Перший католицький храм стародавнього Львова.

Перша камяна церква

Десятинна

10.З якою археологічною культурою повязують антський племінний союз

11.Найвідоміша архітектурна памятка княжого Галича..

Церква Пантелеймона

12. Походження назви, час та територія розселення трипільської культури

В.Хвойко знайшов рештки діяльності давніх хліборобів неподалік від с. Трипілля на Київщині.//Опанували простори Лісостепу від Дністра до Дніпра, досягши територій Волині і Степового Причорномор’я.//4-2 тис. до н.е
13. Які стилі були започатковані в період скіфсько-сарматської доби?

Скіфо-Сарматський «звіриний стиль»

14.До сфери матеріальної культури відносять…

засоби виробництва,знаряддя праці,техніка,будівлі,споруди

15.Діячі укр. Передвідродження

 

16.Коли на території України почалось виготовлення та оздоблення кераміки?
. Виготовлення кераміки почалося на території України ще за часів неоліту (приблизно у у 5500-4900 роках до н.е). Здебільшого на території Українивироби з кераміки представлені на Західній ВолиніХаличині і Поділлі. Кераміка була досконалою, круглою і плоскодонною.

За виготовленням та орнаментацією умовно поділяється на кухонну і столову. Кухонна — товстостінна, виготовлена з домішками трави, має наліпний орнамент. Столова — тонкостінна, сірого кольору, виготовлена з добре вимішаної глини, прикрашена лінійно-стрічковим орнаментом. Стиль візерунків досить складний і своєрідний. За своїми формами, техжшліио виготовлення і а орнаментикою ця кераміка значно відрізняється від посуду інших культур, особливо місцевих, і становить одну з найвиразніших палеоетнографічних рис цього періоду

17.Відомі давньоруські письменники та їх твори

Одним з перших був переклад Євангеліє, виконаний у Києві дияконом Григорієм для новгородського посадника Осторомира — Остромирове Євангеліє, початок його відносять ще на кінець X століття. «Повість временних літ» є літописним зведенням. Вона була створена на початку XII століття ченцем Нестором на основі декількох давніших літописів X—XI століть.

Одна з величезних заслуг Нестора полягає в тому, що він об'єднав місцеві, регіональні записи «за літами» в єдиний, загальноруський літопис. Давньоруські книжники підходили до перекладу творчо: церковну літературу відтворювали з всією можливою точністю, а світські твори часто переробляли, внаслідок чого виходив, мабуть, чи не оригінальний твір. Так були оброблені «Історія Іудейської війни» Йосифа Флавія, «Повість про Акира Премудрого», «Хроніка» Іоанна Мала ли, яка жваво передавала біблійні перекази, легендарні історії Вавилону, Єгипту, Греції, Риму і Візантії, пам’яток права.

Основна увага приділяється політичним, воєнним та династичним подіям. Містяться відомості про походження і розселення східних слов’ян, утворення Київської держави та її сусідів.

 

18.Коли відбувся перехід від землеробства до скотарства?

19.Для релігійних уявлень східних словян дохристиянського періоду характерним був..

22. назвіть архітектурні ансамблі Львова доби Ренесансу.

Каплиця трьох святителів

Кам'яниця Авенштоківська

Кам'яниця Венеційська

Кам'яниця Гепнерівська

Кам'яниця Домбровського

Міський арсенал (Львів)

Палац Бандінеллі

Палац Корнякта

Церква священномученика Йосафата і всіх українських мучеників

Шпиталь святого Лазаря

23.де, коли і ким було знайдено вперше поселення Трипільської к-ри?

Археолог Вікентій Хвойка відкрив перше трипільське поселення на території сучасної України у 1893-94 роках по вул. Кирилівській, 55 (нині вул. Фрунзе) в Києві. Хвойка презентував свої знахідки в серпні 1899 року на ХІ археологічному з'їзді в Києві. Офіційним роком відкриття Трипільської культури в Україні вважається 1893 — рік початку розкопок на вул. Кирилівській у м. Києві.

(Вікентій Хвойка, біля с.Трипілля, що на Київщині у 1893р)

 

24.Походження,історична еволюція та сучасний зміст поняття «культура».

· Слово «культура» — латинського походження, яке буквально означало обробку, догляд, поліпшення (colo, colere — обробіток, займатися землеробством). У класичній давнині воно вперше було зафіксоване в праці Марка Порція Катона «De agri cultura» (ІІІ ст. до н. е.), присвяченій турботам землевласника, який обробляв землю з використанням рабської праці.

· середньовічній Європі слово «культура» вживалося в словосполученнях і означало ступінь майстерності в якій-небудь галузі, придбання розумових навичок (наприклад, cultura juris — вироблення правил поведінки, cultura scientiae — засвоєння науки, cultura literarum — вдосконалення письма).

Етапи наукового визначення сутності культури збігаються з етапами становлення культурології як науки:

1). Античність — XVIII ст. — зародження культурологічного знання, культура не осмислювалася як окрема цілісна система. До проблем культури звертаються філософи, історики;

2). XVIII–XIX ст. — культура як цілісне явище стає предметом дослідження філософії та етнографії;

3). Середина XIX століття — культурологія (культурна антропологія) формується як окрема сфера знання, що досліджує сутність культури та процеси її існування

Сутність кожної конкретної культури розкривається в її явищах (артефактах).

Сутністю культури як фундаментальної категорії являються результати людської діяльності та сама діяльність.

25.Освіта та літописання Київської Русі

· Оволодіння книжністю в Київській Русі вважалося державною справою. Саме тому князь Володимир Святославович після хрещення створив у Києві школу для дітей бояр і дружинників. Молодь мала не просто освоїти грамоту й підготуватися до церковного служіння, а здобути освіту, гідну громадян великої держави. Поширеним було й індивідуальне домашнє навчання. Грамотність поширювалася серед різних верств населення, про що свідчать і різноманітні написи на предметах щоденного вжитку і на стінах культових споруд.

Вільний доступ до освіти мали жінки. Представниці князівської верхівки своєю освіченістю не поступалися чоловікам і, через шлюб потрапляючи до іноземних королівських дворів, вражали своїм розумом, світоглядом, аргументованими висловленнями.

· Зародженню літописної творчості сприяв ряд чинників: діяльність могутньої Київської держави, відносно високий рівень матеріальної і духовної культури в давньокиївський період, заснування Київської митрополії, спорудження Софійського собору та ін. Літописання почалося у Києві. Вважають, що найдавніше зведення літописних матеріалів різного характеру і походження (короткі порічні записи, княжі літописи, народні перекази) належить до кін. X ст. Його склала, мабуть, група світських і духовних осіб з оточення Великого князя Володимира Святославича.
В XI ст. були складені Літописне зведення 1037, Києво-Печерське літописне зведення 1072 — 73 (автор книжник Никон), Новгородське зведення 1079, Початкове зведення 1093 — 95, складене ігуменом Печерського монастиря Іоанном. Останнє стало основою для складання першої редакції «Повісті минулих літ». Безпосереднім продовженням її в Іпатіївському списку був Київський літопис, складений у Видубицькому монастирі на підставі літописних зведень, які до нас не дійшли. Є відомості про чернігівський, переяславський, галицький літописи XII ст., однак вони не збереглися, уривки з них ввійшли до інших літописних зведень.

З 2-ї пол. XIII ст. у зв’язку із занепадом Києва літописання зосереджується в Галицько-Волинському князівстві. Видатною пам’яткою XIII ст., головним джерелом для вивчення історії України цієї доби є Галицько-Волинський літопис, що охоплює події 1201-92 рр.

