Тема 3. Управління як об’єкт адміністративного права.

(2 години)

1. Поняття управління та його види. Соціальне управління: поняття та основні ознаки.

2. Поняття державного управління та його основні ознаки. Принципи державного управління.

3. Державне управління та виконавча влада. Органи виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права.

4. Форми державного управління.

5. Методи державного управління.

6. Забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні.

7. Поняття та загальноправові ознаки адміністративного проступку.

8. Склад адміністративного проступку та його елементи. Види адміністративних проступків.

9. Поняття, властивості та принципи адміністративної відповідальності.

10. Система адміністративних стягнень. Основні та додаткові адміністративні стягнення.

11. Особливості адміністративної відповідальності спеціальних суб’єктів, у т.ч. неповнолітніх, батьків, військовослужбовців, працівників міліції, іноземців, державних службовців та ін.

Методичні поради щодо самостійної роботи з підготовки до семінарського заняття.

· Готуючись до семінарського заняття, студент повинен насамперед засвоїти положення про те, що жодна система (технічна, біологічна, соціальна) не може функціонувати без управління. Дуже важливим є з'ясування поняття управління та його видів в залежності від того, яку систему ми розглядаємо в якості об’єкту управління. В цьому питанні слід більш детально зупинитися на характеристиці соціально управління, його ознаках та значенні інших видів управління (технічного, біологічного тощо) для досягнення відповідної суспільно значимої мети.

· Даючи відповідь на друге питання слід звернути увагу на те, що для соціального управління характерна множинність об’єктів, звідси випливає й різноманітність видів управління. До них можна віднести й державне управління. Державне управління – одна з головних форм діяльності держави, особливий вид соціального управління в суспільстві. Виходячи з цього, треба визначити поняття державного управління, його основні ознаки і головні принципи, а саме:

- конституційні принципи (демократизм, народність, рівноправність національностей, рівність громадян перед законом, законність, гласність і урахування громадської думки, об’єктивність);

- організаційні принципи побудови апарату державного управління: (галузевий, функціональний, територіальний);

- організаційні принципи діяльності апарату державного управління (колегіальність, єдиноначальність, розподілення управлінської праці, відповідальність за прийняте рішення, оперативна самостійність).

· Готуючись до відповіді на третє питання, треба звернутися до знань, отриманих в процесі вивчення теми „Основи теорії держави і права” та ”Конституційне право”. Виходячи з конституційного принципу здійснення державної влади на підставі її поділу на законодавчу, виконавчу і судову, слід довести, що державне управління доцільно розглядати як виконавчу-розпорядчу діяльність окремої системи державних органів, спеціально заснованих для здійснення державного управління. Звернути увагу на те, що державне управління не є сферою діяльності виключно виконавчих органів. Питання управління вирішується і законодавчими органами, які здійснюють законодавче регулювання всіх сфер суспільного життя. Але треба наголосити, що більшість функцій виконавчо-розпорядчої діяльності покладається на виконавчі органи. Далі треба визначити систему органів виконавчої влади, закріплену в Конституції України, та організаційно-правові основи їх діяльності. При цьому, для більш розгорнутої відповіді, слід звернутися до класифікації органів виконавчої влади за різними підставами: за масштабом діяльності, за порядком утворення, за обсягом компетенції, за порядком вирішення підвідомчих питань, за положенням в управлінській системі.

· Відповідь на четверте питання слід побудувати на тому, що державна влада реалізує свої функції через створені відповідні органи державного управління. Своєю чергою, ці органи здійснюють надані їм державою повноваження через використання системи різноманітних форм. Далі треба визначити поняття форми державного управління, звернути увагу на те, що усі форми взаємопов’язані, і жодна з них не може заступити іншу і що тільки вміле поєднання форм управління може забезпечити неперервну діяльність органів виконавчої влади. Не слід залишити без уваги те, що форми державного управління мають як внутрішнє, так і зовнішнє спрямування, а також пояснити сутність цих видів спрямування. Характеризуючи види форм державного управління, розкрити суть та значення: правових і не правових форм державного управління; укладення адміністративних договорів; здійснення інших юридично значущих дій; здійснення організаційних дій; виконання матеріально-технічних операцій.

