Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕередача повноважень можлива при на€вност≥ взаЇмноњ дов≥ри м≥ж менеджером ≥ п≥длеглим. ÷е можливо т≥льки тод≥, коли менеджер сам фор≠муЇ свою команду




” процес≥ делегуванн€ необх≥дно враховувати психолог≥ю виконавц≥в. ”сп≥х делегуванн€ ≥стотно зростаЇ, €кщо менеджер ≥ сп≥вроб≥тник, €кому делегован≥ повноваженн€, Їдин≥ в розум≥нн≥ ц≥лей та завдань управл≥нн€ орган≥зац≥Їю ≥ зв'€зан≥ взаЇмною дов≥рою.

ƒелегуванню повноважень передуЇ значна п≥дготовча робота, €ку по≠винен зд≥йснювати кер≥вник. ¬она пол€гаЇ у визначенн≥ того, дл€ чого, кому, €ким чином делегувати повноваженн€, €к≥ вигоди в≥д цього.

«агальний висновок пол€гаЇ в тому, що делегувати повноваженн€ потр≥бно завжди максимальн≥й к≥лькост≥ сп≥вроб≥тник≥в, €к≥ знаход€тьс€ на найнижчих поверхах управл≥нськоњ структури, де на практиц≥ реал≥зуютьс€ прийн€т≥ р≥шенн€.

« точки зору необх≥дност≥ контролю, проблеми, €к≥ делегуютьс€, мож≠на под≥лити на так≥ види:

а) проблеми, €к≥ вимагають поточного контролю за результатами њх вир≥шенн€;

б) проблеми, €к≥ вимагають звичайного контролю або самоконтролю з пер≥одичним ≥нформуванн€м кер≥вника;

в) проблеми, €к≥ вимагають спец≥ального контролю щодо окремих момент≥в;

г) проблеми, €к≥ вимагають повного контролю ≥ не допускають в≥дхилень в≥д встановлених д≥й. ” третьому випадку повноваженн€ делегу≠ютьс€ виб≥рково, а в четвертому Ц взагал≥ не делегуютьс€.

ѕереваги делегуванн€:

І делегуванн€ допомагаЇ кер≥внику зменшити своЇ навантаженн€ ≥ зв≥льнити час дл€ важливих завдань (наприклад, дл€ власне управл≥нських функц≥й);

І даЇ можлив≥сть використовувати профес≥йн≥ знанн€ ≥ досв≥д в≥дпов≥дних сп≥вроб≥тник≥в;

І стимулюЇ розкритт€ зд≥бностей, ≥н≥ц≥ативи, самост≥йност≥ та компетенц≥њ п≥длеглих;

І часто позитивно впливаЇ на мотивац≥ю прац≥ сп≥вроб≥тник≥в, на задоволен≥сть роботою.

¬заЇмопов'€заними ≥ взаЇмовизначальними елементами делегуванн€ Ї завданн€, повноваженн€, в≥дпов≥дальн≥сть.

«авданн€ (обов'€зки). ¬они делегуютьс€ головним чином формально, завжди зверху донизу. ÷ей процес можна представити так: перед делегу≠ванн€м ус≥ завданн€ зосереджен≥ на вищому щабл≥ управл≥нн€. „астину завдань, що в≥дпов≥даЇ функц≥€м керуючого даного р≥вн€, в≥н залишаЇ соб≥. ¬сю ≥ншу, причому набагато б≥льшу за обс€гом роботу, в≥н делегуЇ своњм безпосередн≥м п≥длеглим.

ќстанн≥ повторюють цей процес. јле обс€г роботи, що залишивс€, ≥ €кий доручаЇтьс€ нижчесто€щим прац≥вникам, поступово зменшуЇтьс€. ” кер≥вника нижчого р≥вн€ залишаЇтьс€ ст≥льки роботи, ск≥льки можуть виконати безпосередньо його п≥длегл≥. « кожним делегованим завданн€м зменшуЇтьс€ обс€г роботи, що делегуЇтьс€. ќднак дл€ системи в ц≥лому сума завдань залишаЇтьс€ незм≥нною.

