Самостійне вивчення матеріалу (тем, питань, проблем).

Перший модуль: ФІЛОСОФІЯ НАУКИ:

 

ü наука в системі соціальних цінностей; наукова раціональність і гуманістичні цілі науки; можливості і цілі наукової раціональності; наука і влада;

ü філософсько-наукова спадщина Дж.С.Мілля, О.Конта, Т.Спенсера, Е.Маха, М.Планка, А.Пуанкаре, А.Ейнштейна, Н.Бора, М.Шліка, Р.Карнапа, К.Поппера та інших;

ü основні напрями розвитку науки в ХІХ - першій половині XX століття (позитивізм, неопозитивізм, лінгвістика, семантика, структуалізм, постмодерн, сцієнтизм, антисцієнтизм);

ü еволюція філософського вчення про людину; біологічне і соціальне в людині; антропосоціогенез; людина як особистість; свобода і відповідальність особистості;

ü філософія історії в системі соціогуманітарного знання; основні етапи розвитку філософії історії; сучасні концепції історичного процесу; типологія історичних систем;

ü еволюція філософського осмислення політики від античної епохи до становлення філософії політики в XX столітті; проблеми політичного порядку і прогнозування політичного майбутнього людства в контексті глобалізаційних процесів;

ü філософське осмислення пізнавальних, ціннісних, соціальних й антропологічних основ права; право і мораль; філософські проблеми права і влади в сучасному суспільстві;

ü людиномірна сутність культури; культура як інобуття людського духа і як ціннісне ставлення людини до світу; національна і загальнолюдська культура через призму етноантропології; культура в контексті глобалізаційних процесів;

ü мова як "домівка буття": онтологічні та когнітивні виміри мови; мова, мовлення і мовна комунікація; мова як символізація внутрішнього світу і духовного життя людини; мова та істина наукового знання;

ü роль філософії у світоглядному забезпеченні освітнього процесу; освіта як соціальний феномен і як цінність духовної культури; розширення та ускладнення функцій культури в контексті сучасних реалій глобалізації;

ü менеджмент і маркетинг в сучасному ринковому просторі; інтелектуальні, психологічні, соціокультурні та освітні ресурси підприємництва;

ü демаркація понять "релігія" і "церква" як соціальних феноменів у контексті їх впливу на суспільні процеси сучасного світу;

ü глобалізація суспільних відносин і планетарна свідомість: сутність, основні домінанти, наслідки; нова філософія глобалізації: тлумачення сутності економічної, політичної і культурної глобалізації;

ü значення природничих наук у формуванні світогляду та у визначенні парадигми життєвої активності людини у пізнанні та освоєнні світу, в спрямуванні діяльності світової спільноти на вирішення глобальних проблем сучасності;

ü філософське осмислення взаємовідносин людини і природи як онтологічна проблема; природа як суб'єкт цінностей і природа як проблема культури в аспекті подолання антропологічної кризи; криза утилітарного ставлення до природи;

ü біологія в системі наукового знання; сутність і взаємозв'язок проблем "організм-середовище" в природі та "біологічне-соціальне" в людині;

ü вплив екологічного знання на формування наукових стандартів та світоглядних орієнтирів сучасного суспільства; екологія і глобальні перспективи людства; проблема компетентності та раціональних можливостей сучасної екологічної науки і практики;

ü становлення та еволюція хімії як науки; місце хімії в системі природничих наук; хімія як світоглядне знання, евристичне і світоглядно-пізнавальне значення її поняттєвих систем, принципів, правил та законів;

ü проблема реальності у філософії та фізиці; фундаментальна структура матерії (мікро-, макро- і мегасвіти); демаркація предметних полів фізики, мікрофізики, космології, космофізики і космомікро-фізики;

ü математика як галузь загальнолюдської культури, її світоглядне значення; взаємообумовленість розвитку математики, природничо-наукового і соціогуманітарного знання, техніки і мистецтва; філософські проблеми гуманітаризації математики контексті сучасних інформаційно-технологічних реалій;

ü філософське осмислення закономірностей, особливостей і соціальних наслідків інформатизації основних сфер життєдіяльності соціуму; сутність інформаційно-гуманітарної та інформацій-но-технологічної революцій; філософські аспекти гуманітаризації інформатики в контексті сучасних реалій;

ü демаркація понять "наука", "техніка", "технонаука", "технологія"; техніка як філософське поняття; технонаука як соціокультурне явище; філософський аспект техніко-технологічної безпеки людства.

