| За шкалою ECTS | За шкалою університету | За національною шкалою |
| А | 90-100 (відмінно) | (відмінно) |
“Відмінно” (90-100) ставиться в тому випадку, якщо робота здана у визначений термін, у ній студент продемонстрував високий рівень підготовки, уміння добирати й аналізувати наукову літературу й фактичний матеріал, оволодів методикою наукового дослідження. У роботі чітко простежується позиція автора щодо питань, які розглядаються.
Варіації балів залежать від культури оформлення роботи (дотримання стандартів) і ступеня результативності дослідження.
| За шкалою ECTS | За шкалою університету | За національною шкалою |
| В | 85-89 (дуже добре) | (добре) |
“Добре” (85-89) ставить в тому випадку, якщо робота здана у визначений термін, у ній студент показав достатньо високий рівень підготовки, уміння добирати й аналізувати наукову літературу й фактичний матеріал, продемонстрував наявність навичок самостійної роботи. Є незначні недоліки в інтерпретації мовних фактів. У дослідженні викладено, але належно не узагальнено власну позицію з питань, які розглядаються.
Варіації балів залежать від культури оформлення роботи (дотримання стандартів) і ступеня результативності дослідження.
| За шкалою ECTS | За шкалою університету | За національною шкалою |
| С | 75-84 (добре) | (добре) |
“Добре” (75-84) ставиться в тому випадку, якщо робота здана у визначений термін, студент продемонстрував достатній рівень підготовки, уміння добирати й аналізувати наукову літературу й фактичний матеріал, засвоєний матеріал раніше вивчених дисциплін, спецкурсів, проте ступінь самостійності виконання роботи не відповідає наявним вимогам:
- студент правильно вибрав необхідну літературу;
- у роботі продемонстровано аналіз, але відсутній синтез і узагальнення концепції з обраної теми;
- не викладена й не узагальнена власна позиція з питань, що розглядаються;
- траплються недоліки у дотриманні науковго стилю мовленні.
Варіації балів залежать від культури оформлення роботи (дотримання стандартів), а також визначаються культурою мовлення роботи (суворе дотримання всіх орфографічних і пунктуаційних норм сучасної української літературної мови).
| За шкалою ECTS | За шкалою університету | За національною шкалою |
| D | 70-74 (задовільно) | (задовільно) |
| E | 60-69 (достатньо) | (задовільно) |
“Задовільно” (60-74) ставиться в тому випадку, якщо робота здана пізніше визначеного терміну (до початку екзаменаційної сесії, але не пізніше, ніж за тиждень після зазначеної дати). Студент продемонстрував достатній рівень підготовки, уміння добирати й аналізувати наукову літературу й фактичний матеріал, проте в роботі відсутній самостійний аналіз з обраної проблеми, не показані шляхи виконання поставлених завдань, висновки лише частково відображають поставлені завдання, недостатній рівень культури наукового писемного мовлення.
Варіації балів визначаються ступенем самостійності, яку показав студент у процесі написання роботи, культурою оформлення наукового дослідження, умінням правильно добирати наукову літературу з обраної проблеми.
| За шкалою ECTS | За шкалою університету | За національною шкалою |
| FX | 35-59 (незадовільно – з можливістю повтор-ного перескладання) | (незадовільно) |
| F | 1-34 (незадовільно – з обо-в’язковим повтор-ним курсом) | (незадовільно) |
“Незадовільно” (35-59) ставиться в тому випадку, якщо робота здана в терміни, які набагато перевищують визначені деканатом і кафедрою (понад 2 тижні). Студент дібрав необхідну літературу, проте не зумів її як слід використати в роботі., не продемонстрував навички наукового писемного мовлення, не показав уміння аналізувати й узагальнювати розглядуваний матеріал.
Від 1 до 34 балів ставиться в тому випадку, якщо робота здана із запізненням й не відповідає нормативним вимогам, які ставляться до робіт такого типу.
ЛІТЕРАТУРА
Альберт Ю.В. Библиографическая ссылка. Справочник. – К.: Наук. думка, 1983. – 248 с.
Апресян Ю.Д. Идеи и методы совоременной структурной лингвистики. – М.: Просвещение, 1966. – 302 с.
Ареальные исследования в языкознании и этнографии. (Язык и этнос). – Л., 1983.
Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике. – М.: Высшая школа, 1991. – 140 с.
Білоусенко П.І. Мовознавчі студії в школі. – Запоріжжя: Хортиця, 2000. – 40 с.
Білоусенко П.І., Арешенков Ю.О., Віняр Г.М. та ін. Учіться висловлюватися. – К.: Рад. школа, 1990. – 127 с.
Головин Б.Г. Язык и статистика. – М.: Просвещение, 1970. – 190 с.
