Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”часть прокурора в розгл€д≥ справ у судах




ќсв≥та

ƒо орган≥в управл≥нн€ осв≥тою в ”крањн≥ належать:

1.ћ≥н≥стерство осв≥ти

2.ћ≥н≥стерства ≥ в≥домства, €ким п≥дпор€дкован≥ заклади осв≥ти;

3.¬ища атестац≥йна ком≥с≥€ ”крањни

4.ћ≥н≥стерство осв≥ти јвтономноњ –еспубл≥ки  рим;

5.ћ≥сцев≥ органи державноњ виконавчоњ влади та органи м≥сцевого самовр€дуванн€ ≥ п≥дпор€дкован≥ њм органи управл≥нн€ осв≥тою.

1.ћ≥н≥стерство осв≥ти

- бере участь у визначенн≥ державноњ пол≥тики в галуз≥ осв≥ти, науки, профес≥йноњ п≥дготовки кадр≥в. –озробл€Ї програми розвитку осв≥ти, державн≥ стандарти осв≥ти;

- встановлюЇ держ. —тандарти знань з кожного предмета;

- визначаЇ м≥н≥мальн≥ нормативи матер≥ально-техн≥чного, ф≥нансового забезпеченн€ заклад≥в осв≥ти

- зд≥йснюЇ навчально-методичне кер≥вництво

- забезпечуЇ звТ€зок ≥з закладами осв≥ти

- проводить акредитац≥ю вищих та профес≥йно-техн≥чних заклад≥в осв≥ти

- формуЇ ≥ розм≥щуЇ держ замовленн€ на п≥дготовку спец≥ал≥ст≥в

2. ћ≥н≥стерства ≥ в≥домства, €ким п≥дпор€дкован≥ заклади осв≥ти, разом з ћ≥н≥стерством осв≥ти ”крањни беруть участь у зд≥йсненн≥ державноњ пол≥тики в галуз≥ осв≥ти, науки, у проведенн≥ державного ≥нспектуванн€ та акредитац≥њ заклад≥в осв≥ти, зд≥йснюють контрольн≥ функц≥њ по дотриманню €кост≥ осв≥ти.

¬ища атестац≥йна ком≥с≥€. ™ центральним органом держ. виконавчоњ влади, п≥дв≥домчим  абм≥ну

ѕроводить атестац≥ю наукових ≥ наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в, керуЇ роботою по присудженню наукових ступен≥в, присвоЇнню вченого званн€ старшого наукового сп≥вроб≥тника.

3. ”правл≥нн€ культурою

ћ≥н≥стерство культурою

- розробл€Ї проекти ц≥льових держ програм розвитку культурою ≥ мистецтв, пропозиц≥њ щодо правового регулюванн€ та податковоњ пол≥тики

- прогнозуЇ розвиток культури ≥ мистецтв

- спри€Ї в≥дкритост≥ ≥ нац≥ональноњ культури

- забезпечуЇ реал≥зац≥ю м≥жнародних договор≥в у сфер≥ культури ≥ мистецтв

- зд≥йснюЇ за участю в≥дпов≥дних орган≥в держ виконавчоњ влади контроль за перем≥щенн€м твор≥в мистецтва

- орган≥зовуЇ обл≥к

- контролюЇ додержанн€ правил охорони прац≥, техн≥ки безпеки

- координуЇ гастрольно-концертну, виставкову д≥€льн≥сть

 

І 32. —троки прит€гненн€ до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥.

јдм≥н. ст€гненн€ може бути накладено на п≥зн≥ш €к через 2 м≥с€ц≥ з дн€ вчиненн€ правопорушенн€, а при триваючому правопорушенн≥ - 2 м≥с. з дн€ його ви€вленн€.

ѕри в≥дмов≥ в≥д порушенн€ крим≥нальноњ справи або закритт€ крим≥н. справи (при на€вност≥ в д≥€х порушника ознак адм. правопорушенн€) адм. ст€гненн€ може бути накладено не п≥зн≥ш €к через 1 м≥с. з дн€ прийн€тт€ р≥шенн€ про в≥дмову в порушенн≥ крим≥нальноњ справи або про њњ закритт€.

якщо особа, €ка вчинила адм. правопорушенн€ ≥ прит€гнута до в≥дпов≥дальност≥, прот€гом року з дн€ зак≥нченн€ виконанн€ ст€гненн€ не вчинила нового порушенн€, то ц€ особа вважаЇтьс€ такою, що не була п≥ддана адм. ст€гненню.

 

І 34. ќргани управл≥нн€ звТ€зком.

ѕравовою основою управл≥нн€ звС€зком Ї «акон ”крањни Уѕро «вТ€зокФ, €кий прийн€тий 16 травн€ 1995р.

—татт€ 5 цього закону визначаЇ основи правового регулюванн€ управл≥нн€ звС€зком. ”правл≥нн€ Їдиною нац≥ональною системою звС€зку зд≥йснюЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

™дина нац≥ональна система звС€зку - сукупн≥сть мереж звС€зку загального користуванн€, в≥домчих та подв≥йного призначенн€, €к≥ забезпечують задоволенн€ потреб споживач≥в (п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, населенн€ тощо) у послугах звС€зку.

÷ентральним органом управл≥нн€ нац≥ональною системою звС€зку, п≥дпор€дкованим  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, Ї ƒержавний ком≥тет звС€зку ”крањни. ¬≥н виконуЇ так≥ функц≥њ:

- видаЇ л≥ценз≥њ на окрем≥ види д≥€льност≥ в галуз≥ звС€зку ≥ зд≥йснюЇ контроль за дотриманн€м л≥ценз≥аром њх умов;

- зд≥йснюЇ нагл€д за функц≥онуванн€м засоб≥в звС€зку вс≥х форм власност≥ у мережах звС€зку загального користуванн€ та взаЇмод≥ючими з ≥ншими засобами звС€зку в≥домчих мереж звС€зку та мереж подв≥йного призначенн€;

- зд≥йснюЇ контроль за €к≥стю наданн€ послуг звС€зку операторами в мережах звС€зку загального користуванн€ ≥ подв≥йного призначенн€ вс≥х форм власност≥;

- контролюЇ дотриманн€ граничних тариф≥в на послуги звС€зку;

- орган≥зуЇ науков≥ розробки та розробки стандарт≥в дл€ галуз≥.

ѕри  аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в ”крањни створена також ƒержавна ком≥с≥€ з питань звС€зку ≥ рад≥очастот.—аме вона вир≥шуЇ питанн€ координац≥њ роботи м≥н≥стерств ≥ в≥домств щодо створенн€, розвитку, забезпеченн€ функц≥онуванн€ Їдиноњ нац≥ональноњ системи звС€зку, розпод≥лу ≥ використанн€ рад≥очастот, а також забезпеченн€ електромагн≥тноњ сум≥сност≥ рад≥оелектронних засоб≥в.

ѕри  аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в ”кр. ‘ункц≥онуЇ √оловне ”правл≥нн€ з питань рад≥очастот, €ке Ї центральним органом державноњ виконавчоњ влади в галуз≥ розпод≥лу та використанн€ рад≥очастот.

ѕитанн€ орган≥зац≥њ, координац≥њ взаЇмод≥њ та функц≥онуванн€ мереж звС€зку вс≥х форм власност≥, що стосуютьс€ оборони ≥ безпеки ”крањни, погоджуютьс€ з в≥дпов≥дними м≥н≥стерствами ≥ в≥домствами в пор€дку, встановленому  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

”правл≥нн€ в≥домчими мережами технолог≥чного звС€зку та мережами звС€зку з подв≥йним призначенн€м, а також мережами, що не знаход€тьс€ в загальнодержавн≥й форм≥ власност≥., забезпечуютьс€ њх власниками.

 

І 35. —троки адм≥н≥стративного затриманн€.

јдм. затриманн€ особи, €ка вчинила порушенн€, може тривати не б≥льш €к 3 години. «а вин€тком можуть бути встановлен≥ ≥нш≥ строки затриманн€.

«а порушенн€ прикордонного режиму:

- до 3 годин дл€ складанн€ протоколу;

- до 3 д≥б з письмовим пов≥домленн€м про це прокурора прот€гом 24 годин з моменту затриманн€ (дл€ необх≥дност≥ встановленн€ особи ≥ зТ€суванн€ обставин правопорушенн€);

- до 10 д≥б з санкц≥њ прокурора, €кщо правопорушники не мають документ≥в.

- «а порушенн€ правил об≥гу нарк. засоб≥в ≥ психотропних речовин:

- до 3 годин дл€ складанн€ протоколу;

- до 3 д≥б з письмовим пов≥домленн€м про це прокурора прот€гом 24 годин з моменту затриманн€ (дл€ необх≥дност≥ встановленн€ особи, проведенн€ мед. огл€ду, зТ€суванн€ обставин придбанн€ цих речовин та њх досл≥дженн€);

- до 10 д≥б з санкц≥њ прокурора, €кщо правопорушники не мають документ≥в, що засв≥дчують њх особу.

«а др≥бне хул≥ганство, зл≥сну непокору законному розпор€дженню або вимоз≥ прац≥вника м≥л≥ц≥њ, народного дружинника, а також в≥йськовослужбовц€ чи образу њх:

- до розгл€ду справи народним суддею або начальником (чи його заступником) органу внутр≥шн≥х справ.

—трок адм. затриманн€ обчислюЇтьс€ з моменту доставленн€ порушника дл€ складанн€ протоколу, а особи, €ка була в стан≥ спТ€н≥нн€, - з часу њњ витвереженн€.

 

І 36. ѕон€тт€ ≥ види засоб≥в забезпеченн€ законност≥ у сфер≥ державного управл≥нн€.

У«аконн≥стьФ Ц специф≥чний державно-правовий режим, за допомогою €кого забезпечуЇтьс€ загальнообовТ€зков≥сть юридичних норм у сусп≥льств≥ ≥ держав≥. ѓњ суть пол€гаЇ в обовТ€зковост≥ виконанн€ припис≥в правового характеру.

«аконн≥сть, по-перше, передбачаЇ на€вн≥сть закон≥в, що виражають волю народу ≥ в≥дображають п≥знан≥ обТЇктивн≥ законом≥рност≥ сусп≥льного розвитку, по-друге, означаЇ одноман≥тне розум≥нн€, застосуванн€, точне ≥ безумовне виконанн€ закон≥в ≥ заснованих на них ≥нших правових акт≥в ус≥ма державними органами, посадовими особами, громад€нами ≥ громадськими формуванн€ми.

«аконн≥сть у сфер≥ державного управл≥нн€ ірунтуЇтьс€ на таких принципах:

1. «агальнообовТ€зков≥сть закон≥в дл€ вс≥х без вин€тку орган≥в, заклад≥в, орган≥зац≥й, посадових ос≥б, громад€н тощо.

2. ™дност≥ законност≥, тобто одноман≥тному розум≥нн≥ ≥ заснуванн≥ закон≥в на вс≥й територ≥њ держави.

