Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќснови побудови орган≥зац≥йноњ структури




«м≥ст орган≥зац≥йноњ функц≥њ в менеджмент≥

 

ѕ≥сл€ розробленн€ план≥в ≥ прийн€тт€ в≥дпов≥дних управл≥нських р≥шень про≠цес дос€гненн€ ц≥лей залежить в≥д орга≠н≥зац≥њ. ѕон€тт€ орган≥зац≥њ вживаЇтьс€ в двох аспектах:

1) ≥нституц≥ональному, коли орган≥зац≥€ озна≠чаЇ певну групу людей, що сп≥льно дос€гають за≠гальних ц≥лей;

2) процесному, коли орган≥зац≥€ означаЇ взаЇ≠мод≥ю людей м≥ж собою.

јле в обох випадках орган≥зац≥€ маЇ дати в≥дпов≥д≥ на три ключов≥ запитанн€:

Х як згрупован≥ прац≥вники?

Х ’то дл€ кого Ї начальником?

Х ’то €к≥ завданн€ виконуЇ?

ќрган≥зац≥йний механ≥зм господарюванн€ м≥стить:

І правила, орган≥зац≥йно правов≥ нормативи ≥ стандарти, що визнача≠ють та регулюють структуру управл≥нн€, обов'€зки, права та в≥дпов≥дальн≥сть орган≥в управл≥нн€ ≥ управл≥нських прац≥вник≥в, орган≥зац≥ю процесу њхньоњ д≥€льност≥;

І розпод≥л роб≥т м≥ж р≥зними виконавц€ми;

І оснащенн€ управл≥нськоњ прац≥ засобами оргтехн≥ки, чисельн≥сть прац≥вник≥в в управл≥нн≥, матер≥альне ≥ моральне стимулюванн€ њхньоњ прац≥.

ќтже, орган≥зац≥йний механ≥зм охоплюЇ орган≥зац≥ю структури уп≠равл€ючоњ системи (статики) ≥ орган≥зац≥ю процесу функц≥онуванн€ сис≠теми, €кою управл€ють (динам≥ки).

¬ економ≥чн≥й л≥тератур≥ сформульовано емп≥ричн≥ правила орган≥зац≥њ управл≥нн€: Їдн≥сть мети;

І розумна ≥Їрарх≥€;

І ст≥йк≥сть;

І безперервне удос≠коналенн€;

І пр€ме п≥дпор€дкуванн€;

І обс€г контролю;

І пор≥вн€нн≥сть, в≥дпов≥дн≥сть даним повноваженн€м;

І виключенн€, пр≥оритет завдань;

І комб≥нуванн€.

÷≥ правила мають неоднакову актуальн≥сть дл€ р≥зних трудових колектив≥в, ≥ њх сл≥д застосовувати в р≥зному поЇднанн≥.

÷ентральним елементом орган≥зац≥йного механ≥зму Ї структура управл≥нн€, за допомогою €коњ поЇднуютьс€ р≥зн≥ сторони д≥€льност≥ п≥дприЇмства (техн≥чна, економ≥чна, виробнича, соц≥альна), регламенту≠ютьс€ внутр≥шн≥ виробнич≥ зв'€зки ≥ дос€гаЇтьс€ ст≥йка система службо≠вих взаЇмов≥дносин м≥ж структурними п≥дприЇмствами ≥ прац≥вниками апарату управл≥нн€. ќтже, в≥д структури управл≥нн€ значною м≥рою за≠лежить д≥Їв≥сть усього господарського механ≥зму.

 

 

ќснови побудови орган≥зац≥йноњ структури

 

ќрган≥зац≥йна структура управл≥нн€ Ц упор€дкована сукупн≥сть п≥дрозд≥л≥в, €к≥ формують р≥вн≥ управл≥нн€, њх взаЇмозв'€зки й за≠безпечують кер≥вництво орган≥зац≥Їю.

ќрган≥зац≥йна структура управл≥нн€ й структура орга≠н≥зац≥њ (п≥дприЇмства) Ц не одне й те ж. —труктура орган≥за≠ц≥њ в≥дображаЇ розм≥щенн€ орган≥зац≥њ (п≥дприЇмства) на площин≥ з урахуванн€м можливостей використанн€ ба≠гатоповерхових прим≥щень (буд≥вель).

