Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«а юридичною силою 2 страница




- розробл€Ї ≥ зд≥йснюЇ загальнодерж. програми екон., наук.-техн≥чного, соц. ≥ культ. розвитку ”кр.;

- забезпечуЇ р≥вн≥ умови розвитку вс≥х форм власност≥, зд≥йснюЇ управ-н€ обТЇктами держ. власност≥ в≥дпов≥дно до закону;

- розробл€Ї проект закону про ƒерж. бюджет ”кр., забезп-Ї його виконанн€ п≥сл€ затвердженн€ ¬–”, подаЇ зв≥т про його виконанн€;

- зд≥й-нюЇ заходи щодо забезпеченн€ обороноздатност≥ ≥ нац≥он. безпеки ”кр., громадського пор€дку, боротьби ≥з злочинн≥стю;

- орган≥зовуЇ ≥ забезпечуЇ зд≥йсненн€ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥€л-ст≥ ”кр., митноњ справи;

- спр€мовуЇ ≥ координуЇ роботу м≥н≥стерств, ≥н. орган≥в виконавчоњ влади;

- зд≥йснюЇ ≥н. повноваженн€, визначен≥  онст. та законами ”кр., актами ѕрезид.

 

І 75. —уб'Їкти адм≥н≥стративного правопорушенн€.

—уб'Їкт правопорушенн€ Ц це особа, €ка його зд≥йснила. Ќею, €к правило, може бути повнол≥тн€ ≥ обов'€зково осудна особа.

«а доктриною сучасного адм≥н≥стративного права суб'Їктом протиправного д≥€нн€, € отже, адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥, Ї ф≥зична особа, людина в стан≥ д≥Їздатност≥ та осудност≥. —аме таке широке визначенн€ й здатне охопити вс≥ р≥зновиди суб'Їкта в≥дпов≥дальност≥, на в≥дм≥ну, скажемо, в≥д терм≥ну Угромад€нинФ, що використовуЇтьс€ у цив≥льному законодавств≥.

ўодо юридичних ос≥б, законодавство до останнього часу дотримуЇтьс€ традиц≥йноњ концепц≥њ, зг≥дно з €кою так≥ визнаютьс€ безв≥дпов≥дальними в адм≥н≥стративному (крим≥нальному) аспект≥ й на них поширюЇтьс€ цив≥льна в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду та збитки, €к ≥ де€к≥ заходи адм≥н≥стративного припиненн€.

—уб'Їкти в≥дпов≥дальност≥, ф≥зичн≥ особи мають певн≥ ≥ндив≥дуальн≥ характеристики, €к≥ можна под≥лити на загальн≥, властив≥ вс≥м суб_Їктам (в≥к, осудн≥сть) та соц≥альн≥, що визначають ≥ндив≥дуальну характеристику суб'Їкта, особливост≥ його соц≥ального, ф≥зичного, профес≥йного, службового, статевого статусу, родинн≥ зв'€зки, в≥дношенн€ до власност≥, до в≥йськовоњ служби, ймов≥рну колишню протиправну повед≥нку ≥ т.д., ≥ т.п.

«г≥дно з спец≥альними ознаками суб'Їкт≥в адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥, њх можна под≥лити на к≥лька р≥зновид≥в.

1. громад€ни (у тому числ≥ ≥ноземн≥ громад€ни та особи без громад€нства). ¬≥дпов≥дальн≥сть цих суб'Їкт≥в може наставати лише з дос€гненн€м 16-р≥чного в≥ку до моменту вчиненн€ проступку (а не на момент прит€гненн€ до в≥дпов≥дальност≥ за нього). ѕричому, при в≥ц≥ в≥д 16 до 18 рок≥в справи розгл€даютьс€ в райм≥ськсудах.

2. ≤ноземц≥, €к≥ не мають дипломатичного ≥мун≥тету. ÷е Ц ≥ноземц≥, €к≥ перебувають в ”крањн≥ за приватними в≥зами, у комерц≥йних справах, сп≥ввласники сп≥льних п≥дприЇмств, студенти, туристи. ѕитанн€ про в≥дпов≥дальн≥сть ≥ноземц≥в, що мають дипломатичний ≥мун≥тет, за порушенн€ адм≥н≥стративного характеру вир≥шуЇтьс€ дипломатичним шл€хом (¬≥денська конвенц≥€, 1969рю). «а окрем≥ проступки ≥ноземц≥ ≥ особи без громад€нства не можуть бути прит€гнен≥ до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥. ÷е порушенн€ правил користуванн€ сусп≥льними фондами, нехтуванн€ загальним в≥йськовим обов'€зком та ≥н.

3. “ак зван≥ прац≥вники Ц особи, що виконують профес≥йну д≥€льн≥сть або взагал≥ зайн€т≥ у сусп≥льн≥й прац≥. —еред таких Ц прац≥вники транспорту, торг≥вл≥, с≥льського господарства, землекористувач≥, мисливц≥, особи, в≥дпов≥дальн≥ за експлуатац≥ю розмножувальноњ техн≥ки та ≥н.

4. ќсоби, €к≥ у адм≥н≥стративно-правов≥ в≥дносини з органами виконавчоњ влади щодо реал≥зац≥њ власних прав Ц вод≥њ особистого транспорту, особистих малом≥рних суден, громад€ни. ўо мають дозв≥л на збер≥ганн€ вогнепальноњ зброњ та ≥н.