3. Ќеприпустимост≥ протиставленн€ законност≥ ≥ доц≥льност≥.

«аконн≥сть у д≥€льност≥ державного апарату ви€вл€Їтьс€ у такому:

1. ¬с≥ р≥шенн€, що приймаютьс€ державним органом, повинн≥ в≥дпов≥дати чинному законодавству.

2. –≥шенн€, що приймаютьс€ державним органом, не повинн≥ виходити за меж≥ повноважень цього органу.

3. ¬с≥ р≥шенн€ державних орган≥в приймаютьс€ у такому пор€дку ≥ таких формах, €к≥ в≥дпов≥дають нормативним приписам.

4. ¬заЇмов≥дносини державних орган≥в з недержавними структурами, громад€нами та њх обТЇднанн€ми зд≥йснюютьс€ у межах взаЇмних прав ≥ обовТ€зк≥в, €к≥ визначен≥ на законних п≥дставах.

—пец≥альн≥ юридичн≥ засоби забезпеченн€ законност≥ в основному концентруютьс€ у сфер≥ виконавчоњ влади ≥ виражаютьс€ у функц≥онуванн≥ особливого державно-правового механ≥зму, €кий складаЇтьс€ з: а) орган≥зац≥йно-структурних формувань; б) орган≥зац≥йно-правових метод≥в.

ќрган≥зац≥йно-структурн≥ формуванн€ Ц це т≥ органи держави ≥ недержавн≥ структури, на €к≥ покладено обовТ€зок по п≥дтриманню ≥ зм≥цненню режиму законност≥.

ќрган≥зац≥йно-правов≥ методи Ц це види д≥€льност≥ орган≥зац≥йно-структурних формувань, практичн≥ прийоми, операц≥њ, форми роботи, €к≥ ними використовуютьс€ дл€ забезпеченн€ законност≥.

¬ юридичн≥й теор≥њ ≥ практиц≥ ц≥ орган≥зац≥йно-правов≥ методи прийн€то називати способами забезпеченн€ законност≥ (контроль, нагл€д, зверненн€ до державних орган≥в ≥з за€вами, пропозиц≥€ми, скаргами з питань забезпеченн€ законност≥).

 

І 37. ¬иди в≥дпов≥дальност≥ державних службовц≥в.

ќсоби Ц службовц≥ Ї кадровим складом (або особовим складом чи персоналом) орган≥в державного управл≥нн€. Ѕудучи сп≥вроб≥тниками державного органу, вони фактично перебувають на служб≥ у держави ≥ виконують њњ завданн€ та функц≥њ. —аме вони Ї останньою ланкою державного управл≥нн€, через €ку реал≥зуЇтьс€ виконавча влада.

« огл€ду на ц≥ фактори, державн≥ службовц≥ несуть дуже велику в≥дпов≥дальн≥сть за своњ д≥њ.

¬ закон≥ ”крањни Уѕро державну службуФ в≥д 16.12.1993 року у ст.14 зазначено, що дисципл≥нарн≥ ст€гненн€ застосовуютьс€ до державних службовц≥в за невиконанн€ обовТ€зк≥в, перевищенн€ своњх повноважень, порушенн€ обмежень повТ€заних з проходженн€м державноњ служби, а також за вчинок, €кий порочить його, €к державного службовц€ або дискредитуЇ державний орган, в €кому в≥н працюЇ.

ƒо службовц≥в, кр≥м дисципл≥нарних ст€гнень, можуть застосовуватись так≥ заходи дисципл≥нарного впливу:

- попередженн€ про неповну в≥дпов≥дальн≥сть;

- затриманн€ до 1-го року у присвоЇн≥ чергового рангу або у призначенн≥ на вищу посаду.

¬ ст. 38 У¬≥дпов≥дальн≥сть за порушенн€ законодавства про державну службуФ зазначено, що особи, винн≥ у порушенн≥ законодавства про державну службу, несуть цив≥льну, адм≥н≥стративну або крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно ≥з чинним законодавством.

 

І 38. «агальна характеристика законодавства в јѕ  (агропромкомплекс).

«аконодавство, що регулюЇ аграрн≥ ринков≥ в≥дносини встановлюють, закр≥плюють ≥ виражають аграрну пол≥тику, сформульовану законодавчою владою, ѕрезидентом ≥ ”р€дом ”крањни.

Ќа в≥дм≥ну в≥д традиц≥йних галузей права аграрне право не маЇ свого кодексу. јграрне законодавство становл€ть закони ≥ нормативно-правов≥ акти, €к≥ направлен≥ на орган≥зац≥йно-управл≥нське забезпеченн€ рац≥онального використанн€ земель с/г призначенн€ п≥дприЇмствами ус≥х форм власност≥. ÷е так називаЇм≥ правов≥ норми, €к≥ мають загальний (ун≥ф≥кований) ≥ спец≥альний (диференц≥йований) характер.

ƒо першоњ групи в≥днос€тьс€:  онституц≥€ ”крањни, «акони Уѕро власн≥стьФ, ѕро п≥дприЇмництво, ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥, ѕро господарськ≥ товариства, «емельний кодекс ”крањни, ѕро банкрутство, ѕро оподаткуванн€ прибутку п≥дприЇмств. ÷≥ законодавч≥ акти одночасно адресуютьс€ ц≥лому р€ду субСЇкт≥в або груп≥ субСЇкт≥в сусп≥льних в≥дносин, проголошують ≥ юридично закр≥плюють принципи, €к≥ лежать в основ≥ правового стану ≥ правового регулюванн€ њхньоњ д≥€льност≥.

—пец≥альн≥ аграрн≥ закони: ѕостанова ¬–” Уѕро земельну реформуФ, «” Уѕро сел€нське (фермерське) господарствоФ, Уѕро колективне с/г п≥дприЇмствоФ, Уѕро особливост≥ приватизац≥њ майна державних с/г п≥дприЇмствФ, Уѕро с/г кооперативиФ та ≥н. ÷≥ законодавч≥ акти мають спец призначенн€, характеризуютьс€ повною конкретн≥стю, визначенн€м правового статусу ≥ правового регулюванн€ д≥€льност≥ аграрних товаровиробник≥в, прав та обовС€зк≥в прац≥вник≥в п≥дприЇмств, €ким адресуютьс€ спец≥альн≥ закони.

≤стотне значенн€ мають п≥дзаконн≥ нормативно-правов≥ акти: ”кази ѕрезидента, постанови ≥ розпор€дженн€  ћ”, накази ≥нструкц≥њ, що приймаютьс€ ћ≥н. јѕ  (нин≥ ћ≥н. јграрноњ пол≥тики).

”кази ѕрезидента видаютьс€ на розвиток чинного законодавства дл€ терм≥нового правового врегулюванн€ питань, що мають загальнодержавне значенн€ ≥ направлен≥ на зд≥йсненн€ приватизац≥њ майна, прискоренн€ земельноњ реформи. Ќаприклад, ”каз Уѕро нев≥дкладн≥ заходи щодо прискоренн€ земельноњ реформи у сфер≥ с/г виробництваФ.

¬ажливе м≥сце займають внутр≥шньогосподарськ≥ локальн≥ акти €к джерела законодавства јѕ  - це статути, установч≥ договори, правила внутр≥шнього розпор€дку Уѕро оплату прац≥Ф, колективний догов≥р п≥дприЇмства та ≥н.

 

І 39. ќргани управл≥нн€ промислов≥стю ”крањни.

¬ систем≥ орган≥в управл≥нн€ промислов≥стю ”крањни можна вид≥лити три п≥дсистем≥: 1. ѕрезидентська, 2. ѕ≥дсистема  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, 3.п≥дсистема безпосереднього управл≥нн€ п≥дприЇмством.

1. ѕрезидент та його адм≥н≥страц≥€. «аконодавчою основою њх д≥€льност≥ Ї  онституц≥€ ”крањни (голова держави та виконавчоњ влади проводить у житт€  онституц≥ю та закони через систему виконавчоњ влади).

2.  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ( ћ) е органом державн. виконавч. влади п≥дпор€дкованоњ, п≥дзв≥тноњ та в≥дпов≥дальноњ ѕрезиденту.  еруЇтьс€ основним та поточними законами, указами та розпор€дженн€ми ѕрезидента.  ћ складаЇтьс€: премТЇр-м≥н≥стр, перший в≥це-премТЇр м≥н≥стр, в≥це-премТЇр м≥н≥стр, м≥н≥стри, голови ƒержком≥тет≥в.  ћ обТЇднуЇ ≥ спр€мовуЇ роботу м≥н≥стерств та ƒержавних ком≥тету.

ќрган≥зац≥йна структура м≥н≥стерств Ц центральний апарат (включаЇ управл≥нн€ галузево-виробнич≥, функц≥ональн≥; в≥дд≥ли; служби; п≥дприЇмства, установи, обТЇднанн€, концерни тощо). ¬ ”крањн≥ м≥н≥стерства управл€ють окремими галуз€ми (прац≥, економ≥ки, охорони навколишнього середовища, соц≥ального захисту населенн€ в≥д насл≥дк≥в авар≥њ на „ј≈—, молод≥ ≥ спорту); а також в≥дають окремими функц≥€ми адм≥н≥стративноњ д≥€льност≥ (енергетики та електриф≥кац≥њ, внутр≥шн≥х справ, захисту, культури, в справах буд≥вництва ≥ арх≥тектури, машинобудуванн€, в≥йськово-промислового комплексу ≥ конверс≥њ, оборони, транспорту, юстиц≥њ).

3. ќргани безпосереднього управл≥нн€ Ц адм≥н≥страц≥€ п≥дприЇмств та установ. ƒо представник≥в адм≥н≥страц≥њ належать службов≥ особи, €к≥ виконують функц≥њ орган≥зац≥йно-розпор€дчого характеру, њхн≥ акти мають юридично обовТ€зковий характер, а д≥њ здатн≥ породжувати юридичн≥ насл≥дки, бути п≥дставою дл€ юридичних акт≥в.

ƒиректор≥, начальники, ≥нспектори,

”правл€юч≥ ____________ ≥ ____________ ≥нструктор≥,

 еруюч≥ заступники службов≥ особи.

јдм≥н≥страц≥€ держав. п≥дприЇмств перебуваЇ у подв≥йному п≥дпор€дкуванн≥:

1. јдм≥н≥страц≥њ органу вищого р≥вн€.

2. «агальних збор≥в (рад) трудового колективу, чињ р≥шенн€, прийн€т≥ на основ≥ законодавства Ї дл€ адм≥н≥страц≥њ обовТ€зковими.

3. ”часть труд€щих в управл≥нн≥ п≥дприЇмством складаЇтьс€ з:

- розпод≥л прибутку (прем≥альн≥ на п≥дстав≥ економ≥њ, зниженн€ затрат виробництва, зростанн€ продуктивност≥ прац≥);

- участь у власност≥ (колективна) Ц право купувати акц≥њ, тобто стати власником майна п≥дприЇмства;

- участь в управл≥нн≥ (виробнич≥ ради, консультац≥йн≥ ком≥тети).