ƒо орган≥зац≥йноњ структури управл≥нн€ належать:

І ланки управл≥нн€ на кожному його р≥вн≥;

І розм≥щенн€, зв'€зки та п≥дпор€дкован≥сть ланок;

І права, обов'€зки, повноваженн€ ≥ в≥дпов≥дальн≥сть кожноњ ланки в межах виконанн€ загальних ≥ конкрет≠них функц≥й менеджменту;

І чисельний ≥ профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йний склад пра≠ц≥вник≥в;

І ступ≥ньцентрал≥зац≥њ та децентрал≥зац≥њ функц≥й менеджменту.

—труктуру управл≥нн€ за горизонталлю под≥л€ють на окрем≥ ланки, а по вертикал≥ Ц на ступен≥ управл≥нн€.

Ћанки управл≥нн€ становл€ть орган≥зац≥йно в≥дособлен≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли (в≥дд≥ли, служби, групи), кожний з €ких виконуЇ визначену сукупн≥сть завдань зг≥дно з вимогами функц≥онального под≥лу прац≥ та њњ кооперац≥њ при опрацюванн≥, прийн€тт≥ та реал≥зац≥њ р≥шень. Ћанки управл≥нн€ взаЇмопов'€зан≥ пр€мими ≥ зворотними зв'€зками за горизон≠таллю ≥ вертикаллю.

—туп≥нь (р≥вень) управл≥нн€ Ц це сукупн≥сть управл≥нських ланок, €к≥ перебувають на в≥дпов≥дному ≥Їрарх≥чному р≥вн≥ управл≥нн€ ≥ в≥дображають посл≥довн≥сть њх п≥дрозд≥л≥в знизу доверху. —укупн≥сть ла≠нок управл≥нн€ (структурних п≥дрозд≥л≥в), об'Їднаних за ознакою под≥бност≥ виконуваних функц≥й, утворюЇ службу управл≥нн€ (економ≥чну, комерц≥йну, ≥нженерну тощо).

ƒл€ виконанн€ функц≥њ управл≥нн€ виробництвом створюЇтьс€ апа≠рат управл≥нн€. —труктура апарату управл≥нн€ виробництвом Ц це к≥льк≥сть ≥ склад ланок та ступен≥в управл≥нн€, њх п≥длегл≥сть ≥ взаЇмозв'€зок. ¬она актив≠но впливаЇ на процес функц≥онуванн€ системи управл≥нн€ розвитком ви≠робництва.

Ќа структуру апарату управл≥нн€ впливають так≥ фактори:

І характер виробництва та його галузев≥ особливост≥: склад продукц≥њ, €ка виробл€Їтьс€, технолог≥€ виготовленн€, тип виробництва та р≥вень його техн≥чноњ оснащеност≥;

І форми орган≥зац≥њ управл≥нн€ виробництвом (л≥н≥йна, л≥н≥йно-функц≥ональна, матрична);

І ступ≥нь п≥длеглост≥ структури апарату управл≥нн€ ≥Їрарх≥чн≥й струк≠тур≥ виробництва;

І сп≥вв≥дношенн€ м≥ж централ≥зованою ≥ децентрал≥зованою форма≠ми управл≥нн€;

І сп≥вв≥дношенн€ м≥ж галузевою ≥ територ≥альною формами управ≠л≥нн€ (за продуктом, за рег≥оном);

І р≥вень механ≥зац≥њ та автоматизац≥њ управл≥нських роб≥т, квал≥ф≥ка≠ц≥€ прац≥вник≥в, ефективн≥сть њх прац≥.

Ќа п≥дприЇмствах складаЇтьс€ р≥зна комб≥нац≥€ зв'€зк≥в м≥ж елемен≠тами управл≥нськоњ системи. «в'€зки по вертикал≥ в≥дображають п≥дпор€дкован≥сть ланок ≥ прац≥вник≥в в апарат≥ управл≥нн€, а за горизонталлю Ц координац≥њ, ≥нспекц≥њ ≥ контролю, консультац≥йн≥ ≥ методичн≥ зв'€зки тощо. «алежно в≥д поЇднанн€ в≥дпов≥дних функц≥й з елементами субординац≥њ на п≥дприЇмствах формуютьс€ л≥н≥йна, функц≥ональна та л≥н≥йно-штабна системи управл≥нських в≥дносин.

