Grischkina V.
Romanowskaja N.
 |
МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ УКРАИНЫ
МАКЕЕВСКИЙ ЕКОНОМИКО-ГУМАНИТАРНЫЙ ИНСТИТУТ
В.Б. Гришкина
Н.И. Романовская
DEUTSCH LERNEN? – KEIN PROBLEM!
Teil I
Учебное пособие для изучения немецкого языка как второго иностранного для студентов I – II курсов специальности 7. 030502 «Язык и литература» (англ.)
_____________
Рекомендовано Министерством образования и науки Украины
как учебное пособие для студентов высших учебных заведений.
(письмо № 14/18.2 – 1794 от 26.07.04)
Издание второе
Макеевка
УДК 811.112.2
Г85
Авторы: Гришкина В.Б., Романовская Н.И.
DEUTSCH LERNEN? – KEIN PROBLEM!Учебное пособие для изучения немецкого языка как второго иностранного для студентов I – II курсов специальности 7. 030502 «Язык и литература» (англ.) – Макеевка, с. 182
Данное учебное пособие предназначено для студентов специальности 7.030502 «Язык и литература» (англ.), начинающих изучать немецкий язык как второй иностранный. Его задача – формирование базовых грамматических знаний и навыков всех видов речевой деятельности. Аутентичность текстового материала и его страноведческая ориентированность создают положительную мотивацию при обучении языку. В целом учебное пособие имеет коммуникативную направленность.
Рецензенты: А.А. Педерсен, кандидат филологических наук, доцент кафедры английской филологии, проректор Макеевского экономико-гуманитарного института;
Н.Н. Чернышенко, кандидат филологических наук, доцент Донецкого национального университета.
©Гришкина В.Б.
©Романовская Н.И.
EINFÜHRUNGSKURS
Увідний курс
LEKTION 1/ УРОК 1
1. Німецька абетка. Особливості німецьких звуків.
2. Голосні [a:], [a] [е:], [ε], [ε:], [ә].
3. Приголосні [p], [b], [t], [d], [k], [g], [f], [v], [s], [z], [m], [n ], [l], [r], [ ɐ ]..
4. Правила читання дзвінких приголосних наприкінці слова, подвоєних приголосних, довгих та коротких голосних.
5. Правопис іменників.
6. Поняття артикля; наголос в німецькому слові.
Das deutsche Alphabet /Німецька абетка
| Друковані літери | Писемні літери | Назва літери |
| A a B b C c D d E e F f G g H h I i J j K k L l M m N n O o P p Qq Rr S s T t U u V v W w X x Y y Z z | Aa Bb Cc Dd Ee Ff Gg Hh Ii Jj Kk Ll Mm Nn Oo Pp Qq Rr Ss Tt Uu Vv Ww Xx Yy Zz | [’ a: ] [ be:] [ tse:] [ de:] [’ e:] [’ εf ] [ ge:] [ ha:] [’ i:] [ jot ] [ ka:] [’ εl ] [’ εm ] [’ εn ] [’ o:] [ pe:] [ ku:] [’ εr ] [’ εs ] [ te:] [’ u:] [ fao ] [ ve:] [’ iks ] [ ´ ’ ypsilon ] [ tsεt ] |
| Додаткові варіанти літер | ||
| Ää Öö Üü -ß | Äa Öö Ü - ß | [’ ε:] a-умлаут [’ ǿ:] o-умлаут [’ y:] u-умлаут [’ εs´tsεt ] |
Додаткові варіанти (ä, ö, ü, ß) підпорядковуються алфавітному порядку основної літери; ß зустрічаєтьсялише в середині та наприкінці слова після довгих голосних та дифтонгів.
Übungen./Вправи
1. Прочитайте німецьку абетку:
а) в алфавітному порядку; б) у зворотному порядку; в) тільки голосні; тільки приголосні; г) називаючи тільки ті літери, які не мають аналогів у рідній мові.