5. —уб'Їкти, €кими стають громад€ни на п≥дстав≥ родинних зв'€зк≥в, життЇвих обставин або њхнього ф≥зичного стану. ÷е батьки та особи, що њх зам≥нюють, громад€ни, хвор≥ на венеричн≥ захворюванн€, пасажири, що перетинають державн≥ кордони, та ≥н.

6. —лужбов≥ особи, оск≥льки службовим обов8€зком може бути виконанн€ (дотриманн€) певних загальнообов'€зкових правил (сан≥тарних, протипожежних, паспортних), що забезпечуЇтьс€ нормами адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥.

7. ќсоби, €к≥ виконують службов≥ обов'€зки у громадському пор€дку з наданн€м њм законом владних повноважень.

8. Ќародн≥ депутати. ƒл€ них законодавством передбачено депутатський ≥мун≥тет в≥д адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥. «а своЇю суттю цей ≥мун≥тет Ї процесуальним, оск≥льки поширюЇтьс€ лише на адм≥н≥стративн≥ проступки, що розгл€даютьс€ у судовому пор€дку. ƒо того ж в≥н обмежений територ≥ально Ц д≥Ї на територ≥њ м≥сцевоњ –ади. ƒаванн€ згоди –адою, зг≥дно з поданн€м прокурора, на прит€ганн€ депутата до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ робить останнього дел≥ктоздатним.

Ќе допускаЇтьс€ також затриманн€ з доставленн€м чи застосуванн€м адм≥н≥стративних ст€гнень щодо судд≥ при виконанн≥ ним обов'€зк≥в суд≥.

 

І 76. ѕомС€кшуюч≥ ≥ обт€жуюч≥ обставини в адм≥н≥стративному прав≥.

—татт€ 34  пјѕ. ќбставини, що пом'€кшують в≥дпов≥дальн≥сть за адм≥н≥стративне правопорушенн€.

ќбставинами, що пом'€кшують в≥дпов≥дальн≥сть за адм≥н≥стративне правопорушенн€ визнаютьс€:

- щире з≥знанн€ винного;

- запоб≥ганн€ винним шк≥дливим насл≥дкам правопорушенн€, добров≥льне в≥дшкодуванн€ збитку чи усуненн€ запод≥€ноњ шкоди;

- зд≥йсненн€ правопорушенн€ п≥д впливом сильного душевного хвилюванн€ або при ст≥канн≥ важких особистих чи с≥мейних обставин;

- зд≥йсненн€ правопорушенн€ неповнол≥тн≥м;

- зд≥йсненн€ правопорушенн€ ваг≥тною ж≥нкою чи ж≥нкою, що маЇ дитину у в≥ц≥ до одного року;

законодавством —–—– ≥ ”–—– можуть бути передбачен≥ й ≥нш≥ обставини, що пом'€кшують в≥дпов≥дальн≥сть за адм≥н≥стративне правопорушенн€. ќрган (посадова особа), що розгл€даЇ справи про адм≥н≥стративне правопорушенн€, може визнати пом'€кшуючими й обставини, не зазначен≥ в законодавств≥.

—татт€ 35. ќбставини, що обт€жують в≥дпов≥дальн≥сть за адм≥н≥стративне правопорушенн€.

ќбставинами, що обт€жують в≥дпов≥дальн≥сть за адм≥н≥стративне правопорушенн€, визнаютьс€:

1) продовженн€ протиправного поводженн€, незважаючи на вимоги уповноважених на те ос≥б припинити його;

2) повторне прот€гом року зд≥йсненн€ однор≥дного правопорушенн€, за €ке особа вже п≥ддавалас€ адм≥н≥стративному ст€гненню; зд≥йсненн€ правопорушенн€ особою, що ран≥ше скоњла злочин;

3) залученн€ неповнол≥тнього в правопорушенн€;

4) зд≥йсненн€ правопорушенн€ групою ос≥б;

5) зд≥йсненн€ правопорушенн€ в умовах стих≥йного лиха чи за ≥нших надзвичайних обставин;

6) зд≥йсненн€ правопорушенн€ в стан≥ сп'€н≥нн€. ќрган (посадова особа), що накладала адм≥н≥стративне ст€гненн€, у залежност≥ в≥д характеру адм≥н≥стративного правопорушенн€, може не визнати дан≥ обставина обт€жуючим.

І 77. «агальна характеристика законодавства у сфер≥ культури.

«аконодавство, що регулюЇ в≥дносини у сфер≥ культури, встановлюЇ, закр≥плюЇ ≥ виражаЇ пол≥тику культури ”крањни, сформульовану законодавчою владою, ѕрезидентом ≥ ”р€дом ”крањни.

«аконодавство у сфер≥ культури становл€ть закони ≥ нормативно-правов≥ акти, €к≥ направлен≥ на правове, соц≥альне, економ≥чне, орган≥зац≥йне забезпеченн€ засад розвитку культури в ”крањн≥. ÷е так зван≥ правов≥ норми, €к≥ мають загальний (ун≥ф≥кований) ≥ спец≥альний (диференц≥йований) характер.

ƒо ≤-њ групи в≥днос€тьс€:  онституц≥€ ”крањни, ќснови законодавства ”крањни про культуру, затверджен≥ ¬ерх. –адою 14.02.92р., «” Уѕро власн≥стьФ, ѕро п≥дприЇмництво, ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥, ѕро господарськ≥ товариства, ѕро банкрутство, ѕро оподаткуванн€ прибутку п≥дприЇмств, ѕро податок на додану варт≥сть. ÷≥ законодавч≥ акти одночасно адресуютьс€ ц≥лому р€ду субСЇкт≥в або груп≥ субСЇкт≥в сусп≥льних в≥дносин, проголошують ≥ юридично закр≥плюють принципи, €к≥ лежать в основ≥ правового стану ≥ правового регулюванн€ њхньоњ д≥€льност≥.

