Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій рятувальні та інші невідкладні роботи.

 

Основи рятувальних та інших невідкладних робіт. Проблема запобігання зникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження та ліквідації їх «слідків для України є однією з найактуальніших.

У післявоєнний період в Україні посилено розвивались виробництва хімічної промисловості, будувались атомні електростанції, впроваджувалися екологічно шкідливі технології. Незважаючи на велику кількість заходів, які здійснюються для забезпечення надійного функціонування промислових об'єктів, неможливо виключити ризик виникнення аварійних ситуацій техногенного характеру.

Не випадково у статті 8 Закону України «Про Цивільну оборону України» проголошено, що «Керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального і колективного захисту, організовує здійснення евакуаційних заходів, створює І гали для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечує їх готовність до характерних дій, виконує інші заходи з ЦО і несе пов'язані з цим матеріальні та фінансові витрати».

Сутність рятувальних та інших невідкладних робіт — це усунення безпосеред­ньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значне зменшення матеріальних збитків. Рятувальні та інші не­відкладні роботи включають також усунення пошкоджень, які заважають проведення рятувальних робіт, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. РІНР поділяють на рятувальні роботи і невідкладні роботи.

До рятувальних робіт відносяться:

розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі;

локалізація та гасіння пожеж на маршруті руху сил та ділянках робіт;

визначення об'єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека;

визначення потрібного угрупування сил і засобів запобігання і локалізації небезпеки;

пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень;

розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей;

надання потерпілим першої допомоги та евакуація їх (при необхідності) у лікувальні заклади;

вивіз або вивід населення із небезпечних місць у безпечні райони;

організація комендантської служби, охорона матеріальних цінностей і гро­мадського порядку;

відновлення життєздатності населених пунктів і об'єктів;

пошук, розпізнавання і поховання загиблих;

санітарна обробка уражених;

знезараження одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, територій, споруд, а також техніки;

соціально-психологічна реабілітація населення. До невідкладних робіт відносяться:

прокладання колонних шляхів та улаштування проїздів (проходів) у за­валах та на зараженій території;

локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах;

ремонт та тимчасове відновлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт;

зміцнення або руйнування конструкцій, які загрожують обвалом і без­печному веденню робіт;

Рятувальні та інші невідкладні роботи здійснюються у три етапи. На першому етапі вирішуються завдання:

щодо екстреного захисту населення;

з запобігання розвитку чи зменшення впливу наслідків;

з підготовки до виконання РІНР.

Основними заходами щодо екстреного захисту населення є:

оповіщення про небезпеку;

використання засобів захисту;

додержання режимів поведінки;

евакуація з небезпечних у безпечні райони;

здійснення санітарно-гігієнічної, протиепідемічної профілактики і надання медичної допомоги;

локалізація аварій;

зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва;

попередження (запобігання) і гасіння пожеж. На другому етапі проводяться:

пошук потерпілих;

витягання потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків, пошкодженні транспортних засобів;

евакуація людей із зони лиха, аварії, осередку ураження;

надання медичної допомоги;

санітарна обробка людей;

знезараження одягу, майна, техніки, території;

проведення інших невідкладних робіт, що сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт.

На третьому етапі вирішуються завдання щодо забезпечення життєдіяльності населення у районах, які потерпіли від наслідків НС:

відновлення чи будівництво житла;

відновлення енерго, тепло, водо, газопостачання, ліній зв'язку;

організація медичного обслуговування;

забезпечення продовольством і предметами першої необхідності;

знезараження харчів, води, фуражу, техніки, майна, території;

соціально-психологічна реабілітація;

відшкодування збитків;

знезараження майна, території, техніки.

Відновлювальні роботи ЦО не виконує, їх здійснюють спеціально створені І підрозділи (бригади). Залежно від рівня надзвичайної ситуації (загальнодержавного, І регіонального, місцевого чи об'єктового) для проведення РІНР залучаються сили [і засоби ЦО центрального, регіонального або об'єктового підпорядкування.

При аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах. При радіаційних аваріях викинуті із реактора радіонукліди піднімаються в атмосферу і переносяться у вигляді аерозолів на значну відстань. Потім вони випадають разом з пилом і дощем 1 на місцевість, утворюючи обширні зони радіоактивного забруднення, які є небезпечни­ми для людей і навколишнього середовища. Ступінь радіаційної небезпеки для населення визначається кількістю і складом радіонуклідів, викинутих у зовнішнє середовище, відстанню від місця аварії до населеного пункту, метео умов і пори року в час аварії. Організація і проведення РІНР при аварії на АЕС полягає у вико­нанні заходів, до яких відносяться:

оповіщення населення про аварію і постійне його інформування про наявну обстановку та порядок дій в даних умовах;

використання засобів колективного і індивідуального захисту;

організація дозиметричного контролю;

проведення йодної профілактики населення, що опинилося в зоні радіоактивного зараження;

введення обмеженого перебування населення на відкритій місцевості (режими радіаційного захисту);

здійснення евакуації населення (за розпорядженням Уряду) та інші заходи.

Після евакуації населення приступають до дезактивації території і техніки.При аварії на ХНО з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних

речовин (СДОР). При виникненні осередку хімічного ураження негайно оповіщаються робітники, службовці та населення, які опинилися в зоні зараження і в районах, яким загрожує небезпека зараження. Висилається радіаційна, хімічна і медична розвідка для уточнення місця, часу, типу і концентрації СДОР, визначення межі осередку ураження (зони зараження) та напрямку розповсюдження зараженого повітря. Готуються формування для проведення рятувальних робіт. На підставі даних, отриманих від розвідки та інших джерел, начальник ЦО об'єкта приймає рішення, особисто організовує проведення рятувальних робіт і заходів щодо ліквідації хімічного зараження.

Для ліквідації наслідків хімічного зараження та проведення рятувальних робіт у першу чергу залучаються санітарні дружини, зведені загони (команди, групи), команди (групи) знезараження, формування механізації. Спочатку в осередок вводяться санітарні дружини, формування радіаційного і хімічного захисту, охорони громадського: порядку та ін.

Особовий склад формувань забезпечується засобами індивідуального захисту, антидотами, індивідуальними протихімічними пакетами та підготовляються де порядку дій в осередку ураження.

В осередку хімічного ураження, перш за все, надається допомога потерпілим (ураженим), проводиться відбір за складністю поранення та організовується евакуація в медичні установи. Осередок ураження оточується — здійснюється знезараження місцевості, транспорту, споруд, а також санітарна обробка особового: складу формувань і населення. В першу чергу, надягаються протигази на уражених їм надається перша медична допомога, вводячи антидоти.

Формування знезаражування дегазують проїзди та переходи, територію, споруди, техніку, чим забезпечують дії інших формувань, а також виведенні населення із осередку хімічного ураження.

Необхідно завжди пам'ятати, що при проведенні рятувальних робіт в осеред­ку хімічного ураження можливий застій зараження повітря в підземних спорудах приміщеннях, парках, закритих дворах, а також розповсюдження його п: трубопроводах та тунелях. Тому після завершення рятувальних робіт або заміни формувань направляються на пункти спеціальної обробки. Пункти спеціальне" обробки розгортаються на незараженій території (місцевості) та поблизу маршрутів виходу формувань і населення.

В осередку бактеріологічного (біологічного) ураження робот здійснюються за рішенням старшого начальника ЦО. Роботами щодо ліквідації бактеріологічного осередку керує начальник ЦО об'єкта, а організацією ті проведенням медичних заходів — начальник медичної служби.

В осередку бактеріологічного (біологічного) ураження організовуються проводяться:

бактеріологічна розвідка та індикація бактеріальних засобів;

карантинний режим або обсервація у відповідності з рішенням старшого: начальника;

санітарна експертиза;

контроль зараження продовольства, харчової сировини, води та фуражу їх знезараження;

протиепідемічні, санітарно-гігієнічні, спеціальні профілактичні, лікувальн:- евакуаційні, протиепізоотичні, ветеринарно-санітарні заходи, а також санітарне роз'яснювальна робота.