2. Назвіть по літерам імена:
Anton, Berta, Cäsar, Charlotte, Dora, Emil, Friedrich, Gustav, Günter, Heinrich, Helmut, Ida, Julius, Johann, Konrad, Ludwig, Marta, Nicole, Otto, Paula, Quelle, Richard, Samuel, Theodor, Ulrich, Viktor, Veronika, Wilhelm, Xantippe, Xenia, Yvonne, Zacharias
Таблица транскрипційних знаків
I. Голосні звуки II. Приголосні звуки
[а] короткий звук а [ς] звук Ich - Laut
[а:] довгий звук а [η] носовий звук ng
[ηk] носовий звук nk
[а×] напівдовгий звук а [s] глухий звук s
[ae] дифтонг ei [ʃ] глухий звук sch
[аo] дифтонг аu [ʒ] дзвінкий звук sh
[е:] довгий закритий звук е [v] дзвінкий звук w
[ә] редукований звук [х] звук Ach-Laut
[ε] короткий відкритий звук е [z] дзвінкий звук s
[ε:] довгий відкритий е [g]дзвінкий звук g
[i] короткий i [f] глухий звук f
[i:] довгий звук i [d] дзвінкий звук d
[i×] напівдовгий звук i [t] глухий звук t
[ɔ ] короткий відкритий звук о [b]дзвінкий звук b
[o:] довгий закритий звук о [р] глухий звук р
[о×] напівдовгий звук о [k] глухий звук k
[ø] довгий закритий звук ö [m] сонорний звук m
[œ] короткий звук ö [n] сонорний звук n
[رø] дифтонги eu, äu [r] сонорний звук r
[υ] короткий звук u [h] звук Hauchlaut
[u:] довгий звук u [pf] африката pf
[u×] напівдовгий звук и [t ʃ ] африката tsch
[у] короткі звуки ű, y [ts] африката tz
[y:] довгі звуки ű, y [l] сонорний звук l
[ɐ] вокалізований звук r
Характері особливості ніемецьких голосних
Фонематичними ознаками голосних як в англійській, так і в німецькій, мовах є:
а ) належність до р я д у (голосні переднього, середнього та заднього ряду);
б) ст упінь під̓ йому я з и ка (голосні верхнього, середнього та низького під̓ йому);
в) якість (відкриті та закриті голосні)
г) довгість (довгі та короткі голосні)
д) стабільніст ь артикуляції (при вимові монофтонгів органи мовлення зберігають своє встановлення від початку до кінця артикуляції, а голосні у дифтонгах вимовляються із змінною артикуляцією);
є) ступінь лабіалізації (в англійській мові не є фонематичною ознакою).
Артикуляційн і особливості німецьких голосних:
· продвинутість язика вперед та контактне положення кінчика язика з нижніми зубами, також при вимові голосних середнього та заднього рядів;
· сильный відступ (закінчення звучання) коротких та слабкий відступ довгих голосних;
· новий (твердий) приступ (своєрідне слабке клацання) у німецьких голосних на початку корню і префікса, а також при вимові ізольованого голосного;
· відсутність редукції в ненаголошених складах.
Характері особливості ніемецьких приголосних
Фонематична характеристика німецьких приголосних, як і в англійській мові, визначається:
· участю голосу (глухі, дзвінкі, сонорні приголосні);
· способом творення (смиково-вибухові, щілинні, смиково –щілині, смиково –прохідні, тремтячі дрожащие);
· місцем творення (двогубі, губно-зубні, передньоязичні, середньоязичні, задньоязичні, язичкові, зівальні).
Артикуляційні особливості німецьких приголосних:
· продвинутість язика вперед та контактне положення кінчика язика з нижніми зубами;
· відсутність палаталізації (виняток – легка палаталізація задньоязичкових[k] та [g] перед голосними переднього ряду та після них);
· велика напруженістьглухих смиково-вибухових [р], [t], [k]; їх вимова супроводжується аспірацією;
· інтенсивність глухих щілинних [f], [ç], [x], [ʃ], [s], [pf];
· відсутність напруженостітаглухий початок дзвінких приголосних;
· оглушення дзвінких приголосних наприкінці слова та складу;
· оглушення дзвінких приголосних після глухих та перед ними;
· напруженість та тривалість вимови сонорних приголосних, особливо після коротких голосних.
Vokale/ Голосні [a:], [a]
При артикуляції німецьких голосних [a:], [a] кінчик язика знаходиться у контакті з нижніми зубами. Губи дещо напружені; довгий звук [a:] напружений, короткий [a] – менш напружений. При вимові [a:] рот широко відкритий.
Прокажіть: ’a …’a…’a…’a: …’a: …’a: …a: - a… a: - a…. a: - a; da: ta: za: da: ta: za: da: ta: za: das; man; das; man; das; man; a:n; ̕a:nәn; ̓a:da·; ta:t; ba:t; ta:k; za:t; ̓a:l; ba:dn; ba:n; na:zә; ka:m; kam; la:m; lam.
Vokale / Голосні: [е:], [ε], [ε:], [ә]
При вимові [е:] губи розтягнуті, кінчик язика знаходиться біля нижніх зубів. Відстань між зубами така, що між ними проходить мізинець.
При артикулюванні [ε ] губи нетак напружені як при вимові [е:]. Голосний [ε:] відкритий, губи напружені, рот широко відкритий. У ненаголошених позиціях, звичайно в суфіксах, а також у префіксах be-, ge - в німецькій мові вимовляється так званий редукований голосний [ә]. Губи злегка розкриті і пасивні, середня і задня спинки язика трохи піднесені. Звук дуже короткий, напружений і нечіткий. Якщо слово закінчується на -en, то після щілинних [ f, v, s, z, ʃ, x, ç, pf,ts ] та вибухових [ d, t, b, p, k, g ] приголосних голосний [ә] повністю редукується. У суфіксі –chen звук вимовляється.
