Центрифугованням називають процес відділення твердих часток від рідини під дією відцентрових сил.
Процес центрифуговання здійснюється в спеціальних машинах - центрифугах. Головна частина центрифуг - обертові з великою швидкістю навколо горизонтальної або вертикальної осі ротори різноманітної форми з перфорованими або суцільними стінками.
У залежності від характеру прямування води і твердого матеріалу в роторі процес центрифуговання розділяють на два види:
1) відцентрове фільтрування, при якому рідка фаза під дією відцентрових сил проходить через тверду фазу і віддалиться з матеріалу;
2) відсадне центрифуговання, при якому тверда фаза осаджується з пульпи під дією відцентрових сил.
Відцентрове фільтрування здійснюється в центрифугах із перфорованим ротором. Осадок відкладується на стінках ротора, а рідина під дією відцентрової сили проходить через осадок і отвори ротора і віддалиться з центрифуги.
Відсадне центрифуговання здійснюється в центрифугах із суцільними стінками ротора.
Рис. 14‑20 – Схема шнекової відсажувальної центрифуги
1 – камера для прийому фугату, 2 – зливні вікна, 3 – кільцевий шар рідини, 4 – ротор, 5 – шнек, 6 – шнековий барабан, 7 – приймальна камера, 8 – развантажувальний отвір, 9 – живляча труба, 10 – отвори у барабані
Класифікація центрифуг провадиться по таких основних ознаках:
по технологічному призначенню - фільтруючі с перфорованими стінками ротора, відсаді із суцільними стінками ротора, відсадно-фільтруючі;
по засобу розаантаження осадка - шнекові, вібраційні, інерційні;
по розташуванню осі обертання ротора в просторі - вертикальні і горизонтальні.