· П’яте питання потребує з’ясування поняття методів державного управління та їх загальних особливостей. Класифікацію методів державного управління треба представити залежно від конкретного засобу, який використовується для рішення управлінських задач. Далі більш детально зупинитися на характеристиці: адміністративних (позаекономічних, безпосереднього управлінського впливу) та економічних (посереднього управлінського впливу) методах; методах державного управління залежно від потреб управлінського процесу (переконання, заохочення, примусу). Розкрити співвідношення переконання, заохочення і примусу в державному управлінні.

Окремої уваги в рамках цього питання потребує проблема адміністративного примусу. Тому необхідно розкрити поняття, особливості і цілі адміністративного примусу, види заходів адміністративного примусу.

· Проблему забезпечення законності і дисципліни в державному управління, поставлену в шостому питанні, слід розкрити через поняття контролю і нагляду у державному управлінні. Необхідно розкрити зміст таких видів контролю, як президентський, парламентський, урядовий, судовий, та інші контролі з боку центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадського та контрольно-наглядові повноваження державних інспекцій. Дати поняття нагляду, охарактеризувати його види (прокурорський, адміністративний), а також розкрити особливості здійснення адміністративного нагляду органами міліції (загальний та спеціальний).

На підставі Закону України „Про звернення громадян” засвоїти значення звернень громадян, як способу забезпечення законності в державному управлінні, їх види, порядок розгляду, права громадян. Визначити підстави та види відповідальності за порушення законодавства про звернення громадян. Розкрити роль контролю з боку засобів масової інформації.

· Готуючись до сьомого питання, треба звернутися до знань, отриманих в процесі вивчення теми „Основи теорії держави і права”, а саме пригадати визначення поняття правопорушення, види правопорушень та підстави розділення правопорушень на проступки і злочини, На підставі загальних теоретичних положень, спираючись на норми Кодексу про адміністративні правопорушення (далі КпАП України), визначити поняття адміністративного правопорушення, охарактеризувати його ознаки, при цьому зробити наголос на його особливих ознаках.

· Наступне питання треба розкривати, використовуючи знання загальної теорії права, а саме: поняття складу правопорушення та його структурних елементів. На підставі цих знань визначити склад адміністративного проступку, дати характеристику його основним елементам (суб’єкту, об’єкту, суб’єктивній стороні, об’єктивній стороні) та їх головним ознакам, підкріплюючи відповідь посиленнями на норми КпАП України.

Далі необхідно зупинитися на видах адміністративних правопорушень, визначивши головні підстави їх поділу на окремі види.

· Відповідь на дев’яте питання треба побудувати на загальнотеоретичному понятті юридичної відповідальності, використовуючи його як підґрунтя для детальної характеристики ознак адміністративної відповідальності, які є загальними для всіх видів юридичної відповідальності, так і особливих ознак, притаманних тільки адміністративній відповідальності.

· Десяте питання треба розкривати, спираючись на норми КпАП України. Насамперед, визначити поняття адміністративного стягнення, його мету. Далі визначити, які види адміністративних стягнень встановлені КпАП України, звернувши увагу на їх поділення на основні і додаткові.

· Відповідаючи на останнє питання слід визначити поняття суб’єкту адміністративного правопорушення, наголосивши при цьому, що суб’єкт може бути як загальним так і спеціальним. Далі показати окреслити особливості адміністративної відповідальності спеціальних суб’єктів. Для цього необхідно ознайомитися не тільки з нормативними положеннями КпАП України, а також з нормами законів України „Про державну службу”, „Про міліцію”, „Про правовий статус іноземців”.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть принципи та функції державної служби.

2. Які ви знаєте обов’язки державних службовців?

3. Дайте загальну характеристику адміністративного права та його джерел.

4. Хто може бути суб’єктом адміністративних правовідносин?

5. Що таке адміністративні юридичні факти?