Прокажіть: ’ε: ’ε: ’ε:; fε: fε: fε:; vε: vε: vε:; dε: dε: dε:; tε: tε: tε:; zε: zε: zε:; nε: nε: nε:; zε:t; ′zε:ən; nε:; nε:t; ′nε:ə n; dε:nə
’ε ’ε ’ε; ’εs; ’εndə; fεt; fεlt; lεst; vεlt; vεndə;
’e: ’e: ’e:; fe: fe: fe:; ve: ve: ve:; te: te: te:; de: de: de:; ne: ne: ne:;; ze: ze: ze: ze:, ze:әn, ne:mәn, le:bn, ge:bn.
Konsonanten/Приголосні [d], [t]
При вимові німецьких приголосних [d], [t] кінчик язика притискається до альвеол верхніх зубів, а не до зубів, як в українській мові. Звук [t] супроводжується аспірацією. Звук [d] вимовляється без придихання, не такий дзвінкий, як в англійській мові. Звук [d] наприкінці складу оглушується.
Прокажіть: t t t; ta: ta: ta:; te: te: te:; ta:t ta:t ta:t; tanә; fant; amt; a:bεnt; atvεrp; ba:t;bεt; be:tn; bәto:nәn; te:; tantә; d d d; da: da: da:; dε dεdε; de: de: de; ’a:da·; dεn; de:nən; e:rdә; dam; dan; dage:gn; da:mә; dεfεkt; dεka´na:t.
Konsonanten/Приголосні [s], [z]
Кінчик язика притиснутий до нижніх зубів, передня спинка піднята до верхніх зубів та альвеол. ß вимовляється завжди як [s], s перед голосними вимовляється дзвінко.
Прокажіть: s s s; ’a:s ’a:s; ’as ’as ’as; ’a:st; das; εs; gast; last; kastn; mast; nεst; z z z; za za za; za:s; za:t; zamt; zeltn; ze:nən; zεkt; zat; za:gn, ze:lə.
Konsonanten/Приголосні [m], [n]
При артикуляції приголосного [m] кінчик язика контактує (впирається в) з нижніми зубами, губи відсунуті від зубів, утворюючи додатковий резонатор. Звук вимовляється за участю голоса, особливо напружений і тривалий після коротких голосних та наприкінці слова.
Приголосний [n] також вимовляється за участю голоса, рот трохи відкритий, струя воздуху, який видихається, проходить через ніс. Німецький звук [n] особливо напружений і тривалий після коротких голосних та наприкінці слова. Особливістю звука є легка палаталізація.
Прокажіть: nnn; na:; ’a:n;’ana·; na:t; nas; dan; zant; ̓ a:nt; fant; vant; mmm; ma: ma: ma:; na:m; na:mst; ’am; ’amt; dam; man; zamt, rant; mεnsa·, markt; mεrkn.
Kovsonanten/Приголосні [f], [v]
Артикуляція німецьких приголосних [f] та [v] нагадує артикуляцію англійських [f] та [v ] і українських [ф] [в]. Різниця в тому,що німецький [f] більш напружений та тривалий, а [v] менш дзвінкий і має глухий початок.
Прокажіть: f f f; bε.fa: fa: fa:; fast fast fast;
v v v; va: va: va:; vi vi vi va va va; van; vant; vas; va:gә; va:rә; vεk; ve:k; vafә; va:zә; vεrp; valt; vant; van; ve:k; volkә; vεkɐ; frεmt; afә; fant; fe:lɐ; fal; fakt; fe:; farbә; fa:tɐ;fa:rәn; fa:bl; fεlt.
Konsonanten/Приголосні [b], [p]
Артикулювання німецьких приголосних [b], [p] близьке до артикулювання аналогічних звуків в англійській мові. Різниця полягає у контакті кінчика язика з нижніми зубами. Обидва звуки вибухові, вимовляються за участю обох губ. [b] – дзвінкий приголосний, [p] – глухий, вимовляється з аспірацією. [b] наприкінці словазвучитьглухо, без придихання.
Прокажіть: b… b… …p…p…pa…pa…pa…ba…ba…ba…be…be…be… pe:… pe:…pe:…bε… bε… bε… pε… pε… pε….; ba:n; ba:t; past; pakn; plat; bakn; ba:dn; bal; bant; bεt; blat; pla:n; paprika·; pa·ra:dә; pεrlә.
Konsonanten/Приголосні [r], [ɐ]
Приголосний [r] в німецькій мові має три варіанти артикулювання: передньоязиковий, язичковий та задньоязиковий. Німецький передньоязиковий [г ] схожий на відповідний звук в російській мові, але при його вимові язик ненапружений і кількість вібрацій має бути не більше двох-трьох.
У префіксах er-, her-, ver-, zer -, у ненаголошеному складі –er,атакож у наголошених та ненаголошених складах після довгого голосного, крім [a:], сонант [r ] звучить как редукований голосний (вокализований) [ɐ]).
При вимові язичкового [r] маленький язичок опускається на задню стінку язика і коливається під натиском воздуху, який видихається.