—пец≥альн≥ закони про культуру: «” Уѕро вивезенн€, ввезенн€ та поверненн€ культурних ц≥нностейФ 21.09.99р, Уѕро охорону ≥ використанн€ памС€ток ≥стор≥њ та культуриФ 13.07.78р., Уѕро музењ та музейну справуФ 29.06.95р. та ≥н. ÷≥ законодавч≥ акти мають спец призначенн€, характеризуютьс€ повною конкретн≥стю, визначенн€м правового статусу ≥ правового регулюванн€ д≥€льност≥ у сфер≥ культури.

≤стотне значенн€ мають п≥дзаконн≥ н-п акти: ”кази ѕрезидента, постанови ≥ розпор€дженн€  ћ”, накази, ≥нструкц≥њ, що приймаютьс€ ћ≥н.  ультури ≥ мистецтв ”крањни.

”кази ѕрезидента видаютьс€ на розвиток чинного законодавства дл€ терм≥нового правового врегулюванн€ питань, що мають загальнодержавне значенн€ ≥ направлен≥ на зд≥йсненн€ додаткових заход≥в щодо держ. п≥дтримки культури.

Ќайб≥льш важливим н-п актом у сфер≥ культури, €кий маЇ загальний характер, Ї ќснови закон-ва ”крањни про культуру. ќснови визначають правов≥, економ≥чн≥, соц≥альн≥, орган≥зац≥йн≥ засади розвитку культури в ”крањн≥, регулюють сусп≥льн≥ в≥дносини у сфер≥ створенн€, поширенн€, збереженн€ та використанн€ культурних ц≥нностей ≥ спр€мован≥ на: реал≥зац≥ю суверенних прав ”крањни у сфер≥ культури; в≥дродженн€ ≥ розвиток культури украњнськоњ нац≥њ та культур нац≥ональних меншин, €к≥ проживають на територ≥њ ”крањни; забезпеченн€ свободи творчост≥, в≥льного розвитку культурно-мистецьких процес≥в, профес≥йноњ та самод≥€льноњ художньоњ творчост≥; реал≥зац≥ю прав громад€н на доступ до культурних ц≥нностей; соц≥альний захист прац≥вник≥в культури; створенн€ матер≥альних ≥ ф≥нансових умов розвитку культури.

І 78. ¬иди заход≥в адм≥н≥стративного примусу.

јдм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть Ц це м≥ра державного примусу, €ка виражаЇтьс€ в позбавленн≥ певних соц≥альних благ правопорушника за адм≥н≥стративний проступок, €кий передбачений законодавством про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн€.

«а адм≥н≥стративн≥ правопорушенн€ можуть застосовуватись так≥ види адм≥н≥стративних ст€гнень:

1. ѕопередженн€;

2. Ўтраф;

3. ќплатне вилученн€ предмета, €кий став знар€дд€м вчиненн€ або безпосередн≥м обТЇктом адм≥н≥стративного правопорушенн€;

4.  онф≥скац≥€ предмета, €кий став знар€дд€м вчиненн€ або безпосередн≥м об'Їктом адм≥н≥стративного правопорушенн€;

5. ѕозбавленн€ спец≥ального права, наданого даному громад€нинов≥ (права керуванн€ транспортними засобами, права полюванн€);

6. ¬иправн≥ роботи;

7. јдм≥н≥стративний арешт.

—троки адм≥н≥стративного арешту обчислюютьс€ добами, виправних роб≥т Ц м≥с€ц€ми або дн€ми, позбавленн€ спец≥ального права Ц роками, м≥с€ц€ми або дн€ми.

ќплатне вилученн€ та конф≥скац≥€ предмет≥в можуть застосовуватись €к основн≥, так ≥ додатков≥ адм≥н≥стративн≥ ст€гненн€, ≥нш≥ адм≥н≥стративн≥ ст€гненн€ можуть застосовуватись т≥льки €к основн≥. «а одне правопорушенн€ може бути накладено основне або основне ≥ додаткове ст€гненн€.

І 79. —п≥вв≥дношенн€ адм≥н≥стративного права з ≥ншими галуз€ми права.

јдм≥н≥стративне право, збер≥гаючи своЇр≥дн≥сть, виражену в цього предмет≥ та метод≥, т≥сно взаЇмод≥Ї з ус≥ма ≥снуючими галуз€ми права, спостер≥гаЇтьс€ Упроникненн€Ф адм≥н≥стративного права в сферу ≥нших правових галузей. ¬ основ≥ такого €вища фактична на€вн≥сть управл≥нських в≥дносин у предмет≥ т≥Їњ чи ≥ншоњ галуз≥ права.

Ќайб≥льш т≥сно адм≥н≥стративне право взаЇмод≥Ї з конституц≥йним правом. јдже сфера виконавчоњ влади Ї обТЇктом д≥њ обох галузей права. –озмежуванн€ цих галузей в≥дбуваЇтьс€ за методом правового регулюванн€.  онституц≥йне право впливаЇ на в≥дносини, що перебувають в статичному стан≥, тобто конституц≥йне право закр≥плюЇ, ф≥ксуЇ р≥зноман≥тн≥ сусп≥льн≥ в≥дносини, основн≥ принципи орган≥зац≥њ та функц≥онуванн€ виконавчоњ влади ≥ т. п. ј адм≥н≥стративне право регулюЇ т≥ сам≥ в≥дносини, але в њхньому розвитку, у стан≥ функц≥онуванн€, прикладноњ реал≥зац≥њ, детал≥зуЇ њх ≥ конкретизуЇ.