При організації робіт щодо ліквідації осередку бактеріологічного (біологіч­ного) ураження враховуються:

здатність бактеріальних засобів спричиняти інфекційні захворюванню серед людей і тварин;

здатність деяких мікробів і токсинів тривалий час зберігатися у зовнішньому середовищі;

наявність та тривалість інкубаційного періоду виявлення хвороби;

І — складність лабораторного виявлення застосованого збудника та тривалість Означення його виду;

небезпечність зараження особового складу формувань та необхідність застосування засобів індивідуального захисту.

У випадку виявлення ознак застосування бактеріальних засобів у район негайно висилається бактеріологічна розвідка. На підставі отриманих даних встановлюється зона карантину або зона обсервації, намічається обсяг та послідовність проведення заходів, а також порядок використання сил та засобів для ліквідації осередку бактеріологічного (біологічного) ураження. Карантинний Режим установлюють з метою недопущення розповсюдження інфекційних 2.\ворювань за межі осередку. Ізоляційно-обмежуючі міри при обсервації менш узорі, чим при карантині.

У всіх випадках в осередку бактеріологічного (біологічного) ураження одне із першочергових заходів — проведення профілактичного лікування населення від особливо небезпечних інфекційних хвороб. Для цього застосовуються анті септики широкого спектру дії та інші препарати, що забезпечують профілактич­ний і лікувальний ефект, а також препарати, що є в індивідуальній аптечці АІ-2.

Після того, як буде визначено вид збудника, проводиться екстрена профілак­тика — застосування специфічних для даного захворювання препаратів: антибіотики та ін., своєчасне застосування яких зменшить кількість жертв і буде сприяти прискореній ліквідації осередку ураження.

Для проведення заходів з ліквідації осередку бактеріологічного ураження залучаються в першу чергу, сили і засоби, які опинилися на території осередку, в тому числі санітарно-епідемічні станції (СЕС), ветеринарні станції, пересувні протиепідемічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади, лікарні, поліклініки *2 інші медичні і ветеринарні установи та формування. Якщо цих сил і засобів недостатньо, то залучаються сили і засоби медичної та інших служб ЦО, які находяться за межами осередку. Перед введенням в осередок ураження прово­дься заходи щодо забезпечення захисту особового складу формувань від інфекційних захворювань. Формування загального призначення залучаються для виявлення хворих "н підозрілих на захворювання та їх ізоляцію, проведення знезараження території, будівель і споруд, санітарної обробки людей, дезинфекції одягу. В зоні карантину здійснюється суворий контроль за дотриманням населенням установленого режиму поведінки, виконують інші заходи.

Інфекційних хворих госпіталізують і лікують в інфекційних лікарнях в осеред­ку ураження, або розгортають тимчасові інфекційні стаціонари. Якщо необхідно, то хворих з особливо небезпечними інфекціями евакуюють спеціальними групами.

Осередок бактеріологічного (біологічного) ураження вважається ліквідова­ним після того, як з моменту виявлення останнього хворого пройде час, що зрівнює максимальному терміну інкубаційного періоду для даного захворювання.

Особливості проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження. Організувати і провести РІНР в осередку комбінованої ураження набагато складніше, ніж в осередках радіаційного (ядерного), хімічного: або бактеріологічного (біологічного) ураження. Це пояснюється складність: обстановки, яка може виникнути внаслідок застосування противником ядерне: хімічної і бактеріологічної зброї або при одночасному виникненні аварії на АЕС хімічно небезпечному об'єкті.

