Cутність методів, прийомів і засобів навчання. Підходи до класифікації методів навчання. Характеристика наочних методів навчання.

Методи навчання - це впорядковані способи взаємозв'язаної діяльності вчителя й учнів, які спрямовані на досягнення мети освіти. Складовою методу навчання є прийом навчання - сукупність конкретних навчальних ситуацій, що сприяють досягненню проміжної (допоміжної) метиконкретного методу. Існує термін «засіб навчання», тобто те, за допомогою чого здійснюється навчання: книги, словники, наочні посібники, технічні засоби тощо. Класифікація методів навчання: І. За джерелами знань: словесні, бесіда; розповідь; лекція; інструктаж; пояснення; робота з книгою. наочні: спостереження; ілюстрація; демонстрація; наочні посібники; технічні засоби навчання. практичні: лабораторні роботи; практичні роботи; вправи; завдання; дослід; написання творів. П. За характером пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстровані;репродуктивні,проблемні;частково-пошукові;дослідницькі.

Ш. За дидактичною метою: -вивчення нового матеріалу; закріплення; повторення;формування вмінь та навичок;перевірка знань. IV. За Ю.К.Бабанським (викладання викладача та учня - діяльність учнів): методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності: словесні; практичні; наочні,

метод стимулювання і мотивації навчання: заохочення; засудження; пізнавальні ігри; навчальні дискусії; аналіз проблемної ситуації; створення ситуацій успіх у навчанні; створення ситуацій обов'язку і відповідальності. методи контролю і самоконтролю у навчанні: усний контроль; письмовий контроль; графічний контроль; лабораторно-практичний контроль; машинний контроль; самоконтроль. критерії вибору методів навчання: мета і завдання навчання; принципи навчання; зміст теми; можливість учнів; умови і час навчання; можливість вчителя. Головною особливістю словесних методів навчання у тому, що інформація подається учням через слово викладача, а сприймання її здійснюється у процесі слухання її. Усю їх різноманітність зводять до двох методів: евристичного (запитального) - бесіда; та акроматичного (викладального) -пояснення, розповідь, лекція, інструктаж, робота з підручником.

Бесіда - діалогічний метод навчання, за якого вчитель із допомогою вдало поставлених питань спонукає учнів відтворювати раніше набуті знання, робити самостійні висновки-узагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу. Пояснення - словесне тлумачення понять, явищ, елів, термінів, принципів дій, прикладів. Розповідь - образний, динамічний, емоційний виклад інформації про різні явища і події. Лекція - інформативно-доказовий виклад великого за обсягом, складного за логічною побудовою навчального матеріалу. Інструктаж - короткі, лаконічні, чіткі вказівки (рекомендації), щодо виконання дії.

Робота з підручником - ця робота полягає в самостійному опрацюванні учнями друкованого тексту, що дає їм змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність у навчанні. До наочних методів навчання належать: ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження.

Метод ілюстрування -оснащення ілюстраціями статичної (нерухомої) наочності, плакатів, малюнків, картин, карт, схем. Метод демонстрування -показ рухомих засобів наочності, приладів, дослідів, технічних установок. За критерієм відображення засобами наочності дійсності їх поділяють на такі види: натуральні об'єкти; зображальні засоби; схематичні засоби. Самостійне спостереження - безпосереднє споглядання Та сприймання явищ дійсності.

Наочні методи. Під наочними методами навчання розуміються такі методи, при яких засвоєння навчального матеріалу знаходиться в істотній залежності від застосовуваного у процесі навчання наочного приладдя і технічних засобів. Наочні методи використовуються у взаємозв’язку зі словесними і практичними методами навчання.

Наочні методи навчання умовно можна поділити на дві великі групи: метод ілюстрацій і метод демонстрацій.

Метод ілюстрацій допускає показ учням ілюстративних посібників: плакатів, таблиць, картин, карт, замальовок на дошці та ін.Метод демонстрацій звичайно зв’язаний з демонстрацією приладів, дослідів, технічних установок, кінофільмів, діафільмів і ін.Такий поділ засобів наочності на ілюстративні і демонстраційні є умовним. Він не виключає можливості віднесення окремих засобів наочності як до групи ілюстративних, так і демонстраційних. (Наприклад, показ ілюстрацій через епідіаскоп або кодоскоп). Впровадження нових технічних засобів у навчальний процес (телебачення, відеомагнітофонів, комп’ютерів) розширює можливості наочних методів навчання.При використанні наочних методів навчання необхідно дотримувати ряд умов:а) застосовувана наочність повинна відповідати вікові учнів;
б) наочність повинна використовуватися в міру і показуватися поступово і тільки у відповідний момент уроку;

в) спостереження повинне бути організоване таким чином, щоб всі учні могли добре бачити предмет;

г) необхідно чітко виділяти головне, істотне при показі ілюстрацій;
д) детально продумувати пояснення, що даються в ході демонстрації явищ;
е) наочність повинна бути точно погоджена зі змістом матеріалу;