јдм≥н≥стративне ≥ цив≥льне право регулюють в≥дносини майнового характеру, але адм≥н≥стративне право забезпечуЇ регулюванн€ в≥дносин в €ких переважають ≥нтереси публ≥чного характеру (публ≥чне право), а цив≥льне право Ц в≥дносини де переважають приватн≥ ≥нтереси (приватне право) захист €ких зд≥йснюЇтьс€ у позивному пор€дку.  р≥м того (за методом правового регулюванн€) норми адм≥н≥стративного права регулюють в≥дносини, €к≥ будуютьс€ на п≥дпор€дкованост≥ одн≥Їњ сторони друг≥й, а норми цив≥льного права Ц т≥ в≥дносини, в €ких сторони р≥вноправн≥.

јдм≥н≥стративне право ≥ трудове зближуЇ нер≥вноправн≥сть статусу њх субТЇкт≥в, одна сторона над≥лена владно-орган≥зац≥йними повноваженн€ми щодо ≥ншоњ (тобто методи регулюванн€ в≥дносин тотожн≥). «а предметом регулюванн€: трудове право регулюЇ в≥дносини прац≥вник≥в €к учасник≥в трудового процесу; норми адм≥н≥стративного права Ц регулюють управл≥нн€ трудовою д≥€льн≥стю людей, орган≥зац≥ю трудового процесу, державно-службов≥ в≥дносини.

јдм≥н≥стративне право т≥сно повТ€зане з ф≥нансовим правом сп≥льним методом регулюванн€ в≥дносин. ѕредметом ф≥нансового права Ї сусп≥льн≥ в≥дносини, що виникають у процес≥ акумул€ц≥њ та розпод≥лу державою грошових кошт≥в, тобто власне саме ф≥нансов≥ в≥дносини. јдм≥н≥стративне право регулюЇ управл≥нськ≥ в≥дносини в галуз≥ ф≥нанс≥в, орган≥зац≥ю роботи ф≥нансових орган≥в.

ћеж≥ крим≥нального ≥ адм≥н≥стративного права визначаютьс€ характером ≥ спр€мован≥стю в≥дпов≥дних заборон.

І 80. —истема орган≥в управл≥нн€ транспортом та њх компетенц≥€.

”правл≥нн€ транспортом зд≥йснюЇтьс€ в≥дпов≥дними органами державноњ виконавчоњ влади. ¬≥щий орган загальноњ компетенц≥њ Ц  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни приймаЇ постанови, на основ≥ €ких забезпечуЇ загальне кер≥вництво ус≥ма видами транспорту.

÷ентральним органом виконавчоњ влади у ц≥й галуз≥ Ї ћ≥н≥стерство транспорту ”крањни.

 ер≥вництво п≥дприЇмствами транспорту та дорожнього господарства ћ≥нтранс зд≥йснюЇ через департамент автомоб≥льного транспорту. ѕоложенн€ про цей орган затверджено  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

«авданн€ ћ≥нтрансу:

- зд≥йсненн€ державного управл≥нн€ транспортним комплексом ”крањни;

- реал≥зац≥€ державноњ пол≥тики становленн€ та розвитку транспортного комплексу ”крањни дл€ забезпеченн€ своЇчасного, повного та €к≥сного задоволенн€ потреб населенн€ ≥ сусп≥льного виробництва у перевезенн€х;

- забезпеченн€ взаЇмод≥њ та координац≥њ роботи ус≥х вид≥в транспорту;

- створенн€ р≥вних умов дл€ розвитку господарськоњ д≥€льност≥ п≥дприЇмств вс≥х форм власност≥;

- забезпеченн€ входженн€ транспортного комплексу ”крањни до Ївропейськоњ та св≥товоњ транспортноњ системи.

ќсновними завданн€ми ”крзал≥зниц≥ Ї:

- орган≥зац≥€ злагодженоњ роботи зал≥зниць

- управл≥нн€ процесом зал≥зничних перевезень

- вир≥шенн€ питань ефективного використанн€ зал≥зничного рухомого складу;

- проведенн€ Їдиноњ ≥нвестиц≥йноњ та техн≥чноњ пол≥тика на зал≥зничному транспорт≥;

- проведенн€ соц≥альноњ пол≥тики на зал≥зничному транспорт≥.

”ѕ–ј¬Ћ≤ЌЌя ј¬≤ј÷≤…Ќ»ћ “–јЌ—ѕќ–“ќћ

‘ункц≥њ упр-н€:

- забезпеченн€ розвитку цив≥льноњ ав≥ац≥њ

- нагл€д за безпекою польот≥в пов≥тр€них суден

- сертиф≥кац≥€, реЇстрац≥€ суден

- забезпеченн€ пошуку та р€туванн€ пов≥тр€них суден

- науковий супров≥д д≥€льност≥ ав≥ац≥њ та забезпеченн€ њњ безпеки

- спри€нн€ зовн≥шньоеконом≥чн≥й ≥ м≥жнародно-правовий д≥€льност≥ цев≥льноњ ав≥ац≥њ.