 

І 40. ѕон€тт€ ≥ зм≥ст державного управл≥нн€.

ѕ≥д державним управл≥нн€м розум≥ють специф≥чну д≥€льн≥сть держави, що д≥стаЇ ви€в у функц≥онуванн≥ њњ орган≥в, €к≥ безперервно, планом≥рно, владно впливають на сусп≥льну систему з метою њњ вдосконаленн€ в≥дпов≥дно до державних ≥нтерес≥в.

Ѕудучи частиною соц≥ального управл≥нн€, державне управл≥нн€ збер≥гаЇ його характеристики. ¬одночас, воно маЇ численн≥ особливост≥, що в≥дображають його специф≥ку ≥ дозвол€ють детерм≥нувати €к самост≥йний вид управл≥нн€.

÷≥ особливост≥ д≥стають ви€в у основних компонентах системи державного управл≥нн€ (субТЇкт≥, обТЇкт≥, керуючому вплив≥) та ≥нтегрованих властивост€х, що притаманн≥ йому €к систем≥ управл≥нн€.

√оловна особлив≥сть субТЇкта Ц це, те що ним Ї держава в ц≥лому. ¬ управл≥нському процес≥ вона представлена системою спец≥альних, €к правило, державних орган≥в.

√оловна особлив≥сть обТЇкта Ц це, те що ним Ї орган≥зоване сусп≥льство в ц≥лому. Ѕезпосередн≥ми обТЇктами, на €к≥ справл€Ї вплив той або ≥нший конкретний субТЇкт, Ї п≥дв≥домч≥ йому сфери державного управл≥нн€.

√оловна ≥нтегративна €к≥сть системи Ц реал≥зац≥€ у повному обс€з≥ загальнодержавних ≥нтерес≥в у сфер≥ соц≥ального управл≥нн€.

¬ид≥л€ють 5 ознак державного управл≥нн€:

1) ¬иконавчо-розпор€дчий характер. ќргани, €к≥ зд≥йснюють державне управл≥нн€ Ц це насамперед виконавч≥ структури, на €к≥ покладено обовТ€зок реал≥зувати (виконувати) р≥шенн€, €к≥ приймаютьс€ законодавчою владою. –озпор€дча д≥€льн≥сть управл≥нських структур д≥стаЇ ви€в у прийн€тт≥ загальнообовТ€зкових припис≥в (закр≥плених в указах, постановах, ≥нструкц≥€х, протоколах, тощо), в орган≥зац≥њ виконанн€ цих припис≥в, а також у зд≥йсненн≥ контролю за цим процесом.

2) ѕ≥дзаконн≥сть. ѕ≥д п≥дзаконн≥стю державного управл≥нн€ розум≥ють те, що його ц≥л≥, сфери його впливу, основн≥ форми ≥ методи державного управл≥нн€ визначаютьс€ на законодавчому р≥вн≥.

3) ћасштабн≥сть та ун≥версальн≥сть. ¬и€вом масштабност≥ та ун≥версальност≥ державного управл≥нн€ Ї те, що органи державного управл≥нн€, зд≥йснюючи управл≥нську д≥€льн≥сть, справл€ють вплив на вс≥ сфери соц≥ального житт€.

4) ≤Їрарх≥чн≥сть. ≤Їрарх≥чн≥сть державного управл≥нн€ в тому, що органи, €к≥ його зд≥йснюють, мають систему нижчесто€щих, п≥дпор€дкованих њм ≥нстанц≥й.

5) Ѕезпосередньо орган≥зац≥йний характер. Ѕезпосередньо орган≥зац≥йний характер державно управл≥нськоњ д≥€льност≥ пол€гаЇ в тому, що в процес≥ виконанн€ ≥ розпор€дженн€ на р≥зних р≥вн€х орган≥зуЇтьс€ сп≥льна д≥€льн≥сть людей.

ѕрийн€то вид≥л€ти так≥ групи принцип≥в державного управл≥нн€:

- соц≥ально-пол≥тичн≥ Ц демократизм, участь населенн€ в управл≥нськ≥й д≥€льност≥ (народн≥сть); р≥вноправн≥сть ос≥б р≥зних нац≥ональностей; р≥вн≥сть ус≥х перед законом; законн≥сть; гласн≥сть ≥ врахуванн€ громадськоњ думки; обТЇктивн≥сть.

- орган≥зац≥йн≥ принципи побудови апарату державного управл≥нн€ Ц галузевий, функц≥ональний, територ≥альний.

- орган≥зац≥йн≥ принципи функц≥онуванн€ (д≥€льност≥) апарату державного управл≥нн€ Ц нормативн≥сть д≥€льност≥, Їдиноначальн≥сть, колег≥альн≥сть, под≥л управл≥нськоњ прац≥; в≥дпов≥дальн≥сть за прийн€т≥ р≥шенн€, оперативн≥ самост≥йн≥сть.

 

І 41. ‘орми управл≥нськоњ д≥€льност≥

1. ѕон€тт€ форми та iњ сп≥вв≥дношенн€ з функц≥Їю управл≥нн€.

2. ѕравов≥ та не правов≥ форми державного управл≥нн€.

3. ¬иди форм управл≥нськоњ д≥€льност≥ та њхн€ адм≥н≥стративно-правова характеристика.

1. ” тем≥ Уѕредмет адм≥н≥стративного праваФ ми зауважили, що зм≥стом управл≥нськоњ д≥€льност≥ Ї реал≥зац≥€ управл≥нських функц≥й. ќстанн≥ ж практично вт≥люютьс€ у житт€ через р≥зного характеру д≥њ правомочних представник≥в органу управл≥нн€ Ч службових oci6. «овн≥шнЇ вираженн€ управл≥нськоњ д≥€льност≥ у конкретних практичних д≥€х ≥менуЇтьс€ формою управл≥нн€ (форма €к категор≥€ Ч це зовн≥шнЇ вираженн€ будь-€кого зм≥сту). ‘ормою держав≠ного управл≥нн€ треба вважати будь-€ке зовн≥шнЇ вираженн€ конкретних однор≥дних д≥й державного органу, його структурних п≥дрозд≥л≥в та службових oci6, котр≥ зд≥йснюютьс€ з метою реал≥зац≥њ функц≥й управл≥нн€. “ак, функц≥й п≥дбору, розстановки, п≥дготовки кадр≥в реал≥зуЇтьс€ через так≥ форми управл≥нськоњ д≥€льност≥, €к призначенн€ (обранн€) на посаду, зам≥щенн€ такоњ за конкурсом, за контрактом, атестац≥њ службовц≥в, проведенн€ науково-практичних конференц≥й з обм≥ну досв≥дом тощо. Ѕ≥льш≥сть д≥й на шл€ху реал≥зац≥њ УкадровоњФ функц≥њ знаходить своЇ вираженн€ у так≥й основн≥й форм≥ управл≥нськоњ д≥€льност≥, €к юридичн≥ акти управл≥нн€.

 орел€ц≥ю Уфункц≥€ управл≥нн€Ф та Уформа управл≥нн€Ф опосередковуЇ компетенц≥€ державного органу (про€вом €коњ Ї владне повноваженн€ њњ представника Ч службовоњ осо≠би): ‘ункц≥€- о (державно-владне повноваженн€) Ч ‘ќ (форма управл≥нськоњ д≥€льност≥).

2. ‘орми вираженн€ зм≥сту управл≥нськоњ д≥€льност≥ Ч це встановленн€ норм права; застосуванн€ таких норм; орган≥зац≥йна робота; проведенн€ матер≥ально-техн≥чних операц≥й. ѕерш≥ дв≥ форми знаход€ть вираженн€ в актах державного управл≥нн€, €к≥ уособлюють правову форму виконавчоњ i розпор€дчоњ д≥€льност≥ орган≥в управл≥нн€.

Ќе правов≥ форми управл≥нськоњ д≥€льност≥, навпаки, звод€тьс€ до вчиненн€ тих або ≥нших управл≥нських д≥й, що безпосередньо не пов'€зан≥ з виданн€м акт≥в управл≥нн€.

ќтже, i перша, i друга форми пов'€зан≥ з реал≥зац≥Їю державно-владних повноважень. јле у першому випадку спостер≥гаЇтьс€ б≥льш повна юридична регламентац≥€ (нер≥дко вона набуваЇ значенн€ юридичного факту), скрупульозний п≥дб≥р метод≥в реал≥зац≥њ припис≥в акт≥в управл≥нн€, передбачаЇтьс€ юридична в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн€ (невиконанн€) таких. ‘орми ж другоњ групи теж пов'€зан≥ з компетенц≥Їю органу, державно-владним повноваженн€м його представник≥в, проте це повноваженн€ ви€вл€Ї себе не €к пр€ме юридичне вел≥нн€, а опосередковано через позаюридичн≥ засоби, i лише њхн≥ передумови та результати можуть бути юридично заф≥ксован≥.

ƒо правових форм належать i так≥ специф≥чн≥ про€ви реал≥зац≥њ виконавчоњ влади, €к укладанн€ њњ суб'Їктами цив≥льно-правових договор≥в, њхн€ участь €к позивач≥в чи в≥дпов≥дач≥в у судах, д≥€льн≥сть адм≥н≥страц≥њ по забезпеченню громадського пор€дку (через орган≥зац≥ю i використанн€ добров≥льних народних дружин по охорон≥ громадського пор€дку, товариських суд≥в), численних i р≥зноман≥тних загальнообов'€зкових правил, що встановлюютьс€ центральними та м≥сцевими орга≠нами виконавчоњ влади, застосуванн€ нею р≥зних економ≥чних санкц≥й, заход≥в адм≥н≥стративного примусу до порушник≥в юридичних заборон галузевого, в≥домчого характеру.

4. ќрган≥зац≥йн≥ д≥њ можуть вчин€тис€ €к усередин≥ дер≠жавного органу, так i поза ним.

1) ” межах певного управл≥нського апарату зд≥йснюютьс€ розпод≥л службових повноважень, заходи щодо оптималь≠ного поЇднанн€ Їдиноначальност≥ та колег≥альност≥, ≥нструктуванн€ прац≥вник≥в (роз'€сненн€ мети, зм≥сту, особливостей законодавчих i нормативних акт≥в тощо), встановленн€ загального та ≥ндив≥дуального режиму роботи, п≥дготовка та проведенн€ нарад, зас≥дань тощо.

2) ѕоза апаратом, ≥з спр€муванн€м на управл≥нське середовище, вид≥лимо д≥ю такого орган≥зац≥йного заходу, €к ≥нспектуванн€. 3 метою його неперервного зд≥йсненн€ створено ≥нститут ≥нспектор≥в i аналог≥чних посад Ч ф≥нансових i податкових м≥л≥ц≥йних i житлових, пожежних та охорони природи, митних, у справах кадр≥в, благоустрою, рибного нагл€ду, сан≥тарних, торговельних тощо. ≥нспектор Ч основна посада, своЇр≥дна п≥двалина вciЇњ управл≥нськоњ п≥рам≥ди, а ≥нспектуванн€ знаходить св≥й ви€в не т≥льки у фор≠мах перев≥рок, вказ≥вок, роз'€снень, а й €к ≥нструктуванн€ у письмов≥й форм≥ (п≥дготовка та розсиланн€ циркул€р≥в, огл€д≥в, ≥нформац≥йних лист≥в з роз'€сненн€м завдань i зм≥сту закон≥в тощо).