З метою досягнення максимальних результатів РІНР в осередку комбінованого ураження організовують та безперервно ведуть усі види розвідки. До визначення виду застосованих противником бактеріальних засобів усі заходи організовуються в режимі захисту від особливо небезпечних інфекційних захворювань. Дані, які поступають від розвідки негайно використовують для найбільш ефективного: застосування наявних сил і засобів, і проведення режимних заходів щодо ізоляції осередку комбінованого ураження від районів, що його оточують. Проводять екстрену профілактику особового складу формувань та уражених, евакуйовують все населення із зон хімічного зараження на незаражену територію, яка знахо­диться в межах зони карантину, проводять дегазацію, дезінфекцію, а при необхід­ності і дезактивацію шляхів евакуації, важливих ділянок території, споруд і транс­порту, організовують і проводять санітарну обробку усіх видів зараження.

Головні зусилля розвідки спрямовуються на виявлення типу, концентрам та напрямку розповсюдження хімічних отруйних речовин, радіоактивної хмари способів застосування та встановлення збудників інфекційного захворюванню меж зон радіоактивного, хімічного і бактеріологічного (біологічного) зараження

На основі аналізу даних розвідки начальник ЦО об'єкта уточнює своє рішенні і ставить завдання на проведення рятувальних робіт формуванням. В осередку комбінованого ураження в першу чергу визначають найбільш небезпечний вражаючий фактор, який несе найбільшу загрозу ураження, та вживають негайних заходів щодо відвернення або зниження до мінімуму його дії, а потім приступають до ліквідації наслідків дії усіх інших вражаючих факторів в обстановці, яка виникла (сталася).

При організації проведення РІНР і визначенні їх обсягу враховують: s особливості, характерні лише для осередку комбінованого ураження. Особовий склад формувань обов'язково повинен використовувати засоби індивідуальне:: захисту органів дихання та шкіри, а також мати запасні протигази для одягання на уражених. Робота в 313 помітно знизить темпи РІНР. Допустимий час перебу­вання в засобах захисту може бути досить коротким. Наприклад, при температура повітря +30 °С і вище тривалість перебування в осередку складає 15 хвилин, г.:> +25—29 °С — ЗО хв.; при +20—24 °С — 48 хв.; при +15—19 °С — 2 години; при + 15 °С та нижче — 3 години. Значне скорочення тривалості роботи змін в осередку комбінованого ураження і залучення значної кількості сил для проведення дезинфекції і дератизації, а при необхідності і дезактивації території, споруд. обладнання, транспорту і проведення санітарної обробки людей потребує збіль­шення чисельності формувань.

Наявність травмованих одночасно кількома вражаючими факторами дуже ускладнює надання їм медичної допомоги і транспортування в лікувальні заклади. |7:му виконання своїх завдань в осередку комбінованого ураження формування здійснюють з урахуванням цих особливостей. Населення залежно від виду і важливості ураження — радіоактивного, хімічного чи біологічного — підлягає медичному огляду(ділиться на групи і потоки), що виключає розповсюдження зараження при наданні медичної допомоги.

Встановлюється жорсткий контроль за: виконанням формуваннями робіт І із знезараження маршрутів евакуації, території, майна, техніки; проведенням проти Епідемічних, спеціальних профілактичних та санітарно-гігієнічних заходів; дотримуванням заходів безпеки, а також за своєчасною зміною формувань. Зміна формувань проводиться при суворому дотриманні режимних заходів.

Замінені формування виводяться в райони, призначені старшим начальником, де проводять їх спеціальну обробку (в межах зони карантину або обсервації)

Особливість аварійних робіт в районах стихійного лиха. Стихійні Філії сил природи, поки що не завжди під власні людині, наносять економіці держави а населенню значні збитки. Стихійні лиха виникають несподівано і можуть І руйнувати будинки та споруди, нищити матеріальні цінності, порушувати процеси виробництва, призводити до загибелі людей і тварин.

За характером своєї дії на об'єкти окремі явища природи можна прирівняти І по дії деяких уражаючи факторів сучасних видів зброї. Для прикладу, для ліквідації наслідків стихійного лиха залучаються формування загального при­значення, формування служб ЦО, а також військові частини ЦО та інших силових структур України.

Основне завдання формувань при ліквідації наслідків стихійного лиха — рятування людей і матеріальних цінностей. Характер та порядок дій формувань при виконанні цього завдання залежить від виду стихійного лиха, обстановки, що склалася, кількості та підготовленості задіяних сил ЦО, пори року та доби, погодних умов та інших факторів.