Від XIV ст. літописання увійшло в нову добу — складання зведень і списків. До нашого часу дійшло декілька сот списків. Так виникли Лаврентїївський літопис (1377), Іпатський (Іпатіївський) літопис (поч. XV ст.), Радзивіллівський список (кін. XV ст.), Хлєбниківський список (XVI ст.), Погодінський список (кін. XVI ст.) та ряд інших

 

26. термін «культура» в перекладі означає: обробляти

27.Вперше поселення трипільців було знайдено археологом: ХВОЙКОЮ

 

28. Назвіть ремесла, що були поширені в слов’ян дохристиянської доби.

Основою економіки антських племен було орне землеробство з відповідним набором реманенту: сохи, плуги із залізними наконечниками, серпи та кам'яні жорна для виготовлення борошна. Поряд з хліборобством існувало тваринництво у формі приселищного стада. Археологи знаходять також і ремісничі майстерні — залізоробні, ковальські, гончарні. Господарський поступ сприяв змінам у соціальній структурі тогочасного суспільства й зумовив зародження державної структури й формування перших політичних об'єднань, хоча і не досить досконалих.

 

29.Назвіть та проаналізуйте відомі вам концепції культури.

Еволюціоністська теорія культури викладена у працях американського вченого Л. Моргана та англійського історика Е. Тейлора. Провідні ідеї еволюціонізму — єдність людського роду, прямолінійність культурного прогресу, спорідненість потребу на які культура відповідає у своєму формуванні, а також спільність цінностей, які народжуються в цьому процесі Л. Морган виокремлює тільки такі стадії у розвитку суспільства, які є однаковими для всіх народів: дикість, варварство, цивілізація.

 

Антропологічну, або функціональній концепцію культури розробляли англійський етнограф і соціолог Б. Малиновський, американський етнограф А. Кребер та ін. Рушієм виникнення та розвитку культури згідно з їх версією є потреби. Відмінність між культурами зумовлена різними способами задоволення цих потреб. При цьому кожна культура залишається цілісною, будь-яка традиція чи звичай (вірування) виконують важливу для культури функцію, кожен елемент культури є незамінним. А. Кребер поширив поняття стилю на ідеологію, мораль і спосіб життя_Він назвав це стилем епохи і уточнив, що визначають його геніальні особи; які істотно впливають на свій час. Володіючи значним етнографічним матеріалом, дослідник зробив вдалу спробу узагальнити різні стилі локальних культур і] сформулював теорію культурного ареалу.

 

Основоположником концепції циклічного розвитку культури (циклічного колообігу) є італійський філософ Дж. Віко (XVII—XVIII ст.). Він вважав, що всі. народи проходять "абсолютно однаково і постійно через три доби... а саме Добу Богів.., Добу Героїв.., Добу Людей". Перша з них — груба і темна. Головну роль у Добу Героїв відіграють Батьки сімейств, які вирізняються розумом і енергією. Антропологічна специфіка Доби Людей полягає в тому, що це — час розуму, культура дивиться на себе очима філософів, долається національна обмеженість, виникають ідеї рівності й інших демократичних форм. Але далі людина перетворюється на зманіжену і розпусну істоту. Саме тоді виникає потреба в силі, що зможе скріпити цілісність культури, яка розпадається. Ця сила — монарх, при якому законодавець — розум. Пізніше елементи цієї конструкції бачимо у М. Данилевського, О. Шпенглера, А. Тойнбі.

 

Соціологічна концепція культури представлена французьким культурологом Т. Адорно, американським соціологом П. Сорокіним, італійським культурологом Г. Маркузе. Вони розглядають культуру як складну єрархічну структуру. П. Сорокін сформулював теорію суперсистем (відстоюючи принцип колообігу не локальних культур, а саме суперсистем), у кожній з яких обов'язковими є такі типи культур: чуттєвий, ідеаціональний, ідеалістичний. Він враховує те, що культура взаємопов'язані, контакти між ними стають усе інтенсивнішими, а соціокультурні феномени безперервно пересуваються з місця на місце, від однієї групи до іншої, у всіх напрямках у різноманітному стратифікованому соціокультурному універсумі. "Автомобіль і ленінський комунізм, безрукавки, короткі зачіски, теорії революції і симфонії Бетховена, захисні тарифи і теософія — всі ці практично культурні об'єкти, цінності рухаються зі Сполучених Штатів до Китаю, з Відня у Сідней, Калькутту, з Детройта у Москву, від аристократія до пролетаріату, і навпаки," — зазначив П. Сорокін. Прихід нової суперсистеми принесе нові цінності, що "оновлять" деградуючу суперсистему.

 

Згідно з вченням історичного матеріалізму, яке розробили К. Маркс та Ф. Енгельс, цивілізація починається тоді, коли частину прибутку можна витрачати на надбудову. На середину XX ст. цивілізація досягла високого рівня, однак на перешкоді стала приватна власність на засоби виробництва, яка "неминуче породжує варварство всередині капіталістичної цивілізації". Вихід вбачався у переході ("стрибку") з царства необхідності у царство свободи — якісно нову цивілізацію.

 

Теологічні концепції культури включають католицьку, православну, протестанську та ісламську. Позицію католицьку представляє французький філософ Ж. Марітен: "Людям сьогоднішнього дня призначено підготувати вияв його (Творця) мудрості в культурі". Православні культурологи (М. Бердяєв, П. Флоренський, К. Карсавін), виводячи культуру з релігійного культу, підкреслювали, що тільки релігійність забезпечує вирішення "основного завдання культури" — здобуття перемоги над забуттям і часом", над минулим і майбутнім, над смертю. Протестантська культурологія, зокрема теолог П. Тілліх — один з основоположників "теології культури", — головним завданням останньої вважає відновлення втраченого синтезу християн ства та культури, який зможе віднайти відповіді на ключові питання людського буття. Ісламська культурологія вирішальне значення у розвитку культури (науки, освіти, етики, мистецтва) відводить Корану. У 1980р. іслам було проголошено "цивілізаторською релігією".

 

30.Культура антів

Культура антів відома на підставі писемних та археологічних джерел. Анти обожнювали сили природи. Вони мали капища, де стояли зображення ідолів з каменю або дерева (частина з них досліджувалася археологами). Відомо, що у антів існував культ богині-матері (за: П. Штепа "Українець і москвин"). Високого рівня досягло ужиткове мистецтво, особливо — в ювелірному ремеслі. Відомі кілька орнаментних стилів — геометричний, так званий «звіриний» тощо. Своєрідна, яскрава культура антів була одним з компонентів при формуванні у пізніші часи давньоруської культури.

 

31. Хто написав «Повчання дітям» ВОЛОДИМИР МОНОМАХ

 

32.Наведітьодне із визначення понять «культура»

Сукупність матеріальних і духовних надбань людства це: культура

Культу́ра (лат. Culture — «обробіток», «обробляти») — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом йогоісторії.

 

33. Що таке " художній стиль"?
усталена форма художнього самовизначення епохи, регіону, нації, соціальної або творчої групи або окремої особистості.

 

34.Юрій Дрогобич

Юрій Михайлович Котермак з Дрогобича, відоміший як Юрій Дрогобич — лат. Georgius Drohobicz de Russia, Magister Georgius Drohobicz de Russia (*бл. 1450 у Дрогобичі; †4 липня 1494 у Кракові) — український філософ, астроном, астролог, перший український доктормедицини. Перший український автор друкованого твору (латинською мовою). Діяч східноєвропейського Відродження. Професор, ректорБолонського університету (Італія), професор Краківського університету. 7 лютого 1483 у Римі видав книгу Прогностична оцінка поточного 1483 року (Iudicium pronosticon Anni MCCCCLXXX III), яка є першою відомою друкованою книгою українського автора. У цій книзі, окрім ненаукових астрологічних прогнозів, було поміщено відомості з географії, астрономії,метеорології, філософії, а також зроблено спробу визначити, в межах яких географічних довгот розташовані міста Вільнюс, Дрогобич, Львів тощо.

