Тема 2. Найдавніша історія України.
Кількість годин: аудиторні заняття – 2, самостійна робота –2
1.1. Методичні поради до вивчення теми:
Мета теми полягає в тому, щоб з’ясувати основи предмету і завдання курсу історії України. Розглянути проблематику й структуру курсу. Проаналізувати проблеми періодизації історії України. Історіографія курсу історії України. Концепції історії України. Вплив природно - географічних факторів на розвиток історії України.
Для її розуміння необхідно розібратися в наступних питаннях:
ПЛАН:
1. Первісні люди та спосіб їх життя. Неолітична революція. Землеробські племена. Трипільська культура.
2. Кочові народи на території України. Кіммерійці. Скіфи. Сармати. Антична цивілізація Північного Причорномор'я.
3. Походження слов'янських народів. Стародавні слов'яни в період великого переселення народів. Анти.. Розселення східних слов'ян.
4. Боротьба з готами, гуннами, аварами. Війни слов'ян з Візантією та їх наслідки.
5. Заснування Києва. Передумови утворення держави у східних слов'ян.
6. Археологічні та історико-лінгвістинні джерела про етнічну єдність південної групи східнослов'янських племен. Праукраїнський етнос.
Первісні люди та спосіб їх життя. Неолітична революція. Землеробські племена. Трипільська культура.
Історія України бере свій початок з появи перших людей на її території.
Науково доведено, що первісні люди з'явилися в українських землях приблизно 1 млн років тому. Наш регіон, як і Європа загалом, не входив до тієї місцевості, де відбувся процес олюднення високо розвинутої мавпи. На думку археологів найдавніші люди (архантропи) пришли на територію України з Передньої Азії через Балкани і Центральну Європу. Ця міграція не була одномоментним актом, а хвилеподібно тривала протягом багатьох тисячоліть. Рештки найдавніших стоянок первісних людей на території України знайдені біля с. Королеве в Закарпатті, м. Амвросієвка в Донбасі, с. Лука-Врублівецька на Житомирщині.
З появою перших людей в історії України починається первісна доба. Історію первісного суспільства вчені поділяють на кілька періодів залежно від матеріалу та технології виготовлення знарядь праці:
палеоліт (стародавній кам'яний вік),
мезоліт (середній кам'яний вік),
неоліт (новий кам'яний вік),
енеоліт (мідно-кам'яний вік),
бронзовий і ранній залізний віки.
Найдавнішою епохою в історії людства був ПАЛЕОЛІТ у перекладі з грецької мови походить від двох слів
 |
«палайос» «літос»
стародавній камінь
Стародавньо-кам'яний вік
(1 млн років тому — 11 тис. років тому)
Історики поділяють його на ранній (1 млн років тому - 35 тис. років тому) і пізній (35 тис. років тому - 11 тис. років тому)
| РАННІЙ ПАЛЕОЛІТ | ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ |
 Людина з’являється на території України – відбувається поступове залюднення території України;
людина займається привласню вальним господарством; (збиральництвом, рибальством, мисливством);
Людина виготовляє примітивні знаряддя праці (із дерева і шкіри) (кам’яне рубило, скребло, гостроконечник);
Живе людина стадом і в пошуках їжі переходить з місця на місце (кочовий спосіб життя);
Мова відсутня. Люди спілкуються між собою за допомогою жестів і звуків;
Фізичний тип людини – архантроп;
150 тис. років тому відбулось чергове похолодання;
Насувається льодовик – змінюється рослинний і тваринний світи;
Людина займається тільки полюванням;
Удосконалюються знаряддя праці (скребли наконечники списів (кремнієві);
З’являється одяг, житло;
Людина навчилась добувати вогонь;
Удосконалюється мова і з’являються:первинні релігійні вірування;
Фізичний тип людини пітекантроп; Формується первісна община.
