Гетьманування Пилипа Орлика

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно:

- з’ясувати основні напрямки і політики Івана Мазепи та її наслідки;

- з’ясувати причини і обставини збройного виступу Івана Мазепи проти Петра І;

- з’ясувати відмінність збройного виступу Мазепи від визвольних рухів 17 століття;

- з’ясувати обставини гетьманування Пилипа Орлика.

 

ІІІ Короткий конспект теми.

44 У 1687 р. лівобережним гетьманом став Іван Мазепа. Головною метою його політики було збереження автономії Гетьманщини у складі Московської держави. Основні епізоди і напрями його діяльності:

- тиск на татарсько-турецькі володіння, зокрема захоплення у 1695 р. турецько-татарської фортеці Кизикермен;

- розширення гетьманського і старшинського землеволодіння, закріпленя дводенної панщини для залежних селян;

- підпорядкування гетьманській владі Правобережжя у 1704-08 рр.;

- підтримка освіти, книгодрукування, літератури, церкви.

 

Політика Мазепи принесла Гетьманщині довгоочікуваний спокій, економічне зростання, але відкрила шлях для реставрації феодальних порядків. Сам гетьман став найбільшим землевласником Лівобережжя.

Спокій перервався, коли цар Петро І розпочав Північну війну проти Швеції. На ведення війни він постійно вимагав війська, робочу силу, продовольство, фураж. Надмірні апетити царя, відверте нехтування козацькими вольностями викликали сильне невдоволення старшини і козацтва. В такій ситуації Мазепа ризикнув власним становищем і уклав таємний союз із супротивником царя - шведським королем Карлом ХІІ. Коли шведська армія з’явилася на Україні, несподівано для всіх перейшов на бік шведів. У відповідь Петро І оголосив Мазепу зрадником, наказав чинити люті розправи над його прибічниками, завадив гетьману зібрати навколо себе козацькі війська і надати обіцяну допомогу Карлу ХІІ. Царські війська зруйнували гетьманську столицю Батурин і Запорізьку Січ. Вирішальна битва відбулася під Полтавою 27 червня 1709 р. і завершилася перемогою російської армії.

Таким чином спроба Івана Мазепи визволити Гетьманщину від царського самодержавства не вдалася.

 

45 Після поразки в Полтавській битві Іван Мазепа помер, а його соратники залишилися у вигнанні в турецьких володіннях. У 1710 р. вони обрали новим гетьманом Пилипа Орлика. Щоб продовжити визвольну боротьбу Орлик:

- проголосив “Пакти і конституцію прав і вольностей Війська Запорізького”;

- заручився підтримкою Туреччини і Кримського ханства.

 

У 1711 р. війська Орлика при підтримці кримських татар здійснили похід на Правобережжя, проте закріпитися їм там не вдалося. Орлик покинув Україну, щоб продовжувати дипломатичну боротьбу проти Росії. Запорізькі козаки тимчасово осіли у володіннях Кримського ханства, де заснували Олешківську Січ.

Гетьманщину з 1708 по1722 рр. очолював Іван Скоропадський. Його владу Петро І суворо контролював, з цією метою за гетьманом наглядав спеціально присланий царський резидент.

Таким чином в ході збройних виступів Мазепи і Орлика Гетьманщина вичерпала можливості для оборони своїх прав і вольностей. Правобережні землі повернулися під владу Речі Посполитої.

 

ІV Питання для самоконтролю.

- Пригадай основні напрямки і підсумки політики гетьмана Мазепи до його виступу проти Петра І.

- Пригадай причини і обставини збройного виступу Івана Мазепи проти Петра І.

- Пригадай обставини гетьманування Пилипа Орлика.

V Історичні портрети.

Гетьман Іван Мазепа

Ім’я Івана Мазепи повертає нас в оповиті героїзмом козацькі часи. Народився в шляхетській сім’ї, здобув освіту у Києво-Могилянській академії. Сходження до вершин влади почав зі служби у гетьманів Дорошенка і Самойловича. У 1687 р. став лівобережним гетьманом. Головне завдання своєї політики вбачав у збереженні автономії Гетьманщини під протекторатом Москви. Основні напрямки і епізоди його правління:

- тиск на Кримське ханство, зокрема взяття турецько-татарської фортеці Кизикермен;

- підпорядкування гетьманській владі Правобережжя

- часткова реставрація феодальних стосунків, поновлення дводенної панщини для залежних селян;

- підтримка церкви, освіти, книгодрукування.

Політика Мазепи принесла Гетьманщині довгоочікуваний спокій. Зруйнувала його російсько–шведська війна за вихід до Балтійського моря. З її початком цар Петро І категорично вимагає від Мазепи військ, робочої сили, продовольства, фуражу. Зневага царя до козацьких вольностей і автономії викликала невдоволення козацтва і старшини. В таких обставинах Мазепа ризикнув власним становищем і уклав таємний союз із супротивником царя - шведським королем Карлом ХІІ. Коли шведська армія з’явилася на Україні, несподівано для всіх перейшов на його бік. У відповідь Петро І проголосив Мазепу зрадником, наказав чинити люті розправи над його прибічникам. Царські війська зруйнували гетьманську столицю Батурин і Запорізьку Січ. Дії Петра І завадили гетьману зібрати навколо себе козацькі війська і надати обіцяну допомогу Карлу ХІІ. Як наслідок вирішальна битва під Полтавою в червні 1709 р. завершилася перемогою російської армії. Після поразки в Полтавській битві Мазепа помер у вигнанні.