При артикулюванні задньоязикового щілинного [r] задня частина спинки язика піднімається до м̓ якого піднебіння і утворює щілину, в якій потік повітря створює слабкий звук тертя. Голосові зв̓язки вібрують. Усі три варіанти [r] рівноправні,але язичковий та задньоязиковий більш поширені, ніж передньоязиковий.
Прокажіть: ra…ra…ra…rε…rε…rε; ra:t, rant; vartn; pa:r; dra:t; fεrn; lεrnәn; ra:tn; vartn; ’ɐ´fa:rən; ̓arm; a:bɐ; fa:tɐ; fe:lɐ; te·a:tɐ; e·ɐ; me:ɐ; ɐ´ra:tn; ɐ´fasn; fɐ´lasn.
Konsonanten/Приголосні [k], [g]
Німецький глухий приголосний [k] напружений, вимовляється з придихом. Придих особливо відчутний перед голосним та сонорним приголосним в наголошеном складі та наприкінці слова.
Дзвінкість приголосного [g] порівняно з українським суттєво послаблена. Наприкінці слова і перед глухим приголосним він оглушується.
Прокажіть: k…k…k… g…g…g…; ka… ka… ka…; ga….ga…. ga…; ge….ge:… ge:..;.kan; kraft; za:k; ma:k; ta:k; gast; gans; ga:p;, kεlɐ; bakn; gla:s; ge: ən;´ ka:fe·; ka:dɐ; ga:bl; gartn; gεrn..
Konsonant/Приголосний [l]
При вимові німецького [l] кінчик язика лежить на альвеолах біля верхніх зубів. Спинка язика опущена та розслаблена.
Прокажіть: l…l…l… la… la… la… le:… le:… le:… la:… le: … la: … le:…; ̓ a:l; za:l; ma:l; va: l; ma:lən; ̛aləs; ̓alt; ̓ als; valt; faltə; fla:mə; ga:bl; le:bn; lεrnən; le:rən.
ФОНЕТИЧНІ ВПРАВИ
1. Прочитайте данні слова. Стежте за правильністю вимови довгого [a:] та короткого [a] та твердим приступом на початку слова:
̓a:l – ̓̓alә; ̓a:bεnt – ̓apεl; ̓a:bɐ - ̓̓aple:gn; ̓a.da· – ̓adrεsә; ̓a:dam - ̓adaptɐ; ̓̓a:mәn – ̓amt; ̓a: nən – ̓ana·.
2. Прочитайте наступні слова. Розрізняйте довгі та короткі звуки:
e Tat (вчинок), r Damm(дамба), r Abend (вечір), e Tasse (чашка), dann, (потім) s Bad (ванна кімната), r Tag (день),, fand (знайшов), s Band (стрічка), r Sand (пісок), e Wand (стіна), sagen (говорити), r Saat (посів), satt (ситий),
s Maß (міра), r Salat (салат), e Sahne (вершки), r Sand (пісок).
3. Прочитайте данні слова. Стежте за тим, щоб звук [ε] вимовлявся коротко і попередній приголосний не пом̕ якшувався.
bεt, nεt, dεn, fεst, nεnәn, fεnstɐ, rεtn, vεn, fεlt, vεk, kεtә, vεlt, vεlә,fεt, lεst.
4. Прочитайте наступні слова. Не забувайте, що звук [ε:] відкритий.
trε:nә, nε:әn, vε:lәn, kε:mәn, kε:zә, dε:nә zε:t; zε:ən; nε:t; nε:ən.
5. Прочитайте данні слова. Стежте за твердим приступом на початку слова.
̓εs,, ̓ εntә, ̓εndә, ̓εrtnә, ̓εsn, ̓εndә, ̓εkә, ̓εltεrn.
6. Прочитайте слова із звуком [e:]. Губи розтягнуті, напружені, кінчик язика лежить на нижніх зубах.
̓e:ә, fe:, te:, ze:, se:әn, le:zn, le:zt, ve:t, ̓e:ɐ, ̓e:bn, ne:mәn, ve:k, pe:tɐ, ve: ɐ, ze:ɐ, be:t,̓ e:dl,̓ e:va, le:bn.
7. Прочитайте пари слів, розрізняйте звуки [е:] та [ε]. Запишіть слова в орфографії:
de:n – dεn, ve:n – vεn, be:t – bεt, fe:lt – fεlt, ve:k – vεk.
8. Прочитайте слова, вимовляйте звук [ə] ненапружено:
′tanə,′tantə, ′tasə, ′masə, ′na:zə, za:mə, na:mə, za:nə, ′zaetə, ′di:zə,di:səs, mi:tə, ′’a:nən, ′za:ən, ′na:ən.
