Міждисциплінарна інтеграція
| № з/п | Назва дисципліни | Знати | Вміти |
| 1. | Основи латинської мови з медичною термінологією | Терміноелементи Словотворення Грецькі еквіваленти | Орієнтуватися в структурі термінів і визначати граматичні форми слів, які їх утворюють Аналізувати і утворювати із заданим значенням різні словотворчі структури Вміти свідомо користуватись науковою латинсько-грецькою термінологією |
| 2. | Медична біологія | Редуплікація ДНК як механізм самовідтворення на молекулярному рівні РНК, її види Функції нуклеїнових кислот у забезпеченні спадковості та мінливості як найважливіших властивостей клітини Хромосоми, їх склад, будова | Пояснювати роль нуклеїнових кислот у спадковості та мінливості організмів Пояснювати значення генетичного коду |
| 3. | Медична хімія | Білки Амінокислоти Біоорганічну структуру нуклеотидів – складових компонентів нуклеїнових кислот | На основі знання будови і властивостей амінокислот, білків вміти пояснювати їх роль у біологічних системах |
Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
| Завдання | Вказівки до завдання | Самостійні записи |
| 1. Дайте визначення: | 1.1. Поняттям«генетика», «спадковість», «ген» | |
| 2. Вивчіть: | 2.1. Організацію генетичного матеріалу бактерій: ● будову РНК і ДНК ● особливості хромосоми бактеріальної клітини ● позахромосомні носії спадковості 2.2. Генотип і фенотип мікробної клітини | |
| 3. Поняття про мінливість мікроорганізмів: | 3.1. Фенотипова мінливість,її прояви 3.2. Форми генотипової мінливості |
Завдання для самоконтролю знань-умінь:
Питання
1. Визначення понять «генетика», «спадковість», «ген»
2. Хімічна структура ДНК і РНК
3. Особливості генетики бактерій
4. Генотип та фенотип мікробної клітини
5. Поняття про мінливість мікроорганізмів
Тестові завдання
1. Як називається елементарна одиниця спадковості, розміщена у хромосомах?
А. Оболонка
В. Цитоплазма
С. Плазміда
D. Рибосоми
Е. Ген
2. Деякі мікроорганізми мають у цитоплазмі кільцеву структуру ДНК, здатну до самостійної реплікації. Вона зумовлює у клітині зміну токсигенності, стійкість до хіміопрепаратів тощо. Що це за структура?
А. Плазміда
В. Рибосома
С. Ген
D. Мезосома
Е. Нуклеоїд
3. Вид генотипової мінливості:
А. Зміна форми колоній
В. Мутації
С. Зміна кольору колоній
D. Поліморфізм
Е. Утворення L- форм
4. Повний набір генів бактеріальної клітини – це::
А. Генотип
В. Плазміда
С. Рибосома
D. Мезосома
Е. Нуклеотид
5. Сукупність усіх ознак і властивостей мікроорганізмів, що формуються в процесі індивідуального розвитку внаслідок реалізації геному:
А. Генотип
В. Фенотип
С. Хромосома
D. Нуклеїнова кислота
Е. Білок
6. Зміна різноманітних властивостей мікроорганізмів під впливом чинників навколишнього середовища, яка не діє на генетичний апарат і спадково не передається:
А. Мутації
В. Бактеріофагія
С. Модифікаційна мінливість
D. Трансформація
Е. Трансдукція
7. Фактор множинної резистентності мікроорганізмів до лікарських засобів:
А. Фаги
В. Хромосоми
С. Транспозони
D. R-плазміда
Е. F-плазміда
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для позааудиторної самостійної роботи студентів (псрс) №5
Тема: Мікробний антагонізм. Хіміотерапевтичні засоби
Актуальність теми
Сукупність популяцій мікроорганізмів, які проживають в одному біотопі, називається мікробіоценозом. Сучасні мікробні біоценози сформувались в результаті довготривалої еволюції. Взаємовідносини різних видів бактерій між собою та іншими формами життя називається симбіозом. Одним з видів симбіозу є
антагонізм – це пригнічення одної популяції іншими. Мікроби–антагоністи виділяють антибіотики, бактеріоцини, жирні кислоти, які викликають загибель інших видів або затримують їх розмноження. Явище антагонізму між різними живими істотами було давно і використовувалось у народній медицині. Його науково обґрунтував вітчизняний вчений І.І.Мечніков. Вивчаючи роль гнилісних бактерій в кишечнику в інтоксикації та старінні організму людини, він виявив антагоністичну дію до них молочнокислих бактерій. Антагонізм може проявлятися прямою дією одного виду мікробів на інший або продуктами метаболізму. Явище антагонізму лежить в основі виготовлення та застосування антибіотиків.
Хіміотерапевтичні препарати – це хімічні речовини, які вибірково діють на збудників інфекційних та паразитарних хвороб і нетоксичні для організму хворого.
Основне завдання хіміотерапії полягає в тому, щоб препарат був максимально паразитотропним і мінімально органотропним. Основні принципи хіміотерапії обґрунтував російський лікар Д.А.Романовський. Ці принципи отримали розвиток у класичних працях німецького вченого П.Ерліха. Він синтезував перші хіміотерапевтичні препарати. сформулював поняття про хіміотерапевтичний індекс для оцінки якості лікувальних препаратів.
Отже, молодшому медичному спеціалісту необхідні знання з основних питань антагонізму мікроорганізмів та застосування хіміотерапевтичних препаратів.
Навчальні цілі:
Бути проінформованими: ♦ Про антагонізм як один з видів симбіозу
Знати: ♦ Використання явища антагонізму для одержання антибіотиків
♦ Хіміотерапевтичні препарати та їх використання
