1943 року на радянсько-німецькому фронті стався корінний перелом, а це означало, що стратегічна ініціатива повністю була за Червоною армією. Фашисти, в основному, вимушені були пристосовуватись до дій радянських військ. Після перемоги під Курськом Червона армія здійснила ряд широкомасштабних операцій, внаслідок яких вже в кінці літа — восени 1943 р. від німецько-фашнстськнх загарбників було визволено Лівобережжя та Донбас. Війська Південно-Західного, Південного та Воронезького фронтів в різних місцях вийшли на лінію Дніпра, де гітлерівці створили, з їх точки зору, неприступний «Східний вал», який повинен був зупинити наступ радянських військ. Але внаслідок несподіваного для гітлерівців удару передові частини Червоної армії в багатьох місцях форсували Дніпро і 6 листопада 1943 р. звільнили столицю України місто Київ. Про масовий героїзм радянських воїнів свідчить той факт, що за подвиги, здійснені у ході битви за Дніпро високе звання Героя Радянського Союзу отримало 2438 солдат і офіцерів. Успішність наступальних операцій 1943 р. була досягнута за рахунок величезних жертв, які не завжди були виправданими.
В 1944 р. радянські війська здійснили ряд операцій по визволенню Правобережжя та Криму. В січні-лютому 1944 р. війська 1-го та 2-го Українських фронтів оточили та ліквідували під Корсунь-Шевченківським 80-тисячне угрупування німців. Швидко просуваючись на захід, радянські війська 25 березня 1944 р. на 1009-й день вийшли на державний кордон з Румунією. 10 квітня 1944 р. фашистів було вибито з Одеси, 9 травня — з Севастополя. Влітку почалися бої за визволення західноукраїнських земель, і 28 жовтня 1944 р. вся територія України була очищена від фашистських окупантів. Продовжуючи переможний похід, радянські війська разом із союзниками по антигітлерівській коаліції взимку і восени 1945 р. остаточно розгромили фашистську Німеччину. В ніч на 9 травня 1945 р. кровопролитна війна в Європі, яка принесла народам континенту величезні страждання і втрати, закінчилась. 2 вересня 1945 р. акт про капітуляцію підписала Японія, що стало останньою крапкою в Другій світовій війні.
Загальний внесок України в спільну перемогу над «коричневою чумою» був вагомим. В складі різних збройних формувань брали участь 4,5 млн. українців, з них близько 4 мли. — в лавах Червоної армії. За відвагу і мужність радянськими бойовими нагородами відмічено 2,5 млн. чол. (з 7 млн.), 2069 з них отримали високе звання Героя Радянського Союзу. 120 тис. українців брали участь в бойових діях проти гітлерівців в військових формуваннях інших держав.
Через загрозу окупації в східні регіони СРСР вивезли близько 3,5 млн. населення України, серед яких було багато висококваліфікованих інженерів, техніків, робітників. На Урал, до Сибіру, до Казахстану перевезено устаткування 500 найбільших заводів оборонного призначення. На новому місті, терплячи голод, холод, просто неба в короткі терміни налагоджувалось виробництво вельми необхідної для перемоги продукції.
В ході визволення України від фашистських загарбників одразу ж починалась відбудова народного господарства. Першочергова увага приділялась налагодженню роботи вугільної, залізорудної, металургійної, машинобудівельної промисловості, Дніпрогесу тощо. Відновлювались шляхи сполучення, мости, засоби зв'язку. Ці досягнення давалися занадто тяжкою ціною, в результаті надлюдського перенапруження сил, в основному, жінок, підлітків, літніх людей.
Наслідки війни для України виявились жахливими. Найбільш трагічними і тяжкими були людські втрати. За підрахунками істориків (які є далеко неповними) всього в роки другої світової війни в Україні загинуло близько 8 млн. (19,1% населення). З них військові втрати становили 2,5 мли., і цивільного населення — 5,5 млн. чол. Якщо врахувати депортованих, евакуйованих, емігрантів, то демографічні втрати України, в цілому, сягають 14,5 млн. чол.
За роки війни в республіці на руїни було перетворено 700 міст, близько 28 тис. сіл. 10 млн. людей залишились без даху над головою, переважна більшість інших (особливо в містах) вимушені були мешкати у напівзруйнованих будинках, бараках, напівпідвальних приміщеннях, землянках за майже повною відсутності елементарних санітарних умов.
Масштабними були збитки, нанесені війною народному господарству України. Повністю або частково зруйновано понад 16 тис. промислових підприємств (неушкодженими залишились всього 19% їх довоєнної кількості); з ладу виведено 882 шахти, які давали 115 млн. тонн вугілля щорічно, висаджено в повітря всі металургійні та машинобудівні заводи України; розграбовано 28 тис. колгоспів. Загальні економічні втрати України сягали 40% її довоєнних національних багатств, що становило 42% від загальних збитків СРСР за роки війни. В грошовому еквіваленті збитки УРСР в народному господарстві склали 1,2трлн. крб.
Лекція № 10