 

35. Книгоробні майстерні в Київській Русі називалися: скрипторії

Перед писанням сторінки розлініювали писалом з рогу, без барвника, при цьому визначали також поля. Лівий бік завжди ідеально рівний, а рядки праворуч під це правило не підпадали. Порожні місця заповнювали різними позначками: крапками, рисочками тощо; часто їх виконували кіновар'ю.

Допоміжний апарат — колонтитули, колонцифри — також писали червоним кольором — це робило книгу ошатною і святковою.

 

В оформленні староруської книги широко використовували декоративний елемент — в'язь. Це специфічний вид написання літер, коли назва або слово відігравали роль орнаменту, їх писали червоною фарбою, а в престижних виданнях — золотом.

 

Рукописна книга була насичена ініціалами, що виконували декоративні й символічні функції. Вражає їх розмаїтість: геометричні, каліграфічні, рослинні, сюжетні та змішані мотиви. Нерідко зустрічаються зображення сценок повсякденного життя, фігурки рибалок, сіячів, орачів, воїнів тощо.

Ініціали-гіганти, що характерні для європейської рукописної книги, у руській майже не зустрічаються або зустрічаються дуже рідко, причому за кольором дуже барвисті: червоні, сині, жовті, зелені та золоті.

 

36.культура населень України в період неоліту.

Найдавнішою неолітичною пам'яткою на території України є Кам'яна Могила, де вперше відзначені сліди відтворюючого господарства на території України (7500 до н. е.). Протягом першої половини VII тис. до н. е. неоліт починає розвиватися на всій території степової і лісостепової України, а також у Криму. Період розвитку неоліту України з середини VIII до середини VII тис. до н. е. називається докерамічним. Основні археологічні культури: кукрецька в Запорізькій обл. (Кам'яна могила І), в'язівоцька на Полтавщині (В'язівок IV), буго-дністровська в басейнах Південного Бугу та Дністра (Заньківці), Таш-Аїр в Гірському і степовому Криму (Таш-Аїр, Фронтове IV) та платовоставська на Луганщині (Зимівники-1-3, Должик, Мурзіна балка). Загальною рисою всіх без винятку докерамічних неолітичних культур України є використання відтискної техніки розщеплення кременю, виробництво складних знарядь. Незважаючи на початок розвитку землеробства і скотарства, мисливство та рибальство залишаються провідними формами господарства. В Кам'яній могилі знайдені так звані «чуринги», взірці наскельного мистецтва.

 

37.Роль церковних братств на Україні

Братства — національно-релігійні громадські організації українських (русинських) і білоруських (литовських) православних міщан у 16-18 ст.

Братства відіграли значну роль у суспільно-політичному та культурному житті, в боротьбі проти політики релігійних і національних утисків, яку проводили шляхетська Польща та католицька церква на теренах сучасної України і Білорусі.

У 1580-х роках широку діяльність розгорнуло Львівське Успенське Ставропігійне братство. Воно придбало друкарню, відкрило Львівську братську школу. Наприкінці 16 — на початку 17 ст. братства виникли в Рогатині, Красноставі, Городку, Галичі, Перемишлі, Любачеві, Дрогобичі та інших містах. Так, 1589 року організаційно оформилися братства в Рогатині, Могильові та Красноставі, 1591 року — у Бересті та Городку, 1592 року — у Комарні та Мінську. 1594 року братства засновані у Більську й у Любліні, де була невелика громада українців. Близько 1615 року було засновано Київське братство, до якого вступило багато міщан, православних шляхтичів, а також, у 1620 році, запорізьке військо на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним.^[1] У 1617 році було створено Луцьке братство. В другій половині 17 — 18 ст. братства діяли в більшості міст і в деяких селах Галичини, Волині, в багатьох містах Наддніпрянщини.

Братства створювалися навколо парафіяльних церков, використовуючи організаційні форми, властиві середньовічним цехам, гільдіям та іншим міським корпораціям, як світським, так і релігійним. Вони мали свої статути, щорічні вибори службовців, обов'язкові щомісячні збори, общинні суди.^[2] Витрати братств покривалися за рахунок внесків його членів, прибутків від нерухомого майна, відсотків від позик. Для Львівського братства важливим джерелом прибутків була друкарня. Братства дбали про свої патрональні церкви, справляли спільні культові відправи, подавали матеріальну допомогу своїм членам, брали участь у похоронах братчиків, утримували шпиталі. Братства також захищали соціальні інтереси ремісничо-торгового населення, боролися проти дискримінації та утисків русинів.

Діяльність братств мала переважно світський характер. З кінця 16 — початку 17 ст. братства брали активну участь у боротьбі проти посилення польсько-шляхетського гніту, національного та релігійного утисків і набували великого громадсько-політичного і національно-культурного значення. В числі провідних діячів братств були видатні вчені, письменники, політичні діячі того часу: Юрій Рогатинець, І. Красовський, Стефан Зизаній, Іов Борецький, Памво Беринда та ін.

38. «Звіриний стиль» притаманний мистецтву: СКІФІВ

39.Видатні пам’ятки житлової архітектури «Чорна кам’яниця» та палац Корнякта були збудовані у стилі: ренесанс

40. "Слово про закон та благодать" написав: митрополит Ілларіон у 1051 році

 

 

41.Колибуло винайдено лук та стріли: в добу мезоліту

Найважливішими серед досягнень людського суспільства доби мезоліту стали винайдення лука і стріли, початок приручення тварин, перші кроки до зародження землеробства.

 

42.На території якої стоянки було знайдено набір музичних інструментів з кісток, внесений Юнеско до списку найбільших культурних цінностей людства? МІЗИНСЬКА СТОЯНКА

 

43.Колективним членом якого братства стало Запорізьке козацтво? КИЇВСЬКОГО БРАТСТВА

 

44. Назвіть центри національного книгодрукування 16- поч 17 ст. Охарактеризуйте культурні здобутки Галицько-Волинського князівства. Львів,Київ,Острог. Розвиток культури в Галицько-Волинському князівстві сприяв закріпленню історичних традицій Київської Русі. Упродовж багатьох сторіч ці традиції зберігались в архітектурі, образотворчому
мистецтві, літописах та історичних творах.

45. Видатні діячі українського Передвідродження: Герасим Смотрицький, Кирило Л у нарис, Клірик Острозький, Василь Суразький, Христофор Філалет

46. Стосовно духовного життя термін «культура» вперше був вжитий римським мислителем і державним діячем Ціцероном

47. Відома памятка скіфського ювелірного мистецтва золота пектораль була знайдена у кургані Товста Могила.

48. Першим літературним твором Київської Русі вважають Реймське Євангеліє (40ві роки 11ст)

49. Найстаріша церква у Львові - Церква Івана Хрестителя 1260 року (за іншими джерелами 1270 р.)

50. «Апостол» Івана Федорова був виданий у Львові у 1574

51. Народившись у сімї молдавського господаря, він став одним із видатних церковних і культурних діячів України пер. пол. 17 ст. Про кого йдеться? Які його здобутки ви можете назвати?

52. Що ви знаєте про Збруцький ідол? Кам'яна статуя, зображення слов'янського бога Світовида (кам'яний стовп, кумир, ідол, скульптура), знайдений біля села Личківці коло Гусятина в річці Збруч (притока Дністра) в 1848 році. Згідно з дослідженнями, стовп у вигляді статуї Святовита не було скинуто в Збруч войовничими християнами. Добрий стан пам'ятки свідчить про те, що її сховали для збереження у водах ріки самі язичники-віруючі, адже на скульптурі нема ніяких слідів пошкодження чи наруги, як це було з багатьма іншими дохристиянськими зображеннями богів та світогляду предків.