ƒо орган≥зац≥йних д≥й треба в≥днести орган≥зац≥ю та про≠веденн€ службових нарад, анкетуванн€ службовц≥в i громад€н з метою урахуванн€ громадськоњ думки та коригуванн€ стратег≥њ i тактики управл≥нн€, наданн€ практичноњ допомоги на м≥сц€х та ≥н.

3) ћатер≥ально-техн≥чн≥ операц≥њ хоч i зд≥йснюютьс€ на юридичн≥й основ≥, проте не спр€мован≥ на дос€гненн€ юридичного результату, не створюють правового ефекту, мають допом≥жний (техн≥чний, господарський) характер. ѕрикла≠дом матер≥ально-техн≥чних операц≥й Ї документооб≥г, що включав п≥дготовку, обробку, збер≥ганн€, наданн€ ≥нформац≥њ, необх≥дноњ дл€ виданн€ акт≥в управл≥нн€, дл€ зд≥йсненн€ управл≥нських процедур, оформленн€ будь-€ких служ≠бових документ≥в, що юридично п≥дтверджують €к≥сь факти або право на щось, складанн€ план≥в, ан≠кет, дов≥док службового характеру, веденн€ обл≥ковостатистичноњ, картотечноњ роботи, apxiвiв, д≥ловодство (веденн€ канцел€рських справ). ќдне слово, документооб≥г забезпечуЇ зовн≥шн≥ зв'€зки органу, стосунки м≥ж його структурними п≥дрозд≥лами.

4) јдм≥н≥стративна угода застосовуЇтьс€ €к cnoci6 найманн€ кер≥вником кадр≥в прац≥вник≥в i означаЇ, що в≥дпов≥дна службова особа Ч кер≥вник п≥дрозд≥лу Ч маЇ сп≥вбес≥ду з претендентом на посаду у п≥дрозд≥л про умови прац≥, €к≥ мають двосторонн≥й характер. јдм≥н≥стративна угода передаЇ факт призначенн€ на посаду наказом кер≥вника держоргану (або затвердженн€ -- наказом про результати обранн€, конкурсу, що маЇ юридичне значенн€ дл€ оплати прац≥). ÷€ форма поступово зм≥нюЇтьс€ контрактною системою найманн€ службовц≥в та ≥нших прац≥вник≥в.

 р≥м ц≥Їњ форми адм≥н≥стративноњ угоди Ї ще спос≥б реал≥зац≥њ компетенц≥њ держ органу, коли потр≥бна згода двох стор≥н(самого органу та ≥ншоњ сторони) - здача у оренду прим≥щень, майна, п≥дготовка кадр≥в, виконанн€ експертиз, досл≥джень.

јдм. угоди не мають права породжувати в≥дносин приватного цив≥льноЦправового характеру; предметом угоди повинно бути виконанн€ управл≥нських функц≥й, а державний орган не маЇ втрачати своњх владних повноважень, юридичною основою такоњ угоди може бути €к законодавчий так ≥ управл≥нський акт; держорган не може одноб≥чно зм≥нити умови адм. угоди.

5) Ќер≥дко кер≥вник держ. органу, його представник д≥Ї €к учасник цив≥льно-правовоњ угоди про оренду прим≥щенн€, транспорту, про соц≥альне страхуванн€, юридичне обслуговуванн€, побутове обслуговуванн€ та ≥нше.

”кладаючи цив≥льно-правову угоду, кер≥вник органу не перестаЇ бути субТЇктом адм.-правого в≥дношенн€,не втрачаЇ держ.-владного повноваженн€ щодо п≥дпор€дкованих йому орган≥в ≥ службових ос≥б.

6) «д≥йснюючи управл≥нськ≥ функц≥њ держ. органи через своњх представник≥в (юрисконсульт≥в), виступають сторонами в судових розгл€дах у народних чи арб≥тражних судах.

7) ‘ормою д≥€льност≥ орган≥в виконавчоњ влади Ї також виконанн€ њхн≥ми службовими особами загальнообовС€зкових правил паспортного, протипожежного,в≥йськово-обл≥кового режиму, вимог дотриманн€ держ. таЇмниц≥. ÷€ д≥€льн≥сть не Ї пров≥дною дл€ кожного органу, але Ї обовТ€зковою,оск≥льки регламентуЇтьс€ у законодавчих актах, статутах про упр. органи.

8) ѕравом≥рним Ї в≥днесенн€ до форм управл≥нськоњ д≥€льност≥ i таких питань д≥€льност≥ орган≥в, €к застосуванн€ њхн≥ми службовими особами заход≥в адм≥н≥стративного при≠мусу у вигл€д≥ штраф≥в, позбавленн€ певних прав, припиненн€ виробничоњ д≥€льност≥, в≥дстороненн€ в≥д виконанн€ трудових обов'€зк≥в. “ак, yci представники адм≥н≥страц≥њ над≥лен≥ правом в≥дсторон€ти в≥д роботи oci6, €к≥ розпивають на виробництв≥ спиртн≥ напоњ або з'€вл€ютьс€ там у нетверезому стан≥. ѕроте службов≥ особи т≥льки окремих держорган≥в (м≥н≥стерства транспорту, зв'€зку, л≥сового господарства та jh.) над≥ленн≥ повноваженн€ми щодо застосу≠ванн€ адм≥н≥стративних штраф≥в, таких заход≥в адм≥н≥стративного примусу щодо громад€н чи службовц≥в, представник≥в структур приватного сектора, €к≥ е порушниками загальнообов'€зкових правил галузевого значенн€.

ќднак найважлив≥шою формою державно-управл≥нськоњ д≥€льност≥ е виданн€ в≥дпов≥дними органами нормативних та ≥ндив≥дуальних акт≥в управл≥нн€. јкти управл≥нн€ Ч правова форма вираженн€ управл≥нських д≥й орган≥в, службових oci6. “ак≥ акти необх≥дн≥ дл€ забезпеченн€ юридичних насл≥дк≥в певних управл≥нських д≥й, наприклад, орган≥зац≥йних. ¬ актах управл≥нн€ i об'ектив≥зуетьс€ будь-€ке управл≥нське р≥шенн€.

 

І 42. ѕ≥дв≥домч≥сть справ про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн€.

ѕитанню п≥дв≥домчост≥ справ про адм≥н. правопорушенн€ присв€чена глава 17 Ујдм≥н≥стративного кодексу ”крањниФ.

 

І 43. јдм≥н≥стративно-правовий статус ≥ноземц≥в та ос≥б без громад€нства.

¬≥дпов≥дно до «акону Уѕро правовий статус ≥ноземц≥вФ в≥д 4 лютого 1994 року пон€тт€ У≥ноземецьФ охоплюЇ дв≥ категор≥њ ос≥б. —т 1 даЇ таке визначенн€: ≥ноземц€ми в ”крањн≥ визнаютьс€ ≥ноземн≥ громад€ни, особи, €к≥ належать до громад€нства ≥ноземних держав ≥ не Ї громад€нами ”крањни, та особи без громад€нства, €к≥ не належать до громад€нства будь-€коњ держави.

≤ноземц≥ мають т≥ сам≥ права ≥ свободи та виконують т≥ сам≥ обовТ€зки, що й громад€ни ”крањни, ≥ Ї р≥вними перед законом, €кщо ≥нше не передбачене чинним законодавством ”крањни (ст. 26  онституц≥њ ”крањни).

ќсоблив≥стю статусу ≥ноземц≥в та ос≥б без громад€нства Ї те, що з одного боку, њм забезпечують фактичн≥ та юридичн≥ передумови дл€ реал≥зац≥њ прав ≥ свобод, а з ≥ншого Ц встановлюють певн≥ обмеженн€, що повн≥стю в≥дпов≥дають нормам м≥жнародного права.

«а своњм статусом ус≥ ≥ноземц≥ в ”крањн≥ д≥л€тьс€ на:

1) ≥ноземних громад€н, €к≥ на законних п≥дставах тимчасово проживають на територ≥њ держави або ≥мм≥грували на пост≥йне проживанн€. ≤ноземц≥, €к≥ ≥мм≥грували на пост≥йне проживанн€або дл€ тимчасового працевлаштуванн€, отримують посв≥дки в≥дпов≥дно на пост≥йне або тимчасове проживанн€.

2) ≥ноземц≥в, €к≥ перебувають в ”крањн≥ на ≥нш≥й законн≥й п≥дстав≥, вважаютьс€ такими, що тимчасово перебувають в ”крањн≥. ¬ «акон≥ ч≥тко визначено, за €ких умов ≥ноземець може отримати дозв≥л на ≥мм≥грац≥ю та ≥мм≥грувати на пост≥йне проживанн€. ÷е можливо, €кщо в≥н:

- маЇ в ”крањн≥ законне джерело ≥снуванн€;

- перебуваЇ у близьких родинних в≥дносинах з громад€нами ”крањни;

- перебуваЇ на утриманн≥ громад€нина ”крањни;

- маЇ на своЇму утриманн≥ громад€нина ”крањни;

- в ≥нших передбачених законом ”крањни випадках.

¬≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни ≥ «акону Уѕро правовий статус ≥ноземц≥вФ ≥ноземц€м та особам без громад€нства може бути наданий притулок. “акож ≥ноземц≥ можуть бути набути статусу б≥женц≥в за п≥дстав ≥ в пор€дку, передбачених «аконом ”крањни Уѕро б≥женц≥вФ в≥д 24 грудн€ 1993 р. ѕитанн€ про наданн€ статусу б≥женц€ вир≥шують у межах своЇњ компетенц≥њ органи м≥грац≥йноњ служби ћ≥н≥стерства ”крањни у справах нац≥ональностей та м≥грац≥њ в –еспубл≥ц≥  рим, област€х, м≥стах  иЇв≥ та —евастопол≥.

«акону Уѕро правовий статус ≥ноземц≥вФ передбачаЇ можлив≥сть натурал≥зац≥њ ≥ноземц≥в, тобто набутт€ громад€нства ”крањни за умов ≥ п≥дстав, визначених «аконом ”крањни Уѕро громад€нство ”крањниФ.

«аконодавство ”крањни передбачаЇ досить великий комплекс прав ≥ свобод дл€ ≥ноземних громад€н та ос≥б без громад€нства, €к≥ перебувають в ”крањн≥ на законних п≥дставах. ≤ноземц≥ мають право на в≥дпочинок, охорону здоровТ€, житло, участь в обТЇднанн€х громад€н, але вони не можуть бути членами пол≥тичних парт≥й ”крањни.

