Список рекомендованих джерел. Для поглибленого вивчення, узагальнення та закріплення знань студентів спеціальності 5.03050901 Бухгалтерський облік з дисципліни «Фінансовий облік»

Вступ

 

Для поглибленого вивчення, узагальнення та закріплення знань студентів спеціальності 5.03050901 Бухгалтерський облік з дисципліни «Фінансовий облік» навчальним планом передбачено написання курсової роботи.

Курсова робота є одним із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького характеру, який передбачає використання спеціальної та навчальної літератури, творчого опрацювання проблеми. Застосування цього виду завдання дозволить досягнути високого рівня освоєння дисципліни.

Самостійне дослідження студентом обраного об’єкта (підприємства) дозволить продемонструвати вміння використовувати здобуті теоретичні знання та сформовані практичні навички, які необхідні при веденні бухгалтерського обліку, для прийняття ефективних управлінських рішень.

Курсову роботу пропонується виконати в наступній послідовності:

- визначити мету та об’єкт дослідження;

- сформулювати завдання та скласти план курсової роботи;

- підібрати та опрацювати літературні джерела;

- зібрати, опрацювати практичний матеріал щодо використання в курсовій роботі за метою дослідження;

- сформувати матеріал відповідно плану;

- оформити курсову роботу щодо вимог;

- підготувати роботу для рецензування;

- захист курсової роботи.

Методичні вказівки до написання курсової роботи розроблені у відповідності до вимог нормативної програми з циклу дисциплін для студентів спеціальності 5.03050901 Бухгалтерський облік з дисципліни «Фінансовий облік».

 

І. ГРАФІК ПІДГОТОВКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Затвердження тем курсових робіт відбувається протягом двох останніх тижнів вересня та першого тижня жовтня у такому порядку:

- До кінця вересня студенти мають можливість подавати власні пропозиції до тематики курсових робіт на розгляд відповідної циклової комісії. Після того, як розгляд пропозицій студентів і затвердження тем відбулися, студенти можуть вибирати теми лише зі списку, запропонованого викладачем.

- Тиждень самостійної праці (як правило, друга половина січня) повинен завершитися затвердженням планів та бібліографії до курсових робіт.

- В період консультацій (згідно розкладу занять) керівники призначають терміни розгляду окремих розділів роботи.

- На початку березня студенти подають викладачу перший варіант роботи.

- Кінець березня, як правило, є терміном подачі остаточного (виправленого) варіанту роботи.

- Протягом квітня керівники перевіряють курсові роботи і подають рецензії з пропонованою оцінкою; відбуваються захисти, за результатами яких автори кращих курсових отримують можливість представити їх на щорічній студентській конференції.

 

ВАЖЛИВО, що порушення згаданих термінів автоматично означає зниження оцінки:

- на 0,5 бала – за невчасну подачу розгорнутої бібліографії та плану роботи;

- на 1 бал – за запізнілу подачу чорнового і/або остаточного варіанту роботи.

Робота, подана із запізненням на 1 тиждень оцінюється максимально 7 балами, подана на 2 тижні пізніше – не приймається до захисту. У такому випадку навчальний план вважається невиконаним, що може бути підставою для не допуску до сесії.

 

 

ІІ. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Процес виконання студентом курсової роботи можна поділити на такі етапи:

1) вибір теми курсової роботи (підготовчий етап);

2) пошук джерел та літератури, опрацювання матеріалів (інформаційний етап);

3) складання плану курсової роботи;

4) написання тексту курсової роботи.

ЗАВДАННЯ Курсової роботи

 

За період висвітлення облікової інформації про діяльність підприємства – первинні документи та облікові записи мають відповідати часу здійснення операцій, що відображаються. Операції потрібно відображати в журналі хронологічної реєстрації господарських операцій із зазначенням первинних документів, кореспондуючих рахунків та відповідних сум.

 

Визначення мети та об’єкта курсової роботи

Курсова робота – це самостійне науково-практичне дослідження, яке дає змогу оцінити якість знань студента, його вміння застосовувати їх на практиці.

