Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћистецтво ‘ранц≥њ другоњ половини стол≥тт€




” друг≥й половин≥ ’”≤≤ стол≥тт€ остаточно завершуЇтьс€ централ≥зац≥€ крањни ≥ влада корол€ п≥сл€ знищенн€ ‘ронди набуваЇ деспотичного характеру. –€д заход≥в посилив економ≥чне становище двор€н. « метою п≥двищенн€ двор€нського престижу та поповненн€ державноњ скарбниц≥ багат≥њв, що покупл€ли соб≥ титули, позбавили њх ≥ змусили викупати вдруге. Ћюдовик ’≤V, €кий все житт€ бо€вс€ феодальноњ опозиц≥њ ‘ронди, фактично вињхав з≥ столиц≥, побудувавши соб≥ ун≥кальну резиденц≥ю Ц ¬ерсаль.  ороль збираЇ навколо себе у ¬ерсал≥ все двор€нство ‘ранц≥њ. ≤снуванн€ двору регламентуЇтьс€ суворим етикетом ≥ аристократична верх≥вка крањни проводить житт€ в помпезних урочистост€х. ѕрагнучи п≥двищенн€ статусу двор€н, король переносить т€гар державних податк≥в на торг≥влю та промислов≥сть, п≥дтримуючи водночас њх розвиток. «ниженн€ податк≥в на село вимагаЇ пошуку ≥ншого джерела доход≥в. ÷им займавс€ всевладний генеральний контролер ф≥нанс≥в ∆ан  ольбер. ¬≥н прагнув позбавити крањну в≥д ≥мпорту ≥ п≥дтримував завойовницьку пол≥тику.

 орол≥вський дв≥р став пол≥тичним ≥ культурним центром крањни, навколо нього були з≥бран≥ кращ≥ мистецьк≥ сили, працюючи на замовленн€ корол€-сонц€. ќбраз Ћюдовика ’≤V служив пост≥йною темою алегор≥й ≥ батальних сцен, портрет≥в, шпалер тощо. –≥зн≥ напр€мки н≥велюютьс€ у Увеликому стил≥Ф двор€нськоњ монарх≥њ. як зазначалось, художнЇ житт€ суворо регламентуЇтьс€. «аснована в 1646 роц≥  орол≥вська јкадем≥€ перетворилась п≥сл€ реорган≥зац≥њ  ольбера (1664) на ц≥лком державну установу, поставлену на службу королю. «авд€ки створен≥й в 1671 роц≥  орол≥вськ≥й јкадем≥њ арх≥тектури ≥ јкадем≥њ живопису ≥ скульптури була п≥дготовлена величезна к≥льк≥сть майстр≥в, що приймали участь у створенн≥ гранд≥озних ансамбл≥в. «агальнодержавне кер≥вництво художн≥ми установами обумовило виключну стил≥стичну Їдн≥сть вс≥х вид≥в мистецтва≥ спри€ло орган≥чному синтезу ансамблевих комплекс≥в.

ѕров≥дним видом мистецтва у ‘ранц≥њ другоњ половини стол≥тт€ була арх≥тектура, тому що могла найповн≥ше вт≥лити ≥дењ даного етапу розвитку монарх≥њ. ¬она в≥д≥граЇ орган≥зуючу роль в синтез≥ мистецтв ≥ впливаЇ на розвиток декоративного живопису, скульптури ≥ прикладного мистецтва. Ќов≥ художн≥ особливост≥ арх≥тектури Ц в гранд≥озному просторовому розмаху буд≥вель ≥ ансамбл≥в, в стриманому застосуванн≥ ордер≥в на фасадах, переваз≥ горизонтальних членувань над вертикальними. «астосовуютьс€ форми ≥тал≥йського бароко: крив≥ фронтони, волюти, картуш≥, поздовжно-в≥сьова побудова ансамбл≥в, помпезн≥сть та анф≥ладне р≥шенн€ ≥нтерТЇр≥в.