ѕри л≥н≥йн≥й систем≥ под≥л прац≥ м≥ж кер≥вниками зд≥йснюЇтьс€ за принципом под≥лу об'Їкт≥в, а не функц≥й управл≥нн€. ¬≥дносини кер≥вник≥в ≥ п≥длеглих будуютьс€ так, що вс≥ функц≥њ управл≥нн€ зд≥йснюють кер≥вники вс≥х ступен≥в, кожний прац≥вник п≥дпор€дковуЇтьс€ одному кер≥вников≥ й в≥д нього одержуЇ вказ≥вки. Ќаприклад, роб≥тник безпосередньо п≥дпор€дковуЇтьс€ майстру, майстер, в свою чергу, Ц начальнику цеху, начальник цеху Ц директору, директор Ц генеральному директоров≥. ѕри л≥н≥йн≥й систем≥ розпор€дженн€ ≥ вказ≥вки п≥длеглим даЇ т≥льки њхн≥й безпосередн≥й начальник.

Ћ≥н≥йна система в≥др≥зн€Їтьс€ простотою та ч≥тк≥стю у взаЇмозв'€з≠ках, в≥дпов≥дальн≥стю, швидк≥стю реакц≥њ на пр€м≥ розпор€дженн€. ѕро≠те ц€ система маЇ недол≥ки: звол≥канн€ у розв'€занн≥ нев≥дкладних зав≠дань ≥ спотворенн≥ ≥нформац≥њ через зб≥льшенн€ р≥вн≥в ≥Їрарх≥њ, можливе перевантаженн€ центрального апарату управл≥нн€ п≥дприЇмства, велика потреба у спец≥ал≥стах широкого проф≥лю.

‘ункц≥ональна система управл≥нн€, на в≥дм≥ну в≥д л≥н≥йноњ, передба≠чаЇ под≥л функц≥й управл≥нн€ не за об'Їктами, а за спец≥альност€ми. ѕри ц≥й систем≥ кожен ≥з квал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в керуЇ д≥€льн≥стю вс≥х прац≥вник≥в у межах своЇњ компетенц≥њ (плануванн€, бухгалтерський обл≥к, техн≥чне обслуговуванн€ тощо).

ѕор≥вн€но з л≥н≥йною системою управл≥нн€ к≥льк≥сть вертикальних зв'€зк≥в (л≥н≥йних ≥ функц≥ональних) при функц≥ональн≥й систем≥ зб≥льшуЇтьс€ у 2 Ц 3 рази. ќтже, при функц≥ональн≥й систем≥ ускладню≠ютьс€ службов≥ зв'€зки, мають м≥сце множинн≥сть у п≥дпор€дкуванн≥, дублюванн€ розпор€джень р≥зними кер≥вниками, тенденц≥€ до централ≥зац≥њ в орган≥зац≥њ управл≥нського процесу.

як л≥н≥йна, так ≥ функц≥ональна системи у "чистому" вигл€д≥ в управл≥нн≥ виробництвом практично не застосовуютьс€, €к правило, вони поЇднуютьс€ в р≥зних комб≥нац≥€х.

Ќин≥ переважаЇ л≥н≥йно-функц≥ональна (л≥н≥йно-штабна) система управл≥нн€, при €к≥й л≥н≥йне п≥дпор€дкуванн€ вс≥х питань, пов'€заних з управл≥нн€м даним об'Їктом, поЇднуЇтьс€ з функц≥ональним управл≥нн€м. «агальна к≥льк≥сть зв'€зк≥в залишаЇтьс€ майже такою, €к ≥ при функц≥ональн≥й систем≥, але зм≥нюЇтьс€ характер зв'€зк≥в. Ћ≥н≥йно-функц≥ональна система забезпечуЇ ефективне поЇднанн€ л≥н≥йного управл≥нн€ з консультац≥йним обслуговуванн€м з боку функц≥ональних служб без порушенн€ прав ≥ обов'€зк≥в л≥н≥йних кер≥вник≥в.

 ожний прац≥вник може одержати при цьому обов'€зков≥ дл€ нього вказ≥вки в≥д ≥нших службових ос≥б однакового з ним або вищого рангу. ÷≥ вказ≥вки стосуютьс€ т≥льки техн≥ки, технолог≥њ чи орган≥зац≥њ прац≥, але н≥ в €кому раз≥ не можуть стосуватис€ вс≥Їњ д≥€льност≥ прац≥вника, а також його адм≥н≥стративноњ (чисто управл≥нськоњ) д≥€льност≥. ѕроте при л≥н≥йно-штабних системах часто виникають проблеми взаЇмов≥дносин л≥н≥йних кер≥вник≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в, зокрема безв≥дпов≥дальност≥ п≥д час прийн€тт€ та виконанн€ управл≥нських р≥шень. ÷≥ недол≥ки можна усунути за умов ч≥ткого розмежуванн€ обов'€зк≥в, прав ≥ в≥дпов≥дност≥ кер≥вних прац≥вник≥в, а також правильного налагодженн€ неформальних комун≥кац≥й.