Метою курсової роботи рекомендується обрати систематизацію, узагальнення, розширення й закріплення теоретичних викладок, отриманих студентом в період вивчення дисципліни «Фінансовий облік», а також поглиблене опрацювання окремих питань даного курсу.

Результати курсової роботи повинні мати практичне значення.

Об’єктом курсової роботи є фінансово-господарська діяльність конкретного підприємства.

1.1. Вибір теми курсової роботи

Тематика курсових робіт розглядається на засіданні циклової комісії та затверджується заступником директора з науково-методичної роботи на початку навчального року. Студенти обирають теми письмових робіт з запропонованого викладачем списку. Вони також можуть самостійно пропонувати чи обирати тему у межах визначеної для курсової роботи дисципліни та зазначених викладачем напрямів (необхідно погодити з цикловою комісією). Роль викладача полягає у консультаціях щодо точного формулювання теми та пошуку бібліографії. В окремих випадках тема може бути уточнена або змінена після затвердження. Підставою для зміни формулювання чи уточнення назви теми є письмова заява студента і відповідне рішення циклової комісії. Тема курсової роботи не може двічі повторюватися в одній академічній групі. Список тем курсових робіт, які студенти обрали затверджує заступник директора з науково-методичної роботи за подачею викладача, керівника курсової роботи.

Тему курсової роботи студент обирає самостійно, враховуючи об’єкт, на матеріалах якого буде виконуватися робота, її актуальність, власні наукові інтереси, а також можливості щодо збору фактичного і статистичного матеріалу та знання спеціальної літератури.

Обираючи тему, варто враховувати й деякі універсальні правила: тема повинна бути достатньо вузькою, щоб була можливість розглянути її більш чи менш повно у межах роботи відносно невеликого обсягу. Однак вона повинна бути водночас і достатньо важливою, вартою уваги дослідника. Матеріали для дослідження теми повинні бути доступними або в бібліотеці коледжу, або в інших бібліотеках міста. Вибирати теми варто в межах власної компетенції. Зовсім не в останню чергу тема повинна цікавити студента, або принаймні, містити певний аспект, який викликає у нього особливий інтерес.

 

1.2. Пошук джерел та літератури, опрацювання матеріалів

Після вибору та закріплення теми курсової роботи студент здійснює пошук необхідної літератури у бібліотеках і архівах та її опрацювання. Працюючи з літературою, важливо цілеспрямовано підбирати необхідну інформацію за темою дослідження, систематизувати її у відповідності з розділами плану, посилаючись на відповідне джерело інформації. Фрагменти документів та наукової літератури зберігаються у вигляді нотаток. Нотатки виконують на окремих картках, намагаючись дотримуватися принципу “один сюжет – один аркуш”. Дослідникам дуже допомагає звичка зазначити у верхній частині картки джерело, з якого походить матеріал, а на полях – т. зв. “ключове слово”, що допомагає пригадати, якій події, сюжетові чи особі присвячено даний фрагмент. Ще більше зусиль і часу варто інвестувати у зберігання бібліографічної інформації. До бібліографічної картки (зазвичай вона менша і виготовляється із цупкого паперу або картону) вносять відомості про автора, повну назву видання, типографську інформацію, а також локалізацію книги – бібліотеку чи приватну збірку в якій вона зберігається. Остання інформація виявиться дуже важливою, якщо виникне необхідність повторно звернутися до певних джерел, наприклад, щоб уточнити цитату.

Всі опрацьовані літературні джерела повинні бути включені до списку використаних джерел, який додається до виконаної курсової роботи.

Збір та опрацювання статистичного, фактичного матеріалу більш доцільно робити після вивчення теоретичних літературних джерел. Відібрані первинні дані потрібно опрацювати, скласти таблиці, графіки, діаграми тощо.

Усі теми курсових робіт мають прикладний характер і повинні бути виконані на практичних матеріалах. Дані повинні бути реальними.

