Волошка синя - Centaurea суanus

Росте по всій території України в посівах, на трав'янистих і забур'янених місцях.

Одно- дворічна трав'яниста рослина. Стебло 25-50 см заввишки, прямостояче, від середини розгалужене, з павутинистим опушенням. Прикореневі листки подовжені, обернено-ланцентні, більш-менш надрізані; серединні стеблові - видовжено-ланцетні, цілокраї чи віддалено-дрібнозубчасті; верхні - сидячі, лінійні, цілісні. Кошики великі, верхівкові, поодинокі, обгортка черепичаста. Листочки обгортки білокраї, на верхівці лілово-пурпурові, з бахромчастими чи зазубреними прндатками. Крайові квітки кошиків сині, голубі, лілово-рожеві, майже білі, стерильні, зигоморфні, лійковидні, нерівномірно зубцюваті. Серединні квіткі фіолетові, двостатеві, вузько-трубчасті. Сім'янка з багаторядним, брудно-червоним чубком.

Використовують крайові квітки кошиків.

Стан природних ресурсів та їх охорона. Входить до переліку видів лікарських рослин, обсяги заготівель: яких необмежені при суворому дотриманні правил збирання.

Хімічний склад: антоціани та інші флавоноїди, ефірна олія, полісахариди, сапоніни, каротин, аскорбінова кислота, алкалоїди, смолисті, дубильні та пектинові речовини, мінеральні солі.

Дія: сечо- і жовчогінна, протизапальна, дезінфікуюча, жарознижуюча.

Застосування: настій, чай - при набряках ниркового і серцевого походження, для поліпшення травлення, при захворюваннях сечового міхура, печінки, жов човивідних шляхів, при кон'юнктивіті та блефариті, і Квітки входять до складу сечогінних зборів. У народній медицині використовується також при застуді та жовтяниці. Настій подрібнених кошиків - при лупі, випаданні волосся, круговій плішивості; лосьйони ізсвіжих кошиків - при надмірно масній шкірі.

Застереження. Необхідна обережність, оскільки можлива кумуляція ціанідинових сполук.

 

Деревій тисячолистий (д. майже звичайний) Achillea millefolium (A. submillefolium)

Розповсюджений у Лісовій, Степовій, Лісостеповій зонах України, уздовж доріг, на луках, узліссях.

Багаторічник висотою 25-60 см. Кореневище тонке, повзуче, галузисте. Вегетативні пагони вкорочені, генеративні - галузисті, злегка борозенчасті, опушені. Листки двічі-тричі-перисторозсічені на дрібні, зубцюваті сегменти: прикореневі - черешкові, стеблові - сидячі, видовжені. Кошики дрібні, циліндрично-яйцевидні, зібрані у верхівкові щільні складні щитки. Обгортка кошиків черепичаста, листочки по краю плівчасті. Крайових квіток 5, вони білі, рідше рожеві, несправжньоязичкові, жіночі. Серединних трубчастих, двостатевих квіток багато. Сім'янки без чубка.

Використовують траву і суцвіття.

Стан природних ресурсів сировини. Запаси в Україні достатні завдяки значному поширенню виду та невибагливості до умов зростання. Заготівля сировини нелімітована в усіх областях України при суворому дотриманні правил збирання. Експорт сировини підлягає контролю.

Хімічний склад: флавоноїди, ефірна олія, дубильні, смолисті та гіркі речовини, сесквітерпени, полісахариди, вітаміни С і К, органічні кислоти, алкалоїди, стероли, кумарини тощо.

Дія: кровоспинна, апетитна, жовчо- і сечогінна, протизапальна, знеболююча, метаболічна, спазмолітична.

Застосування: настій,рідкий екстракт, настойка та свіжий сік - при легеневих, кишкових, гемороїдальних і носових кровотечах, зниженому апетиті, гастриті, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при гінекологічних хворобах, для зняття спастичних болей у кишечнику. Входить до складу апетитних, шлункових зборів, протигеморойного та проносного чаїв, косметичних сумішей, масок при надмірно масній шкірі. Свіжоподрібнена трава у суміші з прованською олією - при туберкульозі шкіри, опіках, фурункулах, облисінні.

 

Ехінацея пурпурова - Echinacea purpurea

Походить із східної частини США. В Україні культивується в південних районах як декоративна і лікарська рослина.