ѕершим ансамблем нового типу став ¬о-ле ¬≥конт, побудований арх≥тектором Ћу≥ Ћево (1612-1670) дл€ м≥н≥стра ‘уке. ѕаркову частину ансамблю оформлював јндре Ћенотр (1613-1700), а живописним оформленн€м керував всесильний Ўарль Ћебрен. «агальний силует ≥ композиц≥€ нагадують ћезон-Ћафф≥т, але по б≥льшост≥ параметр≥в переважаЇ класицизм, зокрема, в сувор≥й рац≥ональност≥ плану палацу ≥ парку. ¬еликий овальний салон став центром всього ансамблю; в≥н ув≥нчувавс€ купольною кр≥влею. «астосован≥ в оформленн≥ п≥л€стри Увеликого ордеруФ та могутн≥й класичний ансамблемент надають ц≥л≥сност≥ ≥ репрезентативност≥. ¬ ≥нтерТЇрах поЇднуютьс€ елементи класицизму ≥ бароко. ¬ овальному салон≥ вперше в ≥стор≥њ ≥нерФЇру в н≥ш≥, що в≥дпов≥дають в≥конним пройомам, введен≥ дзеркала Ц це ≥люзорно розширюЇ прост≥р. ѕарковий ансамбль сприймаЇтьс€ €к продовженн€ ≥нтерТЇр≥в палацу, в≥н планувавс€ по регул€рн≥й систем≥.

Ћу≥ Ћево побудував ≥ коледж 4-х Ќац≥й в ѕариж≥ (јкадем≥€ наук). ћогутн≥ п≥вкола фасад≥в розкриваютьс€ в б≥к набережноњ —ени ≥ Ћувру ≥ купольна церква €к центр композиц≥њ знаходитьс€ на ос≥ Ћувра. ÷е спри€Ї просторов≥й Їдност≥ м≥ськоњ забудови. ‘асад  оледжу формуЇ весь образ. ѕерро та ‘рансуа дТќбре звод€ть в цей час ≥ —х≥дний фасад Ћувру, що Ї частиною ансамблю 2-х обТЇднаних палац≥в: Ћувра ≥ “ю≥льр≥ довжиною 173 м. фасад маЇ вид≥лений центр ≥ два б≥чних ризал≥ти. ћ≥ж ними Ц на монументальному цокол≥ з р≥дкими пройомами Ц 12-метров≥ здвоЇн≥ коринфськ≥ колони, що утворюють з ст≥ною глибок≥ лодж≥њ. ¬елично вигл€даЇ ризал≥т центру з 3-х д≥льним портиком ≥ трикутним фронтоном. Ѕ≥чн≥ ризал≥ти членуютьс€ здвоЇними п≥л€страми ≥ вигл€дають скромно. ¬ ц≥лому структура споруди гранично ч≥тка ≥ проста, п≥дпор€дкована ритм≥чним ордерним засадам Ц вт≥ленн€ арх≥тектури класицизму.

¬идатним творцем значних громадських ансамбл≥в був ∆уль јрдуен ћансар (1646-1703). ¬≥н спорудив ÷еркву Ѕудинку ≥нвал≥д≥в, задуманого €к притулок ветеран≥в в≥йни. ÷е Ц гранд≥озний комплекс замкнутих по периметру корпус≥в з системою внутр≥шн≥х двор≥в, п≥дпор€дкований Їдиному центру: великому двору ≥ церкв≥. ÷ерква Ї центричною спорудою з квадратним планом ≥ великим куполом д≥аметром 27 м. в загальнокласицистичному образ≥ в≥дчуваЇтьс€ ≥ вплив бароко. ÷е пом≥тно в пластичному збагаченн≥ центру фасаду ордерними елементами, в масивних пропорц≥€х купола Ц одного з найвищих ≥ прекрасн≥ших в св≥т≥. «а проектом ∆.ј.ћансара створено ¬андомську площу (Ћюдов≥ка ’≤V) Ц зразок в≥дкритого, т≥сно повТ€заного з м≥ською забудовою громадського центру. ÷е пр€мокутний ≥з зр≥заними кутами комплекс. ¬с≥ фасади будинк≥в, що формують площу, виконан≥ за одн≥Їю композиц≥Їю ≥ виконують роль обрамленн€.

Ќайповн≥шим вт≥ленн€м прогресивних ≥дей класицизму ≥ його негативних рис став ун≥кальний за масштабами ансамбль ¬ерсалю, головними творц€ми €кого стали ∆.ј.ћансар та ј.Ћенотр. —поруджувала ¬ерсаль величезна арм≥€ арх≥тектор≥в, ≥нженер≥в, буд≥вельник≥в, сад≥вник≥в тощо. ƒо основного комплексу, розташованого на терас≥, сход€тьс€ три проспекти: середн≥й веде до ѕарижу, б≥чн≥ Ц в палаци —ен- лу та —о. —ередн≥й проспект продовжуЇтьс€ за палацом у вигл€д≥ головноњ алењ вечичезного парку. Ѕуд≥вл€ палацу перпендикул€рна ц≥й в≥с≥. ÷ентральний корпус утворюЇ в план≥ букву ѕ ≥ м≥стить анф≥лади розк≥шних зал≥в дл€ прийом≥в: ћиру, ¬≥йни, ћарса, ¬енери, јполлона, «еркальну галерею та покоњ корол€ ≥ королеви. —ерцевиною корпусу служила спальн€ корол€, що виходила в квадратний дв≥р. “ут до ран≥шнього вставанн€ монарха збиралась вс€ знать крањни. ¬ б≥чних корпусах розташувались к≥мнати дл€ родич≥в, м≥н≥стр≥в, придворних тощо. ќкрем≥ корпуси, утворюючи площу перед палацом, в≥дводились п≥д служби.