Збір практичного матеріалу (інформації) є одним з найбільш відповідальних етапів підготовки та написання роботи. Від повноти та якості зібраного матеріалу у значній мірі залежить своєчасне та якісне написання курсової роботи.

Важливо правильно зібрати матеріал, відібрати основний, що характеризує дану тему роботи. Перш ніж працювати з цією інформацією, необхідно визначити: яка і в якому обсязі необхідна інформація, в яких документах ця інформація відображена, наскільки вона є доступною, за який період необхідно зібрати дані. Для ефективної організації збору та обробки інформації студент повинен скласти перелік необхідних матеріалів по вибраній темі дослідження, узгодити цей перелік з викладачем, попередньо розробити форми аналітичних таблиць для відображення і аналізу інформації.

Узагальнення цифрових показників має здійснюватись не тільки шляхом складання аналітичних таблиць, але й представленням інформації з допомогою графіків, діаграм, рисунків тощо.

При виконанні курсової роботи як позитивний момент оцінюється обробка вихідних матеріалів на основі використання комп'ютерних технологій.

 

1.3. Складання плану курсової роботи

Після глибокого аналізу підібраної літератури та практичного матеріалу складається план курсової роботи, який має розкривати її основну мету, зміст та характер, висвітлювати найбільш суттєві питання, забезпечувати логіку у викладенні матеріалу. Зміст і структура плану залежить від цілей, завдань та об’єкта дослідження. План повинен містити розділи (пункти), текст яких не дублює назву курсової роботи. У плані мають бути відображені теоретичні аспекти досліджуваної проблеми, напрями аналізу практичної діяльності, шляхи удосконалення або вирішення проблеми. Структуру плану курсової роботи наведено у додатку В. Розроблений самостійно план роботи з врахуванням зазначених вимог подається на узгодження викладачу.

Після складання плану студент отримує завдання на виконання курсової роботи (додаток Б).

 

1.4. Написання тексту курсової роботи

Курсова робота з дисципліни повинна бути написана творчо, самостійно, на основі глибокого вивчення законодавчих та нормативних документів, праць вітчизняних та зарубіжних науковців, використання конкретного фактичного і статистичного матеріалу.

Курсова робота виконується у науковому стилі, для якого характерним є смислова завершеність, цілісність і взаємозв’язність. Найважливішим засобом логічних зв’язків тут є функціонально-синтаксичні засоби зв’язку, що вказують на послідовність розвитку думки (спочатку, насамперед, по-перше, по-друге), заперечення (проте, тимчасом, але, у той час як, тим не менше), причинно-наслідкові відношення (таким чином, тому, завдяки цьому, відповідно до цього, крім того, до того ж), перехід від однієї думки до іншої (раніше ніж перейти до…, звернемось до…, розглянемо, зупинимось на…, перейдемо до…, необхідно розглянути), результат, висновок (отже, значить, все сказане дає змогу зробити висновок, підсумовуючи, слід сказати).

Засобами логічного зв’язку можуть виступати займенники, прикметники і дієприкметники (даний, той, такий, названий, вказаний).

Науковий текст характеризується тим, що його складають лише точні відомості та факти. Це зумовлює використання спеціальної термінології. Не можна довільно змішувати в одному тексті різну термінологію, притаманну різним галузям знань.

Стиль писемної наукової мови – це безособовий монолог. Тому виклад ведеться звичайно від третьої особи, бо увага зосереджена на змісті та логічній послідовності викладу. У тексті слід уникати складних та громіздких речень. Не прийнято писати “я думаю”, “я рекомендую” та ін. Викладати матеріал рекомендується від першої особи у множині: “на нашу думку”, “вважаємо” тощо.

Якостями, котрі визначають культуру наукової мови є точність, ясність і стислість.

Курсова робота повинна складатись зі:

- вступу;

- 3 розділів;

- висновків;

- списку використаних джерел;

- додатків.

Кожний розділ має свою назву. Розділи можуть включати окремі пункти (не більше 4 в кожному).