ѕовноваженн€. ¬они означають комплекс прав, €кими над≥л€Їтьс€ кон≠кретний прац≥вник ≥ закр≥плюютьс€ за визначеною функц≥Їю, а тим са≠мим ≥ за прац≥вником, що виконуЇ цю функц≥ю. ѕовноваженн€ нос€ть переважно формальний характер ≥ делегуютьс€ зверху донизу, под≥бно завданн€м.

«агальний обс€г повноважень у процес≥ делегуванн€ не зм≥нюЇтьс€ (так само, €к це маЇ м≥сце з загальним обс€гом завдань). ¬≥н лише розпо≠д≥л€Їтьс€ м≥ж окремими прац≥вниками.

«в'€зок м≥ж повноваженн€ми ≥ завданн€ми пол€гаЇ в тому, що разом ≥з завданн€ми прац≥вник повинен бути над≥лений в≥дпов≥дними правами дл€ його виконанн€. ƒелегуванн€ повноважень у першу чергу необх≥дно тому, що виконавець маЇ потребу у в≥дом≥й вол≥ д≥й ≥ прагне хоча б почасти д≥€ти в≥дпов≥дно до власного профес≥онал≥зму. ќбмеженн€ повноважень сковуЇ прац≥вника ≥ порушуЇ плавний х≥д виконанн€ завданн€.

—п≥вв≥дношенн€ м≥ж обс€гом повноважень ≥ завданн€м необх≥дно у вс≥х випадках визначати правильно. «вичайно менеджери делегують повно≠важенн€ лише частково. √оловну њхню частину вони залишають за собою, мотивуючи таке р≥шенн€ можлив≥стю також брати участь у робот≥. Ќа≠лежна р≥вновага в цьому в≥дношенн≥ дос€гаЇтьс€ на практиц≥ поступово, в результат≥ систематичного уточненн€ повноважень. —ьогодн≥ загаль≠ною тенденц≥Їю в кер≥вництв≥ ефективно функц≥онуючих ф≥рм Ї макси≠мальна децентрал≥зац≥€ повноважень. ¬они передаютьс€ аж до низових р≥вн≥в управл≥нн€; керуючим низових р≥вн≥в надаЇтьс€ право самост≥йно приймати р≥шенн€, що можуть позначитис€ нав≥ть на д≥€льност≥ ф≥рми в ц≥лому.

¬≥дпов≥дальн≥сть. ÷е Ц трет≥й елемент, пов'€заний з делегуванн€м. ѓњ сутн≥сть пол€гаЇ в зобов'€занн€х, що випливають з делегуванн€ завдань ≥ повноважень. ÷≥ зобов'€занн€ покладаютьс€ на вищесто€щих керуючих Ц тих, хто доручаЇ завданн€ ≥ над≥л€Ї повноваженн€ми.

Ќа в≥дм≥ну в≥д завдань ≥ повноважень, в≥дпов≥дальн≥сть у принцип≥ не п≥дл€гаЇ делегуванню. ¬≥дпов≥дальн≥сть виникаЇ з процесу делегуванн€, але њњ не можна, под≥бно завданн€м ≥ правам, передати ≥ншим особам ≥ таким шл€хом позбутис€ њњ. ÷е значить, що менеджер в≥дпов≥даЇ за вс≥ повнова≠женн€, що йому дан≥, хоча де€к≥ з них в≥н делегуЇ нижче. ќтже, в≥н в≥дпо≠в≥дальний не т≥льки за свою роботу, але ≥ за роботу вс≥х п≥длеглих йому ос≥б. «в≥дси випливаЇ, що в≥дпов≥дальн≥сть зростаЇ в напр€мку знизу на≠гору, аж до вищих р≥вн≥в управл≥нн€ орган≥зац≥Їю. ќтже, обс€г в≥дпов≥≠дальност≥ в ц≥лому в систем≥ зб≥льшуЇтьс€.

“аким чином, найважлив≥шим принципом делегуванн€ Ї: "ЌемаЇ ≥ не повинно бути обов'€зк≥в без в≥дпов≥дних прав, а прав Ц без в≥дпов≥даль≠ност≥". ѕорушенн€ цього принципу неминуче спричин€Ї зниженн€ ефек≠тивност≥ управл≥нн€ персоналом.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-07; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 401 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2119 - | 1795 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.