6. Що таке адміністративне правопорушення? Опишіть процедуру провадження у справах про адміністративні правопорушення.

7. Дайте визначення адміністративного стягнення.

8. У чому полягають особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.

9. Які види стягнень застосовуються до правопорушників?

Практичні завдання

Завдання 1. Який орган, згідно діючого законодавства, здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади? Які саме акти підлягають державній реєстрації?

Завдання 2. Який порядок та строк оприлюднення законів України, інших актів Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України в друкованих виданнях, які з них є офіційними. Чи можливе оприлюднення зазначених вище нормативно-правових актів через телебачення і радіо?

Завдання 3. Серед наведених заходів визначте адміністративні стягнення: попередження про неповну службову невідповідність, застереження, що застосовується до неповнолітніх, виправні роботи, громадські роботи, штраф, адміністративне затримання, вилучення майна, конфіскація майна, оплатне вилучення майна, адміністративний арешт, позбавлення спеціального права, реквізиція.

Рекомендована література: 2,13,20, 28, 32, 37, 42, 43, 62,63, 68, 76,87.

Семінарське заняття №6

Тема 4. Фінансове право

(2 години)

1. Фінансове право України: поняття і предмет правового регулювання.

2. Бюджет і бюджетна система.

3. Податкова політика в Україні.

4. Система оподаткування та її значення.

5. Види податків і зборів.

6. Платники податків та об’єкти оподаткування.

7. Відповідальність за порушення законодавства про податки.

Методичні порадищодо самостійної роботи з підготовки до семінарського заняття.

· Готуючись до семінарського заняття, студент повинен насамперед засвоїти що таке фінансове право і яка його роль в умовах ринкової економіки, які особливості предмету і методу правового регулювання фінансових відносин. Дуже важливим є з'ясування системи та джерел фінансового права.

· Даючи відповідь на друге питання слід звернути увагу на те, що для кожної країни державний бюджет є головною ланкою її фінансової системи, об’єднуючи головні доходи і витрати держави. Бюджет розглядається як план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади і місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Розглядаючи бюджетну систему як сукупність державного та місцевих бюджетів, побудованих з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-теріторіальних устроїв і врегульованої нормами права, необхідно детально зупинитися на принципах: єдності, збалансованості, самостійності, повноти, обґрунтованості, ефективності, субсидіарності, цільового використання, справедливості і неупередженості, публічності та прозорості, відповідальності. Також необхідно зупинитися на характеристиці бюджетної класифікації і її складових: доходів, видатків, фінансування бюджету та боргу. Згідно з Бюджетним кодексом необхідно виділити стадії бюджетного процесу: складання, розгляд і прийняття, виконання, підготовка до розгляду звіту.

· Готуючись до відповіді на третє питання, треба розкрити напрямки діяльності держави у втіленні податкової політики в умовах ринкової економіки.

· Відповідь на четверте питання слід побудувати на тому, що держава для виконання своїх функцій створює і нормативно закріплює систему оподаткування, яка складається з сукупності податків, зборів і платежів, що сплачуються до бюджету і державних цільових Фондів. Далі треба визначити принципи оподаткування: стимулювання, обов’язковість, рівнозначність і пропорційність, рівність, відсутність дискримінації, соціальна справедливість, стабільність, економічна обґрунтованість, рівномірність сплати, компетенції, єдиний підхід, доступність.

· П’яте питання потребує з’ясування поняття податків, зборів і мита, їх особливості і різниці. Далі необхідно дати класифікацію загальнодержавних податків і зборів: податок на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток підприємства, податок на доходи фізичних осіб мито, державне мито, податок на нерухоме майно, збір на обов’єзкове соціальне страхування, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та інші. Також вагоме місце в оподаткуванні мають місцеві видатки: податок з реклам, комунальний податок, готельний збір, ринковий збір та інші. Необхідно з’ясувати як поділяються податки за формою обкладання: прямі і непрямі.