“акож ≥ноземц≥ можуть займатис€ ≥нвестиц≥йною, зовн≥шньоеконом≥чною та ≥ншими видами п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥, передбаченоњ законодавством ”крањни. ≤ноземц≥ мають право на трудову д≥€льн≥сть в ”крањн≥, але не можуть призначатись на де€к≥ посади або займатись певною трудовою д≥€льн≥стю, €кщо в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни це повТ€зано з належн≥стю до громад€нства ”крањни.

” судочинств≥ ≥ноземц≥, €к учасники процесу, користуютьс€ такими самими правами, що й громад€ни ”крањни.

Ќа ≥ноземц≥в не поширюЇтьс€ загальний в≥йськовий обовТ€зок. “акож ≥ноземц≥ в ”крањн≥ не волод≥ють виборчими правами, тобто вони не можуть обирати ≥ бути обраними до орган≥в державноњ влади й самовр€дуванн€, не можуть брати участь у референдумах.

≤ноземц≥ можуть вТњжджати в ”крањну за д≥йсними нац≥ональними паспортами, або документами, що њх зам≥нюють. ѕри цьому вони повинн≥ отримати вТњздну в≥зу, €кщо ≥нше не передбачено законодавством ”крањни. ¬ «акон≥ ≥снують певн≥ обмеженн€ щодо вТњзду в ”крањну ≥ноземц≥в та њх вињзду з ”крањни. «аконодавство ”крањни передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть ≥ноземц≥в за вчинен≥ злочини, адм≥н≥стративн≥ або ≥нш≥ правопорушенн€. ƒл€ ≥ноземц≥в, пор€д з ≥ншими видами в≥дпов≥дальност≥, передбачено скороченн€ терм≥ну тимчасового прибуванн€ в ”крањн≥, а також видворенн€ за межи ”крањни.

ѕоложенн€ «акону Уѕро правовий статус ≥ноземц≥вФ враховують встановлен≥ законодавством ”крањни ≥ м≥жнародними договорами прив≥лењ та ≥мун≥тет, €к≥ надаютьс€ сп≥вроб≥тникам дипломатичних представництв та прац≥вникам консульських установ ≥ноземних держав в ”крањн≥, а також ≥ншим особам. “обто дл€ зазначених категор≥й ос≥б законодавством передбачений режим найб≥льшого спри€нн€. ƒл€ вс≥х ≥нших категор≥й ≥ноземц≥в визначено нац≥ональний режим, €кий передбачаЇ, що ≥ноземц≥ не т≥льки зр≥вн€н≥ в правах з громад€нами, за вин€тком пол≥тичних прав, а й на них покладаютьс€ певн≥ обовТ€зки. ѕод≥бна практика повн≥стю в≥дпов≥даЇ м≥жнародно-правовим документам в област≥ прав людини, соц≥ального захисту та ≥нше.

І 44. ¬иди адм≥н≥стративних ст€гнень.

1. ѕопередженн€ в письмов≥й форм≥.

2. Ўтраф - грошове ст€гненн€.

3. ќплатне вилученн€ предмета, €кий став знар€дд€м вилученн€ або безпосередн≥м обТЇктом адм. правопорушенн€ - примусове вилученн€ цього предмета з подальшою реал≥зац≥Їю ≥ передачею вирученоњ суми колишньому власников≥ за в≥драхуванн€м витрат по реал≥зац≥њ вилученого предмета.

4.  онф≥скац≥€ предмета; грошей, одержаних внасл≥док вчиненн€ адм. правопор. - примусова безоплатна передача цього предмета у власн≥сть держави.

5. ѕозбавленн€ спец. права (права полюванн€, керуванн€ трансп. засобами) - до 3 рок≥в за грубе або систематичне порушенн€ пор€дку користуванн€ цим правом.

6. ¬иправн≥ роботи - до 2 м≥с. за м≥сцем пост≥йноњ роботи особи ≥ з в≥драхуванн€м до 20% њњ зароб≥тку в доход держави.

7. јдм. арешт - до 15 д≥б ≥ лише у вин€ткових випадках.

ќплатне вилученн€ та конф≥скац≥€ - це основн≥ ≥ додатков≥ адм. ст€гненн€, решта - т≥льки основн≥. «а одне порушенн€ може бути накладено основне або основне ≥ додаткове ст€гненн€.

ƒл€ неповнол≥тн≥х (16-18 рок≥в) так≥ заходи впливу:

- зобовТ€занн€ публ≥чно або в ≥н. форм≥ попросити вибаченн€ у потерп≥лого;

- застереженн€;

- догана або сувора догана;

- передача неповнол≥тнього п≥д нагл€д батькам або особам, €к≥ њх зам≥н€ють, чи п≥д нагл€д педагог≥чному або трудовому колективу за њх згодою, а також окремим громад€нам на њх проханн€.

—т. 24  пјѕ установлюЇ так≥ види адм≥н≥стративних ст€гнень; 1) попередженн€; 2) штраф; 3) сплатне вилучен≠н€ предмета; 4) конф≥скац≥€ предмета; 5) позбавленн€ спе≠ц≥ального права; 6) виправн≥ роботи; 7) адм≥н≥стративний арешт.

ƒо ос≥б, €к≥ не Ї громад€нами ”крањни, може бути застосоване адм≥н≥стративне видворенн€ за меж≥ ”крањни (ст. 24  пјѕ ≥ ст. 32 «акону "ѕро правовий статус ≥но≠земц≥в").

ѕризначаЇтьс€ адм≥н≥стративний арешт т≥льки судом (суддею) на терм≥н до 15 д≥б. …ого не застосовують до ва≠г≥тних ж≥нок, ж≥нок, що мають д≥тей в≥ком до 12 рок≥в, ос≥б, €к≥ не дос€гли 18 рок≥в, ≥нвал≥д≥в 1 ≥ 2 груп (ст. 32), також в≥йськовослужбовц≥в, призваних на збори в≥йсько≠возобов'€заних, ос≥б р€дового ≥ начальницького складу ор≠ган≥в внутр≥шн≥х справ (ст. 15).

”с≥ назван≥ ст€гненн€ т≥сно пов'€зан≥ м≥ж собою й утворюють Їдину систему. ѓх насамперед об'ЇднуЇ загальна мета: захист правопор€дку, вихованн€ ос≥б, що учинили адм≥н≥стративн≥ проступки, у дус≥ дотриманн€ закон≥в, а також попередженн€ вчиненн€ нових проступк≥в €к сами≠ми правопорушниками, так ≥ ≥ншими особами.

 ожне ст€гненн€ Ї покаранн€м, м≥рою в≥дпов≥дальнос≠т≥, призначеноњ за проступки, а застосуванн€ будь-€кого ст€гненн€ означаЇ настанн€ адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥даль≠ност≥ ≥ т€гне дл€ винного неспри€тлив≥ юридичн≥ насл≥дки.

јдм≥н≥стративн≥ ст€гненн€, €к правило, пол€гають в позбавленн≥ або обмеженн≥ прав чи благ.

јдм≥н≥стративн≥ ст€гненн€ накладаютьс€ компетентними органами ≥ посадовими особами шл€хом виданн€ спе≠ц≥альних ≥ндив≥дуальних акт≥в управл≥нн€, що мають при≠мусовий характер. ѕримусовий вплив повинен бути спра≠ведливим, в≥дпов≥дати характеру проступку й особи правопорушника. …ого т€жк≥сть залежить в≥д т€жкост≥ проступку.

—т€гненн€ також можуть бути разовими, одномоментними (конф≥скац≥€, попередженн€, штраф) ≥ тривалими, розт€гнутими в час≥ (арешт, позбавленн€ прав, виправн≥ роботи).

“ак, ст. 68  одексу "“орговельного мореплавства ”крањни" передбачаЇ, що кап≥тан судна у випадку недостач≥ ≥ продовольства, "€кщо ус≥ життЇв≥ припаси, у тому числ≥ незнижуваний запас продовольства, вичерпан≥, з метою загального розпод≥лу маЇ право провести рекв≥зиц≥ю необ≠х≥дноњ к≥лькост≥ продовольства, що Ї в розпор€дженн≥ ос≥б, €к≥ перебувають на судн≥, ≥ рекв≥зиц≥ю вантажу, що перебуваЇ на судн≥ ≥ €кий може бути використаний дл€ харчуванн€.

ƒане ст€гненн€ застосовуЇтьс€ органами адм≥н≥стра≠тивноњ юрисдикц≥њ (найчаст≥ше судд€ми, митними органа≠ми, органами внутр≥шн≥х справ), €к правило, €к додаткове ст€гненн€ (статт≥ 46; 85; 133; 160; 162 та ≥н.). як основне адм≥н≥стративне ст€гненн€ конф≥скац≥€ передбачена т≥льки за порушенн€ де€ких митних правил (статт≥ 208 ≥ 209).

“ак, в≥дпов≥дно до п. 22 ст. 11 «акону "ѕро м≥л≥ц≥ю" в≥д 20 грудн€ 1990 р. њњ роб≥тникам надане право вилучати при необх≥дност≥ зброю, боЇприпаси, вибухов≥ речовини ≥ матер≥али;

¬иселенн€ за меж≥ ”крањни €к м≥ра адм≥н≥стративного ст€гненн€ застосовуЇтьс€ за р≥шенн€м орган≥в внутр≥шн≥х справ або —лужби безпеки ”крањни.

 

І 45. √оловне ”правл≥нн€ державноњ служби, його повноваженн€.

ќрганом управл≥нн€ державною службою в державних органах та њх апарат≥ Ї √оловне управл≥нн€ державноњ служби при  аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

√оловне управл≥нн€ державноњ служби при  аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в ”крањни:

- прогнозуЇ ≥ плануЇ потребу державних орган≥в та њх апарату в кадрах;

- забезпечуЇ разом з ≥ншими державними органами реал≥зац≥ю загальних напр€м≥в пол≥тики у сфер≥ державноњ служби в державних органах та њх апарат≥;

- розробл€Ї ≥ вносить на розгл€д  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни проекти нормативних акт≥в з питань державноњ служби в державних органах та њх апарат≥;

- розробл€Ї, координуЇ ≥ контролюЇ зд≥йсненн€ заход≥в щодо п≥двищенн€ ефективност≥ державноњ служби в державних органах та њх апарат≥;

- зд≥йснюЇ методичне кер≥вництво проведенн€м конкурсного в≥дбору державних службовц≥в в державних органах та њх апарат≥;

- орган≥зуЇ навчанн€ ≥ профес≥йну п≥дготовку державних службовц≥в державних орган≥в та њх апарату;

- контролюЇ дотриманн€ визначених цим «аконом умов реал≥зац≥њ громад€нами права на державну службу;

- орган≥зуЇ, координуЇ та забезпечуЇ умови дл€ розвитку наукових досл≥джень з питань державноњ служби.

 

І 46.  онф≥скац≥€.

 онф≥скац≥€ предмета, €кий став знар€дд€м вчиненн€ або безпосередн≥м об'Їктом адм≥н≥ст≠ративного правопорушенн€, пол€гаЇ в примусов≥й безоп≠латн≥й передач≥ цього предмета у власн≥сть держави.