Відомі пам’ятки:
Королево, м. Амросіївка, с. Лука-Врублевецька.
| Кінець льодяникового періоду;
З’являються нові знаряддя праці з кісток і рогу тварини
Утворюються це (об’єднання декількох жителів)
· Основним осередком стає рід – це група кровних родичів
Розпочинається період матріархату:
· Головну роль у житті відіграє жінка;
· Рід рухається по жіночій лінії за схемою: бабуся ®мати®дочка
· Удосконалюються мова і релігія
· Фізичний тип людини кроманьйонець
· Відомі пам’ятки:
· Донбас, Крим, Подніпров’я, Десна. Відомо близько 500 поселень.
|
На зміну палеоліту приходить — МЕЗОЛІТ
 |  |
середній камінь
 |
Середньо-кам'яний вік
(11 тис. років тому — 6 тис. років тому)
Льодовик відступив. Змінюються кліматичні умови — змінюються рослинний і тваринний світ. Людина знову займається збиральництвом, рибальством, але головним продовжує залишатися полювання.
Щоб воно було результативним, людина винайшла лук і стріли. Удосконалюються знаряддя праці (долото, тесло, сокира), мова і релігія.
Відомі пам'ятки: с. Білолісся, Гиржеве, Мирне (Одещина), с. Осоко-рівна (Надпоріжжя), Крим.
МЕЗОЛІТ змінюється НЕОЛІТОМ
 |
«Неолітична революція»
Неолітична революція — перехід від привласнювальних форм господарювання до відтворювальних (від полювання до скотарства, від збиральництва до землеробства) Відтворювальний тип господарства
З'являється землеробство, скотарство, прядіння і ткацтво, глиняний посуд (виготовлений без наявності гончарного круга шляхом ліплення).
Розвивається сусідська община. Виникають племена — це об'єднання декількох родів. А племена об'єднуються у союзи племен. Удосконалюються мова і релігія.
|
 |
Людина познайомилась з міддю. Мідь починає широко використовуватись і поступово витісняє камінь. З міді виготовляють:
а) знаряддя праці;
б) предмети побуту;
полювання
Знаряддя праці за енеоліту
| Дерев’яні | Кам’яні | Кістяні | Мідні |
| З удосконаленням знарядь праці підвищується продуктивність праці |
Активно виявила себе Трипільська культура.
Трипільська культура
(4 тис. років тому — 2 тис років тому)
Називається так, бо вперше знайдена і досліджена в селі Трипілля, що на Київщині, відомим українським археологом, етнографом і істориком Вікентієм Хвойкою наприкінці XIX ст. (1896 р.). Ця культура займала велику територію - межиріччя р. Дніпра і р. Дністра (див. схему):
Основним заняттям трипільців було: землеробство скотарство, рибальство, полювання.
Землю обробляли орним способом: в них був плуг. Сіяли пшеницю, ячмінь, просо, горох. Зерно збирали дерев'яними серпами з крем'яними лезами. Урожай розмелювали кам'яними зернотерками. Займались скотарством (свині, велика й дрібна рогата худоба). Кожні 50-70 років поселення переносилися на нове місце через виснаження землі. Трипільці виготовляли характерну мальовану кераміку з використанням червоної, чорної та жовтої фарб. Перші в Україні застосували механічний
предмет — свердло. Знали трипільці прядіння і ткацтво.
Заслуговує на увагу трипільське житло, воно було одноповерхове та двоповерхове.
Складалося із двох приміщень: господарське та житлове.
Житло мало солом'яну стріху, двері, вікна, димар, піч-підлогу, що була глиняною + вистелялася очеретом.
Релігія та культура. Головним божеством трипільців була богиня родючості. Вони поклонялися бику (символу сонця та чоловічої сили), змієві (охоронцеві дому). У трипільській культурі створено основу для появи писемності у вигляді глиняних символів та знаків на кераміці.
Причини зникнення трипільської спільноти остаточно не з'ясовані. Основні версії:
— витіснена кочовиками;
— розпалася внаслідок господарської та екологічної кризи