Стовп був ознакою приналежності до великої сім'ї. Стовпові дороги між такими хороминами з стовпом Роду(храмовими комплексами) були головними для спілкування між племенами. Родовитість знаті визначала тривалий час приналежність до панівних племен. Стовпові бояри пізніше, коли за вислугу володар дарував дворянство, то "новодел" та виморочене чи куплене дворянство прозивали "стовбовими", по первинному накопиченню капіталів розбоєм на стовбових дорогах з верстовими стовбами (від стовбур).

 

53. Що таке скіфський «звіриний стиль»? Наведіть приклади цього стилю. Основною тематикою зображень були тварини або ж частини їх тіла, та складних композицій з них, звідки й назва. Для скіфського звіриного стилю характерні тонке спостереження природи, реалістична передача форм тварин і їх рухів, динамічні композиції, що змальовують боротьбу звірів. Найпоширеніші зображення травоїдних тварин, хижих звірів і птахів, а також фантастичних істот головно грифонів. Прийоми зображень різні: гравіювання по металу і литво, різьблення по дереву і кісті, аплікації з шкіри і повсті. Відоме татуювання людського тіла виконане у звіриному стилі. Персонажів звіриного стилю небагато, вони повторюються і ясно підрозділяються на три групи відповідно трьом зонам міфологічного Світового Дерева: небесної (птаха), земної (копитні) і підземної (хижаки). Серед птахів виділяються грифони грецького типу з архаїчними серповидними крилами, грифо-барани, фантастичні крилаті звірі, що мають аналоги в перському мистецтві. Серед копитних зображуються олені, кози, бики, барани, коні. До «медіаторів» (лат. mediator — посередник) відноситься кабан, який вільно рухається з однієї зони в іншу (оскільки має двоїсту природу: він і копитний, і м'ясоїдний (хижак).

54. Охарактеризуйте роль Києво-Могилянської колегії у розвитку вищої освіти в Україні. Як найбільший навчальний науковий центр України Києво-Могилянська академія мала виняткове значення для розвитку освіти, науки, культури України, утвердження національної самобутності. Зі стін академії вийшли видатні політичні діячі, вчені, письменники, композитори, художники (Є. Славинецький, С Полоцький, Г. Сковорода, Я. Ковельський, гетьман України І. Самойлович).

Видатними просвітителями були професори академії І. Гізель, Ф. Прокопович, С Яворський, М. Козачинський, Г. Кониський. У 1734 р. в академії вчився М. Ломоносов.

Діяльність академії мала великий вплив і на сусідні країни, особливо на Московщину, де подібного наукового центру не було. Московщина впродовж майже 200 років дуже вдало експлуатувала українську культуру, черпаючи з академії високоосвічені кадри, серед яких були Стефан Яворський, Данило Туптало (Димитрій Ростовський), Феофан Прокопович. Саме українці заклали 1649 р. в Москві першу школу. Могутній вплив мали на піднесення рівня культури у Московщині й українські книжки. Вихованці академії зробили також внесок у розвиток освіти і науки Білорусії, Молдови, південних слов'ян.

55. В Острозі Іван Федоров надрукував «Буквар»(1578), Новий завіт і Псалтир(1580)

56. Які твори посібникового характеру,перекладені з грецької мови, користувались популярністю на Русі?

57.До сфери духовної культури відносять поняття, уявлення, вірування, почуття і переживання, доступні свідомості і розумінню всіх людей. Духовна культура створює особливий світ цінностей, формує і задовольняє наші інтелектуальні та емоційні потреби. Духовна культура - це продукт суспільного розвитку, її основне призначення полягає у продукуванні свідомості.

58.Якими знаряддями праці користувалась людина у добу палеоліту? Ручне зубило з каменю, списи з дерева, скребачки, наконечники списів, голки і шила.

59. Поясніть термін «національна культура» синтез культур різних класів, соціальних верств і груп відповідного суспільства.

60.Назвіть найцінніші архітектурні памятки княжого Львова. костел Марії Сніжної (вул. Сніжної, 2), побудований для німецьких католиків в XIII ст. біля підніжжя Високого замку, розташувався колишній монастир бенедиктинок. Ансамбль монастиря, побудований Павлом Римлянином в 1597-1599 рр. в стилі пізнього ренесансу, створює чудовий міський куточок і є однією з найкрасивіших пам'яток львівської архітектури. Церква Св.Миколая (вул. Б. Хмельницького, 28) вважається зразком давньоукраїнської архітектури XIII ст. Припускають, що будувалася вона як родинна усипальниця галицьких князів. визначною пам'яткою княжих часів є храм Св. Іоанна Хрестителя, що знаходиться біля підніжжя гори. У 1250 р. тодішній кам'яний храм велів побудувати князь Лев для своєї дружини Констанції, дочки угорського короля Бели IV. церква і монастир св.Онуфрія. Цей монастир відігравав важливу роль в історії не тільки Львова, а й усієї України, адже при ньому існувала найдавніша львівська друкарня. іцна оборонна споруда з високою вежею -церква Св. (Параскеви) П'ятниці (вул. Б. Хмельницького, 77). У її архітектурі помітний вплив готичного, ренесансного і навіть бароккового стилів.

61.Культура населення України в період бронзового віку. племена культур шнурової керамікиабо бойових сокир. Їхня кераміка оздоблена своєрідним орнаментом, що наносився на поверхню сирої глини за допомогою переплетеної мотузки, іноді обв’язаної навколо палички. носії комарівської і тшинецької археологічних культур – приходять на зміну культурам шнурової кераміки в середині II тисячоліття до н.е. Середньодніпровська культура(ямна), яка склалася наприкінці ІІІ тис. до н.е., і розквіт якої припадає на першу половину ІІ тис. до н.е Люди мали житла стовпової конструкції, прямокутні за формою, що складалися з двох приміщень. Підлога і стіни були з глини, стеля — двосхила. Померлих ховали у великих ямах, в які також клали посуд, знаряддя праці, прикраси, мідні і бронзові речі.

62. Що вам відомо про розвиток української культури в межах Великого князівства Литовського. Написано «Пересопницьке Євангеліє»(1556-1561),виник суспільно-політичний рух за реформу католицької церкви – Реформація, заснована Острозька словяно-греко-латинська школа(1578-1608), створювалися перші братства(Львів, Київ, Луцьк).

 

63. Камяна Могила поблизу Мелітополя. Упродовж років у цьому кам'яному "панцирі" утворювалися печери і гроти, які стародавні люди мали за святилища. Саме сюди приходили перед полюванням первісні мисливці, щоб вершити свої таїнства. У печерах і гротах Кам’яної Могили зосереджено більше трьох тисяч наскельних малюнків від кам’яного віку до епохи бронзи і пізнішого часу. Серед багатьох з них чітко простежуються зображення людини, диких і свійських тварин. Як правило, їх видряпували шматками твердого каменю.

64.Найдавніша рукописна книга, яка збереглась до наших днів Остромирове Євангеліє(1056-1057)

65. У Київській Русі виник своєрідний літературний жанр билини.

 

 

65.У київській Русі виник своєрідний літературний жанр.

літописання.

66. Петро Конашевич-Сагайдачний був випускником

Острозької школи.

67.Києво-Могилянська колегія була заснована.

Петром Могилою в Києві 1632.

68.Назвіть прізвища відомих українських учених і письменників які у своїх працях торкалися питань з історії української культури.