ƒане ст€гненн€ застосовуЇтьс€ органами адм≥н≥стра≠тивноњ юрисдикц≥њ (найчаст≥ше судд€ми, митними органа≠ми, органами внутр≥шн≥х справ), €к правило, €к додаткове ст€гненн€ (статт≥ 46; 85; 133; 160; 162 та ≥н.). як основне адм≥н≥стративне ст€гненн€ конф≥скац≥€ передбачена т≥льки за порушенн€ де€ких митних правил (статт≥ 208 ≥ 209). јдм≥н≥стративно-правова конф≥скац≥€ завжди Ї спец≥≠альною (маЇ спец≥альний характер). ÷е означаЇ, що кон≠ф≥скуЇтьс€ не все майно ≥ не будь-€к≥ предмети.  онф≥ска≠ц≥€ провадитьс€ т≥льки щодо речей, безпосередньо зв'€за≠них ≥з проступком ≥ пр€мо названих у закон≥ (рушниць та ≥нших знар€дь полюванн€, предмет≥в спекул€ц≥њ тощо).

” ст. 29  пјѕ п≥дкреслено, що конф≥скувати можна лише предмет, €кий Ї в особист≥й власност≥ порушника, €кщо ≥нше не передбачено законодавчими актами. —права в тому, що конф≥сковувати р≥ч, що не належить правопо≠рушнику, Ч означаЇ, покарати власника майна, €кий не вчинив правопорушенн€ ≥ не п≥дл€гаЇ адм≥н≥стративн≥й в≥дпов≥дальност≥ (на жаль, у практиц≥ под≥бн≥ випадки мають м≥сце).  онф≥скований предмет переходить з осо≠бистоњ власност≥ у власн≥сть держави.

¬илученн€ предмет≥в €к. запоб≥жна м≥ра адм≥н≥стратив≠них правопорушень застосовуЇтьс€ т≥льки в несудовому пор€дку. ѓњ п≥дставою Ї статт≥ 260 ≥ 265  пјѕ, а також ≥нш≥ чинн≥ нормативн≥ акти. «астосовуЇтьс€ вона посадовими особами орган≥в, €к≥ перел≥чен≥ в статт€х 234, 234, 262, 264  пјѕ (органи державноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ, митного контролю, контрольно-рев≥з≥йноњ служби, ћ¬— та ≥н.). “аке вилученн€ допускаЇтьс€ щодо предмет≥в, об≥г €ких обмежений (вони заборонен≥ до продажу, нос≥нн€, перевезенн€, пересилки) або предмет≥в, що можуть знахо≠дитис€ в об≥гу за умови дотриманн€ встановлених правил.

“ак, в≥дпов≥дно до п. 22 ст. 11 «акону "ѕро м≥л≥ц≥ю" в≥д 20 грудн€ 1990 р. њњ роб≥тникам надане право вилучати при необх≥дност≥ зброю, боЇприпаси, вибухов≥ речовини ≥ матер≥али;

в≥дпов≥дно до п. 9 ст. 5 «акону "ѕро захист прав споживач≥в" (у редакц≥њ в≥д 15 грудн€ 1993 р.) роб≥тники ƒержавного ком≥тету ”крањни у справах захисту прав спо≠живач≥в мають право вилучати не€к≥сн≥ товари; роб≥тни≠кам митних орган≥в надане право вилучати предмети, що Ї безпосередн≥ми об'Їктами порушенн€ митних правил (ст. 128 ћитного кодексу ”крањни).

¬илучен≥ в пор€дку припиненн€ правопорушенн€ предмети збер≥гаютьс€ до розгл€ду адм≥н≥стративноњ спра≠ви. ѕ≥сл€ розгл€ду справи щодо цих предмет≥в приймаЇть≠с€ р≥шенн€ або про њх конф≥скац≥ю, або поверненн€ влас≠нику, або про њх оплатне вилученн€.

 онф≥скац≥€ €к одне з додаткових покарань за вчинен≠н€ злочин≥в (статт≥ 23 ≥ 35   ) провадитьс€ вин€тково за вироком суду, Ї додатковим покаранн€м за скоЇний зло≠чин, може поширюватис€ на все майно засудженого або його частину, незалежно в≥д зв'€зку предмет≥в, що конф≥скуютьс€, ≥з злочинним д≥€нн€м

І 47. ѕон€тт€ ≥ система принцип≥в державного управл≥нн€.

ѕ≥д державним управл≥нн€м сл≥д розум≥ти специф≥чну д≥€льн≥сть держави, що д≥стаЇ ви€в у функц≥онуванн≥ њњ орган≥в, €к≥ безперервно, пом≥рно, владно ≥ в рамках правових установлень впливають на сусп≥льну систему з метою њњ вдосконаленн€ до державних ≥нтерес≥в.

“ерм≥н Удержавне управл≥нн€Ф широко використовуЇтьс€ у законодавств≥ (в тому числ≥ й конституц≥йному), а також у науков≥й та навчальн≥й л≥тератур≥ колишнього —–—– ≥ р€ду заруб≥жних крањн. ѕ≥сл€ розпаду —–—– виникли незалежн≥ держави, €к≥ почали будувати своњ правов≥ системи на нових принципах.

Ќайважлив≥шим з них став принцип зд≥йсненн€ державноњ влади на основ≥ њњ под≥лу на законодавчу, виконавчу та судову, €кий закр≥плено у ст 6  онституц≥њ ”крањни. « урахуванн€м цього у текст≥ останньоњ вживаЇтьс€ терм≥н Уоргани виконавчоњ владиФ (ст. 106), Ум≥сцев≥ органи виконавчоњ владиФ(ст. 120). “ерм≥н же Удержавне управл≥нн€Ф не використовуЇтьс€.

Ѕудучи частиною соц≥ального управл≥нн€, державне управл≥нн€ збер≥гаЇ його характеристики. ¬одночас, воно маЇ численн≥ особливост≥, що в≥дображають його специф≥ку ≥ дозвол€ють детерм≥нувати €к самост≥йний вид управл≥нн€.

÷≥ особливост≥ д≥стають ви€в у основних компонентах системи державного управл≥нн€ (субТЇкт≥, обТЇкт≥, керуючому вплив≥) та ≥нтегрованих властивост€х, що притаманн≥ йому €к систем≥ управл≥нн€.

√оловна особлив≥сть субТЇкта Ц це, те що ним Ї держава в ц≥лому. ¬ управл≥нському процес≥ вона представлена системою спец≥альних, €к правило, державних орган≥в. ќсоблив≥стю останн≥х, €к безпосередн≥х субТЇкт≥в державного управл≥нн€, так≥:

* вони формуютьс€ державою (з вол≥ держави);

* над≥лен≥ державно-владними повноваженн€ми;

* зд≥йснюють управл≥нськ≥ функц≥њ в≥д ≥мен≥ держави.

√оловна особлив≥сть обТЇкта Ц це, те що ним Ї орган≥зоване сусп≥льство в ц≥лому. Ѕезпосередн≥ми обТЇктами, на €к≥ справл€Ї вплив той або ≥нший конкретний субТЇкт, Ї п≥дв≥домч≥ йому сфери державного управл≥нн€.

¬изначальна особлив≥сть керуючого впливу Ї те, що йому притаманний державно-владний характер (в≥н м≥стить вел≥нн€ держави, обовТ€зкове до виконанн€), д≥стаЇ ви€в у правов≥й, переважно адм≥н≥стративно-правов≥й форм≥ (система норм, система акт≥в, повТ€заних з њх застосуванн€м, сукупн≥сть повноважень учасник≥в управл≥нського процесу), а також маЇ безперервний характер.

ќтже, ц≥лком зрозум≥ло, що ефективн≥сть управл≥нн€ багато в чому залежить в≥д ефективност≥ врахуванн€ ≥ використанн€ ви€влених (п≥знаних) законом≥рностей.

“аким чином, принципи державного управл≥нн€ Ц це його позитивн≥ законом≥рност≥, п≥знан≥ наукою ≥ практикою, закр≥плен≥ у правових нормах або Ї узагальненн€м д≥ючих у держав≥ юридичних правил.

ѕрийн€то вид≥л€ти так≥ групи принцип≥в державного управл≥нн€:

соц≥ально-пол≥тичн≥ Ц демократизм, участь населенн€ в управл≥нськ≥й д≥€льност≥ (народн≥сть); р≥вноправн≥сть ос≥б р≥зних нац≥ональностей; р≥вн≥сть ус≥х перед законом; законн≥сть; гласн≥сть ≥ врахуванн€ громадськоњ думки; обТЇктивн≥сть.

орган≥зац≥йн≥ принципи побудови апарату державного управл≥нн€ Ц галузевий, функц≥ональний, територ≥альний.

орган≥зац≥йн≥ принципи функц≥онуванн€ (д≥€льност≥) апарату державного управл≥нн€ Ц нормативн≥сть д≥€льност≥, Їдиноначальн≥сть, колег≥альн≥сть, под≥л управл≥нськоњ прац≥; в≥дпов≥дальн≥сть за прийн€т≥ р≥шенн€, оперативн≥ самост≥йн≥сть.

І 48. ѕон€тт€ ≥ юридичний захист орган≥в державного управл≥нн€

ƒержавне управл≥нн€ Ч п≥дзаконна виконавча ≥ розпор€дча д≥€льн≥сть орган≥в державного управл≥нн€, спр€мована на практичне виконанн€ закон≥в у процес≥ повс€кденного та безпосереднього кер≥вництва господарським, соц≥ально-культурним та адм≥н≥стративно-пол≥тичним буд≥вництвом. ѕ≥д д≥€льн≥стю орган≥в державноњ влади розум≥Їтьс€ д≥€льн≥сть вс≥х г≥лок законодавчих, виконавчих та судових орган≥в державного управл≥нн€ з орган≥зац≥њ сусп≥льного житт€.

ќргани державного управл≥нн€ Ч спец≥альний апарат держави в особ≥ в≥дпов≥дних орган≥в, €к≥ безперервно, планом≥рно, владно ≥ в рамках своЇњ компетенц≥њ впливають на сусп≥льну систему з метою њњ вдосконаленн€ в≥дпов≥дно до державних ≥нтерес≥в. «г≥дно ст.6  онституц≥њ ”крањни, орган≥зац≥€ державноњ влади в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс€ на засадах њњ под≥лу на законодавчу, виконавчу, судову.

ƒо орган≥в законодавчоњ влади в≥днос€тьс€: ¬ерховна –ада ”крањни, обласн≥, м≥ськ≥ ради, районн≥ та с≥льськ≥ ради народних депутат≥в.

ƒо орган≥в виконавчоњ влади належать:  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в, м≥н≥стерства, державн≥ ком≥тети, обласн≥, м≥ськ≥, районн≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ, в≥домства, департаменти, бюро, агентства.

ƒо орган≥в судовоњ влади належать  онституц≥йний —уд, јрб≥тражний —уд, Ќародний —уд.

