Залежно від сфери застосування інновації

Ø у змісті освіти (оновлення змісту навчальних програм, підручників, посібників тощо);

Ø у технології навчання та виховання (оновлення методик викладання та взаємодії у виховному процесі);

Ø в організації педагогічного процесу (оновлення форм і засобів здійснення навчально-виховного процесу);

Ø в управлінні освітою (оновлення структури, організації і керівництва освітніми закладами);

Ø в освітній екології (архітектурне планування освітніх закладів використання будівельних матеріалів, інтер’єр приміщень тощо).

2. Залежно від масштабу перетворень:

Ø часткові (локальні, одиничні) нововведення, непов’язані між собою;

Ø модульні нововведення (комплекс, пов’язаних між собою часткових нововведень, що належать, наприклад, до однієї групи предметів, однієї вікової групи дітей);

Ø системні нововведення (охоплюють увесь навчально-виховний заклад). Вони передбачають перебудову всього закладу під певну ідею, концепцію або створення нового освітнього закладу на базі попереднього.

3. Залежно від інноваційного потенціалу:

Ø модифікаційні нововведення (пов’язані з удосконаленням, раціоналізацією, видозміною того, що має аналог або прототип). Це може бути програма, методика, окрема розробка тощо. Наприклад, опорні конспекти українського педагога-новатора Віктора Шаталова, ідея яких була запропонована у 1933 році російським психологом Петром Гальперіним у працях про орієнтовані основи дій;

Ø комбінаторні нововведення (передбачають нове конструктивне поєднання раніше відомих методик, які в такому варіанті ще не використовувалися). Таким нововведення можна вважати розроблену російською вчителькою Оленою Потаповою методику оптимізації навчання 6 – 7-річних дітей письма в три етапи, яка передбачає тренування дрібної мускулатури пальців (обведення, штрихування), роботу кількох аналізаторів, написання букви за допомогою трафарету. Поєднання цих елементів забезпечує каліграфічне письмо, підвищує орфографічне чуття дитини та економить 20 – 30 годин навчального часу для звукового аналізу слів і розвитку мовлення. Хоча окремо вони були раніше, саме їх комбінація породила нову якість, тобто дала інтеграційний ефект;

Ø радикальні, або фундаментальні, глобальні, базові нововведення (вони, як правило, є відкриттями, найчастіше виникають у результаті творчої інтеграції і сприяють створенню принципово нових навчальних засобів). Таким було запровадження класно-урочної системи, освоєння основ наук у Монтессорі-школах не шляхом окремого вивчення традиційних предметів, а через, так званий, метапредмет – “космічне виховання”;

4. Залежно від позиції щодо свого попередника:

Ø заміщуючі нововведення (їх запроваджують замість конкретного застарілого засобу), до них належать театральні, художні студії, спортивні секції, школи балету і танцю тощо;

Ø скасовуючі нововведення їх суть полягає у припиненні діяльності певних органів, об’єднань, у скасуванні форми роботи, програми без заміни їх на інші, якщо вони неперспективні для розвитку навчального закладу);

Ø відкриваючі нововведення (освоєння нової програми, нового виду освітніх послуг, нової технології тощо);

Ø ретровведення (освоєння у навчально-виховному закладі нового, яке в педагогічній практиці існувало раніше). Наприклад, вивчення у школах історії різних релігій, запровадження курсів логіки, психології, риторики.

5. Залежно від місця появи:

Ø нововведення в науці (педагогічна теорія);

Ø нововведення в практиці (оновлення педагогічної практики).

6. Залежно від часу появи:

Ø історичні;

Ø сучасні.

7. Залежно від галузі педагогічного знання:

Ø виховні;

Ø дидактичні;

Ø історико-педагогічні.

Досягнення очікуваних від реалізації інноваційного педагогічного процесу результатів залежить і від мотивації виконавців. Учасники інноваційного процесу, крім готовності і прагнення впроваджувати новації, повинні мати належну кваліфікацію для виконання покладених на них обов’язків. На практиці нерідко буває, що педагог може успішно реалізувати у навчальному процесі вимоги програми, володіти різними методиками, але при цьому не відчувати потреби в новому саме через відсутність у структурі творчого потенціалу. Тому необхідною умовою є спеціальна підготовка педагога, самоусвідомлення нової діяльності, внутрішня налаштованість на пошук.