Франко, Нечуй- Левицький, П. Мирний, Іван Огієнко.

69.Поясніть термін Народна культура.

Народна культура характеризує культуру того або іншого етносу і нації.

70.

71. Петро Конашевич-Сагайдачний був випускником

Острозької школи.

72.Назвіть богів давньослов’янського пантеону.

Дажбог, Лада, Перун, Ярило, Купало.

73.Особливості архітектури галицько-волинської держави.

Галицькі та Волинські міста багаті на муровані споруди: храми, князівські палаци, замки, укріплені двори бояр. Серед збережених часом монументальних споруд є Успенський собор у Володимирі-Волинському.

74.Охарактерезуйте друкарську діяльність Івана Федорова

Разом з білорусом Петром Мстиславцем видрукував в 1564 році в Москві свою першу книгу — «Апостол». У 1566 році через переслідуванням з боку вищого російського духівництва та боярства покинув Москву та переїхав до Великого князівства Литовського. В вересні 1572 року переїхав до Львова, де у 1574 році уклав і надрукував перший східнослов’янський посібник — «Буквар» з граматикою та здійснив друге видання «Апостола».

75.

76.Верховним богом давньослов’янського пантеону є

Перун.

77.У котрому році П.Скарга видав свою працю, яка розпочала полеміку між прихильниками і противниками Берестейської унії.

78.

79.Основоположником постійного книгодрукування в Україні є.

Іван Федоров.

80.М.Грушевський називає її «першою українською академією наук» про який навчальний заклад йдеться? Коли він діяв?

Наукове товариство ім. Шевченка.

Рік заснування

 

81.Особливою формою духовної культури є.

Елементами духовної культури є: звичаї, норми, цінності, знання, інформація, значення.

82.Нахвіть окремі види мистецтва та їх жанрові різновиди.

Література, театр, графіка, живопис, скульптура, хореографія, музика, архітектура, прикладне і декоративне мистецтво, цирк, художня фотографія, кіно, телебачення, тощо.

83.культура населення України в період палеоліту.

Мистецтво

Високого рівня розвитку набуло образотворче мистецтво пізнього палеоліту на території України. При розкопках пізньопалеолітичних поселень було знайдено різноманітні скульптурні вироби малих форм, зразки штрихової графіки на бивні мамонта, а також живописні сюжети на кістках мамонта.

Широко відомими стали стилізовані жіночі фігурки, що їх раніше вважали зображенням птахів. Деякі фігурки мають досить складний геометричний візерунок, що пожвавлює манеру виконання.

Релігійні уявлення

Загальновизнаною є думка про те, що ранніми формами первісного релігійного світогляду є тотемізм, фетишизм, магія та анімізм. Ці складові були основою світобачення і верхньопалеолітичних мешканців України. Відомі на сьогодні культові місця чи об'єкти, які трактуються як культові (наприклад, жіночі статуетки), дають підстави говорити, що в різних місцях релігійна обрядовість уже в палеоліті мала різний зовнішній вияв. Приміром, на півночі України вона була пов'язана переважно з образом жінки, тоді як на півдні — з образом могутнього степового звіра — бізона. Невіддільними елементами магічних обрядів були різноманітні ритуали — музично-танцювальні дійства, розмальовування й прикрашання тіл та одягу, орнаментування предметів, наскальний живопис та скульптурні зображення.

84.Перших відомих майстрів іконопису звали:

Алімпій Печерський, Григорій та його учні.

85.Поклоння предметам, яким приписують надприродні властивості.

Фетишизм.

86.Острозька колегія була заснована у.

князь Костянтин, який заснував у 1576 році Острозьку колегію.

87.Каплиця трьох святителів у Львові побудована в стилі…

У архітектурі каплиці переплелися традиції народної та ренесансної архітектури.

88. За часів кого князя було збудовано собор св. Софії в Києві?

За часів Ярослава Мудрого

89. Що ви розумієте під питанням “ренесансний антропоцентризм”?

Основною ознакою культури Відродження, на противагу церковно-феодальній культурі, є її світський характер. Люди Відродження піддавали критиці систему феодального світогляду, їм були чужі його ідеали і догми (ідея “гріховності” людини, її тіла, пристрастей і прагнень). Систему нових поглядів визначають як антропоцентризм (“антропос” грецькою - людина). Людина, а не божество стоїть в центрі світогляду гуманістів. Ідеал гуманістичної культури - всебічно розвинена людська особистість, здатна насолоджуватися природою, любов'ю, мистецтвом, досягненнями людської думки, спілкуванням з друзями. Один з італійських гуманістів того часу Піко делла Мірандолла услід за античним автором вигукував: “Велике чудо є людина!”. У своєму трактаті “Про достоїнство людини” він писав: “Бог створив людину, щоб вона пізнавала закони Всесвіту, любила його красу, дивувалася його величчю... Людина може рости, удосконалюватися вільно. У ній знаходяться начала найрізноманітнішого життя”.

90.У чому суть етноформуючої функції культури?

Культура творить народ і забезпечує його самобутність

91 Перелічіть дисципліни шо входили до складу “семи вільних мистецтв”.

Граматика, Діалектика(логіка), Риторика, Арифметика, Геометрія, Музика, Астрономія.

92. Поясніть термін” художній стиль”.

Худо́жній стиль — це стиль художньої літератури, який використовується в художній творчості. Провідним завданням художнього стилю є вплив на людську психіку, почуття, думкичерез зміст і форму створених авторами поетичних, прозових текстів. Художній стиль передбачає попередній відбір мовних засобів для створення літературних художніх текстів. У художньому стилі широко використовуються всі мовні засоби, увесь лексичний потенціал мови.

Художній стиль реалізований у формі драми, прози та поезії, які у свою чергу, розподіляються на відповідні жанри.

93.Охарактеризуйте Львів як центр ренесансної культури в Україні.

Центром ренесансної культури на Україні був Львів. Саме тут склались

унікальні умови, що сприяли як збагаченню української культури надбаннями

гуманістичної культури Ренесансу, так і її відродженню. В філософській думці,

поезії, полемічній, історичній літературі цього періоду сформувались

державотворчі ідеї. Вони стали ідейним стимулом розгортання національно-

визвольного руху, визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького і

створення незалежної козацької держави.

 

Львів був місцем зустрічі культур – української, польської (що належала

до кола Північного Ренесансу), єврейської, вірменської. Контакт культур

сприяв їх взаємному збагаченню засобами філософського, літературного,

мистецького виразів, що відповідали їх базовим архетипам.

 

Львів ХVІ ст. був значним економічним і культурним центром. Він стояв

на перехресті торговельних шляхів зі Сходу на Захід та з Півдня на Північ.

Розвивались різноманітні ремесла. Місто мало магдебурзьке право, що

забезпечувало йому значну самостійність в складі Речі Посполитої. Львів

називався республікою і на його гербі стояли літери SPQL – Senates populusque

Leopoliensis (Сенат і народ Львова). Завдяки розвитку міста, системи міського

самоврядування, зовнішньої і внутрішньої торгівлі, ремесел збільшився попит

на освічених людей, спеціалістів у різних галузях – юристів, лікарів, вчителів,

перекладачів, військових, друкарів, митців. Поступово в місті склався значний

прошарок інтелігенції. Виникає ряд навчальних закладів. Значна кількість

молоді виїжджала для продовження освіти за кордон, у провідні

університетські центри Європи. Повертаючись, вони привозили до Львова нові

 

гуманістичні ренесансні ідеї. Виникають гуманістичні гуртки, найбільш

відомим з яких був гурток майстра Шимона, батька видатного діяча Північного

Ренесансу, історика Шимона Шимоновича.