При формуванні складових курсової роботи слід користуватись їх наступною характеристикою.

Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів (підрозділів, пунктів).

Вступ повинен розкривати стан та сутність проблеми дослідження, її значимість, містити обґрунтування необхідності проведення дослідження. Розкриття змісту цього структурного елементи відбувається за такими складовими:

1. Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими дослідженнями цієї проблеми обґрунтовують актуальність та доцільність даної теми. Необхідно також зазначити ступінь розкриття теми у вітчизняній та зарубіжній літературі, вказати найбільш відомих дослідників.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним.

2. Мета і завдання дослідження. Мета повинна зазначати кінцевий аспект дослідження, те – заради чого проводиться дослідження. Не слід формулювати мету як “Дослідження…”, “Вивчення…”, оскільки ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на мету. Задачі формулюються як завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

3. Об ’єкт та предмет дослідження. Об’єктом у дослідженні виступає держава, фінансова установа або сукупність фінансових установ. Предмет – це те, на що спрямована основна увага у дослідженні, він визначає тему роботи та відображається у її назві.

4. Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети.

5. Науково-методологічна та методична база. Включають діючі законодавчі та нормативні акти, наукові публікації (монографії, статті, тези доповідей) та навчально-методичні розробки (підручники, навчальні посібники, комплекси, рекомендації) вітчизняних та зарубіжних авторів, прізвища яких обов’язково наводяться, методичні рекомендації із зазначенням їх повної назви.

Обсяг вступу – 2-3 сторінки.

Перший розділ курсової роботи повинен висвітлювати загальні теоретичні питання обраної теми та аналіз законодавчо – нормативних документів, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, який студент самостійно вибирає, виходячи з теми роботи. Основні положення стандарту повинні бути висвітлені виходячи із застосування даного стандарту на підприємстві.

В кінці розділу потрібно сформулювати висновки зі стислим викладенням результатів, наведених у розділі.

Обсяг – 8-10 сторінок.

Другий розділ повинен містити економічну характеристику підприємства, на базі якого виконується робота, аналіз результатів фінансово-господарської діяльності за останні три роки; організаційні та інші особливості, які впливають на побудову бухгалтерського обліку на обраному об’єкті дослідження, облікову політику підприємства, її аналіз.

Обсяг – 10-12 сторінок.

Третій розділ є центральним у курсовій роботі. Він повинен відображати результати дослідження організації бухгалтерського обліку та практики його застосування на обраному об’єкті дослідження. В цьому розділі необхідно висвітлити діючу практику бухгалтерського обліку на даному об’єкті дослідження на основі практичних матеріалів.

Розрахунково-аналітична частина повинна супроводжуватися аналітичними висновками. Необхідно викласти результати дослідження з висвітленням власного бачення шляхів вирішення проблеми, того нового, що студент вносить у розробку. Неприпустимо механічне списування матеріалу з книг, журнальних статей тощо. Студент повинен самостійно формулювати думки, не допускати повторень, уважно слідкувати за тим, щоб у роботі не було протиріч між окремими її розділами, положеннями, фактичним та цифровим матеріалом.

Обсяг – 12-15 сторінок.

Висновки включають чітко сформульовані та обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення бухгалтерського обліку на досліджуваному об’єкті, зазначення розв’язаної проблеми та її значення, які студент буде захищати як результат виконаної ним роботи.

Обсяг – 2-3 сторінки.

До списку використаних джерел необхідно включити ту літературу, яка безпосередньо використана студентом. Їх слід розміщувати а алфавітному порядку прізвищ авторів або заголовків. Кількість опрацьованих та наведених джерел повинна становити не менше 15 одиниць. Джерелом інформації вважаються нормативно-правові акти, підручники, навчальні посібники, монографії, публікації у

періодичних виданнях, фінансові та економічні словники, енциклопедії, статистичні збірники, довідники, опубліковані матеріали конференцій, інформація з Internet тощо.

