Лекція №10
Медико - біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія. Найпростіші паразити людини.
План
Вступ до медичної паразитології.
Принципи класифікації паразитів.
Принципи взаємодії паразита і хазяїна.
Підцарство Найпростіших.
Вступ до медичної паразитології.
Форму антагоністичного співіснування організмів різних видів, при якій один з них використовує іншого як середовище існування і джерело живлення, називають паразитизмом.
Наука, що вивчає організми, які ведуть паразитичний спосіб життя, називається паразитологія.
У паразитології виділяють медичну паразитологію – розділ, що вивчає морфологічні особливості, життєві цикли, патогенну дію паразитів, хвороби, спричинені ними, та заходи боротьби і профілактики.
Для паразитів властива патогенність – здатність викликати паразитарні захворювання (інвазійні).
Медична паразитологія охоплює:
· Медичну протозоологію – вивчає паразитів людини, які належать до підцарства одноклітинних і викликають протозойні захворювання.
· Медичну гельмінтологію – вивчає паразитів людини, які належать до типів плоских і круглих червив і зумовлюють гельмінтози.
· Медичну арахноентомологію – вивчає тварин типу членистоногі, які є переносниками, природними резервуарами чи збудниками хвороб людини.
Внесок вітчизняних вчених у розвиток медичної паразитології.
В.Я. Данилевський (1852-1939) вперше дослідив збудника малярії, довів, що розвиток збудника відбувається в еритроцитах, так і поза ними.
Д.К. Заболотний (1866-1929) заснував першу у світі кафедру епідеміології в Одесі.
Є.Н. Павловський (1884-1965) ввів у науку вчення про трансмісивні та природно осередкові хвороби – хвороби, які обумовлені певними природно-територіальними чинниками.
О.П. Маркевич (1905-1999) створив українську школу паразитологів, вивчав гельмінтози людини в Україні, джерелом яких є риба.
К.І. Скрябін (1878-1972) організував найбільшу в світі школу гельмінтологів, описав понад 200 видів гельмінтів, розробив заходи щодо боротьби з гельмінтозами:
· дегельмінтизація – комплекс заходів, спрямований на лікування того чи іншого гельмінтозу, а також очищення довкілля від інвазійного матеріалу (яєць, личинок).
· девастація – заключний етап боротьби з гельмінтозами тварин і людини, метою якого є знищення гельмінтів як зоологічних видів.
Вчення про організм як середовище існування розробив Є.Н. Павловський. Організм, у якому паразитують, називається хазяїном. Середовищем для паразита можуть бути як органи хазяїна, так і організми, що мешкають в ньому.
Принципи класифікації паразитів.
За способом життя паразити поділяються:
· облігатні – організми, які не здатні вільно жити у природі, тому паразитичний спосіб життя обов’язковий;
· факультативні – організми, які вільно живуть у природі, але при потраплянні в організм ведуть паразитичний спосіб життя;
· псевдопаразити несправжні – вільноживучі організми, які при випадковому проникненні в інший організм можуть перебувати там певний час (личинки мух), викликаючи патологічні зміни.
· омеопаразити – подібні до паразитів утвори (згустки слизу з кишечнику), які можуть нагадувати, наприклад аскариду;
· ксенопаразити – паразити, які випадково потрапляють до нетипового для них хазяїна і ведуть властивий їм паразитичний спосіб життя.
Залежно від терміну паразитування:
· тимчасові – паразити, що живуть поза організмом хазяїна і використовують його для живлення кров’ю певним терміном;
· стаціонарні – паразити, які не залишають хазяїна протягом свого існування.
За місцем локалізації:
· Ектопаразити: зовнішні – паразитують на зовнішніх покривах хазяїна (воши, блохи, комахи); внутрішньошкірні – паразитують у товщі шкірного покриву і на його поверхні; порожнинні – паразитують у порожнинах (у порожнині носа).
· Ендопаразити: порожнинні – живуть у порожнинах тіла внутрішніх органів (аскарида, гострик); тканинні – у м’язовій, нервової тканинах (трихінела); внутрішньоклітинні (споровики, деякі джгутикові).
Вплив паразитів на хазяїна є різноманітним:
· механічним: порушення структури, дисфункція органів;
· трофічним: використання паразитами готової перетравленої їжі, що зумовлює виснаження організму хазяїна.
· токсичним: використання паразитами отруйних хімічних речовин – токсинів; наприклад аскариди виробляють речовини, які руйнують еритроцити.
· алергічним: прояв патогенної дії паразитів в алергічних реакціях.
