1 Державне регулювання у сфері залізничного транспорту здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, національною комісією, що здійснює державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері транспорту, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади в межах їх повноважень з метою забезпечення:
цілісного, ефективного, безпечного і якісного функціонування залізничного транспорту, а також його комплексного розвитку;
балансу інтересів держави, користувачів послугами та суб’єктів господарювання залізничного транспорту;
безперервності перевізного процесу;
формування конкурентного ринку залізничних послуг;
безпеки руху та екологічної безпеки;
пожежної і техногенної безпеки;
своєчасного реагування на надзвичайні ситуації, що виникають під час транспортних подій з небезпечними вантажами, та ліквідації їх наслідків;
безперешкодного та недискримінаційного доступу до послуг, що надаються підприємствами залізничного транспорту усім користувачам, які зацікавлені в отриманні цих послуг;
перевезень у повному обсязі малорентабельних і стратегічно важливих вантажів;
ефективного використання стратегічних об'єктів інфраструктури, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень.
2 До повноважень Кабінету Міністрів України щодо державного регулювання у сфері залізничного транспорту належать:
1) забезпечення провадження державної політики у сфері залізничного транспорту, спрямування та координація діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;
2) прийняття нормативно-правових актів з питань регулювання відносин у сфері залізничного транспорту у визначених цим Законом та іншими законодавчими актами випадках;
3) інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами.
3 До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, щодо державного регулювання у сфері залізничного транспорту, належать:
1) формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері залізничного транспорту, безпеки на залізничному транспорті, безпеки руху та експлуатації залізничного транспорту;
2) визначення пріоритетних напрямків розвитку залізничного транспорту;
3) розроблення та впровадження державної політики у сфері міжнародного співробітництва з питань залізничного транспорту;
4 ) спрямування, координація та здійснення методичного забезпечення проведення заходів у галузі залізничного транспорту щодо виконання завдань із мобілізаційної підготовки, визначення завдань для задоволення потреб цивільного захисту в особливий період;
5) виконання функції компетентного органу України у сфері перевезення небезпечних вантажів;
6) забезпечення нормативно-правового регулювання у сфері залізничного транспорту з питань, віднесених до його сфери цим та іншими законами, Статутом залізничного транспорту України;
7) ведення та визначення порядку ведення реєстру перевізників, операторів залізничного рухомого складу, об'єктів інфраструктури, залізничних колій незагального користування;
8) погодження інвестиційних програм у сфері залізничного транспорту;
9) формування та розміщення державного замовлення на перевезення пасажирів залізничним транспортом;
10) погодження проектної документації та технічних умов на будівництво (придбання) стратегічного об'єкту інфраструктури;
11) організація виконання заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на залізничному транспорті;
12) вирішення питань щодо:
віднесення залізничних колій до залізничних колій загального користування;
відкриття для постійної експлуатації залізничних колій загального користування, залізничних станцій, розміщених на залізничних коліях загального та незагального користування, та їх закриття;
припинення виконання на залізничних коліях незагального користування, що включені до реєстру залізничних колій незагального користування, всіх чи деяких видів робіт та закриття їх для руху поїздів і маневрових составів;
13) представництво інтересів держави у сфері залізничного транспорту;
14) формування та реалізація фінансово економічної, інвестиційно-кредитної та соціальної політики у галузі залізничного транспорту;
15) розробка методичних рекомендацій щодо фінансового планування та підвищення ефективності фінансово-економічної діяльності залізничного транспорту;
16) інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
4 До повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері транспорту, щодо державного регулювання у сфері залізничного транспорту належать:
1) здійснення державного регулювання цін на залізничному транспорті в межах визначених повноважень та здійснення контролю за їх дотриманням;
2) затвердження інвестиційних програм в сфері залізничного транспорту;
3) погодження порядку розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм в сфері залізничного транспорту;
4) інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
5 До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, щодо державного регулювання у сфері залізничного транспорту належать:
1) реалізація державної політики з питань безпеки на залізничному транспорті;
2) здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки руху на залізничному транспорті;
3) здійснення нагляду за дотриманням вимог щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища залізничним транспортом;
4) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, норм і стандартів на залізничному транспорті;
5) здійснення аналізу, проведення технічного розслідування катастроф, аварій та інших транспортних подій на залізничному транспорті та ведення їх обліку;
6) ведення обліку пожеж на залізничному транспорті;
7) організація виконання заходів щодо запобігання виникненню транспортних подій, надзвичайних ситуацій, катастроф та дорожньо-транспортних пригод на залізничному транспорті, ліквідації їх наслідків, контролю за їх виконанням;
8) підготовка пропозицій щодо призначення органів з оцінки відповідності для проведення робіт з підтвердження відповідності у сфері залізничного транспорту, участь у розробленні проектів технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань технічного регулювання у цій сфері, організація підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з підтвердження відповідності;
9) здійснення контролю та нагляду за організацією безпечного перевезення небезпечних, надгабаритних і великовагових вантажів та дотриманням правил збереження вантажів на залізничному транспорті;
10) інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
