Загальне поняття про методологію науки, її предметне поле, призначення та функції. Методологія як спосіб формування самосвідомості науки. Методологія науки як самосвідомість науки в контексті співвідношення знання і дійсності, структури і організації, способів отримання і способів обгрунтування знань. Демаркація понять „логіка", „методологія", „метод", „методика". Співвідношення онтологічного, гносеологічного, епістемологічного та методологічного аспектів наукового знання.
Природа методологічного знання: методологія в широкому смислі; методологія наукового пізнання; методологія наукового дослідження.
Рівні сучасної методології: загальнонаукові концепції, філософська методологія (принципи і категорії"); загальнонаукові принципи і форми дослідження; конкретнонаукова методологія (методи, прийоми і процедури); методика і техніка дослідження.
Структура наукового дослідження: пізнавальна ситуація, об'єкт дослідження, предмет дослідження, засоби дослідження.
Методологія наукового дослідження: постановка проблеми, побудова і обгрунтування предмета дослідження, побудова теорії, перевірка отриманого результату.
Методологічне значення системного підходу у науковому пізнанні як необхідна умова істинності знання. Два підходи в методології науки: позиція теоретика і підхід експериментатора. Синергетичний підхід в методології науки.
Три стадії наукового дослідження (конкретна, конкретно-абстрактна, абстрактна) і три етапи розвитку науки: переднауковий як дифузія емпірії і теорії (до XVIII ст.), класичний науковий як диференціація емпірії і теорії (ХУШ-ХІХ ст.), новітній як інтеграція емпірії і теорії (ХХ-ХХІ ст.). Методологічний аспект онтології сучасної науки - зняття суперечностей між суб'єктом і об'єктом, між емпірією і теорією.
Методологічна культура науки як метадискурс (дискурс про науковий дискурс). Науковий дискурс як нетрадиційний тип дослідження науки та її методології. Поняття про дискурс та дискурс-аналіз та їх типи. Дискурс і деконструкція. Проблема суб'єкта та інтерсуб'єктивності в сучасному науковому дискурсі. Діалог як форма реалізації ідеї інтерсуб'єктивності.
Методологія науки про наукове пізнання і його специфічні ознаки, особливості предмета, цілей, засобів, методів; про специфіку суб'єкта наукової діяльності і методологічний зміст відношення „суб'єкт-об'єкт". Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання, методологічний критерій їх розмежування. Методи і форми наукового пізнання. Науковий метод і методологія науки. Методологічне забезпечення істини як ідеалу наукового пізнання і методології науки. Науковий факт, проблема, гіпотеза і теорія як основні форми наукового пізнання. Спостереження, вимірювання, опис, експеримент, моделювання як основні методи емпіричного рівня наукового пізнання. Абстрагування, ідеалізація, аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія як основні методи теоретичного рівня наукового пізнання.
Методологічна рефлексія над наукою як пізнавальним відношенням до світу. Роль методології у виявленні та визначенні умов і норм пізнавальної діяльності суб'єкта. Методологія емпіричного і теоретичного наукового дослідження: емпіричний рівень дослідження як здобуття нових експериментальних фактів і теоретичний рівень дослідження як інтерпретація експериментальних (наукових) фактів. Методологічне визначення співвідношення емпіричної і теоретичної підсистем наукового знання, можливостей і меж наукової раціональності та розмежування наукового і псевдонаукового знання. Методологічне дослідження форм буття знання як змісту і структури наявного знання, як змісту і формальної структури наукових текстів.
Методологічний аспект поділу наук на фундаментальні і прикладні: методологічне забезпечення цілей фундаментальної науки - формування об'єктивної картини світу та цілей прикладної науки формування ефективних рекомендацій для технологічної діяльності людини. Сутність опозиції „методологія фундаментальних наук - методологія прикладних наук".
Основні методи наукового дослідження: аксіоматичний (визнання аксіоми як основи наукової теорії"), конструктивістський (побудова символічного конструкту складного теоретичного концепту), гіпотетико-дедуктивний (зіставлення гіпотез з експериментальними фактами для редукування нових знань), прагматичний (досягнення мети відповідно до визнаних цінностей). Сутність, особливості та роль в науковому дослідженні методологічних опозицій „логіка - інтуїція", „індукція - дедукція", „аналіз - синтез", „емпірія - теорія", „концептуальне - актуальне", „контекст відкриття - контекст обґрунтування".
Методологічне забезпечення контролю і свідомої орієнтації у сфері наукового пізнання і формування узагальненого уявлення про його нормативну структуру. Роль методології науки у формуванні адекватних дійсності знань та уявлень про світ та в осмисленні й тлумаченні наукових текстів, що містять такі знання й уявлення. Методологічний аспект опозиції „осмислення наукових знань осмислення наукових текстів". Методологія науки і мова науки.
Роль наукового дослідження в теоретичній і практичній діяльності людини. Роль методології науки у формуванні культури інтелектуальної творчості, в забезпеченні професіоналізму наукової діяльності. Евристичний потенціал методології науки. Методологія науки і етика науки.