Успіх дій формувань в значній мірі залежить від своєчасної організації та проведення розвідки і від урахування конкретних умов обстановки, що склалася.

В районі стихійного лиха розвідка визначає: межі району лиха та напрямок його розповсюдження, об'єкти та населені пункти, яким загрожує небезпека, місця нагромадження людей, шляхи введення сил та техніки, стан і характер руйнувань будинків та споруд, стан людей у пошкоджених будівлях, характер і місця аварій на комунально-енергетичних мережах, обсяг робіт щодо їх локалізації і ліквідації.

До складу розвідувальних формувань бажано залучати людей, які знають дану місцевість, розташування об'єкта, комунальних мереж і специфіку виробництва. Якщо - виробництво потенційно небезпечне то у склад розвідки залучають спеціалістів-хіміків, дозиметристів та медичних працівників.

У зв'язку з раптовим виникненням стихійних лих та аварій оповіщення особового складу формувань ЦО, їх збір, укомплектування, оснащення, створення угрупування сил проводяться у найкоротші терміни.

В першу зміну сил ЦО залучаються, як правило, формування того об'єкта, де сталося лихо (аварія) з метою попередити (запобігти) виникнення катастрофічний наслідків, відвернути або значно зменшити людські і матеріальні втрати (збитки) Командири формувань постійно інформуються про зміну обстановки в район робіт щоби вчасно вносити уточнення або ставити нові завдання підлеглим.

Для ліквідації наслідків землетрусів залучаються формування, оснащень інженерною технікою (бульдозерами, екскаваторами, кранами, домкратами бензорізами) та іншою потужною технікою і інструментом.

При проведенні РІНР у районі землетрусу в першу чергу:

витягують людей із-під завалів, із зруйнованих та палаючих будинків і надають їм першу медичну допомогу;

влаштовують проїзди (переходи) у завалах;

локалізують та усувають аварії на інженерних мережах, які загрожують життю людей або перешкоджають проведенню рятувальних робіт;

валять або зміцнюють конструкції будинків і споруд, що загрожують обвалом

обладнують пункти збору потерпілих та медичні пункти;

організовують водопостачання.

Послідовність та терміни виконання робіт встановлює начальник ЦО об'єкт який опинився у районі землетрусу.

Під час повені для проведення рятувальних робіт залучаються рятувальні формування, а також відомчі спеціалізовані підрозділи, оснащені плавзасобами:санітарні дружини і пости, гідрометеорологічні пости та інші формування ЦС Рятувальні роботи при повені спрямовані на пошук людей на затопленій місцевості евакуація їх у безпечні райони.

Невеликим групам людей, що знаходяться у воді, скидають рятувальні круги юшки, жердини і інші плаваючі предмети, враховуючи течію.води, напрями? $вітру, витягують їх на плавзасоби і евакуюють у безпечні райони. Для вивезення ієликих груп людей використовують баржі, теплоходи, катери, вибирають призначають місця посадки або обладнують причали.

Людям, які знаходяться на крижині, подають мотузку, дошки, драбину, жердину витягують у безпечне місце. Наближатися до людей, що знаходяться в ополонки необхідно повзком з розкинутими ногами і руками та опираючись на дошки. Із напівзатоплених будинків, дерев чи інших місцевих предметів людей)рятують на плавзасобах, що використовують для рятувальних робіт, але оснащених необхідним устаткуванням та пристроями.

Перша медична допомога надається сандружинницями безпосередньо в затоплення, а перша лікарська допомога після доставки на причал.

Особовий склад формувань, що залучається для проведення рятувальних інших невідкладних робіт повинен знати і дотримуватися правил поведінки на воді Нати прийоми рятування людей і уміти користуватися рятувальним інвентарем. Забороняється користуватися несправним інвентарем, перевантажувати плавзасоби проводити підривні роботи поблизу підводних комунікацій, промислових та інших об'єктів без попереднього узгодження з відповідними організаціями.