9. Прочитайте данні слова, стежте за правильністю вимови звуків [е:], [ε], [ε:], [ә]:
weht – wählt – Welt – Waage
Beere – Bär – Bett – Bande
sehen – säen – setzen – gesagt
nehmen – Nähe - Wette – benehmen
10. Прочитайте слова, слідкуйте за правильністю вимови звуків [е:], [ε], [ε:], [ә]. Запишіть слова у 3 колонки: 1 – з довгим [е:], 2 – з довгим [ε:],3 – з коротким [ε]:
pl Themen, den, etwas, mähen, sehen, wenn, e Wende, s Fest, pl Fäden, dehnen, essen,e Seele, lest, sehnen, elf, nennen, wen, e Welt, r Tee, nett,, wehen, lässt, denn, s Ende, lesen, nehmen, e Nähe, s Fett.
11. Прочитайте наступні слова. Розрізняйте звуки [е:], [ε], [ε:], [ә]:
s Bett (кровать), fest (міцний), denn (тому що – сполучник), nehmen (взяти),
r See (озеро), s Fest (свято), e Tanne (ялинка), e Sahne (вершки), weg(геть),
r Weg (шлях), e Welle (хвиля), sehnen (сумувати), elf (одинадцять), nennen (називати), s Thema (тема), r Bär (ведмідь), e Beere (ягода),e Ecke (куток), pl. Eltern (батьки), es (воно – особовий займенник), e Ente (утка), s Ende (кінець), e Ernte(урожай), essen (їсти).
12. Прочитайте слова зі звуками [d], [t]. Не забувайте, що язик притискається до верхніх альвеол:
da:, a:da·, dam, fant, tan ә, ta:k, de·n, d ε n, takt, trεnәn, dεlta·, da:mә, tantә.
13. Прочитайте слова. Пам̓ ятайте, що звук [d] наприкінці складу оглушується:
r Damm (дамба), r Abend (вечір), s Bad (ванна кімната), fand (знайшов), s Band (стрічка), r Sand (пісок), e Wand (стіна), r Wald (ліс), reden (говорити), dort (там), e Tat (вчинок), r Tag (день), e Tabelle (таблиця), e Tablette (пігулька), e Tara (тара), s Adverb (прислівник).
14. Прочитайте наступні слова. Слідкуйте за правильністю артикулювання. Запишіть слова в орфографії:
das, vas, za:gn, le:zn, ze:әn, samt, sant, pas, a:s, za:t, na:zә, ra:tzam.
15. Прочитайте данні слова. Пам̓ ятайте, що звук [s]перед голосними вимовляється дзвінко:
r Pass (паспорт), r Sekt (шампанське), aß (їв), satt (ситий), r Saat (посів), ratsam (зозважливий), lassen (дозволяти), was (що), s Wasser (вода), lesen (читати), sehen (бачити), r Asket (аскет), r Aspekt (аспект), e Adresse (адреса), e Aster (астра).
16. Прочитайте пари слів. Зверніть увагу на вимову дзвінкого звуку [z] та глухого [s]:
lasen – lassen, rasen – Rassen, Vasen- fassen, Basen – passen, Käse – Kessel.
17. Прочитайте наступні слова. Стежте за правильністю артикулювання при вимові звука [m]:
kam, man, warm, am, mapә, me:l, maskә, mast, me:ɐ, masә.
18. Прочитайте слова зі звуком [m]:
Marta (ім̓ я), mag (любить), s Mehl (мука), s Meer (море), r Markt (ринок), damals (тоді),,e Madame (мадам), r Maler (художник), Magadan (назва міста), mager (худий), s Magma (магма), elfmal (11 разів), e Mensa (студентська їдальня), r Damm (дамба), kam (приходив), e Dame (дама), Bamberg (назва міста), s Kamel (верблюд).
19. Прочитайте наступні слова.Не забувайте, що звук [n] напружений та тривалий. Кінчик язика знаходиться на верхніх альвеолах.
’ana·, na:t, nas, dan, zant, a:nt, na:, ’an, na:t, nεnәn.
20. Прочитайте слова зі звуком [n]:
nah (близько), r Name (ім̓ я), dann (потім), e Nase (ніс), s Nest (гніздо), s Band (стрічка), e Panne (аварія), r Nebel (туман), nackt (голий), e Nadel (голка), nehmen (изяти), r Narr (дурень), e Bahn (залізниця), e Ananas (ананас),
e Banda (духовий оркестр), galant (галантний), r General (генерал).
21. Прочитайте наступні слова. Стежте за правильністю артикулювання звуків [b] та [p]. Звук [p] вимовляється з придихом. Надайте орфографічну форму цих слів:.
bakn,ba:t, ba:dn, bal, bant, bεt, blat, pl:an, paprika·, pa·ra:dә, pεrlә.
22. Прочитайте наступні слова. Зверніть увагу на те, що дзвінкий [b] наприкінці слова вимовляються глухо, без придиху:
̓ap, ̓ gra:p, hεrap, ga:p, halp, kalp.
23. Прочитайте слова зі звуками [b]та [p]:
backen (пекти), packen (пакувати), platt (плоский), e Gasse (провулок), s Paar (пара), baden (купатись), s Bad (ванна кімната), aber (але).
24. Прочитайте слова зі звуком [k]. Не забувайте вимовляти слова з придихом. Запишіть слова в орфографії:
kalt, kann, akt, fakt, εkә, dεkә, vεkn, ka:m, ka:dɐ, kaba:lә, kartә, kεtә.