”правл≥нн€ морським транспортом зд≥йснюЇ ћ≥н≥стерство транспорту. ¬оно затверджуЇ

правила, ≥нструкц≥њ та ≥н. нормат. јкти з питань торговельного мореплавства. «а участю за≥нтересованих м≥н≥стерств ≥ в≥домств ”крањни, розробл€Ї правила перевезенн€ вантаж≥в, пасажир≥в ≥ багажу та затверджуЇ њх.

 

І 81. ќргани управл≥нн€ у сфер≥ ф≥нанс≥в та кредитуванн€.

ƒо орган≥в управл≥нн€ у сфер≥ ф≥нанс≥в та кредитуванн€ належать ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в, банки та кредитн≥ сп≥лки..
ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в - центральний орган виконавчоњ влади, п≥дпор€дкований  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ћ≥нф≥н забезпечуЇ проведенн€ Їдиноњ державноњ ф≥нансовоњ, бюджетноњ, податковоњ пол≥тики спр€мованоњ на реал≥зац≥ю визначених завдань економ≥чного та соц≥ального розвитку ”крањни, зд≥йснюЇ координац≥ю д≥€льност≥ у ц≥й сфер≥ ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади.

ќсновними завданн€ми ћ≥нф≥ну Ї:

- розробленн€ проведенн€ Їдиноњ державноњ ф≥нансовоњ, бюджетноњ пол≥тики;
- зд≥йсненн€ разом з ≥ншими органами виконавчоњ влади анал≥зу сучасноњ економ≥чноњ та ф≥нансовоњ ситуац≥њ в ”крањн≥. ј також перспектив њњ розвитку;

- розробленн€ стратег≥њ щодо внутр≥шн≥х та зовн≥шн≥х запозичань держави ≥ погашенн€ та обслуговуванн€ державного боргу;

ћ≥нф≥н в≥дпов≥дно до покладених на нього завдань:

- бере участь у розробленн≥ прогнозних показник≥в економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни на поточний пер≥од та перспективу;

- розробл€Ї проект державного бюджету ”крањни,;

- подаЇ  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни пропозиц≥њ щодо вдосконаленн€ взаЇмов≥дносин м≥ж ƒержавним бюджетом ”крањни ≥ м≥сцевими бюджетами;

ћ≥нф≥н маЇ право:

- одержувати в установленому пор€дку в≥д центральних та м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади, –ади м≥н≥стр≥в ј– , орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€ ≥нформац≥ю, документи ≥ матер≥али необх≥дн≥ дл€ розробленн€
проекту ƒержавного бюджету ”крањни., прогнозних розрахунк≥в зведеного бюджету ”крањни;
- ћ≥нф≥н ”крањни в межах своњх повноважень на основ≥ та на виконанн€ акт≥в законодавства видаЇ накази, орган≥зовуЇ ≥ контролюЇ њх виконанн€.

Ќормативн≥ акти ћ≥нф≥ну п≥дл€гають державн≥й реЇстрац≥њ в пор€дку, встановленому законом пор€дку
ћ≥нф≥н очолюЇ ћ≥н≥стр, €кого призначаЇ на посаду та зв≥льн€Ї з посади ѕрезидент ”крањни в установленому законом пор€дку. ћ≥н≥стр маЇ заступник≥в, €к≥ призначаютьс€ на посаду та зв≥льн€ютьс€ з посади в≥дпов≥дно
до законодавства. ћ≥н≥стр розпод≥л€Ї обовТ€зки м≥ж заступниками м≥н≥стра, визначаЇ ступ≥нь њх в≥дпов≥дальност≥ та ступ≥нь в≥дпов≥дальност≥ кер≥вник≥в структурних п≥дрозд≥л≥в ћ≥н≥стерства.

ћ≥нф≥ну п≥дпор€дковуютьс€ ƒержавне казначейство ”крањни, √оловне контрольно-рев≥з≥йне управл≥нн€ ”крањни, ƒержавна проб≥рна палата.

ћ≥нф≥н ”крањни Ї юридичною особою, маЇ самост≥йний баланс, рахунки в установах банк≥в. ѕечатку ≥з зображенн€м ƒержавного √ерба ”крањни.

Ѕанки - це установи, функц≥Їю €ких Ї кредитуванн€ субТЇкт≥в господарськоњ д≥€льност≥ та громад€н за рахунок залученн€ п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, населенн€ та ≥нших кредитних ресерс≥в.
Ѕанки Ї юридичними особами. ¬они Ї економ≥чно самост≥йними ≥ повн≥стю незалежними в≥д виконавчих та розпор€дчих орган≥в державноњ влади в р≥шенн€х, повТ€заних з њх оперативною д≥€льн≥стю
Ѕанк≥вська система Ї двор≥вневою ≥ складаЇтьс€ з Ќац≥онального банку ”крањни та комерц≥йних банк≥в, у тому числ≥ «овн≥шньоеконом≥чного банку ”крањни, ќщадного банку ”крањни. Ќац≥ональний банк Ї власн≥стю ”крањни, юридичною особою. …ого статут затверджуЇтьс€ ѕрезид≥Їю ¬ерховноњ –ади ”крањни.
Ќацбанк Ї п≥дзв≥тним ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни. Ќацбанк маЇ право законодавчоњ ≥н≥ц≥ативи.
 ер≥вним органом Ќацбанку Ї ѕравл≥нн€. ѕравл≥нн€ Ќацбанку складаЇтьс€ з √олови ѕравл≥нн€ та його заступник≥в ≥ член≥в ѕравл≥нн€.

