на органи загальноњ компетенц≥њ, €к≥ в≥дають вс≥ма або багатьма галуз€ми виконавчоњ д≥€льност≥ ( аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”кр.), ≥ органи спец≥альноњ компетенц≥њ (м≥н≥стерства, ≥нш≥ органи держ. виконав. влади). ” свою чергу, органи спец≥альн. компетенц≥њ залежно в≥д повноважень под≥л€ютьс€ на галузев≥ органи, €к≥ в≥дають певними галузевими управл≥нн€ми (м≥н≥стерства), та м≥жгалузев≥, €к≥ зд≥йснюють м≥жгалузеве управл≥нн€ (ƒержавн≥  ом≥тети). ќргани виконавчоњ влади п≥дрозд≥л€ютьс€ також на колег≥альн≥ ≥ Їдиноначальн≥. ƒо перших належать, наприклад,  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, до других-м≥н≥стерства та ≥нш≥ органи виконавчоњ влади.

“рет≥й вид державних орган≥в становл€ть органи судовоњ влади. ÷е-¬ерховний —уд ”крањни €к найвищий судовий орган у систем≥ суд≥в загальноњ компетенц≥њ, вищ≥ судов≥ органи спец≥ал≥зованих суд≥в, апел€ц≥йн≥ та м≥сцев≥ суди. ” своњй сукупност≥ ц≥ суди складають судову систему ”крањни. ¬они зд≥йснюють судову владу на основ≥ конституц≥йного, цив≥льного, крим≥нального, арб≥тражного судочинства. ƒл€ орган≥в судовоњ влади характерним Ї те, що судд≥ обираютьс€ безстроково. ќсобливе м≥сце маЇ  онституц≥йний —уд ”крањни - Їдиний орган конституц≥йноњ юрисдикц≥њ в ”крањн≥, €кий в≥др≥зн€Їтьс€ пор€дком утворенн€ (судд≥  онст. —уду ”крањни призначаютьс€ ¬ерховною радою, ѕрезидентом ”крањни та з`њздом судд≥в ”крањни), складом (18), особлив≥стю юридичноњ сили, строком призначенн€ на посаду (9 рок≥в без права бути призначеним на повторний строк).

ќсобливим видом державних орган≥в Ї органи прокуратури. Ќа прокуратуру ”крањни покладаЇтьс€ п≥дтриманн€ державного обвинуваченн€ у суд≥; представництво ≥нтерес≥в громад€нина або держави в суд≥ у випадках, визначених законом; нагл€д за додержанн€м закон≥в органами, €к≥ провод€ть оперативно-розшукову д≥€льн≥сть, д≥знанн€, досудове сл≥дство; нагл€д за додержанн€м закон≥в при виконанн≥ судових р≥шень у крим≥нальних справах, а також при застосуванн≥ ≥нших заход≥в примусового характеру, пов`€заних з обмеженн€м особистоњ свободи громад€н, звинувачених у тому чи ≥ншому правопорушенн≥. ѕрокуратура ”крањни складаЇ Їдину централ≥зовану систему з п≥дпор€дкуванн€м нижчесто€щих прокурор≥в вищесто€щим ≥ √енеральному прокуроров≥ ”крањни. ¬≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни, √енеральний прокурор призначаЇтьс€ за згодою ¬ерховноњ –ади ѕрезидентом ”крањни.

ќсобливе м≥сце в систем≥ орган≥в державноњ влади маЇ ѕрезидент ”крањни, €кий не входить безпосередньо до жодноњ з г≥лок влади. ѕроте його статус, €к глави держави, над≥л€Ї його повноваженн€ми, зг≥дно з €кими в≥н Ї гарантом державного суверен≥тету, територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ ”крањни, додержанн€  онституц≥њ, прав ≥ свобод людини ≥ громад€нина. ќск≥льки ц≥ повноваженн€ б≥льше чи менше властив≥ вс≥м органам державноњ влади, ѕрезидент впливаЇ на д≥€льн≥сть вс≥Їњ системи державних орган≥в в ”крањн≥ ≥, особливо, на орган≥зац≥ю та д≥€льн≥сть орган≥в виконавчоњ влади, оск≥льки в≥н особисто њх формуЇ. ќсновним методом такого впливу Ї координац≥€.