При зсувах організовується і здійснюється термінове оповіщення населення І об'єктів, евакуюють населення і матеріальні цінності, приводять у готовність Формування. В район зсуву висилається розвідка та оперативна група на чолі із ведучим спеціалістом по зсувах.

На підставі даних розвідки і особистого спостереження начальник оперативної групи уточняє завдання формуванням. В першу чергу проводять розшук уражених людей і витягують їх із-під завалів і зруйнованих будинків, І надають першу медичну допомогу. Влаштовуються проїзди в завалах, локалізують І "а гасять пожежі, ліквідовують наслідки зсуву. Після чого відновлюються дороги, Впорожні споруди, комунально-енергетичні мережі.

При ліквідації зсувів особовий склад формування та населення повинні

суворо дотримуватись мір перестороги. Небезпечні ділянки огороджуються спец. I бальними знаками, а в нинішній час — знаками, що світяться.

Для боротьби зі сніговими заметами та обледенінням залучаються як І формування ЦО так і працездатне населення даного адміністративного поділу І< населеного пункту), а при необхідності і сусідніх районів (населених пунктів). І Снігоочисні роботи проводяться на основних транспортних магістралях, від Оновлюється робота життя забезпечуючи об'єктів енерго, тепло та водопостачання.

При обледенінні найбільш уразливі і руйнуються лінії електропередач і зв'язку, І контактні мережі електротранспорту. Боротьба з обледенінням здійснюється І трьома способами — механічним, тепловим та за допомогою антиобліднювачів. І Механічний спосіб передбачає збивання льоду та снігу із дротів жердинами, «мотузками, перекинутими через проводи, за допомогою автодрезин. При тепловому І способі використовують перемінний та постійний струми.

На дорогах лід сколюють або посипають піском та шлаком, особливо на І поворотах та на ділянках з обмеженою видимістю. При ліквідації снігових заметів, І:обледеніння та їх наслідків влаштовують місця для обігріву і відпочинку особового І складу формувань та населення, яке залучається.

При буревіях, ураганах, смерчах проводяться попереджувальні (запобіжні) І рятувальні та інші невідкладні роботи. В районах, де часто виникають урагани І будинки та споруди будуються із найбільш стійких матеріалів, ставлять міцні опорки І "іній електрозв'язку, а для укриття людей — заглиблені захисні споруди. Пре І загрозу виникнення урагану оповіщається населення, адміністрація об'єктів ті І формування.

До появи ураганного вітру здійснюються різноманітні інженерно-технічні І заходи стосовно посилення конструкцій будівель та споруд, зміцнення та закріплення техніки, дахів будинків, зачиняються вікна та двері, перекриваються комунально-енергетичні мережі, забезпечується укриття людей у захисних споруда: І (пристосованих приміщеннях). •

Після урагану особовий склад формувань і працездатне населення проводять І рятувальні та інші невідкладні роботи щодо надання допомоги потерпілим і від: І мовлення життєдіяльності в районах лиха.

Боротьба з пожежами (лісові та торф'яні). Щоби ліквідувати пожежу потрібно зупинити, локалізувати, погасити і патрулювати.

Основні способи гасіння лісових пожеж:

нахльостування або закидання кромки пожежі землею;

влаштування огороджувальних та мінералізованих смуг та канав;

гасіння пожежі водою або розчинами вогнегасящих хімікатів;

відпал (пуск зустрічного вогню).

Основним способом гасіння підземної торф'яної пожежі є окопування палаюче! території канавами (ровами). Ширина рову становить 0,7—1 метр, а глибина — л: мінерального ґрунту або ґрунтових вод. Окопують пожежу насамперед з боку підприємства або населеного пункту, в яких існує потенційна небезпека загорання від палаючого торфу. Палаючий торф заливається водою у вигляді потужного стру­меня (під сильним тиском).