√олова ѕравл≥нн€ Ќацбанку призначаЇтьс€ ¬ерховною радою ”крањни на 4 роки за поданн€м голови ¬–”. √олова ѕравл≥нн€ Ќацбанку керуЇ роботою ѕравл≥нн€, головуЇ на його зас≥данн€х. «аступники √олови ѕравл≥нн€ та його члени призначаютьс€ ѕрезид≥Їю ¬–” за поданн€м √олови ѕравл≥нн€ Ќацбанку. –≥шенн€
ѕравл≥нн€ банку приймаютьс€ простою б≥льш≥стю голос≥в ≥ оформлюютьс€ постановою. Ќац≥ональний банк видаЇ нормативн≥ акти з питань, що вход€ть до його повноважень, €к≥ Ї обовТ€зковими дл€ вс≥х юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б.

Ќормативн≥ акти Ќацбанку видаютьс€ у форм≥ постанов ѕравл≥нн€ Ќацбанку. ¬они не можуть суперечити законодавству ”крањни ≥ не мають зворотноњ сили.

Ќормативн≥ акти Ќацбанку набирають чинност≥ у визначений ним терм≥н, але не ран≥ше дн€ прийн€тт€, кр≥м тих, що п≥дл€гають державн≥й реЇстрац≥њ та набирають чинност≥ в терм≥ни визначен≥ законодавством ”крањни.
Ќацбанк щор≥чно, у кв≥тн≥ м≥с€ц≥, подаЇ ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни зв≥т про свою роботу, баланс своЇњ д≥€льност≥ ≥ зведений баланс банк≥вськоњ системи –еспубл≥ки. ¬ерховна –ада щор≥чно за поданн€м Ќацбанку затверджуЇ
розпод≥л прибутку.


І 82. ќргани виконавчоњ влади, €к р≥зновид державних орган≥в.

ќргани виконавчоњ влади Ї основними п≥сл€ ѕрезидента ”крањни функц≥онально-галузевими нос≥€ми виконавчоњ влади в держав≥ ≥ статус органу виконавчоњ влади закр≥плюЇтьс€ за ними в нормативному пор€дку, по-друге, Ї найважлив≥шою складовою частиною орган≥в державного управл≥нн€ ≥ державного апарату в ц≥лому, по-третЇ, вони обТЇднан≥ Їдиним кер≥вництвом ≥ п≥дпор€дкуванн€м, внасл≥док чого д≥ють узгоджено ≥ ц≥леспр€мовано, по-четверте, кожен з орган≥в даноњ системи над≥лений державою специф≥чною компетенц≥Їю у сфер≥ державного управл≥нн€.

ќрган державноњ виконавчоњ влади - це нос≥й державноњ виконавчоњ влади, що реал≥зуЇ свою компетенц≥ю в закр≥плен≥й сфер≥ державного управл≥нн€, ≥ маЇ юридичний статус органу державноњ виконавчоњ влади.

ќргани державноњ виконавчоњ влади класиф≥куютьс€ за такими критер≥€ми

:за масштабом д≥€льност≥;

за пор€дком утворенн€;

за обс€гом компетенц≥њ;

за м≥сцем у державно-управл≥нськ≥й ≥Їрарх≥њ.

«а масштабом д≥€льност≥ под≥л€ютьс€ на:

¬ищ≥, центральн≥, м≥сцев≥, спец≥альн≥.

ƒо вищих належать органи, виконавчо-розпор€дча д≥€льн≥сть €ких поширюЇтьс€ на всю територ≥ю ”крањни. “аким органом Ї ”р€д ”крањни -  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в.

¬≥н в≥дпов≥дальний перед президентом ”крањни та п≥дконтрольний та п≥дзв≥тний ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни ƒо його складу вход€ть ѕремТЇр-ћ≥н≥стр ”крањни, перший в≥це-премТЇр-м≥н≥стр, три в≥це-премТЇр м≥н≥стри, м≥н≥стри.

ѕремТЇр-м≥н≥стр призначаЇтьс€ ѕрезидентом ”крањни ≥ в≥н керуЇ роботою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в.

ƒо центральних орган≥в виконавчоњ влади належать т≥, що керують в≥дпов≥дними галуз€ми, або зд≥йснюють функц≥ональне(м≥жгалузеве) управл≥нн€.

÷е м≥н≥стерства, ком≥тети, в≥домства. ÷ентральн≥ органи виконавчоњ влади у своњй д≥€льност≥ керуютьс€  онституц≥Їю та законами ”крањни, постановами ¬ерховноњ –ади ”крањни, указами ≥ розпор€дженн€ми ѕрезидента ”крањни,  аб≥нету м≥н≥стр≥в.

ћ≥сцев≥ органи державноњ виконавчоњ влади Ц це насамперед державн≥ адм≥н≥страц≥њ. ¬они утворюютьс€ зг≥дно  онституц≥њ ”крањни, а њх безпосередн€ д≥€льн≥сть регламентуЇтьс€ «аконом ”крањни У ѕро столицю ”крањни м≥сто-герой  ињвФ в≥д 15 с≥чн€ 1999 року ≥ двома положенн€ми: ѕоложенн€ про обласну,  ињвську, —евастопольську м≥ськ≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ та ѕоложенн€ми про районну, районн≥ в м≥стах  иЇв≥ та —евастопол≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ. ƒержавна адм≥н≥страц≥€ п≥дпор€дковуЇтьс€ ѕрезидентов≥ ”крањни, а також  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в.

