У сфері залізничного транспорту

 

1 Державне регулювання у сфері залізничного транспорту здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, національною комісією, що здійснює державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері транспорту, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади в межах їх повноважень з метою забезпечення:

цілісного, ефективного, безпечного і якісного функціонування залізничного транспорту, а також його комплексного розвитку;

балансу інтересів держави, користувачів послугами та суб’єктів господарювання залізничного транспорту;

безперервності перевізного процесу;

формування конкурентного ринку залізничних послуг;

безпеки руху та екологічної безпеки;

пожежної і техногенної безпеки;

своєчасного реагування на надзвичайні ситуації, що виникають під час транспортних подій з небезпечними вантажами, та ліквідації їх наслідків;

безперешкодного та недискримінаційного доступу до послуг, що надаються підприємствами залізничного транспорту усім користувачам, які зацікавлені в отриманні цих послуг;

перевезень у повному обсязі малорентабельних і стратегічно важливих вантажів;

ефективного використання стратегічних об'єктів інфраструктури, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень.

2 До повноважень Кабінету Міністрів України щодо державного регулювання у сфері залізничного транспорту належать:

1) забезпечення провадження державної політики у сфері залізничного транспорту, спрямування та координація діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

2) прийняття нормативно-правових актів з питань регулювання відносин у сфері залізничного транспорту у визначених цим Законом та іншими законодавчими актами випадках;

3) інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами.

3 До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, щодо державного регулювання у сфері залізничного транспорту, належать:

1) формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері залізничного транспорту, безпеки на залізничному транспорті, безпеки руху та експлуатації залізничного транспорту;

2) визначення пріоритетних напрямків розвитку залізничного транспорту;

3) розроблення та впровадження державної політики у сфері міжнародного співробітництва з питань залізничного транспорту;

4 ) спрямування, координація та здійснення методичного забезпечення проведення заходів у галузі залізничного транспорту щодо виконання завдань із мобілізаційної підготовки, визначення завдань для задоволення потреб цивільного захисту в особливий період;

5) виконання функції компетентного органу України у сфері перевезення небезпечних вантажів;

6) забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері залізничного транспорту з питань, віднесених до його сфери цим та іншими законами, Статутом залізничного транспорту України;

7) ведення та визначення порядку ведення реєстру перевізників, операторів залізничного рухомого складу, об'єктів інфраструктури, залізничних колій незагального користування;

8) погодження інвестиційних програм у сфері залізничного транспорту;

9) формування та розміщення державного замовлення на перевезення пасажирів залізничним транспортом;

10) погодження проектної документації та технічних умов на будівництво (придбання) стратегічного об'єкту інфраструктури;

11) організація виконання заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на залізничному транспорті;

12) вирішення питань щодо:

віднесення залізничних колій до залізничних колій загального користування;

відкриття для постійної експлуатації залізничних колій загального користування, залізничних станцій, розміщених на залізничних коліях загального та незагального користування, та їх закриття;

припинення виконання на залізничних коліях незагального користування, що включені до реєстру залізничних колій незагального користування, всіх чи деяких видів робіт та закриття їх для руху поїздів і маневрових составів;

13) представництво інтересів держави у сфері залізничного транспорту;

14) формування та реалізація фінансово економічної, інвестиційно-кредитної та соціальної політики у галузі залізничного транспорту;

15) розробка методичних рекомендацій щодо фінансового планування та підвищення ефективності фінансово-економічної діяльності залізничного транспорту;

16) інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

4 До повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері транспорту, щодо державного регулювання у сфері залізничного транспорту належать:

1) здійснення державного регулювання цін на залізничному транспорті в межах визначених повноважень та здійснення контролю за їх дотриманням;

2) затвердження інвестиційних програм в сфері залізничного транспорту;

3) погодження порядку розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм в сфері залізничного транспорту;

4) інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

5 До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, щодо державного регулювання у сфері залізничного транспорту належать:

1) реалізація державної політики з питань безпеки на залізничному транспорті;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки руху на залізничному транспорті;

3) здійснення нагляду за дотриманням вимог щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища залізничним транспортом;

4) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, норм і стандартів на залізничному транспорті;

5) здійснення аналізу, проведення технічного розслідування катастроф, аварій та інших транспортних подій на залізничному транспорті та ведення їх обліку;

6) ведення обліку пожеж на залізничному транспорті;

7) організація виконання заходів щодо запобігання виникненню транспортних подій, надзвичайних ситуацій, катастроф та дорожньо-транспортних пригод на залізничному транспорті, ліквідації їх наслідків, контролю за їх виконанням;

8) підготовка пропозицій щодо призначення органів з оцінки відповідності для проведення робіт з підтвердження відповідності у сфері залізничного транспорту, участь у розробленні проектів технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань технічного регулювання у цій сфері, організація підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з підтвердження відповідності;

9) здійснення контролю та нагляду за організацією безпечного перевезення небезпечних, надгабаритних і великовагових вантажів та дотриманням правил збереження вантажів на залізничному транспорті;

10) інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.