· Окремої уваги в рамках цього питання потребує з’ясуванню статус платників податку до яких належать фізичні і юридичні особи, як здійснюється їх облік, як вони поділяються, які їх права та обов’язки, які існують особливості їх оподаткування. Також необхідно вказати об’єкти оподаткування. Слід відрізняти об’єкт оподаткування від джерела платежу. З’ясувати такі поняття як ставки податку, податкові пільги.

· Проблему забезпечення законності і дисципліни в оподаткуванні необхідно розкрити у встановленні відповідальності за порушення законодавства про податки. Як здійснюється контроль за виконанням законодавства, які існують правопорушенні у цьому питанні і яка відповідальність настає за порушення діючих норм: фінансові санкції, адміністративна відповідальність, кримінальна відповідальність, фінансова відповідальність.

Питання для самоконтролю

1. В чому полягає сутність фінансів як правової категорії?

2. Назвіть основні функції фінансів.

3. В чому полягає сутність фінансової діяльності в Україні?

4. На яких принципах базується фінансова діяльність в Україні?

5. Назвіть основні методи фінансової діяльності.

6. В чому полягають особливості фінансово-правових норм?

7. Визначте поняття фінансових правовідносин.

8. Визначте поняття фінансового права.

9. Що є предметом фінансового права?

10. Визначте поняття методу фінансового права.

11. Назвіть основні джерела фінансового права.

12. Визначте поняття фінансового контролю.

13. В чому полягає зміст фінансового контролю?

14. Яка мета та які завдання фінансового контролю?

15. Які ви знаєте види фінансового контролю?

16. Які органи в Україні здійснюють фінансовий контроль?

17. Які ви знаєте види фінансових правопорушень?

18. Назвіть основні види та особливості фінансових санкцій за порушення фінансового законодавства.

19. Назвіть складові бюджетного процесу.

20. Які стадії бюджетного процесу вам відомі?

21. Що таке податкова система?

22. Дайте визначення податку.

23. Що таке податкова пільга?

24. На які види класифікують податки?

25. Порівняйте прямі податки і непрямі.

Практичні завдання

Завдання 1. Посилаючись на норми Бюджетного кодексу України охарактеризуйте складові частини бюджету.

Завдання 2. Посилаючись на норми Бюджетного кодексу України визначте порядок підготовки Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України до першого, другого, треттього читання та його розгляд і прийняття.

Завдання 3. Посилаючись на норми Податкового кодексу України дати відповіді на наступні питання: які податки і збори відносяться до загальнодержавних, а які до місцевих.

Завдання 4. Посилаючись на норми Податкового кодексу України визначте як складається державний реєстр фізичних осіб – платників податків?

Рекомендована література: 2,7,8,21,22,23,26,29,62, 68,72,73,74,81,82

 

Семінарське заняття № 7

Тема 5. Банківське право

(2 години)

1. Поняття, види та правове становище банків, банківські операції та їх види.

2. Поняття кредиту та кредитного правовідношення.

3. Правове регулювання окремих форм і видів кредиту.

4. Порядок відкриття та обслуговування банківського рахунку.

Методичні поради щодо самостійної роботи з підготовки до семінарського заняття.

· Розглядаючи перше питання необхідно з’ясувати поняття банків, який правовий статус вони мають, які вимоги встановлюються державою для їх створення, з чого складається банківська система, їх функції, побудова банківської системи за дворівневим принципом, отримання банківських ліцензій на види діяльності і операції.

· Даючи відповідь на друге питання визначити поняття і функції кредиту: розподільча, регулююча, контрольна. Аналізуючи Закон України «Про банки і банківську діяльність» і Положення про кредитування, затвердженим постановою Правління Національного банку України з’ясувати особливості кредитних операцій.

· Відповідаючи на третє питання слід зупинитися і розглянути таку форму кредиту як кредитний договір. Розкриваючи види кредиту необхідно класифікувати їх і розкрити особливості. Кредити, які надаються банками, поділяються: за строками користування на: (короткострокові, середньостроковіЮ довгострокові); за забезпеченням на: (забезпечені заставою, гарантовані, з іншим забезпеченням, незабезпечені); за ступенем ризику на: (стандартні кредити, кредити з підвищеним ризиком); за методами надання на: (кредити, що надаються у разовому порядку, кредити, що надаються відповідно до кредитної лінії, гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із стягненням комісії за зобов'язання); за строками погашення на: (кредити, що погашаються водночас, кредити, що погашаються у розстрочку, кредити, що погашаються достроково, кредити, що погашаються з регресією платежів, кредити, що погашаються після обумовленого періоду. Процес банківського кредитування здійснюється на принци­пах: забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільової спрямованості.

