Правовий строк існує в багатьох своїх різновидах, характер яких залежить від
мети встановлення строку, його функцій, порядку регулювання відносин, яких він
стосується і на які він має вплив. У найбільш загальному вигляді відобразити
сутнісні подібності та відмінності будь-яких правових строків між собою та
систематизувати накопичені знання про них дозволяє класифікація. В основі вибору
тієї чи іншої класифікації лежать спеціальні критерії (підстави), згідно з якими
об’єкти, які вивчаються, розподіляються на однорідні класи явищ, що об’єднуються
в одне ціле конкретними специфічними рисами.
Класифікація строків у кримінальному процесі:
- залежно від того, ким встановлюються ті чи інші строки (строки,
передбачені в Конституції України, а також в міжнародних правових документах,
ратифікованих Україною; строки, які встановлені КПК України та іншими
підзаконними нормативно-правовими актами, що регулюють кримінальне
провадження; строки, визначенні у рішеннях правозастосовувача);
- за належністю до регулювання провадження на окремих стадіях
кримінального провадження (процесуальні строки, які регулюють правовідносини
під час досудового провадження; в стадіях судового провадження; строки, дія яких
розповсюджується одночасно на різні стадії кримінального провадження);
- залежно від способу виконання завдань кримінального судочинства (діловодні
та процесуальні);
- в залежності від функціонального призначення строків у кримінальному
процесі (строки, які гарантують права і законні інтереси учасників кримінального
провадження; строки, які __________гарантують швидкість проведення кримінального
провадження; строки, які гарантують здійснення прокурорського нагляду та
судового контролю за дотриманням законів у кримінальному провадженні);
- в залежності від того, кому адресовані строки (строки, що стосуються
діяльності державних органів, які здійснюють провадження; строки, щодо
діяльності інших учасників провадження);
- за цілями, для яких встановлені строки; за характером їх дій і правовими
наслідками, які настають у зв`язку із закінченням того чи іншого строку (строки
здійснення слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових), судових та
інших процесуальних дій; строки прийняття процесуальних рішень; строки
застосування заходів забезпечення кримінального провадження; строки подання
учасниками кримінально-процесуальної діяльності клопотань, скарг, заяв);
- за визначеністю строків (абсолютно визначені; відносно визначені;
невизначені; альтернативні (загальні та виключні);
- за юридичним значенням (процесуальні строки, строки давності та строки
примусової дії);
- за правовими наслідками закінчення строків у кримінальному провадженні
(обмежуючі в часі дії, вчинення яких залежить від волі суб`єкта і які є його правом;
обмежуючі в часі вчинення обов`язкових процесуальних дій; обмежуючі триваючі
дії);
- відповідно до загальноприйнятого в теорії права поділу строків за
юридичними наслідками (правовстановлюючі (правостворюючі); правозмінюючі та
правоприпиняючі (правообмежуючі).
Такий розподiл встановленних кримiнально-процесуальним законом строків,
на нашу думку, найбiльш точно вiдображає їх юридичну природу.