25. Прочитайте слова зі звуком [k]. Не забувайте вимовляти слова з придихом:
kann (можу),r Kamm (гребінь), r Kern (кісточка), s Gebäck (печиво), s Gepäck (багаж), decken (накривати), r Knabe (хлопчина), s Kind (дитина), r Krebs (рак), wecken (будити).
26. Прочитайте слова зі звуком [g]. Не забувайте, що наприкінці слова і перед глухим приголосним він оглушується:
ge:bn, gεlt, gεltn, ta:k, vεk, ga:bә, gәza:kt, gәvalt, gәlεndә.
27. Прочитайте слова зі звуком [g]:
e Gabel (виделка), r Weg (путь), e Gans (гусак), s Geld (гроші), r Garten (сад), sagen (казати), fragen (питати), tragen (носити), r Gast (гість), s Glas (скло),
r Tag (день), r Wagen (автомобіль), gelb (жовтий), r Berg (гора), mag (люблю).
28. Прочитайте слова. Розрізняйте звуки [k] та [g]:
r Garten – e Karte, e Gasse – e Kasse, r Kabel – e Gabel, r Kern – gern, r Käse – s Gras, r Lack – e Lage, r Krach – r Graf.
29. Прочитайте пари слів. Зверніть увагу на вимову дзвінких та глухих приголосних:
r Bass – r Pass
e Bar - s Paar
e Gasse – e Kasse
backen – packen
r Bär – e Perle
bellen - pellen
30. Прочитайте слова зі звуками [f] та [v]:
e Feder (перо), e Tafel (дошка), fegen (мести), fehlen (бути відсутнім),
s Ferment (фермент), s Fragment (фрагмент), was (що?), e Krawatte (краватка), s Wetter (погода), wählen (вибирати), e Welt (світ), e Waffe (зброя), r Wagen (автомобіль), e Ware (товар), s Wasser (вода), warm (теплий), r Weg (шлях), r Wald (ліс), e Wand (стіна), e Veranda (веранда).
31. Прочитайте наступні слова. Слідкуйте за положенням язика при вимові звука [l]. Кінчик язика притиснутий до альвеол.
lant, lampә, lapn,, last, lεrm,, gεlp, leta:l, kεltә, balt, dεlta·, glat, gεlt, palmә.
32. Прочитайте слова зі звуком [l]:
fehlen (бути відсутнім), s Land (країна), e Lampe (лампа), e Leber (печінка), legen (покласти), lernen (вчитись), r Lehrer (вчитель), e Last (вантаж, тягар), bald (скоро), glatt (гладкий, рівний), r Lappen (ганчірка), fallen (впасти).
33. Прочитайте наступні слова. Слідкуйте за правилним артикулюванням при вимові звуків [r] та [ɐ]. Надайте орфографічну форму цих слів:
ɐfa:rәn, vasɐ, rεnәn, fεrn,, rεspεkt, rεsεrvә, ra:bә, re:dn, rake:tә, arm, e·ɐ, de·ɐ, me:ɐ, ɐnεnәn.
34. Прочитайте слова зі звуками [r] та [ɐ]:
raten (радити), fern (далеко), e Adresse (адреса), s Meer (море), fremd (чужий),, r Vater (батько), r Kader(кадр), r Lehrer (вчитель), erben (наслідувати), e Erbse (горох), erkalten (охолоджуватись), erkennen (пізнавати), r Bär (ведмідь), e Bar (бар), r Berg (гора), e Krabbe (краб).
35. Прочитайте наступні слова в орфографії та запишить їх в транскрипції:
r Takt (такт), bat (просив), da (тут, ось), matt (матовий), e Tanne (ялинка), baden (купатись), nett (привабливий), s Beet (грядка), s Fenster (вікно),, r Tee (чай), e Nase (ніс), e Kette (ланцюжок), e Seele (душа), e Träne (сльоза),
r Käse (сир), e Tante (тітка), e Wende (поворот). e Ära, wem (кому), r Mann
(чоловік), r Name (ім̓ я), s Band (стрічка), e Panne (аварія), s Mehl (мука),
e Vase (ваза), r Wecker(будильник), wann (коли?), r Fehler (помилка), e Tafel (дошка), s Feld (поле), r Pass (паспорт), gab (давав), bellen (гавкати), geben (давати), e Palme (пальма), r Pädagoge (педагог), r Garten (сад), e Kasse (каса), s Glas (скло), r Berg (гора), s Gebäck (печиво), r Knabe (хлопчик), e r Krebs (рак), arm (бідний), s Rad (колесо), r Maler (художник), sagen (говорити), s Messe (ніж)r, satt (ситий), was (що?), r Pass (паспорт), leben (жити), e Kälte (холод), r Ball (м̕ яч), r Damm (дамба), fand (знайшов), reden (розмовляти), r Tag (день), e Tante (тітка).