Гриханов Ю.А. Что нужно знать каждому о библиотеке. – М.: Книга, 1977. – 78 с.
Гроссман Ю.М., Кутик В.Н. Справочник научного работника: Архивы, документы, исследователь. – Львов: Вища школа, 1979. – 335 с.
Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. О компонентном анализе значимых единиц языка // Принципы и методы семантических исследований. – М., 1976.
Демидова А.К. Пособие по русскому языку. Научный стиль речи. Оформление научной работы. – М.: Русский язык, 1991. – 201 с.
Иениш Е.В. Библиографический поиск в научной работе. – М.: Книга, 1982. – 247 с.
Іванченко Р.Г. Літературне редагування. – К.: Вища школа, 1983. – 248 с.
Каде Т.Х. Научные методы лингвистических исследований: Учебное пособие. – Краснодар, 1998.
Кацнельсон С.Д. Лингвистическая типология// Вопросы языкознания. – 1983. – №3. – С.9-20.
Кибрик А.Е. Методика полевых исследований (к постановке проблемы). – М., 1972.
Кодухов В.И. Общее языкознание. – М.: Высшая школа, 1974. – 303 с.
Кузнецов А.М. О применении метода компонентного анализа в лексике // Синхронно-сопоставительный анализ языков разных систем. – М., 1971.
Кузнецов А.М. От компонентного анализа к компонентному синтезу. – М., 1986.
Левицкий В.В., Стернин И.А. Экспериментальные методы в семасиологии. – Воронеж, 1989.
Литвинов В.П. Типологический метод в лингвистической системе. – Ростов-н/Д, 1986.
Методы сопоставительного изучения языков. – М., 1988.
Методологическое сознание в современной науке. – К.: Наук. думка, 1989. – 336 с.
Мильчин А.Е. Методика редактирования текста. – М.: Книга, 1980. – 320 с.
Мороз І.В. Структура дипломних, кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання, оформлення і захисту. – К.: Курс, 1997. – 56 с.
Мухин А.М. Лингвистический анализ // Теория и методологические проблемы. – Л., 1976.
Общее языкознание. Методы лингвистических исследований. – М.: Наука, 1973. – 318 с.
Оголевець А. В. Методика підготовки наукового дослідження з української мови. – Полтава: ПДПУ, 2001. – 44 с.
Оришин А.Д. Как писать дипломную работу. Методическое пособие для студентов-филологов. – Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1972. – 35 с.
Основи наукових досліджень: Матеріали до спецкурсу для студентів філологічних спеціальностей / Упорядник Ю.Арешенков. – Кривий Ріг: КрДПІ, 1996. – 22 с.
Распопов И.Р. Методология и методика лингвистических исследований. – Воронеж: Изд-во ВГУ,!976. – 199 с.
Редактирование отдельных видов литературы. – М.: Книга, 1987. – 398 с.
Ревзин И.И. Современная структурная лингвистика. – М., 1977.
Різун В.В. Літературне редагування. – К.: Либідь, 1996. – 273 с.
Сабадош І.В. Дипломна робота з українського мовознавства: Методичні рекомендації для студентів українського відділу філологічного факультету університету. – Ужгород, 2003. – 80 с.
Серебренников Б.А. К проблеме взаимоотношения общей методологии лингвистической науки и частных методов лингвистического исследования // Соотношение частнонаучных методов и методологии в филологической науке. – М., 1986.
Сидоренко В.М., Грушко И.М. Основы научных исследований. – Харків: Вища школа, 1979. – 200 с.
Справочник научного работника: Архивы, документы, исследователь / Авторы-составители: Ю.М. Гроссман, В.Н.Кутик. – Львов: Вища школа, 1978. – 336.
Степанов Ю.С. Методы и принципы современной лингвистики. – М.: Наука, 1975. – 312 с.
Степанов Ю.С. Язык и метод. К современной философии языка. – М., 1998.
Федоров А.К. Использование лингвистического эксперимента при изучении некоторых вопросов синтаксиса // Русский язык в школе. – 1969. – №1.
Федотов В.В. Техника и организация умственного труда. – Минск: Вышейшая школа, 1983. – 144 с.
Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень: Конспект лекцій. – К.: Академвидав, 2004.
Чкалова О.Н. Основы научных исследований. – К.: Вища школа, 1978. – 120 с.
Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. – 4-те вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2004.
Штонь О.П., Буда В.А. Курсова робота з української мови. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 64 с.
Як підготувати й і захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня. Методичні поради / Автор-упорядник Л.А. Пономаренко. – К.: Редакція “Бюлетня Вищої атестаційної комісії України”, 1999. – 80 с.
Ярцева В.Н. Контрастивная грамматика. – М., 1981.