Додатками до курсової роботи повинні бути заповнені первинні документи,

зведені, облікові регістри, форми звітності, таблиці допоміжних цифрових даних, ілюстрації допоміжного матеріалу. Кількість і якість цих додатків свідчить про те, наскільки глибоко вивчив студент практичний та теоретичний матеріал.

ІІІ. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

3.1. Загальні вимоги

Курсова робота відкривається титульною сторінкою, яка наведена у додатку А.

Курсову роботу друкують за допомогою комп’ютера або пишуть вручну (на вибір студента) на аркушах білого паперу формату А4 обсягом 35-40 сторінок. До загального обсягу роботи не враховуються додатки.

Текст наукової роботи набирається шрифтом з відсічками (Times New Roman або подібним до нього) розміром 14 пунктів, лінійки розміщуються з інтервалом 1,5.

Коли є потреба вставити цитату більшу за 4 лінійки, то текст набирається розміром 12 пунктів. Кількість знаків на сторінку до 1800.

Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий 30 - мм, правий – 20 мм, верхній – 20 мм та нижній – 20 мм.

Текст повинен бути розділений на абзаци, кожний з яких включає самостійну думку, яка складається з декількох речень. Абзацний відступ повинен бути однаковим і дорівнювати п’яти знакам.

Заголовки структурних частин курсової роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту розміром 16 пунктів жирним шрифтом. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу розміром 16 пунктів жирним шрифтом. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу, в розрядку в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовками (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3 інтервали.

Кожну структурну частину курсової роботи треба починати з нової сторінки.

 

3.2. Нумерація сторінок

Нумерація сторінок повинна бути наскрізною, без знаку “№”. Першою сторінкою роботи є титульний лист, на якому номер сторінки не ставиться. На наступних сторінках номери проставляються у правому верхньому куті сторінки без крапки після цифри. Нумерація починається з шостої сторінки.

 

3.3. Нумерація розділів, підрозділів та підпунктів

Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад:

“2.3” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти у межах підрозділу та підпункти у межах кожного пункту нумеруються подібним чином.

 

3.4. Ілюстрації

Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми, карти тощо) необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Рисунок розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у додатках.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад:

Рис. 1.1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Приклад:

Рис. 1.1.2 Назва ілюстрації

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках “(рис. 3.1.1)” або зворот типу: “…як це видно з рис. 3.1.1” або “ …як це показано на рис. 3.1.1”.

3.5. Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформлюється у вигляді таблиці.

Таблиці нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка – наприклад: “Таблиця 1.1.2” (друга таблиця першого розділу).

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симметрично до тексту. Назву і слово Таблиця починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

 

Таблиця 1.1.2

Назва таблиці

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “ …у табл. 1.1.2”. У повторних посиланнях на таблиці треба вказувати скорочене слово “дивися”, наприклад: “див. табл. 1.1.1”.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблицю з великою кількості рядків можна переносити на інший аркуш. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною.

У таблиці слід обов’язково зазначити одиницю виміру відповідно до стандартів; числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десятинних знаків.

Заголовки колонок необхідно починати з великих літер, підзаголовки – з маленьких якщо вони складають одне речення із заголовком) і з великих (якщо вони самостійні). Висота рядків не менше – 8мм.

 

Формули

Формули в курсовій роботі (якщо їх більше одної) нумеруються порядковою нумерацією у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул проставляється в круглих дужках на рівні формули в крайньому правому положенні на рядку. При посиланні на формулу у тексті роботи наводять номер у круглих дужках, наприклад: „… у формулі (2.1)…”.

Пояснення значення символів та числових коефіцієнтів формул треба подавати безпосередньо під формулою, в тій самій послідовності, в якій вони наведені в формулі. Перший рядок пояснень починають з абзацу словом "де" без двокрапки. Пояснення кожного символу необхідно починати з нового рядка.