¬ражаЇ розк≥шшю оформленн€ ≥нтерТЇр≥в. ќсобливо уславилась «еркальна галере€ довжиною 73 м.  р≥зь широк≥ пройоми арок в≥дкриваЇтьс€ вид на парк; внутр≥шн≥й прост≥р розширений дзеркалами в н≥шах навпроти в≥кон. —т≥ни декорован≥ мармуровими коринфськими п≥л€страми ≥ пишним л≥пним карнизом, що переходить в помпезний живописний плафон. ѕишна декорац≥€, скульптурн≥ прикраси, важк≥ помпезн≥ люстри надавали залам сувороњ урочистост≥. ¬одночас, житловим поко€м практично не прид≥л€лась увага ≥ фактично величезний палац Ї незручним дл€ повс€кденного житт€. ¬еликою Їдн≥стю в≥дзначаЇтьс€ арх≥тектура фасад≥в, особливо, паркового. ¬ його композиц≥њ ч≥тко вид≥лено другий поверх на важкому цокол≥, членований ордером колон ≥ п≥л€стр. ¬ерхн≥й поверх трактовано €к аттиковий. ѕлануванн€ парку в≥дзначаЇтьс€ класичною чистотою ≥ €сн≥стю форм ≥ л≥н≥й.

Ќайб≥льшою прикрасою ¬ерсалю був парк. ќсобливою його рисою була ун≥кальна огл€дов≥сть: з балкону палаца, де часто бував король, парк в≥дкриваЇтьс€ у вс≥й крас≥ та правильност≥ плану, у бездоганн≥й чистот≥ та €сност≥ форм. ¬ плануванн≥ зеленоњ арх≥тектури парку Ћенотр виступаЇ посл≥довним класицистом: природа трактуЇтьс€ €к обТЇкт рац≥ональноњ д≥йсност≥. ¬≥д головноњ тераси палацу сходи ведуть до ‘онтану Ћатони, дал≥ але€ стрижених дерев направл€Ї до ‘онтану јполлона, а завершуЇ композиц≥ю ¬еликий канал. ¬ Їдност≥ з парком ≥ палацом знаходитьс€ ≥ скульптурне оформленн€ парку, €ке приймаЇ активну участь у формуванн≥ ансамблю.

Ѕуд≥вництво ¬ерсалю дало поштовх ун≥кальному розвитку художньоњ промисловост≥ ‘ранц≥њ. ћебл≥, дзеркала, гобелени, декоративн≥ тканини, посуд тощо почали виробл€ти не лише дл€ палацу, а й на продаж. Ѕули створен≥ корол≥вськ≥ мануфактури. ќрган≥зац≥€ централ≥зованого виробництва сп≥льно з академ≥чною п≥дготовкою обумовили незр≥вн€ну стильову Їдн≥сть. ќсобливо сл≥д в≥дзначити сер≥њ чудових гобелен≥в за проектами Ў.Ћебрена. великий внесок у розмањтненн€ конструкц≥њ мебл≥в та њх декору зробив јндре Ѕуль (1642-1732).

—кульптура. як зазначалось, скульптура розвивалась в межах Увеликого стилюФ. Ќав≥ть портрет набуваЇ рис монументальност≥.  ращ≥ дос€гненн€ повТ€зан≥ з оформленн€м ¬ерсалю. «окрема, декоративн≥ роботи дл€ Ћувру, “ю≥льр≥ ≥ ¬ерсалю виконував учень Ѕерн≥н≥ ‘рансуа ∆ирандон (1628-1715). У¬икраденн€ ѕрозерп≥ниФ з ¬ерсальського парку знаходитьс€ в центр≥ вишуканоњ круглоњ колонади ћансара. Ќа круглому постамент≥ з рельЇфом розм≥щена складна динам≥чна група., розрахована на круговий обх≥д, позначена п≥двищеною декоративн≥стю. ÷≥ ж риси притаманн≥ Ујполлону ≥ н≥мфамФ в грот≥ на тл≥ зеленоњ ст≥ни парку. ∆ирандон створив також к≥нну статую Ћюдовика ’≤V дл€ ¬андомськоњ площ≥ (зруйнована революц≥Їю).  ороль Ц в латах римського полководц€ ≥ в перуц≥; добре прочитуЇтьс€ ≥де€ велич≥ монарха. √арн≥ пропорц≥њ вершника, монумента, площ≥.