ѕрезидентом ”крањни створюЇтьс€ координац≥йний орган з питань нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони-–ада нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањни.

І 91. Ћегал≥зац≥€ ≥ правосубТЇктн≥сть обТЇднанн€ громад€н.

Ћегал≥зац≥€ Ї функц≥Їю виконавчоњ влади ≥ зд≥йснюЇтьс€ ч≥тко заф≥ксованими у законодавств≥ органами (легал≥зуючими органами):

ћ≥н≥стерство юстиц≥њ;

ћ≥сцев≥ органи державноњ виконавчоњ влади;

¬иконкоми с≥льських, селищних, м≥ських рад.

ѕол≥тичн≥ парт≥њ та м≥жнародн≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ легал≥зуютьс€ т≥льки шл€хом реЇстрац≥њ в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ. «а€ва про реЇстрац≥ю пол≥тичноњ парт≥њ повинна бути п≥дтримана п≥дписами не менше одн≥Їњ тис€ч≥ громад€н ”крањни, що мають виборче право.

¬насл≥док легал≥зац≥њ шл€хом реЇстрац≥њ обТЇднанн€ набуваЇ статусу юридичноњ особи. ѕор€док легал≥зац≥њ (реЇстрац≥њ чи пов≥домленн€ про заснуванн€) регламентований «аконом У ѕро обТЇднанн€ громад€нФ в≥д 16 червн€ 1992 року та ѕоложенн€м У ѕро пор€док легал≥зац≥њ обТЇднань громад€нФ в≥д 26 лютого 1993 року.

–еЇстрац≥њ п≥дл€гаЇ символ≥ка обТЇднань громад€н. ѓњ пор€док визначаЇтьс€  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в.

ƒл€ реЇстрац≥њ обТЇднанн€ громад€н його засновники подають за€ву. «а€ва про реЇстрац≥ю пол≥тичноњ парт≥њ повинна бути п≥дтримана п≥дписами не менш €к одн≥Їњ тис€ч≥ громад€н ”крањни, €к≥ мають виборче право. ƒо за€ви додаютьс€: статут(положенн€), протокол установчого зТњзду (конференц≥њ) або загальних збор≥в, в≥домост≥ установчого зТњзду, в≥домост≥ про склад кер≥вництва центральних статутних орган≥в, дан≥ про м≥сцев≥ осередки, документи про сплату реЇстрац≥йного збору.

ѕол≥тичн≥ парт≥њ подають також своњ програмн≥ документи. «а€ва про реЇстрац≥ю розгл€даЇтьс€ у двом≥с€чний строк з дн€ надходженн€ документ≥в. ” необх≥дних випадках орган, €кий зд≥йснюЇ реЇстрац≥ю, проводить перев≥рку в≥домостей, зазначених у поданих документах. –≥шенн€ про реЇстрац≥ю або в≥дмову в н≥ подаютьс€ письмово в 10-денний строк.

ѕро зм≥ни, що сталис€ в статутних документах, обТЇднанн€ громад€н пов≥домл€Ї в 5-денний строк у реЇструючий орган.

” реЇстрац≥њ обТЇднанню громад€н може бути в≥дмовлено, €кщо його статутн≥ документи або ≥нш≥ документи, подан≥ дл€ реЇстрац≥њ обТЇднанн€, суперечать законодавству ”крањни. –≥шенн€ про в≥дмову у реЇстрац≥њ повинно м≥стити п≥дстави такоњ в≥дмови. ÷е р≥шенн€ може бути оскаржене у судовому пор€дку. ѕро в≥дмову у реЇстрац≥њ обТЇднанн€ громад€н реЇструючий орган пов≥домл€Ї у засобах масовоњ ≥нформац≥њ.

