Захист прав дитини в галузі охорони здоров’я

Охорона здоров’я є сукупністю заходів політичного, економічного, правового, соціального, культурного, медичного, санітарно-гігієнічного та ін. характеру, що спрямовані на збереження та зміцнення фізичного та психічного здоров’я кожної людини та надання їй медичної допомоги у випадку втрати здоров’я.

Охорона здоров’я здійснюється на основі наступних принципів: 1)додержання прав людини у галузі охорони здоров’я та забезпечення пов’язаних з цим правами державних гарантій; 2)пріоритет профілактичних заходів; 3)доступність медико-соціальної допомоги; 4)відповідальність органів державної влади та управління, підприємств та організацій незалежно від форми власності, посадових осіб за забезпечення прав громадян в галузі охорони здоров’я.

Держави – учасниці визнають право дитини на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров’я і засобами лікування хвороб та відновлення здоров’я. Держави – учасниці прагнуть забезпечити, щоби жодна дитина не була позбавлена свого права на доступ к подібним послугам системи охорони здоров’я (ст. 24 Конвенції ООН про права дитини). Забезпечення прав дитини є однім з пріоритетних завдань соціального педагога у цій галузі. Він є першим, хто має інформувати батьків про невід’ємні права дитини при народженні, забезпечити права дитини на реєстрацію її як громадянина, опіку батьків та забезпечення права на користування найбільш досконалими послугами закладів охорони здоров’я.

До головних функцій діяльності соціального педагога в оздоровчій освітній установі варто віднести:

– діагностичну – спрямовану на діагностику особистості дитини і соціального середовища (навчального закладу, родини, друзів, установ дозвілля і спорту і т.д.) у взаємодії з якими він знаходиться;

– прогностичну –, що полягає в прогнозуванні характеру розвитку особистості і середовища з метою виявлення позитивних і негативних факторів даного процесу;

– превентивно-профілактичну і соціально-терапевтичну – спрямовану на розробку заходів для попередження розвитку і подоланню негативних явищ, здатних порушити чи утруднити хід позитивного процесу розвитку особистості дитини;

– охоронно-захисну – що включає створення умов, що забезпечують захист і реалізацію прав дитини і середовища формування особистості на основі міжнародної і державної нормативно-правової бази;

– компенсаторну і реабілітаційну, що полягають у створенні умов, необхідних підлітку для більш повного задоволення особистісних і соціально-значущих потреб і інтересів;

– організаторську – спрямовану на організацію соціальної творчої діяльності.

Метою діяльності соціального педагога в умовах установ системи охорони здоров’я дитини є соціально-педагогічна адаптація особистості, що навчається, створення психолого-педагогічних умов даного процесу.

У веденні Міністерства охорони здоров'я перебувають будинки дитини, де втримуються діти до 3 років, дитячі поліклініки (медико-соціальний патронаж родини), лікарні й клініки, що обслуговують дітей в умовах стаціонару, установи медико-соціальної реабілітації, медико-психологічної й педагогічної допомоги, система психіатричних і наркологічних клінік і диспансерів. В останні роки пріоритет віддається в валеологічному напрямку, створюються валеологічні центри.

Валеологія - наука про здоров'я людини, передумови і фактори здорового способу життя. Предметом валеології є здоров'я сучасної "суспільної людини" і той спосіб життя, що веде до знаходження, збереженню, підтримці або поверненню цього здоров'я.

Особливу роль грають центри планування родини. У перспективі можна, засноване на досвіді 1930-х років, створення соціально-правових кабінетів у жіночих і дитячих консультаціях.

До функцій соціального педагога в системі охорони здоров'я можна віднести забезпечення турботи про хворих у до- і після госпітальний період, допомога в знятті стресів, сприяння оздоровленню, у тому числі пропаганду здорового способу життя.

Залежно від місця роботи розрізняються функції фахівця: в установах міжвідомчої приналежності він робить медико-соціальні послуги, в установах, службах і центрах охорони здоров'я - соціально-педагогічні.

Як приклад діяльності соціального педагога в міжвідомчих установах приведемо досвід роботи валеологічної служби санаторної школи.

Ціль створення служби - організація цілісної системи валеологічної освіти, спрямованої на формування культури здоров'я й організацію здорового способу життя, збереження здоров'я учнів і співробітників школи.