Успіх боротьби з лісовими та торф'яними пожежами залежить від своєчасного виявлення та негайного прийняття заходів щодо його обмеження і ліке:- нації. На підставі даних розвідки начальник ЦО об'єкта оцінює пожежну обстановку і ставить завдання перед формуванням на її ліквідацію. Команди: формування отримавши завдання організовує висування свого підрозділу в район пожежі. З метою уточнення обстановки на маршруті та в районі пожежі він висилає розвідку із завданням:

визначити характер та межі пожежі;

визначити напрямок розповсюдження вогню та можливі місця улаштуванню загороджуючи сил;

наявність і стан вододжерела, як до них під'їхати;

шляхи виведення та способи рятування людей, які потрапили у зону пожеж.

Прибувши на місце пожежі, командир формування на підставі отриманою:

завдання даних розвідки та особистого спостереження визначає:

прийоми, способи і порядок дій при гасінні пожежі;

ставить завдання кожному відділенню.

При постановці завдання командир вказує:

напрямок розповсюдження пожеж;

прийоми, способи і порядок дій при гасінні пожежі;

район відпочинку;

пункт харчування;

заходи безпеки.

Всі формування, задіяні для гасіння пожежі взаємодіють із протипожежними (лісо пожежними) формуваннями. їх головне завдання — рятування людей, надання їм медичної допомоги, евакуація із зони можливого розповсюдження пожеж, людей і матеріальних цінностей. В першу чергу розшукують людей, які опинилися в районі пожежі, в палаючому будинку чи споруді. З метою безпеки розшук ведуть парами: один веде пошук, другий, за допомогою мотузки — страхує, знаходячись у менш небезпечному місці. В зонах задимлення, загазованості роботи ведуться в засобах захисту.

Заходи безпеки при роботі з пожежами:

знання заходів безпеки, дотримання їх та правил поведінки;

робота в засобах захисту, уміння користуватися ними;

взаємне страхування, знання і чіткі дії за встановленими сигналами;

техніка використовується справна та групами (не менше двох машин);

особлива пересторога при гасінні підземних пожеж, щоби не впасти в яму;

забороняється без дозволу командира покидати робоче місце, улашто­вувати відпочинок в зоні пожежі;

переходити лінію вогню слід проти вітру, рухатись краще по річці, дорогах;

в приміщенні необхідно пересуватись накрившись з головою мокрим рядном або верхнім одягом;

не торкатись обірваних дротів, не вияснивши чи вони під напругою.

Забезпечення проведення рятувальних та інших невідкладних робіт

Всебічне забезпечення дій формувань — одна із вирішальних умові успішного проведення РІНР. Організація і проведення цієї роботи покладається на начальника ЦО, начальників служб і командирів формувань. Забезпечення дій кернувань при проведенні РІНР включає: розвідку, радіаційний і хімічний захист, матеріальне, технічне та медичне забезпечення.

Безперебійне забезпечення-формувань проводиться з метою отримання даних обстановки, зниження дії вражаючих факторів надзвичайних ситуацій та створення сприятливих умов для проведення РІНР.

Розвідка — основний вид забезпечення дій формувань. Вона організовується та ведеться з метою своєчасного добування даних про обстановку для прийняття рішення «/спішного проведення РІНР в осередках ураження, в районах стихійного лиха, аварій та катастроф. Розвідка ведеться безперервно всіма формуваннями.

Організація розвідки — важливий обов'язок начальника ЦО об'єкта і команди­рів формувань. Командир формування (начальник штабу) ставить завдання розвідці, необхідні для цього сили і засоби і вказує, де зосередити основні зусилля.

Якщо сталася аварія на радіаційно, хімічно небезпечних об'єктах, на транспорті викидом (виливом) радіоактивних отруйних речовин, значними руйнуваннями або після застосування противником зброї масового знищення, розвідка визначає:

характер руйнувань;

вид зараження;

рівень радіації, тип і концентрацію отруйних речовин, а також види бак­теріологічних засобів;

стан доріг (маршрутів) та дорожніх споруд;

район, місце, час та вид застосованої зброї в разі нападу противника.

Крім цього розвідка визначає:

обхідні шляхи зон зараження та перепон;

місця знаходження найбільшого числа уражених;