Приклад:

„… Строк окупності інвестицій (PP) визначається за формулою:

PP = (2.1)

де IC – початкові інвестиції, грош. один;

P_k – середні находження за роками, грош. один.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення; застосовують знак „х”.

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом відокремлюють комою.

 

Посилання

Посилання у тексті на джерела надають у квадратних дужках із значенням джерела та сторінки (крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому). Перша цифра у квадратних дужках відповідає номеру джерела у списку використаних джерел, друга цифра номеру сторінки, наприклад, “…у працях” [32, с. 78].

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери, наприклад, при посиланні слід писати: “… у розд. 3…”, “… див. 2.1…”, “…на рис.1.2 …”, “ … у табл. 3.2…”, “… за формулою 2.3 …”, “… у дод. Б”.

Список літератури. Рекомендується відображати використану літературу в такій послідовності:

1. Законодавчо- нормативні документи: Закони, акти, постанови.

2. Інструктивні матеріали Міністерства фінансів України, НБУ.

3. МСБО, П(С)БО.

4. Навчальна література: підручники, нормативно - практичні довідники, навчальні посібники.

5. Брошури, наукові статті.

6. Журнали, газети.

Літературні джерела розміщуються в алфавітному порядку за прізвищами авторів. За кожним літературним джерелом в списку літератури слід вказати прізвище, ініціали автора, повну назву роботи, обсяг роботи чи посилання на сторінки.

Роботу слід оформити таким чином:

1. Титульна сторінка (Додаток А).

2. Завдання на курсову роботу (Додаток Б).

3. План курсової роботи (Додаток В).

4. Зміст курсової роботи.

5. Текст курсової роботи.

6. Додатки:

- рубрикації та ілюстрації;

- опис регістрів та документів які містяться в курсовій роботі;

- початковий баланс (форма №1);

- аналітичні рахунки (карточки);

- оборотна відомість по синтетичних рахунках;

- кінцевий баланс (форма №1) та Звіт про фінансові результати (форма №2).

Виконана та відповідним чином оформлена курсова робота підшивається в папку.

 

IV. Рецензування, захист і оцінка курсових робіт

 

Курсова робота виконується у терміни, визначені адміністрацією коледжу.

Протягом терміну виконання курсової роботи студент звертається до викладача з питань, які виникли у процесі виконання досліджень. Правильно оформлена курсова робота подається викладачу у встановлений термін для реєстрації та перевірки. Виконану в строк курсову роботу студент подає на рецензування не пізніше, ніж за два тижні до початку залікового тижня. Строки перевірки курсової роботи – до 7 днів.

Порушення встановлених термінів здачі курсової роботи автоматично означає зниження оцінки:

- на 0,5 бала – за невчасну подачу розгорнутої бібліографії та плану роботи;

- на 1 бал – за запізнілу подачу чорнового і/або остаточного варіанту роботи.

Робота, подана із запізненням на 1 тиждень оцінюється максимально 7 балами, подана на 2 тижні пізніше – не приймається.

Разом із курсовою роботою студент отримує письмову рецензію на неї. У рецензії викладач дає загальну оцінку курсової роботи, вказує глибину розкриття теми дослідження, визначає позитивні сторони роботи, а також недоліки, які допущені студентом, вказує шляхи виправлення вказаних недоліків. У рецензії повинен зазначитись допуск до захисту з рекомендованою оцінкою (Додаток Г).

Робота, яка отримала негативну рецензію, повертається студенту на доопрацювання з врахуванням критичних зауважень рецензента та подається на повторну перевірку і рецензування разом з першою рецензією на неї.

Готуючись до захисту, перш за все, необхідно підготувати відповіді на зауваження, зазначені в рецензії, а також виділити найважливіші моменти курсового дослідження.

До захисту допускається курсова робота, яка отримала позитивну рецензію. Захист здійснюється перед комісією у складі не менше трьох викладачів, які призначаються адміністрацією закладу, і відбувається не пізніше останнього дня залікового тижня.