ќргани, €к≥ зд≥йснюють державне управл≥нн€ Ч це насамперед виконавч≥ структури. Ќайважлив≥ш≥ з них м≥ст€ть дану ознаку вже в своњй назв≥. ≤снують органи державного управл≥нн€, €к≥ такого статусу не мають (наприклад, управл≥нн€ зал≥зниц≥). Ќа них покладено обовТ€зок виконувати (реал≥зовувати) р≥шенн€, €к≥ безпосередньо приймаютьс€ законодавчою владою.

«д≥йсненн€ такоњ функц≥њ (виконанн€) неможливе без прийн€тт€ конкретних управл≥нських р≥шень ≥ контролю за њх виконанн€м. “ому органи державного управл≥нн€ над≥л€ютьс€ повноваженн€ми владного характеру, тобто одержують в≥д держави право зд≥йснювати розпор€дчу (владну) д≥€льн≥сть. ѕри цьому вони д≥ють в≥д ≥мен≥ держави ≥ з метою реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики у т≥й або ≥нш≥й управл≥нськ≥й сфер≥.

–озпор€дча д≥€льн≥сть управл≥нських структур ви€вл€Їтьс€, по-перше, у прийн€тт≥ загальнообовТ€зкових припис≥в (закр≥плених в указах, постановах, ≥нструкц≥€х...); по-друге, в орган≥зац≥њ виконанн€ зазначених припис≥в; по-третЇ, у зд≥йсненн≥ контролю за цим процесом. ” ход≥ зд≥йсненн€ ц≥Їњ д≥€льност≥ органи державного управл≥нн€ застосовують заходи переконанн€ та державного примусу.

 

І 49. «асади адм≥н≥стративно-правового статусу громад€н ”крањни.

јдм≥н≥стративно-правовий статус - частина загального статусу, у сфер≥ виконавчоњ влади.

—кладаЇтьс€ з правоздатност≥д≥Їздатност≥.

ѕравоздатн≥сть Ц здатн≥сть ≥ндив≥да бути нос≥Їм субСЇктивних прав ≥ обовС€зк≥в у в≥дпов≥дн≥й сфер≥.

¬иникаЇ з народженн€. ѕозбавл€Ї только суд (батьк≥вських прав, займатис€ п≥дприЇмницькою д≥€льн≥стю, перем≥щенн€)Е

ѕравоздатн≥сть Ц умова дл€ реал≥зац≥њ д≥Їздатност≥.

ƒ≥Їздатн≥сть Ц визнана державою здатн≥сть своњми д≥€ми зд≥йснювати ≥снуюч≥ права ≥ здобувати нов≥, виконувати обовС€зки в галуз≥ виконавчоњ влади, нести в≥дпов≥дальн≥сть за своњ правопорушенн€.

ѕовна Ц з 18 рок≥в, обмежена Ц з 16.

ѕрава под≥л€ютьс€ на права уроджен≥ й у силу законодавства. « в≥ком права зм≥нюютьс€ (з народженн€ Ц на житт€, на охоророну здоровС€, на житло..., 16 Ц часткова д≥Їздатн≥сть, 18 Ц повна, обовС€зок в≥дбувати строкову службу, 21 Ц бути обраним в органи влади, пот≥м Ц пенс≥€...)

ќбовС€зок Ц вимога поводитись певним чином. ќсновн≥ викладен≥ в  онституц≥њ. ƒе€к≥ виникають при вступу на державну службу, при обранн≥ у в≥дпов≥дн≥ органи ≥ т.п.

Ќевиконанн€ обовС€зк≥в зумовлюЇ виникненн€ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥.

 

І 50. ƒержавний сан. нагл€д.

 јЅ≤Ќ≈“ ћ≤Ќ≤—“–≤¬ ” –јѓЌ» ѕ ќ — “ ј Ќ ќ ¬ ј в≥д 22 червн€ 1999 р. N 1109

ѕќЋќ∆≈ЌЌя про державний сан≥тарно еп≥демолог≥чний нагл€д в ”крањн≥ (зг≥дно «акону ”крањни "ѕро забезпеченн€ сан≥тарного та еп≥дем≥чного благополучч€ населенн€".)

3. ќсновними завданн€ми державного сан≥тарно еп≥демолог≥чного нагл€ду Ї:

- нагл€д за орган≥зац≥Їю ≥ проведенн€м органами виконавчоњ влади та органами м≥сцевого самовр€дуванн€, п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥€ми та громад€нами сан≥тарних ≥ протиеп≥дем≥чних заход≥в;

- нагл€д за реал≥зац≥Їю державноњ пол≥тики з питань проф≥лактики захворювань населенн€, участь у розробленн≥ та контроль за виконанн€м програм ≥з запоб≥ганн€ шк≥дливому впливу небезпечних фактор≥в довк≥лл€ та виробничого середовища на здоров'€ людини;

- нагл€д за дотриманн€м сан≥тарного законодавства;

- нагл€д за виконанн€м припис≥в та вимог посадових ос≥б державноњ с-е-ноњ служби;

- проведенн€ держ. сан-г≥г експертизи, наданн€ висновк≥в та дозвол≥в на провадженн€ вид≥в д≥€льност≥, передбачених «аконом ”крањни "ѕро забезпеченн€ сан. та еп≥д. благополучч€ населенн€" (4004-12);

- проведенн€ г≥г≥Їн≥чноњ регламентац≥њ будь-€кого небезпечного фактора ф≥зичноњ, х≥м≥чноњ, б≥олог≥чноњ природи, присутнього у середовищ≥ життЇд≥€льност≥ людини, з метою встановленн€ та затвердженн€ критер≥њв њх допустимого впливу на здоров'€ людини.

4. ƒержавний с-е-ний нагл€д зд≥йснюють:

а) установи ≥ заклади державноњ с-е-ноњ служби системи ћќ«:

- √оловне с-е-не управл≥нн€ ћќ«;

- управл≥нн€ з медичних проблем авар≥њ на „орнобильськ≥й ј≈— ћќ«;

- центральна с-е-на станц≥€ ћќ«;

-  римська республ≥канська с-е-на станц≥€;

- обласн≥, м≥ськ≥, районн≥ та районн≥ у м≥стах с-е-н≥ станц≥њ, дез≥нфекц≥йн≥ станц≥њ;

- центральна с-е-на станц≥€ на зал≥зн.транспорт≥, с-е-н≥ станц≥њ на зал≥зниц€х, л≥н≥йн≥ с-е-н≥ станц≥њ на зал-ц€х;

- центральна с-е-на станц≥€ на пов≥тр€ному транспорт≥;

- центральна с-е-на станц≥€ на водному транспорт≥, с-е-н≥ станц≥њ басейн≥в ≥ порт≥в;

- с-карантинн≥ п≥дрозд≥ли;

- спец≥ал≥зован≥ установи та заклади ћќ« дл€ боротьби з особливо небезпечними ≥нфекц≥€ми;

- с-е-н≥ станц≥њ об'Їкт≥в, що мають особливий режим роботи;

- б) в≥дпов≥дн≥ установи, заклади, з'Їднанн€, частини ≥ п≥дрозд≥ли державноњ с-е-ноњ служби ћ≥ноборони, ћ¬—, ƒержкомкордону, √оловного управл≥нн€  омандувача Ќац≥ональноњ гвард≥њ, —Ѕ”.

5. ƒержавну с-е-ну службу ”крањни очолюЇ головний державний сан≥тарний л≥кар ”крањни - перший заступник ћ≥н≥стра охорони здоров'€ ”крањни

7. √оловний державний сан≥тарний л≥кар ”крањни маЇ першого заступника та чотирьох заступник≥в.

10.  ер≥вництво держ.с-е-ною службою ј– рим зд≥йснюЇ головний державний сан≥тарний л≥кар ј– рим.

11.  ер≥вництво державною с-е-ною службою област≥, м≥ст  иЇва ≥ —евастопол€ зд≥йснюЇ в≥дпов≥дно головний державний сан≥тарний л≥кар област≥, м≥ст  иЇва ≥ —евастопол€.

12. ƒержавну с-е-ну службу в район≥, м≥ст≥, район≥ в м≥ст≥ очолюЇ в≥дпов≥дно головний державний сан≥тарн≥й л≥кар району, м≥ста, району в м≥ст≥.

13.  ер≥вництво державною с-е-ною службою на водному, зал≥зничному, пов≥тр€ному транспорт≥ зд≥йснюЇтьс€ в≥дпов≥дно головним державним сан≥тарним л≥карем водного,

зал≥зничного та пов≥тр€ного транспорту.

16. ƒержавну с-е-ну службу ћ≥ноборони,ћ¬—,ƒержкомкордону, √оловного управл≥нн€  омандувача Ќац≥ональноњ гвард≥њ, —Ѕ” очолюЇ головний держ. сан. л≥кар цього центрального органу виконавчоњ влади.

19. √оловн≥ державн≥ сан≥тарн≥ л≥кар≥ на м≥стах мають право:

1) зд≥йснювати нагл€д за дотриманн€м органами виконавчоњ влади та органами м≥сцевого самовр€дуванн€, п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥€ми ≥ громад€нами сан≥тарного законодавства, а також контроль за проведенн€м сан≥тарних ≥ протиеп≥дем≥чних заход≥в та виконанн€м програм проф≥лактики захворювань та охорони здоров'€ населенн€;

2) розсл≥дувати причини ≥ умови виникненн€ профес≥йних та ≥нф. захворювань, отруЇнь, рад≥ац≥йних авар≥й;

3) безоплатно отримувати в≥д юридичних ос≥б ≥ громад€н, у тому числ≥ ≥ноземних, €к≥ перебувають або провад€ть д≥€льн≥сть на в≥дпов≥дних територ≥€х ”крањни, ≥нформац≥ю, матер≥али ≥ документи, статистичн≥ та ≥нш≥ дан≥, що характеризують с-г≥г≥Їн≥чний

та еп≥дем≥чний стан об'Їкт≥в ≥ здоров'€ людей;

4) призначати державну с-г≥г≥Їн≥чну експертизу, а в раз≥ потреби визначати склад ком≥с≥њ дл€ њњ зд≥йсненн€;

6) визначати необх≥дн≥сть проф≥лактичних щеплень та ≥нших заход≥в проф≥лактики у раз≥ загрози виникненн€ еп≥дем≥й, масових отруЇнь та рад≥ац≥йних уражень;

8) проводити перев≥рки та видавати висновки на в≥дпов≥дн≥сть вимогам сан≥тарних норм об'Їкт≥в ≥ споруд, що ввод€тьс€ в експлуатац≥ю;

11) безперешкодно входити на територ≥ю ≥ в прим≥щенн€ об'Їкт≥в державного с-е-ного нагл€ду за службовим посв≥дченн€м;

12) в≥дбирати безоплатно зразки сировини, продукц≥њ, матер≥ал≥в дл€ проведенн€ державноњ с-г≥г≥Їн≥чноњ експертизи ≥ необх≥дних лабораторних досл≥джень (за умови складенн€ акта перев≥рки або протоколу про порушенн€ сан≥тарного законодавства);