 

94. Назвіть причини швидкого розвитку культури Київської Русі після запровадження християнства.

Культура Київської держави – яскраве та багатогранне явище, яке стало наслідком тривалого процесу внутрішнього розвитку східнослов’янського суспільства і увібрало все краще від своїх слов’янських предків та від світової цивілізації.

Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, розповсюдженню писемності, створенню визначних пам'яток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, кам'яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалося і зміцнювалися культурні зв'язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи. Разом з християнством на східнослов'янських землях були запроваджені церковний візантійський календар, культ “чудотворних” ікон, культ святих.

Християнство внесло позитивні зміни у світогляд людей. Якщо в основі політеїстичних релігійних вірувань, стародавніх слов'ян лежав страх перед стихійними силами природи, ворожими і пануючими, то християнство плекало надію па порятунок, почуття захоплення навколишнім світом.

У процесі поширенню та утвердження християнство на Русі поступово втрачало візантійську форму, вбираючи в себе елементи місцевих слов'янських звичаїв, ритуалів, естетичних запитів східних слов'ян. Візантійські церковні канони поступово пристосовувалися до особливостей давньоруського етносу. Водночас слід зазначити, що у боротьбі з “поганством” християни знищили безцінні пам'ятки мистецтва стародавнього язичницького світу, зокрема шедеври дерев’яної скульптури, забороняли старовинні танці, скомороші дійства тощо.

Разом з тим християнство справило великий вплив на розвиток духовної культури Київської Русі. Як відомо, із його запровадженням літературною мовою на Русі стала, церковнослов'янська мова, створена приблизно за сто років до прийняття християнства болгарськими просвітителями Кирилом і Мефодієм. З нею поширювалась освіта також на Балканах і в Моравії.

 

95. Автором Повісті минулих літ є Нестор Літописець.

96.Перше поселення трипільців на території України було виявлено поблизу села Трипілля на Київщині.

97.Стиль у декоративно-прикладному мистецтві, який за початкували сармати.

Сарматський поліхромний звіриний стиль.

98. Визначте відому світську споруду часів Київської Русі, яка збереглася до наших часів.

Золоті ворота

99.Першим вищим закладом на території України, відкритим в Україні, вважається.

Острозька Колегія, заснована в 1576

100. Світову славу скіфському мистецтву принесли такі твори:

Золота Пектораль, Золотий гребінь.

101. Назвіть богів словянського пантеону.

Сварог, Стрибог, Дажбог. Перун

102.Собор св.. Софії в Києві був закладений у …. році за взірцем собору.

У «Повісті минулих літ» заснування Софійського собору значиться під 1037 роком; в Новгородському літописі подія позначена 1017 роком.

103. Ректором болонського університету в 1481-1482рр був зачинатель гуманістичної культури України.

Юрій Дрогобич

104. Культурогенез – це.

процес появи і становлення культури будь-якого народу і народності загалом і появи культури як такої в первісному суспільстві.

105. У чому полягають особливості українського культурогенезу?

106. Розвиток монументального живопису в Київській Русі.

З культовою архітектурою був тісно пов'язаний монументально-декоративний живопис, що значною мірою ґрунтувався на візантійській традиції. Вирішальну роль відіграли історичні і соціальні потреби Київської Русі та глибокі традиції народної культури.

У Київській Русі візантійський живопис поширився у формі монументальних настінних розписів — мозаїк і фресок. Настінні мозаїки застосовувалися у спорудах Київської Русі з кінця X до початку XII ст. Технологія виготовлення різнокольорової смальти (особливо золотої) була дуже складною і дорогою, а саме мистецтво мозаїки вимагало великого уміння. У Києві мозаїками були оздоблені інтер'єри князівських палаців і культові споруди часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Мозаїками здебільшого прикрашали увігнуті та вигнуті поверхні — апсиди, куполи, склепіння, арки.

Основним видом монументального мистецтва Київської Русі був фресковий живопис. Він значно дешевший, але справляв надзвичайний художній ефект. Фресковий розпис потребував доброго вапняного розчину, потрібного набору фарб, в основному мінеральних, і дуже високої майстерності живописців. Фрески виконувались як по вогкому, так і по сухому тиньку, вони чудово поєднувались з фактурою кам'яних стін і мали надзвичайно багатий колорит. Інтер'єри перших кам'яних давньоруських храмів розписували візантійські майстри, які не тільки слідували канону, але і враховували місцеві традиції та смаки. Монументальними розписами були також оздоблені Успенський собор Печерського монастиря, Михайлівський Золотоверхий собор, церква Спаса на Берестові у Києві. З середини XII ст. у Київському, Чернігівському, Переяслському, Галицькому та Волинському князівствах створюються самобутні художні школи. Фресковий живопис повністю замінює настінні мозаїки. Давньоруські фрескові розписи збереглися до наших днів у сакральних спорудах Києва і Чернігова, Смоленська і Владимира на Клязьмі, Пскова, Новгорода, Старої Ладоги та інших давньоруських містах. Перші мозаїчні зображення та настінні фрескові розписи були виконані у Десятинній церкві Києва, але вони не збереглися. Будівництво і оздоблення Десятинної церкви започаткувало київську архітектурно-будівничу і мистецьку школу. До найвизначніших пам'яток українського і світового монументально-декоративного мистецтва належать мозаїки і фрески Софійського собору у Києві.

107.Коли, відповідно до етнографічної періодизації, відбувається перехід від привласнюючої до відтворюючої культури?

Останній етап кам'яного віку — неоліт (новий кам'яний вік) — охоплює орієнтовно VI — IV тисячоліття до н. е. Відбулося докорінне перетворення життя людства, пов'язане з переходом від привласнюючих форм господарювання (мисливства, рибальства і збиральництва) до відтворюючих (землеробства і скотарства). Цей процес в науці отримав назву неолітична революція.

Перший католицький храм стародавнього Львова.

109.Засновник Києво-Могилянської академії.

Петро Семенович Могила

110. Автор твору «Апокрисис»(1597): Христофор Філалет.

111. Раціоналізм думок Мономаха у творі «Повчання дітям»

Появу раціоналістичних та гуманістичних тенденцій у літературі можемо спостерігати у творі Володимира Мономаха “Поучение детям”. У ньому Володимир Мономах виразив своє життєве кредо: мета життя князя — це турбота про землю руську і свій народ. Великий князь київський, виходячи з власного досвіду, прагне виразити свій ідеал людського буття, який він вбачає в людському співчутті до страждань інших, у прагненні запобігти братовбивчим війнам, у спасінні людей від злочинів і нерозумних дій. Князь, звертаючись до нащадків, вчить: “...не откровение, не правоверие, а только разум, знання, делают князя праведньїм и мудрьім”.

112. Поширені стилі в архітектурі Галицько-Волинського князівства:

Романський, готичний

113. Де навчалось найбільше вихідців з укр. земель

українці-русини навчалися у Сорбонні, Болонському, Падуанському, Празькому, Гейдельберзькому та інших університетах.

114. Своєрідність українського Відродження

115. Ансамбль Успенської церкви: церкви складається з вежі Корнякта, каплиці Трьох Святителів і власне самої Успенської церкви (ренесанс).

 

Розвиток книгодрукування

Вперше друкована книга в Україні з’явилася у другій половині XVI ст., а до цього книги були рукописні. Переписування книг — це була дуже копітка, виснажлива робота. На одну книгу йшло дуже багато часу: і рік, і більше. Тому подією величезної культурної ваги стало запровадження книгодрукування в Німеччині у середині XV століття, яке швидко було запозичене практично всіма країнами Європи, утому числі й Україною. Початок слов’янського друкування припадає на 1491 рік, коли відомий друкар Фіоль у Кракові надрукував дві книжки — „Часословець» і „Осмоглас- ник». Обидві книги набрані кирилівським шрифтом, який є основою сучасної української та російської азбуки.Батьком українського друкарства вважають Івана Федорова.