Ѕ≥льш академ≥чний напр€мок представлений јнтуаном  уазевоксом (1640-1720), €кий прикрашав «еркальну галерею та «ал ¬≥йни. ћайстер створив велику к≥льк≥сть репрезентативних портрет≥в Ц статуй та бюст≥в.

ќсобливо ц≥кавою Ї спадщина ѕТЇра ѕюже (1620-1694). ћитець може вважатись посл≥довником бароко, але без його екзальтац≥њ, образи митц€ Ц безпосередн≥ ≥ життЇв≥. Ќайб≥льш в≥домий його Ућ≥лон  ротонськийФ. ќбличч€ античного геро€ повне нестерпноњ муки, в кожному мТ€з≥ Ц напруженн€. ѕри загальному складному поворот≥ ф≥гури композиц≥€ Ц ч≥тка ≥ €сна.

∆ивопис. ∆ивопис ще б≥льше залежав в≥д оф≥ц≥йних вимог, н≥ж скульптура. јкадем≥€ виробила Управила великого стилюФ, посилаючись на авторитет ѕуссена. јле, оск≥льки класицизму не вистачало помпезност≥, то у Увеликий стильФ включен≥ ≥ прийоми монументального бароко. ¬ождем академ≥зму був Ўарль Ћебрен (1619-1690). ”чень ¬уе ≥ прихильник ѕуссена, в≥н насл≥дував њх ≥ був справжн≥м диктатором оф≥ц≥йного мистецтва. Ќайб≥льшою роботою став розпис плафону ƒзеркальноњ галерењ: пишноњ, надскладноњ композиц≥њ з Ујпофеозом Ћюдовика ’≤”Ф.

—уперником, теж академ≥стом, але Урубенс≥стомФ був ѕТЇр ћ≥нь€р (1612-1695). ¬≥н був улюбленим портретистом двору. —л≥д також згадати значних майстр≥в портрету √≥ацинта –≥го та Ќ≥кола Ћаржильса, що були авторами €скравих зразк≥в парадного портрету: Ћюдовика (–≥го), ж≥ночих образ≥в.

 

 онтрольн≥ запитанн€.

1. ¬изнач≥ть основн≥ тенденц≥њ розвитку зах≥дноЇвропейського мистецтва час≥в абсолютизму та ранньобуржуазних революц≥й (’”≤≤ ст.).

2. –озкрийте суть основних стил≥в ≥ напр€мк≥в мистецтва ’”≤≤ ст.

3. як≥ риси притаманн≥ ≥тал≥йському бароко?

4. ќхарактеризуйте основн≥ памТ€тники бароковоњ арх≥тектури ≤тал≥њ.

5. ѕроанал≥зуйте творч≥сть Ћ.Ѕерн≥н≥ Ц скульптора.

6. ќкресл≥ть програму навчанн€ в болонськ≥й академ≥њ ≥ проанал≥зуйте творч≥сть брат≥в  аррачч≥ та њх учн≥в.

7. Ќа €к≥ концепц≥њ опираЇтьс€ реал≥зм ћ. да  араваджо?

8. як≥ под≥њ лежать в основ≥ розпод≥лу Ќ≥дерланд≥в ≥ €к≥ держави були утворен≥?

9. ќхарактеризуйте роль бюргерства в становленн≥ фламандського живопису.

10. ” чому пол€гаЇ роль ѕ.–убенса €к голови фламандськоњ школи?

11. яке значенн€ мала творч≥сть ј. ван ƒейка дл€ розвитку англ≥йського живопису та дл€ формуванн€ загальноЇвропейського типу репрезентативного портрету?

12. ѕроанал≥зуйте творч≥сть в≥домих фламандських майстр≥в живопису: €к≥ стильов≥ напр€мки та жанри вони презентують?

13. як загальноЇвропейськ≥ художн≥ тенденц≥њ в≥дбились в памТ€тниках арх≥тектури ≤спан≥њ ’”≤≤ ст.?

14. ” чому пол€гаЇ специф≥ка ≥спанськоњ пол≥хромноњ скульптури?

15. ѕровед≥ть пор≥вн€льний анал≥з творчост≥ ’.–≥бери та ‘.—урбаран.

16. як≥ стил≥, теч≥њ ≥ жанри вплинули на формуванн€ художньоњ ≥ндив≥дуальност≥ ƒ.¬еласкеса?

