Характеристика словесних методів навчання. Вимоги щодо оптимального поєднання методів навчання.

Словесні методи займають ведуче місце в системі методів навчання. Були періоди, коли вони були майже єдиним способом передачі знань. Прогресивні педагоги (Я.А. Коменський, К.Д. Ушинський і ін.) виступали проти абсолютизації їхнього значення, доводили необхідність доповнення їх наочними і практичними методами. Словесні методи дозволяють у найкоротший термін передати велику за обсягом інформацію, поставити перед тими, кого навчають, проблеми і вказати шляхи їхнього вирішення. Слово активізує уяву, пам’ять, почуття учнів.

Словесні методи підрозділяються на наступні види: розповідь, пояснення, бесіда, дискусія, лекція, робота з книгою. Розповідь. Метод розповіді припускає усний оповідальний виклад змісту навчального матеріалу. До розповіді, як методові викладу нових знань, звичайно пред’являється ряд педагогічних вимог:

- розповідь повинна забезпечувати ідейно-моральну спрямованість викладання;
- містити тільки достовірні і науково перевірені факти; - включати достатню кількість яскравих і переконливих прикладів, фактів, що доводять правильність висунутих положень; - мати чітку логіку викладу; - бути емоційною; - викладатися простою і доступною мовою; - відбивати елементи особистої оцінки і відношення вчителя до фактів, що викладаються, подіям.

Пояснення. Під поясненням варто розуміти словесне тлумачення закономірностей, істотних властивостей досліджуваного об’єкта, окремих понять, явищ. Пояснення (це монологічна форма викладу. До пояснення найчастіше звертаються при вивченні теоретичного матеріалу різних наук, вирішенні хімічних, фізичних, математичних задач, теорем; при розкритті корінних причин і наслідків у явищах природи і громадського життя.

Використання методу пояснення вимагає: - точного і чіткого формулювання задачі, суті проблеми, питання; - послідовного розкриття причинно-наслідкових зв’язків, аргументації і доказів;

- використання порівняння, зіставлення, аналогії; - залучення яскравих прикладів; - бездоганної логіки викладу.

Пояснення як метод навчання широко використовується в роботі з дітьми різних вікових груп. Однак у середньому і старшому шкільному віці, у зв’язку з ускладненням навчального матеріалу і зростаючих інтелектуальних можливостей учнів, використання цього методу стає більш необхідним, чим у роботі з молодшими школярами. Бесіда (діалогічний метод навчання, при якому вчитель шляхом постановки ретельно продуманої системи питань підводить учнів до розуміння нового матеріалу або перевіряє засвоєння ними уже вивчене. Бесіда відноситься до найбільш старих методів дидактичної роботи. Переваги бесіди: активізує учнів;розвиває їхню пам’ять і мову; робить відкритими знання учнів; має велику виховну силу; є гарним діагностичним засобом. Недоліки бесіди: вимагає багато часу; містить елемент ризику (школяр може дати неправильну відповідь, що сприймається іншими учнями і фіксується в їхній пам’яті); необхідний запас знань. Дискусія як метод навчання заснована на обміні поглядами по визначеній проблемі, причому ці погляди відбивають власні думки учасників або спираються на думки інших осіб. Цей метод доцільно використовувати в тому випадку, коли учні мають значний ступінь зрілості і самостійності мислення, вміють аргументувати, доводити й обґрунтовувати свою точку зору.. Лекція (монологічний спосіб викладу об’ємного матеріалу. Використовується, як правило, у старших класах і займає весь або майже весь урок. Перевага лекції полягає в можливості забезпечити закінченість і цілісність сприйняття школярами навчального матеріалу в його логічних опосередкуваннях і взаємозв’язках по темі в цілому.

Спираючись на педагогічний досвід, спеціальні психологічні дослідження, можна сформулювати загальні вимоги щодо оптимального поєднання методів навчання. Вибір їх залежить від:

— навчальної дисципліни. Виділяють методи, які успішно використовують у процесі вивчення: всіх навчальних дисциплін (пояснення, бесіда, робота з книгою тощо); певної групи предметів (лабораторні, дослідні роботи тощо);

— теми уроку, його мети (навчальної, виховної, розвиваючої). На уроці засвоєння нових знань доцільно використовувати бесіду, розповідь, демонстрацію або ілюстрацію. Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок потребує використання методу вправ, тестів, контрольної, самостійної роботи;

— змісту і структури навчального матеріалу. Якщо матеріал складний, не пов'язаний з раніше засвоєними учнями знаннями, використовують переважно словесні методи. За умови, що матеріал невеликий за обсягом і знайомий учням, застосовують практичні методи навчання;

— часу, відведеного на засвоєння матеріалу. Перевагу надають методам, за використання яких навчальна мета досягається при менших затратах часу;

— навчально-матеріальної бази школи. Добре обладнані навчальні кабінети, наявність наочних посібників сприяють широкому використанню методів демонстрації, ілюстрації, лабораторних, дослідних робіт;