36. Вивчіть німецькі римування та скоромовки:
· Man muss das Leben
eben nehmen,
wie das Leben
eben ist.
· Eberhard Eben
lebt von Reben.
Von Reben?
Na, eben.
· Graben Grabgräber Gräben?
Grabengräber graben Gräben.
Grubengräber graben Gruben.
Grabgräber graben Gräber.
· Peter packt pausenlos prima Picknickpakete.
ПРАВОПИС
· В німецькій мові всі іменники пишуться з великої літери: Vater, Wasser; Adresse, Name, Sand.
· В середені слова після короткого голосного пишеться ss, після довгого та дифтонга ß: Klasse, Gasse, weiß, Straße.
ПРАВИЛА ЧИТАННЯ
· Дзвінкі приголосні наприкінці слова вимовляються глухо. Щоб не помилитись в написанні, слід змінити слово так, щоб після цього приголосного був голосний: Wand – Wände [vant] [vεndә], legt – legen [le:kt] [le:gn].
· Подвоєні приголосні вимовляються як один звук: dann [dan], Mann [man].
· Літера e перед сполученнями rd, rt, rst читається як довгий звук [e:]: Erde [̕ e:rdә], wert [ve:rt], erst [̕ e:rst].
· В словах іншомовного походження буква v читається як [ v ]: Vase [va:zә].
· Буква s перед голосним читається як [z]: Sand [zant].
Голосний вимовляється довго:
· у відкритому складі (закінчується на голосний): da [da:], sagen [za:gn];
· в умовно відкритому складі: Tag [ta:k] – Tage [ta:gә];
· при подвоєнні голосного: Saat [za:t];
· перед h: sehen [ze: әn], gehen [ge: әn], mehr [me:ɐ];
· у ненаголошеному складі довгий голосний вимовляється напівдовго:
[̓ ada·].
Голосний вимовляється коротко:
· у закритому складі: satt [zat], das [das];
· перед подвоєною приголосною: wann [van], Mann [man];
· перед двома або більше приголосними: Wand [vant], Sand [zant].
ГРАМАТИКА
Іменники в німецькій мові вживаються з артиклем, який вказує на рід іменника і змінюється при відмінюванні.
Рід іменника Артикль Приклади В словнику
(означений)
Однина
Чоловічий рід der der MannMann, m
Жіночий рід die die Adresse Adresse, f
Середній рід das das Feld Feld, n
Множина
Для всіх іменників die die Männer
die Adressen
die Felder
Рід іменника Артикль Приклади В словнику
(неозначений)
Однина
Чоловічий рід ein der MannMann, m
Жіночий рід eine die Adresse Adresse, f
Середній рід ein das Feld Feld, n
У множині неозначений артикль не вживається.
Німецький наголос тяжіє до першого складу, він переважно припадає на початок слова чи префікс. В транскрипції наголос позначається значком ´:
Abend [´̓a:bεnt], Frage [´fra:gә].
LEKTION 2/УРОК 2
1. Голосні звуки [i:], [i], [u:], [ ʊ ]
2. Приголосний звук [h]
3. Африкати [ts], [pf]
4. Дифтонг [ae]
5. Поняття про інтонацію.
6. Правила читання ie, ieh, ih, ck.
7. Граматика: дієслово в 2 та 3 особах однини і множини; складений іменний присудок; вживання артикля; порядок слів в розповідному, питальному та спонукальному реченні.
8. Текст «Das Klassenzimmer“
9. Мікродіалоги
Vokale/ Голосні [i:], [i].
Губи напружені, язик знаходиться у контакті з нижніми зубами. Довгий звук [i:] вимовляється більш напружено, ніж короткий [i].
Прослухайте. Прокажіть:
’i: …’i:..’i:; ’i…’i…’i; ’i: - ’i; ’i: - ’i; ’i: - ’i; di: zi: ti: di: zi: ti: di: zi: ti:;̕ in, ̕’im, ’in, ’im, ’ in, ’ im.
Vokale/Голосні [u:],[ʊ]
Губи округлені, просунуті вперед (як для поцілунку). Довгий звук [u:]
напружений, короткий [ʊ] - ненапружений.
Прокажіть: ’u: ’u: ’u:; tu: tu: tu: du:; du:; du:; zu:; zu:; zu:; ′’u:tə; ′’u:və; du:; tu:n; nu:n; mu:t
’Ʊ ’Ʊ ’Ʊ; ’Ʊnt; ’Ʊm; ’Ʊns; lƱft; lƱst; flƱxt; ′vƱndə; ′mƱti
Konsonant/Приголосний [h]
Приголосний [h ] вимовляється лише на початку складу. Щоб вимовити цей звук, слід набрати повітря в легені і зробити глибокий видих. Язик і губи приймають положення наступного за ним голосного.
Звук [h] стоїть перед голосним на початку слова чи склада. Якщо [h] стоїть після голосного, він вказує на довготу останнього.
Прокажіть: ha…ha…ha…hε…hε…hε…hi…hi…hi…he..he…he…ha:n; hant; hu:n; he:bn.
