Вимоги до знань та вмінь магістрантів

ОПИС НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

Предмет: філософія науки

курс: підготовка магістрів	напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	характер навчального курсу
кількість кредитів, відповідних ECTS 1,5	8.030303 Видавнича справа та редагування 8.020303 Філологія (укр. мова та література) 8.020303 Філологія (рос. мова та література) 8.020303 Філологія (англ. мова та література) 8.020303 Філологія (нім. мова та література) 8.020303 Філологія 8.010101 Дошкільна освіта 8.010101 Дошкільна освіта (скорочений термін навчання) 8.010102 Початкова освіта 8.010102 Початкова освіта (скорочений термін навчання) 8.020202 Хореографія 8.020204 Музичне мистецтво 8.020204 Музичне мистецтво (скорочений термін навчання) 8.020302 Історія 8.040201 Математика 8.040203 Фізика 8.040302 Інформатика 8.040101 Хімія 8.040102 Біологія 8.010106 Соціальна педагогіка 8.010106 Соціальна педагогіка (скорочений термін навчання) 8.030102 Психологія 8.030103 Практична психологія 8.030601 Менеджмент 8.010201 Фізичне виховання	обов’язковий
кількість модулів	рік підготовки: 1 семестр: 1 лекції: 18 год семінари: 10 год
кількість змістових модулів	самостійна робота – 12 год
загальна кількість годин	індивідуальна робота – 14 год
	форма підсумкового контролю - іспит

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Загальна мета курсу

Навчальна програма курсу „Філософія науки" спрямовує майбутніх магістрів на оволодіння філософськими основами та методологією науки, що досліджує сутність, виникнення і формування, структуру та ідеали, норми та цінності, функції та особливості наукових досліджень.

Основні завдання навчального курсу: забезпечити теоретичний рівень готовності магістра до проведення наукових досліджень на основі вивчення теоретичних засад і практичних форм та методів науково-дослідницької діяльності, що, в свою чергу, базується на світоглядних філософських знаннях про загальні закони розвитку і процесу пізнання реального світу. Тому предметом соціального дослідження стає інформація про об'єкти і процеси природи, що визначає зміст і спрямованість практичної підготовки: ознайомлення магістрантів з методологічними основами науки, безпосереднє вивчення ними конкретних методик наукових досліджень, в тому числі в галузі природничих і гуманітарних наук.

Характеристика курсу

Структура навчального курсу забезпечує філософське тлумачення проблем науки, сприяє збагаченню всіх складових наукового світогляду магістранта, активізації його творчо-аналітичного мислення, формування навичок самостійної роботи над поповненням теоретичних знань з метою оволодіння та вдосконалення професійної майстерності через освоєння сучасної методики збору, систематизації, аналізу та практичного застосування наукової інформації, що, в кінцевому підсумку, надасть змогу виробити основні навички науково-дослідницької роботи.

Навчальна програма курсу „Філософія науки" рекомендується для вищих закладів освіти, які готують фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем „магістр" на базі освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр". Змістове наповнення програми та розподіл академічного часу між модулями і темами забезпечують виконання базового компоненту підготовки магістрантів з філософії та методології науки.

Модулі навчального курсу дозволяють знайомитись з філософією науки як з теоретичною основою методологічних знань, зокрема, з особливостями, рівнями, формами і методами наукового пізнання у природничій та гуманітарній галузях, з філософськими проблемами сучасного природознавства та суспільствознавства, а також з методологією науки як інструментом наукового пізнання та організації наукових досліджень.

Перший модуль передбачає вивчення проблем філософії науки і розподілений на два змістових модулі, на виконання яких виділяється 14 годин академічного часу: 10 - на лекційні заняття, 4 - на семінарські.

Другий модуль охоплює проблеми методології науки, включає два змістових модулі, на виконання яких виділяються 14 годин академічного часу: 8 - на лекційні заняття, 6 - на семінарські.