Отже з точки зору сьогоднішнього дня Мазепа видається видатною історичною особою. Його збройний виступ проти царського деспотизму бачиться не зрадницьким, а історично закономірним, неминучим кроком. Теорії про «зраду» Мазепи продовжують дотримуватися лише відверті вороги Української держави.

 

Гетьман Пилип Орлик

Ім’я Пилипа Орлика повертає нас в оповиті романтикою і героїзмом козацькі часи. Народився у шляхетській сім’ї, здобув освіту у Києво-Могилянській академії. Сходження до вершин влади починав з посади канцеляриста. Згодом став генеральним писарем Війська Запорізького й близьким соратником гетьмана Мазепи.

Після поразки в Полтавській битві Іван Мазепа помирає, а його прихильники залишаються у вигнанні в турецьких володіннях. Новим гетьманом вони обрали Пилипа Орлика. Щоб продовжити визвольну боротьбу Орлик:

- проголосив «Пакти і конституцію прав і вольностей Війська Запорізького»;

- заручився підтримкою Туреччини і Кримського ханства.

У 1711 р. війська Орлика здійснили похід на Правобережжя, проте закріпитися їм там не вдалося. Запорізькі козаки у володіннях Кримського ханства заснували Олешківську Січ, а Орлик покинув Україну і перевів боротьбу проти самодержавства у дипломатичну площину. До кінця свого довгого життя він тривожив царський уряд тим, що намагався створити антимосковську коаліцію за участю Туреччини, Польщі, Швеції та інших країн.

З точки зору сьогоднішнього дня гетьман Пилип Орлик сприймається видатною історичною особою, державотворцем, борцем за незалежність. У світову історію увійшов як автор першої європейської конституції. Неоднозначність постаті Орлика полягає хіба в тому, що досягти поставленої мети, попри всі зусилля, йому так і не вдалося.

 

 

Ліквідація царським самодержавством козаччини.

І Питання для розгляду:

Скасування Гетьманщини.

47 Ліквідація Запорізької Січі.

 

ІІ Методичні рекомендації.

При вивченні матеріалу необхідно:

- з’ясувати обставини гетьманування Кирила Розумовського і скасування Гетьманщини;

- з’ясувати причини і обставини ліквідації Запорізької Січі;

- з’ясувати наслідки скасування Гетьманщини і ліквідації Січі.

 

ІІІ Короткий конспект теми.

46 Після придушення збройних виступів Івана Мазепи і Пилипа Орлика царське самодержавство до мінімуму обмежило козацьку автономію і гетьманську владу. Так Кирило Розумовський не належав до козацької старшини і отримав гетьманську булаву завдяки тому, що його рідний брат Олексій був фаворитом імператриці Єлизавети. В роки правління імператриці Єлизавети він більше насолоджувався життям придворного вельможі аніж займався справами. Лише з приходом до влади імператриці Катерини ІІ взявся за реформування Гетьманщини: уніфікував форму і озброєння козаків, поновив старовинне судочинство і виявив бажання закріпити гетьманство за родом Розумовських. Його плани суперечили централізаторській політиці нової імператриці Катерини II. Тому вона змусила Розумовського зректися влади, після чого 10 листопада 1764 р. видала маніфест про скасування гетьманства.Для управління українськими землями була утворена Малоросійська колегія на чолі з генерал-губернатором Петром Румянцевим.

Таким чином українська державність у формі Гетьманщини припинила своє існування.

47 У 1734 р. козаки Олешківської Січі покинули володіння Кримського ханства і заснували Нову Січ на підвладних Російській імперії землях. Запорожці знову приймали участь в російсько-турецьких війнах, несли сторожову службу. Тим не менше, для царського самодержавства Січ залишалася чужорідним утворенням, оскільки зберігала елементи власної державності, антифеодальні і визвольні традиції. Щоб раз і назавжди вирішити проблему, Катерина II наказала зруйнувати Нову Січ. Волю імператриці російські війська виконали у червні 1775 р. Після цього січову старшину на чолі з останнім кошовим отаманом Петром Калнишевським ув’язнили, січовим козакам запропонували записатися в селянський або міщанський стан. Частина запорожців переселилася в турецькі володіння, де заснувала Задунайську Січ. Задунайська Січ існувала з 1775 по 1828 рр. В травні 1783 р. Катерина ІІ на українських землях запровадила кріпацтво.

Таким чином після скасування Гетьманщини і ліквідації Січі козацька доба залишилася в минулому. Разом з козаччиною Лівобережна Україна втратила рештки автономії й повернулася до феодально-кріпосницьких порядків.

 

ІV Питання для самоконтролю.

- Пригадай причини і обставини ліквідації Гетьманщини.

- Пригадай причини і обставини ліквідації Запорізької Січі.

- Пригадай наслідки скасування Гетьманщини і ліквідації Січі.

V Історичний портрет.