Багаторічник висотою 50-150 см. Стебло прямостояче, слабкогалузисте. Листки почергові, нижні -довгочерешкові, верхні - майже сидячі, овально- або лінійно-ланцетні, рідкозубчасті. Кошики великі, верхівкові. Крайові квітки видовжені несправжньо-язичкові, пурпурні або темно-червоні, стерильні; серединні - трубчасті, двостатеві. Сім'янки чотири­гранні, з коротким чубком.

Використовують коріння, суцвіття (кошики), траву.

Хімічний склад: глікозид ехінакозид, інулін та інші полісахариди, бетаїн, фітостерини, смоли, ефірна олія, сполуки калію, магнію, заліза, алюмінію тощо.

Дія: мембраностабілізуюча, імуностимулююча, антиоксидантна, антисептична, стимулює центральну нервову систему.

Застосування: настойку коріння та інші препарати-для зміцнення імунної системи, підсилення сексуальної потенції, при станах психічної депресії, фізичного і нервового виснаження, при загальному сепсисі, запаленнях внутрішніх органів, при інфекційних захворюваннях, для загоювання ран, опіків, виразок. У гомеопатії - при гнійних та виразкових процесах, а також укусах отруйних змій та комах.

 

Кульбаба лікарська - Taraxacum officinale

Космополіт, бур'ян.

Багаторічник, висотою 10-40 см, через усі органи тягнуться членисті молочники з анастомозами. Підземний орган - кауденс - кореневище і м'ясистий головний корінь. Листки прикореневої розетки струговидні із низхідною основою. Квіткові стрілки порожнисті, пухнасто-опушені, несуть пооди­нокі кошики діаметром 2-4 см. Обгортка 2-3-рядна, зовнішні листочки відігнуті вниз, ланцетні, по краю плівчасті. Ложе корзинки у фазі плодоношення опу­кле, голе, ямчасте. Квітки жовті, язичкові, двостатеві. Сім'янки світло-бурі, ребристі, на ніжці, з летючкою.

Використовують листя, корені, суцвіття.

Стан природних ресурсів та їх охорона. Входить до переліку видів лікарських рослин, обсяги заготівель яких необмежені у разі дотримання правил збирання.

Хімічний склад: коріння містить гіркоту тараксицин, інулін, слиз, каучук, флавоноїди, тритерпеноїди, стерини, жирну олію, нікотинову кислоту. Листя і суцвіття містять каротиноїди, флавоноїди, тритерпенові спирти, аскорбінову кислоту, рибофлавін, макро- і мікроелементи.

Дія: вітамінна, жовчо- та сечогінна, спазмолітична, проносна, заспокійлива.

Застосування: настій коріння - при холециститах, гепатохолециститах, анацидних гастритах, хронічних запорах, при цукровому діабеті, для профілактики атеросклерозу. Коріння входить до складу апетитних, жовчо- і сечогінних чаїв, протигемороїдальних, протидіабетичних зборів, використовується для одержання інуліну. Екстракт кульбаби густий - при виготовленні пілюль. У дерматології й косметиці відвар та настій коріння - при дерматиті, вугрях, ластовинні, фурункулах. Молоде листя у вигляді салатів - для поліпшення апетиту, при анемії, загальній слабкості, набряках, кровотечах, відхаркувальний, жовчогінний та кровоочисний засіб. Молоді суцвіття маринують, із підсмаженого коріння готують сурогат кави. У народній медицині - як заспокійливий, снодійний, лактогенний засіб, при нирково- та жовчнокам'яній хворобах, жовтяниці, водянці, запорах, геморої, глистах, запаленні лімфатичних вузлів, при хворобах легень, селезінки.

 

Підбіл звичайний (мати-й-мачуха звичайна) – Tussilago farfara

Росте по всій Україні на сирих піщаних і глинистих ґрунтах, біля річок, на схилах.

Багаторічник висотою 10-25 см. Кореневище довге, галузисте, дає навесні висхідні, довге, галузисте, дає навесні висхідні, павутинисто-опушені квітконосні пагони з верхівковими кошиками. Листки лускаті, почергові, яйцевидно-ланцетні, гострі, пурпурно-фіолетові. Обгортка кошиків дворядна; крайові квітки золотаво-жовті, вузько-несправжньоязичкові, з видозміненою чашечкою, функціонують як маточкові: серединні - трубчасті, функціонують як тичинкові. Сім'янки циліндричні, з чубком.

Після відцвітання з'являються великі довгочерешкові прикореневі листки. Пластинка широко-яйцевидна, злегка лопатева, із серцевидною основою, нерівномірно-виїмчастозубчастим краєм. Знизу листки білі, повстисто-опушені довгими, м'якими, білими волосками; зверху - темнозелені. блискучі, голі або з пасмами волосків.