ƒержавна адм≥н≥страц≥€ покликана захищати права ≥ законн≥ ≥нтереси громад€н та держави, забезпечувати комплексний соц≥ально-економ≥чний розвиток територ≥њ та реал≥зац≥ю державноњ пол≥тики у визначених законодавством сферах управл≥нн€.

—клад м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й формують њх голови, €к≥ призначаютьс€ на посаду зв≥льн€ютьс€ з посади ѕрезидентом ”крањни за поданн€м  аб≥нету м≥н≥стр≥в ”крањни. ѕри зд≥йсненн≥ своњх повноважень вони в≥дпов≥дальн≥ перед президентом ”крањни ≥  аб≥нетом м≥н≥стр≥в ”крањни, п≥дзв≥тн≥ та п≥дконтрольн≥ органам виконавчоњ влади вищого р≥вн€.

ƒо спец≥альнињ орган≥в державноњ виконавчоњ влади належать органи, €к≥ в≥днесен≥ законодавством н≥ до вищих, н≥ до центральних, н≥ до м≥сцевих, проте над≥лен≥ статусом органа виконавчоњ влади.

 

І 83. ѕон€тт€ й особливост≥ адм≥н≥стративного процесу.

” загальному пон€тт≥ процес - це в≥дображенн€ державно-владноњ д≥€льност≥, хоча в н≥й беруть участь ≥ ≥нших суб'Їкт≥в - громад€ни, њхнього об'Їднанн€.

” вузькому пон€тт≥ адм. процес розгл€даЇтьс€ €к урегульований нормами адм≥н≥стративно-процесуального права пор€док застосуванн€ засоб≥в адм≥н. примусу, ≥ насамперед адм. ст€гнень, за зд≥йсненн€ адм. правопорушень.

” широкому розум≥нн≥ адм. процес розгл€даЇтьс€ €к урегульований правом пор€док розгл€ду ≥ндив≥дуально-конкретних справ у сфер≥ виконавчоњ д≥€льност≥ органами державного керуванн€, а в передбачених законодавством випадках ≥ ≥ншими, уповноваженими на це органами. ÷е такий пор€док д≥€льност≥, по €кому складаютьс€ цив≥льн≥ в≥дносини, що регулюютьс€ нормами адм.-процесуального права. ” цьому пон€тт≥ в≥дображаЇтьс€ зв'€зок адм. процесу з держуправл≥нн€м €к формою держ. д≥€льност≥, п≥дкреслений зв'€зок адм. процесу з нормами матер≥ального адм. права. ÷ей зв'€зок прогл€даЇтьс€ в т≥м, що в результат≥ зд≥йсненн€ адм. процесу зважуютьс€ ≥ндив≥д.-конкретн≥ справи в сфер≥ держуправл≥нн€.

’арактерними рисами адм. процесу Ї:

а) адм. процес зв'€заний з держуправл≥нн€м, його юр. видами, що реал≥зуютьс€ в правових формах;

б) адм. процес зв'€заний з матер. нормами адм. права; цей зв'€зок знаходить про€в у т≥м, що в ход≥ реал≥зац≥њ задач адм. права дозвол€ютьс€ ≥ндив≥дуальн≥ справи в держуправл≥нн≥ й ефективно застосовуютьс€ норми матер. права;

в) застосуванн€ норм матер≥ального права зд≥йснюЇтьс€ в юрид. пор€дку, урегульованому адм.-процес. нормами;

г) адм. процес - це не т≥льки застосуванн€ норм матер≥ального права, а ≥ в≥дпов≥дна д≥€льн≥сть, у результат≥ €коњ виникають цив≥льн≥ в≥дносини, регульован≥ нормами адм.-процес. права.

“аким чином, адм. процес складаЇтьс€ з двох частин, в однаков≥й м≥р≥ урегульованих нормами адм.-процес. права; д≥€льн≥сть орган≥в держуправл≥нн€ з дозволу конкретних справ ≥ в≥дносини м≥ж учасниками ц≥Їњ д≥€льност≥. “ому адм. процес - це в≥дпов≥дна процедура, що в≥дбуваЇтьс€ в рамках, установлених процесуальними правовими нормами, а њхн€ сукупн≥сть €вл€Ї собою провадженн€. —укупн≥сть р≥зних вид≥в проваджень складаЇ адм. процес.

јдм. процес зд≥йснюЇтьс€ з дотриманн€м принцип≥в, що використовуютьс€ в держуправл≥нн≥. —истему принцип≥в адм. процесу складають: законн≥сть, охорона ≥нтерес≥в особи ≥ держави, р≥вн≥сть стор≥н, нац≥ональна мова, самост≥йн≥сть органу (посадовоњ особи) при ухваленн≥ р≥шенн€, швидк≥сть процесу, в≥дпов≥дальн≥сть посадових ос≥б за правильне веденн€ процесу, гласн≥сть.

 

І 84. ќргани управл≥нн€ у сфер≥ юстиц≥њ та њх повноваженн€.