У процесі підготовки до захисту своєї роботи студент уважно ознайомлюється із змістом рецензії, відзначеними в ній критичними зауваженнями та побажаннями рецензента, та готує, відповідно до них, свій виступ на 5-7 хвилин.

Під час захисту студент доповідає про актуальність вибраної теми, розкриває зміст її основних питань, обґрунтовує послідовність та основні параметри аналітичного дослідження, аргументовано викладає свою точку зору щодо об’єкта дослідження, робить висновки та пропозиції. Він також відповідає на запитання членів комісії.

Основними критеріями оцінки курсової роботи є:

- повнота розкриття обраної теми;

- культура мови;

- якість оформлення курсової роботи.

Оцінювання курсової роботи здійснюється на основі12 – бальної системи оцінки („відмінно”, „добре”, „задовільно”, „незадовільно”) в 2 етапи. На основі поданої курсової роботи викладач проводить попереднє оцінювання якості виконання курсової роботи та її відповідності вимогам і приймає рішення про допуск (не допуск) виконаної роботи до захисту. Підсумкова оцінка виставляється за результатами захисту курсової роботи з врахуванням попереднього рецензування. За невиконання курсової роботи чи неподання її на перевірку студенту виставляється незадовільна оцінка.

Невиконаною курсова робота визнається також у разі її невідповідності вимогам, що висуваються до курсових робіт.

Оцінку „відмінно” заслуговує курсова робота, в якій повно і всебічно розкрито теоретичний зміст теми, проведено глибокий аналіз матеріалів про об’єкт дослідження, спостерігається творчий підхід до проблеми, зроблено обґрунтовані висновки. На захисті студент вільно володіє інформацією щодо отриманих результатів дослідження і відповідає на всі запитання членів комісії.

Оцінку „добре” заслуговує курсова робота, яка виконана на достатньо високому теоретичному рівні, тема дослідження виконана повно і всебічно, висновки і пропозиції сформульовано правильно, при захисті студент дає конкретні відповіді на запитання членів комісії.

Оцінку „задовільно” заслуговує курсова робота, яка виконана на достатньому теоретичному рівні, достатньо повно висвітлена тема дослідження, висновки в цілому правильні, але недостатньо аргументовані, на захисті студент не дав відповіді на всі запитання членів комісії.

Оцінку „незадовільно” отримують роботи, які не відповідають вищенаведеним вимогам, а також ті, що подані до захисту пізніше зазначених вище строків.

 

Критерії оцінювання

 

Курсова робота оцінюється за 12 бальною системою.

Контроль знань здійснюється у формі захисту.

Максимальна кількість можливих набраних балів – 12, з них:

1) за знання теоретичного матеріалу (максимум 6 балів);

2) за знання практичного матеріалу (максимум 6 балів).

 

Список рекомендованих джерел

 

1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996.

2. Закон України „Про оплату праці”.

3. Закон України „Про підприємництво” від 07.02.91.

4. Закон України „Про підприємства в Україні”.

5. Закон України „Про господарські товариства”.

6. Закон України „Про цінні папери і фондову біржу”.

7. Закон України „Про заставу” від 02.10.92.

8. Закон України „Про відпустки” від15.11.96.

9. Податковий Кодекс України.

10. Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України і за кордон: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.04.99 (зі змінами і доповненнями).

11. Порядок подання фінансової звітності: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.00

12. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”. Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.99.

13. Положення (стандарти) бухгалтерського облік 2 „Баланс”. Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.99.

14. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати”. Наказ Міністерства фінансів України від 31.01.99.

15. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 4 „Звіт про рух грошових коштів”. Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.99.

16. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 5 „Звіт про власний капітал”. Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.99.

17. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 6 „Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”. Наказ Міністерства фінансів України від 28.05.99.

18. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби”. Наказ Міністерства фінансів України від 27.04.00. № 92.

19. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 8 „Нематеріальні активи”. Наказ Міністерства фінансів України.

20. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”. Наказ Міністерства фінансів України від 20.10.99.

21. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 10 „Дебіторська заборгованість”. Наказ Міністерства фінансів України від 08.10.99.

22. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 11 „Зобов’язання”. Наказ Міністерства фінансів України від 1.01.99.

23. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 12 „Фінансові інвестиції”. Наказ Міністерства фінансів України від 26.04.00.

24. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 15 „Дохід”. Наказ Міністерства фінансів України від 29.11.99

25. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”. Наказ Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318.

26. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 17 „Податок на прибуток”. Наказ Міністерства фінансів України від 28.12.00

27. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 20 „Консолідована фінансова звітність”. Наказ Міністерства фінансів України від 30.07.99 № 76.

28. Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні: Постанова правління НБУ від 12.02.01 №72.

29. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291.

30. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291.

31. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків: Наказ Міністерства фінансів України від 26.08.94 № 202/412.

32. Інструкція про порядок відкриття та використання рахунків у національній та Іноземній валюті: Постанова правління НБУ від 18.12.98 № 527.

33. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Постанова Правління НБУ від 29.03.01 № 135.

34. Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернених та використаних доручень на отримання цінностей: Наказ Міністерства фінансів України від 16.05.96 (зі змінами і доповненнями).

35. Загальні вимоги до фінансової звітності: Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87.

36. Національні стандарти бухгалтерського обліку: Нормативно-практичний довідник. Навчальний посібник. За редакцією: Р. Л. Хом’яка – Львів 2008.

37. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для вузів. – 7-те вид., переробл. і доп. / За ред. Ф.Ф. Бутинця. -Житомир, 2008.

38. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник.-6 вид., доп. і переробл. –К.: Л.Г.К., 2010.

 

 

Додаток А

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Івано-Франківський державний коледж технологій та бізнесу

Відділення _________________

Спеціальність ______________

 

КУРСОВА РОБОТА

Тема курсової роботи

 

Виконавець студентка ___курсу,

групи ___ Прізвище та ініціали студента

 

Керівник Прізвище та ініціали викладача

 

Курсову роботу захищено

з оцінкою _____________

Керівник ______________

 

Івано-Франківськ

Додаток Б

ЗАВДАННЯ

на виконання курсової роботи

з навчальної дисципліни _________________

студентки (студента) ___ курсу, групи __

Прізвище, ім’я та по батькові студента.

 

Тема. ____________________________________________________

При виконанні курсової роботи повинні бути представлені:

 

1. Текстовий матеріал:

· Вступ.

· Розділи: теоретичний, дослідницький, проектний.

· Висновки та пропозиції.

 

2. Додатки:

· Установчі документи.

· Фінансові звіти.

· Схеми, таблиці тощо.

Графік виконання курсової роботи

№ з/п	Етапи виконання курсової роботи	Дата	Відповідальний за виконання
1.	Затвердження тематики курсових робіт на засіданні циклової комісії
2.	Розподіл тем для написання курсової роботи
3.	Проведення консультацій для написання курсової роботи
4.	Здача курсових робіт для попереднього оцінювання та рецензування
5.	Захист курсової роботи

 

Підпис студента ___________ Підпис керівника_______________

 

Підпис голови цк ___________ “ ___” _________________ 201 _р.

 

Додаток В

ПЛАН

Вступ

Розділ 1. (Назва)

1.1. (Назва)

1.2. (Назва)

1.3. (Назва)

Розділ 2. (Назва)

2.1. (Назва)

2.2. (Назва)

2.3. (Назва)

Розділ 3. (Назва)

3.1. (Назва)

3.2. (Назва)

3.3. (Назва)

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

Додаток Г

Івано-Франківський державний коледж технологій та бізнесу

РЕЦЕНЗІЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ

 

Студента(ки) __________________________________________________________

(Прізвище, ім’я, по батькові)

 

Який (а) навчається в групі ____ на __курсі

зі спеціальності ____________________

 

Тема курсової __________________________________________________________

__________________________________________________________

__________________________________________________________

 

Зміст рецензії:

________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Підпис рецензента _______________(___________)