17. як≥ новаторськ≥ тенденц≥њ притаманн≥ творам ¬еласкеса: навед≥ть приклади.

18. як≥ особливост≥ соц≥ально-економ≥чного розвитку √оланд≥њ обумовили переважний розвиток певних жанр≥в ≥ €ких саме?

19. ўо в≥др≥зн€Ї голанський живопис в≥д ≥нших нац≥ональних шк≥л ’”≤≤ ст.?

20. ќхарактеризуйте творч≥сть ‘.√альса та ≥н. майстр≥в першоњ половини стол≥тт€.

21. –еконструюйте ≥стор≥ю становленн€ ≥ розвитку творчост≥ –ембрандта.

22. ѕроанал≥зуйте творч≥сть Умалих голандц≥вФ.

23. ўо в≥др≥зн€Ї св≥т образ≥в я.¬ермесра?

24. як≥ майстри представл€ють пейзажний живопис √оланд≥њ та натюрморт?

25. ¬изнач≥ть, €к повТ€зан≥ французький абсолютизм ≥ нац≥ональна культура? як ≥дењ абсолютизму вплинули на становленн€ класицизму?

26. ѕроанал≥зуйте художн≥ ≥дењ Ќ.ѕуссена в контекст≥ його творчост≥.

27. яке м≥сце займаЇ позастильова л≥н≥€ у живопис≥ ‘ранц≥њ?

28. ќхарактеризуйте специф≥ку французького класицизму др. пол. стол≥тт€ в галуз≥ арх≥тектури ≥ скульптури.

29. –озкрийте значенн€ ансамблю ¬ерсал€ €к прикладу синтезу мистецтв.

 

–екомендована л≥тература.

1. јлпатов ћ.¬. Ётюды по всеобщей истории искусства. Ц ћ., 1979.

2. јрган ƒж.  . »стори€ италь€нского искусства: ¬ 2 т. Ц ћ., 1990.

3. ¬иппер Ѕ.–. —татьи об искусстве. Ц ћ., 1970.

4. ¬ласов ¬.√. —тили в искусстве. Ц ћ., 1970.

5. ¬сеобща€ истори€ искусств: ¬ 6-ти т. “. 4. Ц ћ., 1963.

6. √ийу ∆.‘. ¬еликие полотна. Ц ћ., 1995.

7. ƒмитриева Ќ.ј.  ратка€ истори€ искусств. ¬ып. ≤≤. Ц ћ., 1989.

8. ƒмитриева ќ.¬. »скусство ‘ранции ’”-’’ веков. Ц ћ., 1989.

9. ƒолгов  . »таль€нские этюды. „еловек и истори€, поиск истины и красоты. Ц ћ., 1987.

10. »стори€ искусств стран «ападной ≈вропы от ¬озрождени€ до начала 20 века. Ц ћ., 1988.

11. »стори€ искусств. »скусство 17 века. »тали€, »спани€, ‘ландри€. Ц ћ., 1988.

12. »стори€ русского искусства: ¬ 2-х т. ѕод. ред. ћ.ћ.–аковой и ».¬.–€занцева. Ц ћ., 1979.

13. ћастера искусства об искусстве. “. 3. Ц ћ., 1967.

14. ћоран ј. »стори€ декоративно-прикладного искусства. ћ., 1990.

15. ѕ€тьдес€т биографий мастеров западноевропейского искусства ’≤”-’≤’ века. Ц Ћ., 1968.

16. ѕам€тники мирового искусства. «ападноевропейское искусство 17 века. Ц ћ., 1971.

17. ѕрокофьев ¬.Ќ. ќб искусстве и искусствоведении. Ц ћ., 1985.

18. –енессанс. Ѕарокко.  лассицизм. ѕроблемы стилей в западноевропейском искусстве ’”-’”џџџ века. Ц ћ., 1966.

19. –ославец ≈.ћ. ∆ивопись ‘ранции ’”≤≤-’”≤≤≤ веков. Ц  ., 1990.

20. –отенберг ≈.». »скусство »талии 16-17 веков. Ц ћ., 1989.

21. — веком наравне. –ассказы о картинах. Ц “. 3. Ц ћ., 1990.

22. —ак Ћ.ћ. ‘ламандський живопис ’≤”” стол≥тт€. Ц  ., 1970.

23. „егодаев ј.ƒ. ћои художники. »збранные статьи об искусстве от времен ƒревней √реции до ’’ века. Ц ћ., 1974.

24. Ўапиро ё.√. »скусство √олландии ’”≤≤ столети€. Ц Ћ., 1960.

 

 

–озд≥л V≤

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 650 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

510 - | 496 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.03 с.