13) вносити обов'€зков≥ дл€ виконанн€ пропозиц≥њ (поданн€) щодо усуненн€ ви€влених порушень сан≥тарного законодавства, викликати в установленому пор€дку порушник≥в сан≥тарного законодавства та брати з них по€сненн€;

14) видавати постанови про накладенн€ штрафу та застосуванн€ ф≥нансових санкц≥й за порушенн€ сан≥тарного законодавства;

15) у пор€дку, встановленому головним державним сан≥тарним л≥карем ”крањни:

а) складати протоколи та акти про порушенн€ сан≥тарного законодавства;

б) видавати постанови, приписи, а також вносити пропозиц≥њ (поданн€):

в) видавати постанови:

- про тимчасову заборону чи припиненн€ д≥€льност≥ об'Їкта державного с-е-ного нагл€ду у раз≥ ви€вленн€ порушень ним сан≥тарного законодавства, що можуть негативно вплинути на здоров'€ людей, але ц≥ порушенн€ можна усунути

зд≥йсненн€м в≥дпов≥дних заход≥в;

- про заборону чи припиненн€ д≥€льност≥ об'Їкта державного с-е-ного нагл€ду у раз≥ ви€вленн€ порушень сан≥тарного законодавства, що негативно впливають на здоров'€ людей ≥ не можуть бути усунут≥ зд≥йсненн€м в≥дпов≥дних заход≥в;

21. ≤нш≥ посадов≥ особи:

а) л≥кар≥-г≥г≥Їн≥сти, л≥кар≥-еп≥дем≥ологи державноњ с-е-ноњ служби.

б) пом≥чники л≥кар≥в державноњ с-е-ноњ служби.

23. ƒержавний с-е-ний нагл€д зд≥йснюЇтьс€ установами ≥ закладами державноњ с-е-ноњ служби у форм≥ попереджувального та поточного нагл€ду за виконанн€м центральними та м≥сцевими органами виконавчоњ влади, органами м≥сцевого самовр€дуванн€, п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥€ми та громад€нами сан≥тарного законодавства.

І 51. ѕредмет адм≥н≥стративного права.

¬изначаючи предмет адм. права, сл≥д брати до уваги: сферу держ. управ-н€, що охоплюЇ б.-€к≥ аспекти држ.-управл. д≥€л-ст≥; на€вн≥сть в н≥й субСЇкта виконавчоњ влади; необх≥дн≥сть практичноњ реал≥зац≥њ повноважень, наданих субТЇктам виконавчоњ влади дл€ зд≥йсненн€ ними держ.-управл. д≥€л-ст≥.

ѕредмет адм. права охоплюЇ коло однор≥дних сусп. в≥дносин:

- управл. в≥дносини, в межах €ких безпосередньо реал≥з-с€ завданн€, функц≥њ та повноваженн€ виконавчоњ влади;

- управл. в≥дносини внутр. орган≥зац≥йного характеру, що склалис€ в процес≥ д≥€льност≥ ≥нших орган≥в держ. влади;

- управл. в≥дносини, що виникають за участ≥ субТЇкт≥в м≥сцевого самовр€дуванн€;

- управл. в≥дносини орган≥з. характеру, що виникають усередин≥ системи громадських орган≥зац≥й.

І 52. —истема орган≥зац≥њ управл≥нн€ в област≥ оборони, њх повноваженн€.

¬ерх. √оловноком-й «бройних сил Ц ѕрезидент (за  онституц≥Їю). ¬≥н призначаЇ на посади ≥ зв≥льн€Ї вище командуванн€ «бр. —ил, зд≥йсню кер≥вництво у сферах нац-њ безпеки та оборони держави.

Ѕезпос.  ер-во «бр.силами зд≥йснюЇ ћ≥н-во оборони.ћ≥н-во оборони Ї центр. ќрганом викон. ¬лади, що забезпечуЇ вт≥ленн€ держ. ѕол≥тики у сфер≥ оборони держави, кер-во «бр.—илами, њх моб≥л. “а бойову готовн≥сть. ћ≥ноборони очолюЇ м≥н≥стр, €кого призначаЇ ≥ зв≥льн€Ї президент. ћ≥н≥стр несе в≥дп-сть за свою роботу перед ѕрезидентом,  абм≥ном та –адою нац. безпеки. ћ≥н≥стр видаЇ накази ≥ директиви в межах своњх повноважень, орган≥зуЇ ≥ контролюЇ њх виконанн€.

ќкремою складовою частиною ћ≥ноборони Ї √енеральний штаб «бр. —ил, €кий очолюЇ Ќачальник √енштабу ≥ Ї першим заступником ћ≥н≥стра. …ого також призначаЇ ≥ зв≥льн€Ї ѕрезидент.

Ќач-к √енштабу несе в≥дп-сть перед –адою нац. Ѕезпеки ≥ ћ≥н≥стром за виконанн€ завдань, покладених на √енштаб.

«бройн≥ сили комплектуютьс€ в≥йськовослужбовц€ми в≥дпов≥дно до закону Уѕро заг-ний в≥йськовий обовТ€зок та в≥йськову службуФ 25.03.99.

«аг-й в≥йськовий об-к вст-ний з метою комплектуванн€ «—ил, Ќац. √вард≥њ, —лужби безпеки, ѕрикордонних в≥йськ, ÷ив≥льноњ оборони та ≥н., а також дл€ п≥дготовки населенн€ до захисту ”крањни.

¬≥йськов≥ посади п≥дрозд≥л€ютьс€ на:

- посади р€дового складу;

- серж. » старшинського складу;

- посади прап-в ≥ м≥чман≥в;

- оф≥церського складу.

І 53. ќрган≥зац≥йна структура ≥ штати орган≥в управл≥нн€.

      ѕрезидент ”крањн≥        
                   
    ќргани виконавчоњ влади      
                   
1.«а масштабом д≥€льност≥   2.«а пор€дком утворенн€   3.«а обс€гом компетенц≥њ   4.«а становищем у держ. управл. ≥Їрарх≥њ
1.1.¬ищ≥   2.1.”творен≥ внасл≥док пр€моњ д≥њ  онституц≥њ   3.1. заг. компетенц≥њ   4.1. вищесто€щ≥
1.2.÷ентральн≥       3.2.галузевоњ комп.   4.2. нижчесто€щ≥
1.3.ћ≥сцев≥            
1.4.—пец≥альн≥   2.2.”творен≥ ѕрезидентом   3.3. м≥жгалузевоњ комп.    
             
                           

 

1.1.  ћ”: премТЇр-м≥н≥стр, перший в≥це ѕ.ћ., 3шт в≥це ѕ.ћ., м≥н≥стри + —лужба ѕ.ћ,, служби в≥це-ѕ.ћ., управл≥нн€ кадрового забезпеченн€ ≥ т.д. ≥ т.п.;

1.2. - ћ≥н≥стерства: ћ≥н≥стерство јѕ  ”крањни;

-  ом≥тети: ƒержкомзвТ€зку;

- ¬≥домства: Ќац.комс агентство, ƒержавна митниц€.

«а ”казом ѕ. ¬≥д 13.03.99 Уѕро зм≥нив систем≥ центральних орган≥в виконавчоњ владиФ:

1) центр. ќргани виконавчоњ влади, кер≥вники €ких вход€ть до складу  ћ”;

2) ƒерж ком≥тети;

3) ≤нш≥ (50шт.: ком≥тети Ц 13;адм≥н≥страц≥њ Ц 6; агенства-6;служби Ц 5; ком≥с≥њ-5; головн≥ управл≥нн€-5;фонди-3;палати-3; бюро-1)

1.3. ƒержавн≥ адм≥н≥страц≥њ: иЇву, —евастопол€, обласн≥;;; районн≥, районн≥ у м≥стах.

1.4. ћ≥л≥ц≥€.

2.1.  ћ”;

2.2. ≥нш≥.

3.1.  ћ”

3.2. ћ≥н≥стерство јѕ  ”.;

3.3. ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в, ƒержкомстат.

 

Ў“ј“».

ƒержавн≥ службовц≥ Ї кадровим складом державного управл≥нн€. –егламентац≥€: «акон Уѕро державну службуФ в≥д 16.12.1993р.

ѕосада Ц це визначена структурою та штатним розписом первинна структурна одиниц€ державного органу та його апарату, на €ку покладено встановлене нормативними актами визначене коло службових повноважень.

ѕосадовими особами Ї державн≥ службовц≥, на €ких нормативними актами покладено зд≥йсненн€ певних функц≥й.

ѕосади класиф≥куютьс€ за категор≥€ми ≥ рангами:

I категор≥€ Ц 3,2,1 ранги

II Ц 5.4.3

III- 7.6.5

IV-9.8.7

V-11.10.9

VI-13.12.11

VII-15.14.13

ќск≥льки практично кожний державний орган Ї самост≥йною юр. особою, з окремим балансом та печаткою, штатний розпис повн≥стю знаходитьс€ в влад≥ кер≥вника, €кий п≥дзв≥тний вищесто€щому органу влади.

 

І 54. —истема орган≥в управл≥нн€ в јѕ  та њх компетенц≥€.

÷ентральним органом, €кий зд≥йснюЇ регул€тивн≥ функц≥њ с≥ль. госп-ва Ї ћ≥н≥стерство агропромислового комплексу - з 15.12.99р. є1573/99 ”казом ѕрезидента ”кр. Уѕро де€к≥ зм≥ни в структур≥ центр. ќрган≥в виконавчоњ владиФ - ћ≥н≥стерство аграрноњ пол≥тики.

‘ункц≥њ та компетенц≥€ даного органу визначаютьс€ ѕоложенн€м про ћ≥н≥стерство с/г ≥ продов., затверджен. ѕостановою  ћ” в≥д 18.09.93р. зг≥дно ѕоложенн€ ћјѕ проводить державну пол≥тику в с/гос-в≥, переробн≥й, мТ€сн≥й, виноробн≥й, рибн≥й садибн≥й ≥ ≥нших продовольч≥й промисловост≥. ќсновн≥ функц≥њ:

1). ќрган≥зац≥€ - розробленн€ основних напр€м≥в аграрноњ пол≥тики ≥ реформи, орган≥зац≥€ виробництва ≥ закуп≥вл≥ в державн≥ ресурси продовольства с/г сировини, орган≥зац≥€ поставок продовольства за м≥жнародними угодами, створенн€ р≥вних умов дл€ розвитку р≥зних форм власност≥ ≥ господарюванн€.

2).  оординац≥€ - координуЇ д≥€льн≥сть п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, навчальних заклад≥в, що вход€ть до сфери його управл≥нн€, повТ€заних з п≥дготовкою ≥ переп≥дготовкою спец≥ал≥ст≥в, забезпечуЇ реал≥зац≥ю держ. пол≥тики у сфер≥ зайн€тост≥.

3).  онтроль





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-08; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 587 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2559 - | 2153 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.271 с.