«в'€зки в≥дносин, що утворюють структуру управл≥нн€, под≥л€ють на формальн≥ (оф≥ц≥йн≥) ≥ неформальн≥ (неоф≥ц≥йн≥).

ѕ≥д неформальними зв'€зками розум≥ють так≥ доповненн€ до фор≠мальних структур управл≥нн€, €к конференц≥њ, збори, наради тощо, а та≠кож в≥дносини, що виникають м≥ж неформальними л≥дерами ≥ членами колективу.

Ќеформальн≥ зв'€зки забезпечують певну ≥нформац≥йну надм≥рн≥сть, потр≥бну в ус≥х елементах системи дл€ дос€гненн€ њњ гнучкост≥. ѕроте сл≥д враховувати, що основну частину завдань орган≥зац≥њ потр≥бно розв'€зу≠вати на основ≥ оф≥ц≥йних зв'€зк≥в ≥ в≥дносин. ѕереважанн€ формальних комун≥кац≥й у систем≥ зумовлюЇ високий р≥вень невизначеност≥ ≥ св≥дчить про њњ недосконал≥сть.

—ьогодн≥ кер≥вник не в змоз≥ сам вир≥шувати вс≥ управл≥нськ≥ пробле≠ми, нав≥ть т≥, €к≥ безпосередньо вход€ть в коло його службових обов'€зк≥в, оск≥льки њх занадто багато, вони р≥зноб≥чн≥ й специф≥чн≥, а його знанн€, досв≥д ≥ запас часу Ц обмежен≥.

“ому, збер≥гаючи за собою розробку стратег≥њ, контроль ≥ загальне управл≥нн€, в≥н передаЇ вир≥шенн€ менш значних проблем, права ≥ в≥дпов≥дальн≥сть п≥длеглим, €к≥ мають необх≥дн≥ знанн€, досв≥д та зац≥кавлен≥сть брати участь в управл≥нн≥. ¬насл≥док цього в рамках управл≥нськоњ структури проходить перерозпод≥л прав, обов'€зк≥в ≥ в≥дпов≥дальност≥ м≥ж њњ суб'Їктами.

ƒелегуванн€ повноважень Ї найкращим засобом збагаченн€ прац≥. ћенеджери вищих р≥вн≥в передають п≥длеглим своњ знанн€ ≥ завданн€ щодо розробки управл≥нських р≥шень. ÷е дозвол€Ї њм звертатис€ до нових про≠блем, €к≥ не можна передоручити, знаходити б≥льш важлив≥ ≥ складн≥ д≥л€н≠ки застосуванн€ своњх сил.

якщо в≥дсутнЇ делегуванн€ повноважень, це значить, немаЇ розвит≠ку орган≥зац≥њ. Ќа кожному р≥вн≥ управл≥нн€ щор≥чно повторюютьс€ т≥ сам≥ операц≥њ, збер≥гаЇтьс€ та ж продуктивн≥сть прац≥ в управл≥нн≥. ”п≠равл≥нн€ не поширюЇ св≥й вплив на нов≥ галуз≥ в керованих процесах.

ѕ≥д делегуванн€м розум≥ють процес, при €кому прац≥вники, що мають визначен≥ правила, передають частину цих прав ≥ доручають виконанн€ тих або ≥нших вид≥в роб≥т ≥ншим сп≥вроб≥тникам даноњ орган≥зац≥њ.

јле ж делегуванн€ Ї процесом, за допомогою €кого зд≥йснюЇтьс€ под≥л прац≥ м≥ж людьми. “ому в≥н обов'€зковий дл€ будь-€кого п≥дприЇмства, ф≥рми, компан≥њ. ћенеджмент €к такий неможливий без делегуванн€ по≠вноважень.

якщо делегуванн€ немаЇ, менеджер змушений виконувати вс≥ без вин€тку трудов≥ процеси сам, щоб дос€гти ц≥лей, що сто€ть перед орган≥≠зац≥Їю. јле це неможливо при великому обс€з≥ виробництва та продаж≥в. “ому необх≥дно передавати частину своњх прав ≥ обов'€зк≥в п≥длеглим. « цього погл€ду нав≥ть розпод≥л виробничих завдань роб≥тникам повинен розгл€датис€ €к передача њм повноважень з виконанн€ визначених техно≠лог≥чних операц≥й.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-07; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 735 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

2086 - | 1939 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.