 

Другий модуль. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ:

ü Демаркація понять "логіка", "методологія", "метод", "методика"; співвідношення онтологічного, гносеологічного, епістемологічного, аксіологічного і методологічного аспектів наукового знання; емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання;
науковий факт, проблема, гіпотеза і теорія як основні форми наукового пізнання;

ü методологія науки і мова науки; методологія науки і етика науки; роль методології науки в забезпеченні професіоналізму наукової діяльності, у формуванні культури інтелектуальної творчості; евристичний потенціал методології науки;

ü гносеологія, епістемологія і логіка як теоретичні джерела та основи методології науки; методологічні традиції та методологічні новації в динаміці наукового знання; методологія науки на класичному, некласичному і постнекласичному етапах її розвитку;

ü зміст методологічної свідомості сучасної науки; методологічний сенс епістемологічних понять „парадигма", „науково-дослідницька парадигма", „неявне знання", „тематичний аналіз науки", „інтерналізм", „екстерналізм", „кумулятивізм", „еволюційна епістемологія", „наукова раціональність", „несумірність наукових теорій";

ü класифікація соціогуманітарних наук; емпіричний і теоретичний рівні соціогуманітарного знання; методологічний аналіз відношен-ня гуманітарного знання з соціальною дійсністю; особливості суб'єкта, об'єкта і результату наукового пізнання в соціогуманітарній сфері; еволюція філософського осмислення соціогуманітарного знання;

ü методологічне обґрунтування місця історії в системі соціогуманітарних наук; класичний, некласичний та постнекласичний етапи розвитку методології історії;

ü основні концепції методології політики; основні категорії методології політики; методологічні проблеми забезпечення істинності політичних знань; методологічний аспект легітимації політичного ладу;

ü філософський, науковий, соціально-юридичний рівні методології права; методологічні аспекти визначення ролі та функцій політико-правових інститутів у здійсненні права;

ü методологія культури як культурна деонтологія; методологічні аспекти періодизації і класифікації типів культури; антропологія та лінгвістика в методології культури;

ü мова як засіб формування знань і як безпосередня емпірична реальність; співвідношення сфери застосування мови зі сферою усвідомленого буття людини; методологічна єдність слова і поняття;

ü методологія освіти як система заходів, способів і засобів впливу на розвиток духовних сил і можливостей людини; особливості методології освіти; методологічний зміст тріади „життя-розуміння-життя";

ü роль методології економічної науки у формуванні мотивів економічної поведінки суб'єкта, вибору ним засобів, способів і шляхів вирішення економічних завдань і задоволення матеріальних інтересів;

ü методологічні аспекти формотворчого впливу релігійності на соціодуховне буття людини: модернізація методології релігієзнавства в умовах глобалізації релігійного життя;

ü застосування принципів конструктивного мислення і методології моделювання глобальних процесів у проектуванні майбутнього людства в контексті глобалізації;

ü роль методології природничих наук у формуванні наукової картини світу та її вплив на визначення стилю наукового мислення; методологічні аспекти зростання взаємодії природничих наук, посилення інтеграції природничонаукового знання, зміни його ціннісних орієнтацій в контексті гуманізації природнознавчої теорії і практики; методологічні можливості природознавства у вирішенні теоретичного і практичного аспектів глобальних проблем сучасної цивілізації;

ü методологічне значення і місце біології у системі взаємозв'язків природничонаукового і соціогуманітарного знання; методологічні аспекти біологічної етики: застосування сучасних біотехнологій і проблем свободи наукового пошуку та відповідальності вченого-біолога;

ü методологічний аспект екологічної свідомості в контексті відповідальності людини за природний спільноствіт; методологічні параметри сучасної коеволюції науки, політики і етики та їх екологічний аспект;

ü методологічний зміст основних поняттєвих систем у хімії; методологічні аспекти взаємодії хімії з теоретичними і прикладними дослідженнями в інших галузях природознавства;

ü методологічний зміст філософських основ і принципів фізичного пізнання; методологічне значення понять про фундаментальну структуру матерії; методологічний зміст понять „фізична реальність", „фізична картина світу", „наукова картина світу";

ü місце і роль методології математики в системі методології науки, у формуванні методологічного інструментарію інших галузей наукового знання; методологічне значення когнітивних функцій математики; мова математики та її методологічне значення;

ü місце і роль методології інформатики в переосмисленні і деконструкції наукової методології; методологічні аспекти інтенсифікації наукового пізнання; методологія осмислення наслідків сучасної інформаційно-гуманітарної революції; „гуманізація" інформатики;

ü методологічні аспекти оцінки сутності і ролі техніки в контексті глобальних техногенних змін в сучасному світі; методологія розробки сценаріїв розвитку техногенної цивілізації в контексті впливу супертехнологій на перспективи виживання людства.

ü

Примітка: Пропонована тематика самостійної роботи має рекомендаційний характер і передбачає автономний творчий підхід викладача і магістранта.