Іван Федоров народився близько 1510 року (точна дата його народження невідома), переїжджає до Львова, де з великими труднощами відкриває друкарню. У 1574 році він друкує..Апостол», який вважається першою українською друкованою книгою в Україні. У Львівській друкарні Іван Федоров видає й „Азбуку» — перший слов’янський підручник, надрукований кирилівським шрифтом. Обсяг книги — 80 сторінок. У 1576 році Іван Федоров переїжджає до Острога, де на кошти князя Острозького відкриває друкарню, і за чотири роки (з 1578 по 1581) випускає у світ „Азбуку», „Псалтир», „Новий Завіт» (988 сторінок!), „Книжку зібрань речей найпотрібніших коротко викладених» та „Хронологію». 12 серпня 1581 році Іван Федоров видає один з шедеврів давньоукраїнського друкарства — повну слов’янську „Біблію». 18 червня 1578 р. перевидала «Буквар», уперше надрукований у Львові в 1574 р.

Острог став також першим в Україні центром видання тогочасної публіцистики, яку пізніші дослідники назвали «полемічною літературою». З 20- х років XVII ст. найбільшим центром книгодрукування в Україні стає Києво- Печерська лавра. Лаврська друкарня видавала переважно церковно-служебну, богословську літературу, але не обходила своєю увагою і навчальну, світсько- політичну літературу та віршовані твори („Служебник», „Псалтир», „Акафіст», „Триодь», „Євангеліє вчительне», „Часослов», „Лексікон словеноросский» та багато інших). Видання Києво-Печерської лаври відзначалися високою поліграфічною технікою.

Структура культури

Розрізняють культуру матеріальну і культуру духовну.

Матеріальна культура охоплює різноманітне коло речей, у середовищі яких, власне, й протікає все життя як кожної окремої людини, так і суспільства в цілому. Під матеріальною культурою розуміють сукупність будь-яких матеріальних цінностей, створених людством протягом історії, що збереглися донині.

До духовної культури належить сфера виробництва, розподілу і вжитку найрізноманітніших духовних цінностей. Галузь духовної культури включає всі результати духовної діяльності людства: науку, філософію, мистецтво, мораль, політику, право, освіту, релігію, сферу керівництва суспільством і управління ним. До духовної культури разом з цим належать також і відповідні установи, організації, заклади (як-от: наукові інститути, вузи, школи, театри, музеї, бібліотеки, концертні зали тощо), які у своїй сукупності забезпечують функціонування духовної культури.

Поділ культури на духовну і матеріальну є відносним. Дуже часто неможливо однозначно віднести ті чи інші явища до галузі матеріальної чи духовної культури. Одними своїми гранями вони належать до культури матеріальної, іншими - до культури духовної.

Духовна культура-важливий чинник суспільного прогресу. її рівень визначає ступінь інтелектуального, естетичного, художнього та морального розвитку суспільства.

Існує певна типологія культур. Так, зокрема, виокремлюють культуру: національну (українську, німецьку, французьку тощо); регіональну (слов'янську, американську, африканську і т. д.); культуру певних соціальних суб'єктів. Вирізняють також певні культурні епохи: культура античної епохи, культура Середньовіччя, культура епохи Відродження; певні форми культури: політична, соціальна, правова, економічна, екологічна, етнічна, фізична, моральна і т. ін. культури. У літературі називають також такі специфічні культурні пласти і культурні підрозділи, як масова, елітарна, молодіжна культура тощо, а також офіційна культура.

118. Неолітична революція

історичний період переходу в епоху неоліту від привласнюючого до відтворюючого типу господарства, це пов'язано з виникненням скотарства, тваринництва, землеробства. Цей процес сприяв виникненню міських поселень, ремесел та писемності.

119. Художній метод

Художній метод — це сукупність принципів ідейно-художнього пізнання та образного відтворення світу, спосіб осягнення дійсності засобами мистецтва. В історії літератури виділяють такі художні методи: бароко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм, натуралізм, модернізм. Кожний художній метод (за винятком модернізму) має відповідний літературний напрям. Напрям користується певним методом, заснований на ньому.

120. Мозаїка

Моза́їка (фр. mosaique, італ. італ. mosaiko, від лат. musivum, букв. присвячене музам; грец. μοΰσα — муза) — зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів, смальти, керамічних плиток, шпону та інших матеріалів.

В Київській Русі використовували кольорові смальти (сплав скла з матеріалами, що заглушають його, і різними барвниками).

121.

122. Українське малярство періоду Ренесансу

У другій половині XVI ст. ренесансні впливи стають відчутними і в українському малярстві. У цей час основними його видами залишаються настінний розпис та іконопис, однак поряд з ними виникають нові жанри -портрет, історичний живопис, в іконах і фресках зростає інтерес художника до реалістичного зображення персонажів, показу побутових сцен, краєвиду.

Наприкінці XVI ст. вже не тільки священнослужителі визначали ідейно-художню скерованість іконопису, а й активні демократичні верстви - українське міщанство, що об'єднувалось у братства. Ця суспільна і культурна сила внесла в живопис нове світосприйняття, наповнила його громадянськими ідеями, пафосом національно-визвольної боротьби. Про значне поширення реалізму в малярстві свідчить те, що він знаходить місце у творчості майстрів навіть з провінціїСправжніми шедеврами українського мистецтва початку XVII ст., пронизаними ідеями Відродження, є три іконостаси: П'ятницької та Успенської церков у Львові та церкви Святого Духа в Рогатині. У створенні обох львівських іконостасів, ймовірно, брали участь видатні українські майстри Лаврентій Пухало і Федор Сенькович. Пасійний ряд Успенського іконостаса (авторська робота Петрахновича) належить до найзріліших і найдовершеніших в українському мистецтві творів, що розкривають ренесансну красу, шляхетність людських почуттів і набувають високого громадського звучання.

В образах Святодухівського іконостасу ренесансний гуманізм як свідчення духовної сили особистості досяг своєї найвищої вершини в українському малярстві. Центральна постать іконостасу - Христос - активна особистість, людина імпульсивної думки і палкого темпераменту; образи архангелів сповнені молодечого завзяття та героїчного пориву. З великою майстерністю передано образ біблійного мудреця Мельхіседека..Портретний живопис другої половини XVI ст. поступово висувається на одне з провідних місць у малярстві. Серед відомих світських портретів, виконаних у реалістичному ренесансному дусі, -зображення Стефана Баторія створене Стефановичем, портрети воєводи Івана Даниловича знатних міщан Костянтина та Олександра Корняктів,намальовані невідомими майстрами.

До останніх зразків ренесансного портрета відносять також твори київської художньої школи 40-х років XVII ст. - це зображення Петра Могили, Захарія Копистенського, Єлисея Плетенецького та інших видатних діячів української культури того часу.

123. Черняхівська культура — археологічна культура у 100–500 роках.

124. Найдавніші пам’ятки писемності

(а)Договори Русі з Візантією.)

1. Гнєздовський напис

2. Напис на Тмутараканському камені 1068 р.

3. Напис на чарі Чернігівського князя Володимира Давидовича

4. Написи на стінах Софії Київської

5. Напис на хресті Єфросинії Полоцької 1161 р. та інші.

Від 1063 р. зберігається також підпис Анни, дочки київського князя Ярослава Мудрого,, поставлений на грамоті, написаній латинською мовою, від імені малолітнього короля Франції Філіппа І. Складається він з двох слів — Ана ръина (тобто Anna re(g)ina).