Використовують листя, суцвіття.

Стан природних ресурсів та їх охорона.

Природні запаси за останні десятиріччя скорочуються внаслідок великомасштабного осушення перезволожених територій, хоча в цілому ресурси сировини достатні для задоволення попиту і не потребують лімітування. Заготівля у разі дотримання правил дозво­лена на території всіх областей України, за винятком Запорізької, Миколаївської та Херсонської, де запаси сировини незначні.

Хімічний склад: слиз, камедь, інулін та інші вуглеводи, гіркі, смолисті та дубильні речо­вини, флавоноїди, сапоніни, вітаміни С, К, каротиноїди, токофероли, стерини, терпени, ефірна олія, органічні кислоти, сліди алка­лоїдів тощо.

Дія: пом'якшувальна, відхаркувальна, пото- і жовчогінна, протизапальна, ранозагоювальна, апетитна.

Застосування: настій - при захворюваннях дихальних шляхів. Листя входить до складу грудного і потогінного чаїв. У народній медицині викори с товується також при водянці, загальній слабкості організму, гарячці, катарах шлунка, кишок і сечового міхура, при запальних процесах у нирках, піхві, для збудження апетиту й поліпшення травлення. Настоєм миють голову при випаданні волосся, лупі та свербінні шкіри. Сік - при туберкульозі легень і скрофульозі. Розім'яте свіже листя прикладають до наривів, ран, виразок, фурункулів. Порошок з листя курять при сильному кашлі, ним присипають уражені ділянки шкіри.

Застереження. Внаслідок сильної потогінної дії приймають з обережністю при серцевих захворюваннях.

 

Пижмо звичайне - Tanacetum vulgare (Chrysanthemum tanacetum, Pyretrum vulgare)

Росте по всій території Україні біля доріг, на межах поолів, на сухих луках, узліссях, просіках, між чагарниками, по берегах річок.

Багаторічна отруйна рослина з сильним специфічним запахом. Кореневище розгалужене, горизонтальне, дерев'янисте, з довгими коренями. Стебло 30-150 см заввишки, прямостояче, ребристе, голе. Листки почергові, тверді, з численими малопомітними темними залозками, перисто-розсічені на довгасті, надрізані сегменти з зубчиками; нижні - черешкові,⁽серединні і верхні - сидячі, верхні повернені ребром до сонця. Кошики 7-10 мм в діаметрі, зібрані в густі складні щитки. Ложе кошиків напівкулясте, порожнисте: обгортка черепичаста, листочки яйцевидно- ланцетні. Усі квітки трубчасті, оранжево-жовті: крайнові - тризубчасті, безплідні, з редукованою зав'яззю, \а серединні - п'ятизубчасті, двостатеві, плідні. Сім ' янки п'ятигранні, з коротенькими, плівчастими; зубчиками.

Використовують квітконосні пагони (до 4 см довжиною).

Стан природних ресурсів та їх охорона. Запаси сировини в Україні достатні для задоволення потреб. Найбільші обсяги сировини локалізовані в Харківській. Полтавській, Дніпропетровській, Донецькій, ганській, Київській, Черкаській, Вінницькій, Кіровоградській областях. У разі дотримання правил збору потреби в лімітуванні обсягів заготівлі не виникатиме.

Хімічний склад: флавоноїди, сесквітерпеновий лактон танацетин, танацетова, галова, кофейна та хлорогенова кислоти, ефірна олія, дубильні речовини, алкалоїди тощо.

Дія: глисто- і жовчогінна, фітонцидна, в'яжуча, антиаритмїйна.

Застосування: настій, настойка - при захворюваннях шлунка, кишечника, печінки і жовчовивідних шляхів. Порошок суцвіть, настій і танацин - при аскаридах і гостриках, танацехол - при гепатиті, ентероколіті, гастриті з пониженою кислотністю. У народній медицині відвар приймають при інтоксика-ціях, поліартритах, порушенні менструального циклу, нервовому виснаженні, епілепсії, запаленнях сечового міхура і нирок, нирковокам'яній хворобі, від головного болю, спазмів м'язів кінцівок. Зовнішньо - для лікування подагри і ревматизму, ран, виразок, синців, корости, при захворюваннях шкіри, укусах бджіл, для миття голови при себореї та вошивості. Свіжа трава - інсектицид.