Погашення комерційного кредиту може здійснюватися шляхом: оплати боржником за векселем; передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичній особі; переоформлення комерційного кредиту на банківський.

З’ясувати сутність лізингового кредиту, іпотечного кредиту, консорціумного кредиту.

Проаналізувати Постанову Правлін­ня НБУ від 28 вересня 1995 р. (зі змінами від 4 грудня 2001 р.) як додаток до Положення про кредитування.

· Відповіді на останнє питання необхідно розкривати аналізуючи Закон України „Про банки і банківську діяльність”. За загальним правилом платежі за зобов'язаннями між організаціями провадяться в порядку без­готівкових розрахунків через кредитні установи, в яких зазна­чені організації зберігають свої кошти.

З цією метою банки мають право відкривати своїм клієнтам (крім інших банків) вкладні (депозитні) та поточні рахунки. Кореспондентський рахунок — це рахунок, що відкривається банку для здійснення розрахунків, які виконує за дорученням та за рахунок цього банку той банк, в якому відкривається цей рахунок.

Відкриття кореспондентських рахунків банками іншим бан­кам здійснюється шляхом встановлення між ними кореспонден­тських відносин у порядку, що визначається Національним бан­ком України, та на підставі відповідного договору.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть відомі вам види банків.

2. Які особливості створення державного банку?

3. В якому порядку здійснюється державна реєстрація банків?

4. Які документи подаються для отримання банківської ліцензії?

5. Назвіть види банківських операцій.

6. Дайте визначення поняття кредиту.

7. Які форми кредиту можуть використовуватися суб'єктами гос­подарювання?

8. Назвіть види банківського кредиту.

9. За якими принципами здійснюється банківське кредитування?

10. Назвіть основні умови кредитного договору.

11. У чому полягають особливості отримання кредиту в іноземній валюті?

12. Які рахунки в установах банку можуть бути відкриті суб'єкта­ми господарювання?

13. Які документи подаються для відкриття рахунку?

14. В якому порядку відкриваються рахунки юридичним особам-нерезидентам?

15. В яких формах можуть здійснюватися безготівкові розрахунки в господарському обороті України?

16. Що таке платіжне доручення?

17. Що таке платіжна вимога-доручення?

18. Назвіть підстави для здійснення безакцентного списання гро­шових коштів.

19. В якому порядку здійснюються розрахунки акредитивами?

20. В яких випадках використовуються для розрахунків векселі?

21. Що таке простий і переказний векселі?

22. Яким чином здійснюється переказування векселя?

Практичні завдання

Завдання 1. Розкрийте особливості правовідносин України в галузі державного кредиту з СОН, МВФ, ЄБРР.

Завдання 2. Керуючись законом про Державний бюджет на поточний рік, визначте граничний розмір державного боргу Ук­раїни (в розрізі внутрішнього та зовнішнього).

Завдання 3. Державний кредит - це:

1) сукупність відносин, в яких держава виступає пози­чальником вільних коштів у населення та підприємницьких структур;

2) банківський кредит, що надається державним банком;

3) сукупність відносин, у яких держава виступає в ролі кредитора;

4) сукупність відносин, у яких держава виступає в ролі позичальника коштів, кредитора та гаранта.

Завдання 4. Державний кредит існує в таких формах:

1) ощадна справа, гарантії Уряду, державні позики;

2) кредити центрального банку і комерційних банків;

3) дотація, субсидія, субвенція;

4) кредити Уряду і місцевих органів влади.

Рекомендована література: 9,11,26,36,62,68,72,74,81,82

Семінарське заняття № 8