ƒл€ зд≥йсненн€ ц≥лей ≥ завдань, визначених у статутних документах, зареЇстрован≥ обТЇднанн€ громад€н користуютьс€ правом:

виступати учасником цив≥льно-правових в≥дносин, набувати майнових ≥ немайнових прав;

представл€ти ≥ захищати своњ законн≥ ≥нтереси та законн≥ ≥нтереси своњх член≥в у державних та громадських органах;

брати участь у пол≥тичн≥й д≥€льност≥, проводити масов≥ заходи;

≥дейно, орган≥зац≥йно та матер≥ально п≥дтримувати ≥нш≥ обТЇднанн€ громад€н, надавати допомогу в њх створенн≥;

створювати установи та орган≥зац≥њ;

одержувати в≥д орган≥в державноњ влади ≥ управл≥нн€ та орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€ ≥нформац≥ю, необх≥дну дл€ реал≥зац≥њ своњх ц≥лей та завдань;

вносити пропозиц≥њ до орган≥в влади ≥ управл≥нн€;

розповсюджувати ≥нформац≥ю ≥ пропагувати своњ ≥дењ та ц≥л≥, засновувати засоби масовоњ ≥нформац≥њ.

” пор€дку, передбаченому законодавством, пол≥тичн≥ парт≥њ також мають право:

брати участь у виробленн≥ державноњ пол≥тики;

брати участь у формуванн≥ орган≥в влади, представництва в њх склад≥;

доступу п≥д час виборчоњ кампан≥њ до державних засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ.

ќбТЇднанн€ громад€н може мати у власност≥ кошти та ≥нше майно, необх≥дне дл€ зд≥сненн€ його статутноњ д≥€льност≥.

ѕраво власност≥ набуваЇтьс€ т≥льки на кошти та ≥нше майно, €ке передане йому засновниками, членами або державою, набуте в≥д вступних та членських внеск≥в, пожертвуване громад€нами, п≥дприЇмствами, установами та орган≥зац≥€ми, майно, придбане за рахунок власних кошт≥в чи на ≥нших п≥дставах, не заборонених законом.

ѕол≥тичн≥ парт≥њ також мають право на майно, придбане в≥д продажу сусп≥льно-пол≥тичноњ л≥тератури, ≥нших аг≥тац≥йно-пропагандистських матер≥ал≥в, вироб≥в з власною символ≥кою, проведенн€ фестивал≥в, св€т, виставок ≥ т.д.

√ромадськ≥ орган≥зац≥њ також мають право на майно та кошти, придбан≥ в результат≥ господарськоњ та ≥ншоњ комерц≥йноњ д≥€льност≥ створених ними госпрозрахункових установ та орган≥зац≥й заснованих п≥дприЇмств.

ќбТЇднанн€ громад€н та створюван≥ ними установи та орган≥зац≥њ зобовТ€зан≥ вести оперативний та бухгалтерський обл≥к, статистичну зв≥тн≥сть, зареЇструватись в органах державноњ податковоњ ≥нспекц≥њ та вносити до бюджету платеж≥ у пор€дку ≥ розм≥рах, передбачених законодавством.

 

І 92. јдм≥н≥стративна правоздатн≥сть ≥ д≥Їздатн≥сть.

ќсновною ознакою суб'Їкт≥в Ї њх правосуб'Їктн≥сть, що охоплюЇ правоздатн≥сть (на€вн≥сть прав ≥ обов'€зк≥в) ≥ д≥Їздатн≥сть (здатн≥сть реал≥зовувати права й обов'€зки).

ѕравоздатн≥сть - здатн≥сть особи бути нос≥Їм прав ≥ обов'€зк≥в. ѕравоздатн≥сть - здатн≥сть мати визначен≥ повноваженн€, обов'€зки ≥ заборони. ќднак можна не мати повноважень. ƒ≥Їздатн≥сть - здатн≥сть оосби своњми д≥€ми зд≥йснювати права й обов'€зки. ѕо характер≥ охоронюваних ≥ забезпечуваних правом ≥нтерес≥в суб'Їкти под≥л€ютьс€ на ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б. ‘≥зична особа - будь-€ка народжена ≥ жива людина, що зд≥йснюЇ р≥зн≥ акти соц≥ально значимого поводженн€ ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно свого р≥вн€, в≥ку, псих≥чному ≥ ф≥зичному здоров'ю.

ѕравоздатн≥сть ф≥зичних ос≥б виникаЇ в момент народженн€ ≥ припин€Їтьс€ з≥ смертю.

ƒ≥Їздатн≥сть ф≥зичних ос≥б зв'€зана з псих≥чними ≥ в≥ковими властивост€ми людини ≥ залежить в≥д них.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-08; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 427 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

2095 - | 1906 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.048 с.