Місце і роль аналізу та оцінюванню ЗУН учнів.Функції, види і методи аналізу й оцінювання навч.діяльності учнів.

Основними функціями оцінювання є:

- освітня - полягає в систематичному спостереженні вчителем за навчальною коригує її;

- діагностична - учитель виявляє успіхи і недоліки в знаннях, навичках та уміннях, з'ясовує їх причини і визначає заходи для підвищення якості навчання, попередження і подолання неуспішності;

- виховна - систематичний контроль та оцінювання успішності виховують в учнів свідому дисципліну, наполегливість у роботі., працьовитість, почуття відповідальності, обов'язком;

- розвиваюча - обґрунтування оцінки вчителем, самооцінки і взаємооцінки сприяє розвитку в учнів логічного мислення, пам'яті, мисленнєвої діяльності мови;

- стимулюючи — добре вмотивоване і справедливе оцішовання успішності учнів є важливим стимулом у навчальній діяльності, який переростає в стійкий мотив обов'язку відповідальності;

- управлінська - на основі контролю вчитель одержує інформацію про стан успішності, успіхи і недоліки кожного учня, і це дає йому змогу правильно скоригувати роботу учнів і свою. Основні види оцінювання: попередній. Здійснюють перед вивченням нового матеріалу для з'ясування якості опорних знань, навичок і вмінь з метою їх актуалізації та корекції, встановлення необхідних нутріпрєдметних і між предметних зв'язків;

- поточний. Здійснюють у процесі вивчення нового матеріалу для з'ясування якості засвоєння учнями знань, навичок і вмінь з метою їх корекції; - періодичний (тематичний). Покликаний після вивчення розділів навчальної програми перевірити, оцінити і скорегувати засвоєння певної системи знань, навичок І вмінь; - підсумковий. С обліком успішності учнів наприкінці навчальної чверті; - заключний. Здійснюють на при кінці навчального року з метою обліку успішності кожного учня за рік,

Методи оцінювання: І. Спостереження за навчальною роботою учнів (ураховуються: увага, старанність, активність, систематичність виконання домашньої роботи). П. Усне опитування (фронтальне та індивідуальне). Щ. Письмовий контроль (диктант, контрольна робота, тести, перекази, твори, реферати, схеми, таблиці, лабораторні роботи). IV. Комбіноване опитування (одночасно відповідь кількох учнів усне, письмове, біля дошки). V. Тестовий контроль (тест).

VI. Програмований ___________ контроль (використовуються перфокарти, посібники з друкованою основою, машини контролери). VII. Практичний контроль {виявляються знання, уміння та навички учнів під час практичної_______________ діяльності (досліди, експерименти)). VIII. Самоконтроль (форми: авторицензування письмових творчих робіт; використання комп'ютерів, тестів, алгоритмів, взаємооцінювання

відповідей). ЇХ. Іспит (спеціальні засоби здійснення підсумкової перевірки та оцінювання знань учнів).

Принципи, види і методи аналізу й оцінювання навчальної діяльності учнів

Аналіз оцінювання навчальної діяльності студентів має здійснюватися з дотриманням певних педагогічних вимог. Окремі дидакти (A.M. Алексюк та ін.) називають їх принципами. Виді­

.

16.Сутність методів, прийомів, засобів виховання. Характеристика методів формування свідомості особистості. Методи виховання — шляхи і способи діяльності вихователів і вихованців з метою досягнення виховних цілей. Метод виховання поділяють на окремі елементи — прийоми виховання, які використовують для підвищення виховної ефективності методів. Прийом виховання — складова частина методу, що визначає шляхи реалізації вимог методів виховання. Методи і прийоми виховання є своєрідними інструментами в діяльності вихователя. їх дієвість залежить від використання виховних засобів. Засоби виховання — надбання матеріальної та духовної культури (художня, наукова література, радіо, телебачення, Інтернет, предмети образотворчого, театрального, кіномистецтва тощо), форми і види виховної роботи (збори, бесіди, конференції, гуртки, ігри, спортивна діяльність), які задіюють під час використання певного методу. Дієвість методів виховання залежить і від того, наскільки у виховному процесі задіяна праця молодої людини над собою, природа, надбання національної культури (казки, легенди, колискові пісні, обряди, звичаї та ін.). МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ СВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ. Бесіда – метод виховання та отримання інформації про особистість за допомогою безпосереднього словесного спілкування (пізнавальні, етичні, естетичні, екологічні і т.д.) 1) індивідуальні; 2) фронтальні.Мета – поглиблення, зміцнення естетичних, моральних понять, узагальнення знань, формування відповідного ставлення до дійсності і до себе.Бесіда не повинна розпочинатися з сарказму, іронії, погроз, пригнічення.суть теми;обговорення;аналіз та підсумки.Приклад – конкретні зразки для наслідування, тим самим формує свідомість, активізує діяльність (батьки, вихователі, друзі, видатні люди).Психологічна основа – наслідуванняЕтапи наслідування: безпосереднє сприймання образу іншої людини;формування бажання діяти за зразком;синтез власних вчинків до поведінки кумира.Види прикладів:негативні (прийоми: осуд вчинків);позитивні(приклад вчителя);Диспут – вільний обмін думками, колективне обговорення питань. Етапи:підготовчий;основний (розвиток дискусії);завершальний (аналіз, висновок).

Цілі виховання – вміння вислухати та довести свою думку. Дискусія – метод обговорення з метою з’ясування істини шляхом зіставлення різних думок. Прийоми:демонстрація; аргументація; дебати. Переконання – метод виховного впливу вчителя з метою формування свідомого ставлення до дійсності і поведінки. Етапи:гіпотеза; доказ; демонстрація. Сугестивний метод – психологічний вплив на особу або групу осіб розрахований на сприйняття незалежно від їх думок:

o пряме(наказ, настанова);

o опосередкований (приклад, навіювання).