Застереження. Препарати уповільнюють ритм серця, підвищують артеріальний тиск, викликають приток крові до органів малого таза. Протипоказані при вагітності. Передозування препаратів призводить до отруєнь.

 

Соняшник однорічний (с. звичайний) - Helianthus annuus

Батьківщина - Північна Америка. Культивується в Україні як олійна рослина.

Однорічник, висотою 1,0-2,5 м. Корінь стрижневий, галузистий. Стебло прямостояче, майже нерозгалужене, здерев'яніле біля основи. Листки великі, широкояйцевидні, в основі серцевидні, жорсткоопушені, по краю нерівномірно зарубчасто-зубчасті. Нижні - супротивні, решта - почергові. Кошик верхівковий, діаметром 20-70 см, пониклий після цвітіння, з черепичастою, міцною обгорткою. Крайові квітки стерильні або жіночі, несправжньоязичкові, великі, яскраво-жовті; серединні - трубчасті, двостатеві, плодючі, блідо-жовті, трубка знизу здута, пиляки темно-коричневі. Чашечка плівчаста з шилоподібними зубцями. Сім'янка шкіряста.

Використовують листя, крайові квітки кошика, насіння.

Хімічний склад: листя, крайові квітки містять флавоноїди, каротиноїди, смолисті та пектинові речовини, сапоніни, органічні кислоти, холін, бетаїн. Насіння містить напіввисихаючу жирну олію, стерини, каротиноїди, токофероли.

Дія: апетитна, жовчогінна, спазмолітична, жарознижувальна, протизапальна, ранозагоювальна.

Застосування: настій квіток, настойка квіток та листя - для поліпшення апетиту, при шлунково-кишкових кольках, бронхоспазмах, грипі, катарі верхніх дихальних шляхів, малярії, висипах на шкірі. Насіння - для одержанняжирної олії. Соняшникова олія - цінний харчовий продукт, технічна сировина, розчинник лікарських речовин (камфори, концентратів каротиноїдів шипшини, обліпихи тощо), основадля мазей, пластирів і розтирань. Соняшникова олія нерафіпована рекомендована при хронічних захворюваннях печінки і жовчних шляхів, входить до складу аерозолю лівіан для лікування опіків.

Цикорій звичайний (ц. дикий, петрові батоги) - Cichorium intybus

Росте на пустирях, луках, галявинах, як бур'ян на засмічених місцях. Культивується. Гарний медонос, дає багато нектару і пилку.

Багаторічна, шорсткоопушена рослина, всі органи пронизані членистими молочниками. Кореневище і головний корінь каудексу великі. Стебло висотою 15-120 см, ребристе, з прямими, відстовбурченими пагонами, що подібні до батогів. Листки прикореневої розетки струговидно-ліровидні, глибоко надрізані, з великою верхівковою часткою, виїмчасті або цілісні, збіжні; нижні стеблові - загострені, з широкою напівстеблообгортною основою, гостро-зубчасті; верхні - невеликі, ланцетні, цілокраї. Квітконосні пагони відростають на другий рік. Кошики великі, розташо­вані по 1-3 на верхівках пагонів та у пазухах верхніх і середніх листків. Ложе щетинисто-плівчасте. Обгортка циліндрична, залозистоопушена, дворядна: 5 яйцевидно-ланцетних зовнішніх листочків вдвічі коротші за 8 внутрішніх, лінійних. Квітки втричі довші за обгортку, лазурно-блакитні, усі язичкові, із плівчастою коронкою замість чашечки. Сім'янки видовжені, голі, три-п'ятигранні, з корончастим плівчастим чубком.

Використовуються трава, суцвіття, корені.

Хімічний склад: корені містять гіркий глікозид інтибін, цукри, холін. У траві є гіркі речовини, вітаміни С, групи В, кумариновий глікозид цикоріїн. тритерпени тощо.

Дія: метаболічна, вітамінна, антибактеріальна. в'яжуча, жовчо- і сечогінна, протидіабетична, заспокійлива, антиаритмійна.

Застосування: відвар коріння - при гастритах, ентеритах, колітах, легких формах цукрового діабету. Відвар трави - при холециститі, хворобах нирок, при шкірних хворобах, пов'язаних з порушенням обміну речовин. Настій суцвіть - при збудженнях центральної нервової системи, аритмії серця. Підсмажений і розмолотий корінь - замінник натуральної кави, компонент сурогатів кави з ячменю. У якості салатної, лікарської, вітамінної рослини вирощують цикорій справжній (ц. городній) - С. endivia.