1. ћ≥н≥стерство юстиц≥њ ”крањни
2. ќргани державноњ виконавчоњ служби.
ћ≥н≥стерство юстиц≥њ ”крањни Ї центральним органом виконавчоњ влади, €кий орган≥зовуЇ зд≥йсненн€ державноњ правовоњ пол≥тики, керуЇ дорученою йому сферою управл≥нн€, несе в≥дпов≥дальн≥сть за њњ стан та розвиток.
ћ≥нТюст ”крањни у своњй д≥€льност≥ керуЇтьс€  онституц≥Їю ”крањни, законами ”крањни, актами ѕрезидента ”крањни ≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ћ≥н≥стерство у встановленому пор€дку в межах своњх повноважень вир≥шуЇ питанн€, що випливають ≥з загальновизнаних норм м≥жнародного права та м≥жнародних договор≥в ”крањни, згода на обовТ€зков≥сть €ких надана ¬–”.
ќсновними завданн€ми ћ≥нТюсту Ї:
1. орган≥зац≥€ зд≥йсненн€ державноњ правовоњ пол≥тики, п≥дготовка пропозиц≥й щодо проведенн€ в ”крањн≥ правовоњ реформи, спри€нн€ розвитку правовоњ науки;
2. п≥дготовка пропозиц≥й щодо вдосконаленн€ законодавства, розробленн€ проект≥в нормативних акт≥в та м≥жнародних договор≥в з правових питань, зд≥йсненн€ правовоњ експертизи проект≥в нормативних акт≥в, державна реЇстрац≥€ нормативних акт≥в, систематизац≥€ законодавства ”крањни;
3. п≥дготовка за поданн€м м≥н≥стерств та ≥нших центральних орган≥в виконавчоњ влади щор≥чних план≥в законопроектноњ роботи та план≥в роботи з адаптац≥њ законодавства ”крањни до законодавства ™вропейського —оюзу, координац≥€ нормотворчоњ д≥€льност≥ в центральних органах виконавчоњ влади та контроль за ц≥Їю д≥€льн≥стю;
4. забезпеченн€ захисту прав ≥ свобод людини ≥ громад€нина;
5. орган≥зац≥€ та матер≥ально-техн≥чне забезпеченн€ суд≥в загальноњ юрисдикц≥њ, орган≥зац≥€ виконанн€ судових р≥шень, роботи з кадрами, експертне забезпеченн€ правосудд€;
6. орган≥зац≥€ роботи нотар≥ату;
ћ≥нТюст ”крањни в≥дпов≥дно до покладених на нього завдань:
1. забезпечуЇ реал≥зац≥ю державноњ правовоњ пол≥тики, готуЇ пропозиц≥њ щодо праводенн€ правовоњ реформи;
2. готуЇ разом з в≥дпов≥дними м≥н≥стерствами, ≥ншими центральними органами виконавчоњ влади, науковими установами проекти концепц≥й напр€м≥в розвитку законодавства та њх наукове обірунтуванн€ з урахуванн€м св≥тового досв≥ду;
3. розробл€Ї за дорученн€м президента ”крањни,  аб≥нету м≥н≥стр≥в ”крањни та власноњ ≥н≥ц≥ативи проекти закон≥в та ≥нших нормативно-правових акт≥в, що стосуЇтьс€ прав ≥ свобод людини, в≥дносин м≥ж громад€нином ≥ державною владою ≥ т.д.
4. зд≥йснюЇ правову експертиз щодо в≥дпов≥дност≥  онституц≥њ та законам ”крањни, вимогам нормопроектноњ техн≥ки проект≥в закон≥в, ≥нших акт≥в законодавства, що подаютьс€ на розгл€д ¬–”, президента ”крањни,  ћ”, а також нормативно-правових акт≥в ¬– ј– ;
5. готуЇ зауваженн€ ≥ пропозиц≥њ до прийн€тих ¬– закон≥в ”крањни при п≥дготовц≥ њх на п≥дпис ѕрезидентов≥ ”крањни
6. координуЇ роботу з проведенн€ судовоњ реформи;
7. вносить ѕрезидентов≥ ”крањни пропозиц≥њ з питань мереж≥ м≥сцевих суд≥в ≥ к≥лькост≥ в них судд≥в;
8. забезпечуЇ доб≥р та п≥дготовку кандидат≥в у судд≥, готуЇ за рекомендац≥€ми в≥дпов≥дних квал≥ф≥кац≥йних ком≥с≥й судд≥в матер≥али дл€
призначенн€ та обранн€ судд≥в, гол≥в суд≥в ≥ т.д.
9. забезпечуЇ веденн€ судовоњ статистики;
10. зд≥йснюЇ легал≥зац≥ю всеукрањнських обТЇднань громад€н ≥ м≥жнародних громадських орган≥зац≥й, реЇструЇ всеукрањнськ≥ ≥ м≥жнародн≥ благод≥йн≥ орган≥зац≥њ. ‘≥л≥њ, в≥дд≥ленн€;
11. орган≥зовуЇ роботу установ нотар≥ату, перев≥р€Ї њх д≥€льн≥сть;
12. представл€Ї  ћ” за його дорученн€м у м≥жнародних орган≥зац≥€х та п≥д час укладанн€ м≥жнародних договор≥в ”крањни;
13. зд≥йснюЇ правову експертизу на в≥дпов≥дальн≥сть  онституц≥њ ”крањни, законам ”крањни проект≥в м≥жнародних договор≥в ”крањни, готуЇ висновки щодо зд≥йсненн€ внутр≥шньодержавних процедур, необх≥дних дл€ набранн€ чинност≥ м≥жнародними договорами ”крањни, а також юридичн≥ висновки, ≥нш≥ матер≥али,
необх≥дн≥ дл€ набранн€ чинност≥ м≥жнародними кредитними договорами ”крањни





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-08; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 502 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2292 - | 1960 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.072 с.