Функціонування в районі багатогалузевого суспільно-господарського комплексу сприяло формуванню потужного науково-технічного потенціалу, основу якого складають науково-дослідні установи, вищі навчальні заклади. Для досягнення нової якості виробництва і забезпечення інноваційного розвитку потрібно створювати технологічні парки. Проводяться роботи зі створення нових інноваційних структур в Одеському та Кримському регіонах. Виробництво побутової техніки забезпечить більше 500 тис. нових робочих місць.Частка інноваційно-активних підприємств у 2007 р. для Одеського регіону складає 11,4%, Крим - 11,5%, Миколаїв - 8,3%, Херсон - 13,6% (14,2% - в цілому по Україні).
Зовнішньоекономічні зв'язки
Особливості геополітичного положення Українського Причорномор'я зумовлені розташуванням його в межах декількох геополітичних макрорегіонів: Чорноморського, Дунайського, Чорноморсько-Кавказького, Пан-Європейської транспортної зони, які є районами стратегічних інтересів як окремих країн так і окремих організацій (ЄС, НАТО, ОЧЕС, СНД, ГУАМ та ін.).
Південний район має велике значення у вирішенні проблеми постачання нафти в Україну. Опрацьовуються кілька варіантів транспортування нафти. Найоптимальнішим є доставка її в порти Одеси танкерним флотом з країн Близького Сходу та південного Середземномор'я. Частково нафта перероблятиметься на Одеському нафтопереробному заводі, для цього була проведена його реконструкція. Після закінчення будівництва нафтопроводу Одеса - Броди можуть бути збільшені поставки нафти через територію України в Європу. Наявна мережа нафтопроводів здатна транспортувати нафту з Одеси по Україні.
Основну роль в перевезеннях відіграють експортні перевезення; зокрема, це кам'яне вугілля, залізна руда, кокс, чорні метали, ліс, цукор, хімічна продукція тощо.
В імпорті переважають машини, устаткування, мінерально-сировинні ресурси.
Інноваційний потенціал
Інноваційну діяльність вітчизняних підприємств стримують такі чинники, як відсутність фінансування, високі кредитні ставки, недостатність інформації про ринки збуту тощо. Саме тому, активний розвиток будь-якої галузі, в т.ч. і промисловості, значною мірою залежить від сприйнятливості її підприємств до нововведень.
Інноваційна стратегія підприємства ґрунтується на безперервному розвитку і вдосконаленні виробів, які вони виготовляють, і технологій, які вони застосовують. Пріоритет у наступальній інноваційній стратегії віддається технологічній результативності, яка сприяє у кінцевому підсумку підвищенню конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому ринку, отриманню додаткових прибутків, економічної сталості.
Частка підприємств, що здійснює інноваційну діяльність в областях Причорномор'я, постійно знижується. Виняток становить АР Крим. Найбільший рівень інноваційної активності (за показником частки інноваційно-активних підприємств) спостерігається у Миколаївській області - 3,19%, а найнижчий – у м. Севастополі - 1,03%.
Інвестиційний потенціал
Останнім часом спостерігається постійне зростання інвестицій при безперервному зниженні їх ефективності. При цьому національний дохід збільшувався повільніше, а динаміка капітальних вкладень у цілому випереджувала рост національного доходу.
Безперечно, пріоритетним у використанні інвестицій є повна реконструкція і переозброєння діючих підприємств, що дає можливість більш швидкими темпами перейти на новий технологічний лад. Збільшення випуску продукції в даному випадку досягається за рахунок інтенсивних факторів, переваги витрат на обладнання стосовно витрат на будівельно-монтажні роботи.
Територіальна структура інвестування в народне господарство Причорномор'я також має свої особливості. Переважаючі суми інвестицій за період 2000-2005 рр. отримали підприємства Одеської області - 5154 млн. грн., що становить 40,63% загальної суми інвестиційних вкладень в області Причорномор'я у 2005р.
Найбільша кількість інвестицій спрямована на промислове виробництво (19—32%). При цьому на частку сільського господарства припадає всього 3,9 - 12,6% інвестицій. Відомо, що для забезпечення сталого росту виробництва сировинна база має розвиватися випереджувальними темпами, а отже, сільське господарство потребує збільшення обсягу інвестиційних коштів.
Висновок
Отже, в цілому Південний економічний район має досить сприятливі умови для розвитку:
nвигідне ЕГП, особливо вихід до морів, що сприяє розвитку міжнародних відносин;
n сприятливі кліматичні умови;
n перспективний для розвитку ПРП;
n значний рекреаційний потенціал;
n наявність висококваліфікованих кадрів.
Але для покращення загального розвитку необхідно вирішити проблемні питання регіону:
n вирішення екологічних проблем;
n природо і ресурсозбереження;
nАктивний розвиток основних галузей спеціалізації;
n фінансування з боку держави
nІнвестиції в основний капітал та ін.