Остромирове євангеліє 1056—1057 рр.

Ізборник Святослава 1073 р.

Ізборник Святослава 1076 р.

Архангельське євангеліє 1092 р.

Новгородські мінеї 1095—1097 рр.

Чудовський тлумачний псалтир XI ст.

Євгеніївський тлумачний псалтир XI ст.

Турівське євангеліє XI ст.

«Повість минулих літ», складена на початку XII століття ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором

Патерик Синайський, або Луч Духовний, XI ст.

Мстиславове євангеліє близько 1117 р.

Юріївське євангеліє близько 1120 р.

Галицьке євангеліє 1144 р.; аркуші 1—228 писані в м. Галичі в 1144 р., а решта (арк. 229—260) — там же в XII—XIII ст.

Добрилове євангеліє 1164 р.

Пантелеймонове євангеліє XII ст., з походження південноруське.

Одеське євангеліє ХІІст. Рукопис зберігається в Одеському Державному історико-археологічному музеї.

Успенський збірник кінця XII—XIII ст. Це одна з найважливіших пам’яток давньоруської мови.

Бучацьке євангеліє XII—-XIII ст., з походження південноволинське.

Галицьке євангеліє 1266—1301 рр. Рукопис зберігається в Ленінградській Державній публічній бібліотеці ім. М. Є. Салтикова-Щедрbна.

Руська правда за списком 1282 р. Це найдавніший відомий нам список найвизначнішої юридичної пам’ятки Давньої Русі.

Галицьке, або так зване Євсевієве, євангеліє 1283 р. Відбиває риси південних говорів давньоруської мови. Зберігається в Державній публічній бібліотеці ім. В. І. Леніна в Москві.

Повчання Єфрема Сиріна, близько 1288 р.

Холмське євангеліє ХІІІ ст.

Путенське євангеліє XIII ст.

Житіє Сави Освященного XIII ст. Видане І. Помяловським у 1890 р. У мові має давньоруські південні особливості.

Полікарпове євангеліє 1307 р. У ньому є риси, характерні для мови української народності. Зберігається в Державному історичному музеї в Москві.

Пандекти Антіоха 1307 р. Відбиває риси, характерні для мови української народності. Рукопис зберігається в Музеї українського мистецтва у Львові.

Луцьке євангеліє XIV ст. Відбиває риси, характерні для мови української народності. На полях євангелія є староукраїнські приписки XV ст. Зберігається в Державній публічній бібліотеці ім. В. І. Леніна в Москві.

Євангеліє Верковича XIV ст. Зберігається в Ленінградській Державній публічній бібліотеці ім. М. Є. Салтикова-Щедрина.

125. Хронологічний розвиток українського Ренесансу

Ренесанс в українській культурі був своєрідним і як історичний етап хронологічно не збігався з італійським або західноєвропейським Відродженням. Ренесанс почав торувати свій шлях в українських землях вже на початку XVI ст. Однак лише в другій половині XVI ст. та в перші роки XVII ст. прояви Ренесансу стали досить помітними.

Упродовж усього XV ст., коли в Західній Європі розквітав Ренесанс, українська культура із заходу зазнавала асиміляції, з півдня ж - відвертого геноциду. Специфічна ренесансність української культури кінця XVI - початку XVII ст. полягала саме у прагненні звільнитись від польської "культурної опіки", у формуванні культури національного відродження, що так яскраво виявилось у діяльності братств, у розвитку полемічної літератури, православної освіти та книгодрукування.

Вплив містобудівної та архітектурної практики європейського Відродження позначився на українських землях вже на початку XVI ст. Кращі умови для цього були в західноукраїнських землях, де відбудовуються старі та закладаються нові міста, основою яких часто були магнатські фортеці, такі як Броди, Жовква, Бережани, Меджибож, Тернопіль та ін. Регулярне планування відповідно до ренесансних вимог характерне насамперед для Львова і Кам´янця-Подільського.

Найкращі споруди замку - Кругла Башта і Луцька брама без перебільшення належать до визначних споруд Європи доби Відродження. З архітектурою був пов´язаний розвиток українського кам´яного різьблення. Найхарактернішим прикладом гармонійного поєднання архітектури, скульптури, орнаментів з каменю, де сполучаються ренесансні та українські народні мотиви, є львівські усипальниці - каплиця Кампіанів та каплиця Боїмів (обидві - початок XVII ст., архітектори і скульптори П. Римлянин, А. Бемер, Г. Горст та ін.). У другій половині XVI ст. ренесансні впливи стають відчутними і в українському малярстві. У цей час основними його видами залишаються настінний розпис та іконопис, однак поряд з ними виникають нові жанри -портрет, історичний живопис, в іконах і фресках зростає інтерес художника до реалістичного зображення персонажів, показу побутових сцен, краєвиду.

Наприкінці XVI - на початку XVII ст. освіта стає одним з найважливіших засобів у боротьбі проти полонізації і окатоличення, за збереження етнічної цілісності України.Братства - це світські організації, які відстоювали релігійні, політичні, національні, культурні, станові права українців. їм належали великі заслуги у справі збереження української православної традиції, у становленні громадянського суспільства, його етнонаціональній консолідації, у підвищенні рівня освіти та культури.

Розвиток друкарської справи в Україні є найкращим підтвердженням благотворного впливу ренесансної культури. У перший період свого існування наприкінці XVI - початку XVII ст. більшість друкарень, що створювались при братствах, видавали літературу переважно світського спрямування. Поширення освіти спричинило великий попит на навчальну і наукову літературу. Перші книжки "Октоїх" та "Часословець", надруковані кирилицею, з´явилися в Кракові 1491 p., де були досить значними українська і білоруська громади. Важко переоцінити роль у становленні книгодрукування в Україні особистості І. Федорова.

126. Основна мова викладання в Києво-Могилянській колегії

латинь

127. Пізнавальна функція культури

культура містить знання та практичний досвід попередніх поколінь, долучаючись до яких, людина пізнає навколишній світ.

128. Віра в духів та душу

анімізм

129. Культурна цінність

культурнi цiнностi - об'єкти матерiальної та духовної культури, що мають художнє, iсторичне, етнографiчне та наукове значення i пiдлягають збереженню, вiдтворенню та охоронi: оригiнальнi художнi твори живопису, графiки та скульптури, художнi композицiї та монтажi з будь-яких матерiалiв, твори декоративно-прикладного i традицiйного народного мистецтва; предмети, пов'язанi з iсторичними подiями, розвитком суспiльства та держави, iсторiєю, науки i культури, а також такi, що стосуються життя та дiяльностi видатних дiячiв держави, полiтичних партiй, громадських i релiгiйних органiзацiй, науки, культури та мистецтва; предмети музейного значення, знайденi пiд час археологiчних розкопок і т.д.

130. Острог як центр ренесансної культури в Україні:

У др. пол. XVI- п. пол. XVII ст. одним з найвизначніших центрів української культури був Острог. Саме туту 1576 році з ініціативи князя Василя- Костянтина Острозького було засновано школу, що на той час мала найвищий освітній рівень з-поміж усіх східнослов'янських навчальних закладів. Згодом виник літературно-науковий гурток, до якого увійшли відомі вітчизняні та іноземні перекладачі, а ще пізніше в Острозі під орудою Івана Федорова з'явилася друкарня, яка стала невід'ємною частиною культурного центру. Заснування Острозького колегіуму як слов'яно-греко-латинського закладу засвідчило перехід до нового етапу культурного синтезу. Найяскравіша згадка про Острозьку академію викладена у передмові до Острозького букваря 1578 року.

Розповідається про те, що засновник академії і друкарні Василь-Костянтин Острозький зібрав у місті свого діда