Аудиторні заняття проводяться у формі лекцій і семінарів у відповідності до змісту та ресурсу академічного часу, передбачених навчальною програмою та за методикою, що дає змогу організувати творчо-аналітичну та науково-пошукову роботу магістрантів як на заняттях, так і в підготовці до них.

Позааудиторна робота магістрантів займає 26 академічних годин, з яких 12 припадає на різні форми самостійної роботи та 14 годин - на індивідуальну роботу.

На самостійне вивчення виносяться теми і проблеми, котрі доступні для освоєння магістрантами в зв'язку з попереднім ознайом­ленням при вивченні певних навчальних дисциплін. Основні форми самостійної роботи: аналітичне дослідження першоджерел і наукових текстів, підготовка робочих матеріалів (тези, конспекти, схеми, таблиці), вирішення проблемно-пошукових завдань, формування тематичного глосарію тощо.

Індивідуальна робота спрямовується на збір, підготовку, систематизацію і оформлення матеріалів курсового наукового дослідження, а також використання цих матеріалів на конкурсах наукових робіт, наукових конференціях, теоретичних семінарах. Тематика і форми завдань для індивідуальної роботи є рекомендаційними, що надає можливість вільного вибору і творчого пошуку.

Оцінювання якості знань здійснюється у формах поточного і підсумкового тестування на електронних чи письмових носіях, в усній або письмовій формі (за вибором).

ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ МАГІСТРАНТІВ

 

Магістрант повинен розуміти:

- предмет, проблематику, функції та значення філософії науки і методології науки;

- особливості предмету дослідження філософії науки і методології науки;

- сутність наукового знання та особливості його осмислення в альтернативних версіях філософії та методології науки;

- сутність наукової картини світу, статичних та динамічних законів у науці;

- природу, логіку, етапи, форми, методи і засоби наукового дослідження;

- теоретико-практичну значимість наукових понять і методологічних принципів;

- онтологічний та інструментальний сенс основних термінів фундаментальних і прикладних наук;

- зв'язок філософії науки і методології науки з сучасними формами теоретико-наукової діяльності;

- аксіологічну сутність етики науки в умовах наукового і технологічного прогресу.

Магістрант повинен знати:

- предметне поле філософії науки і методології науки;

- епістемологічний статус основних наукових категорій та понять:

- гносеологічне значення та функціональні можливості методологічного інструментарію фундаментальних наук;

- онтологічний, гносеологічний та інструментальний сенс соціогуманітарного та природничонаукового знання;

- особливості основних когнітивних парадигм та рівнів методологічної свідомості в сучасній науці;

- специфіку, взаємозв'язки, цілі та завдання, цінності та ідеали наук про соціум, наук про природу і наук про дух в системі культури;

- основні характеристики новітніх стратегічних напрямів розвитку наукового знання і наукових досліджень, в тому числі, у природознавчій сфері;

- основні характеристики сучасної наукової картини світу, напрями її еволюції та способи дослідження і тлумачення.

Магістрант повинен уміти:

- розкрити спільні та відмінні риси предметних полів філософії науки, методології науки і логіки науки;

- аналізувати основні теоретичні та емпіричні терміни фундамен­тальних і прикладних (спеціальних) наук;

- аргументувати теоретико-практичну значимість наукових понять і методологічних принципів фахових дисциплін;

- застосовувати понятійний апарат соціогуманітарних і природничих наук в процесі аргументації (доведення чи спростування) теоретичних положень або практичних рекомендацій (висновків);

- розуміти шляхи впливу науки та науково-технічної діяльності на життя соціуму в умовах глобалізації, в тому числі, на формування культури інтелектуальної діяльності;

- дати характеристику класичного, некласичного та постнекласичного етапів розвитку науки і наукових досліджень;

- пояснити суть, причини і наслідки зміни ціннісних орієнтацій та тенденцій гуманізації сучасного наукового знання;

- розкрити роль науки в цілому і наукових досліджень, зокрема, у вирішенні глобальних проблем сучасної цивілізації.