Verbindung/Сполучення [ts]
Кінчик язика впирається в нижні зуби, передня спинка язика утворює зімкнення з альвеолами, яке переходить в щілину з верхніми зубами. Аналогічне сполучення має місце в англійській мові, наприклад, в слові let̕ s.
За своєю артикуляцією німецьке сполучення [ts] нагадуєросійський та український ц, але вимовляється м̕ якше і більш напружено.
Прокажіть: ts…ts…ts… tsa:n; tants; zats, plats, tsu:k, tse:n, tso:,tsi:l,katsә, skitsә, tsu·, ʃtɔlts.
Verbindung /Сполучення [pf]
Сполучення [pf] утворюється змиканнямгуб, як при вимові [p], яке не вибухає,а переходить в щілину між нижньою губою і верхніми зубами, як при артикуляції [f]. Вимовляється напруженно. Голосний, що передує [pf], завжди короткий.
Прокажіть: pf…pf…pf… pfant; napf; dampf; pfa:t; kampf; kɔpf; tɔpf.
Дифтонг [ae].
Сполучення ei та ai позначають один і той же дифтонг [ae].
При вимові дифтонгу [ae] органи мовлення встановлюються спочатку для голосного [a], а потім плавно переходять до установки органів мовлення для артикуляції голосного [e:] Дифтонг [аe ] вимовляється на початку слова або складу з твердим приступом].
Прокажіть: ’ae ’ae ’ae; ’aen; ’aens; ’aes; naen; maen; daen; zae; zaen
ФОНЕТИЧНІ ВПРАВИ
1. Прочитайте. Зверніть увагу на те, що приголосний перед [i:] не пом ̕ якшується:
’i:m,̕ i:n, ti:f, ni:na·, ni:, ni:mant, zi:, di:zә, ri:ta·, ki:l, fi:l, li:bә.
2. Прочитайте наступні слова.Слідкуйте за правильністю вимови короткого [i] та твердим приступом. Не пом ̕ якшуйте попередній приголосний:
̕im,̕ in, bitn, bist, dik, kint, bin, zint,vint, lipә,̓ ist, vil, nimt.
3. Прочитайте слова. Стежте за правильністю вимови довгого [i:] та короткого [i]. Запишіть слова в орфографії:
di:, di:zә, di:nәn, zi:bn, mitn, bitn,tipn.
4. Прочитайте:
zi: zi: zibn
li: li: libә
ri: ri: rizn.
5. Прочитайте слова з голосними [i:] та [i]:
in (в), sie (вона, вони), e Wiese (лука), e Biene (бджола), fliegen (літати), dienen (служити), r Wind (вітер), finden (знайти), immer (завжди), wissen (знати).
6. Прочитайте наступні слова з довгим голосним [u:]:
tu:n, du·, mu:t, fu:s, vu:t, tu:x, u: ɐ, u:do·, gu:t, blu:t, blu:zә, bru:dɐ, hu:n, blu:mә, tsu:k, ru:di·.
7. Прочитайте наступні слова. Слідкуйте за тим, щоб звук [ʊ] вимовлявся коротко:
̕ ʊnt, ̕ ʊns, ̕ ʊm, dʊm, mʊs, mʊnt, lʊft, lʊst, flʊs, nʊs, mʊtɐ, bʊtɐ, hʊnt,bʊnt, kʊnst, tsʊkɐ, grʊnt.
8. Прочитайте пари слів. Слідкуйте за правильністю вимови довгого [u:] та короткого [ʊ].
[u:][ʊ]
Mut Mutter
Bruder Butter
Fuß Fluss
Huhn Hund
Uhr und
Blume bunt
9. Запам̕ ятайте, як вимовляються наступні слова:
[u:][ʊ]
r Husten (кашель) e Sucht (пристрасть)
r Schuster (чоботар) r Rum (ром)
e Geburt народження) r Klub (клуб)
nun (тепер) r Geruch (запах)
nur (тільки)
wusch (waschen)
wuchs (wachsen)
duschen (приймати душ)
Ludwig (Людвиг)
10. Прочитайте слова зі звуками [u:] та [ ʊ ]:
tun (зробити), duschen (приймати душ),, e Blume (квітка), e Bluse (блузка), r Geruch (запах), r Rum (ром), bunt (строкатий), e Butter (масло), und (і – сполучник), e Schule (школа), e Geburt (народження), e Luft (повітря), r Hund (собака), e Mutter (мати)r,
r Bruder (брат), r Wunsch (бажання), r Grund (причина), e Kunst (мистецтво).
11. Прочитайте слова зі звуком [h]. Спочатку приведіть губи і язик в положення для вимови наступного голосного і зробіть видих з легким шумом:
ha:n, ha:r, hant, hast, hεl, hεmt, hεft, ha:bn, he:bn.
12. Прочитайте слова. Слідкуйте за правильним положенням органів мовлення для вимови наступного голосного:
[a:] [u:]
habe Huhn
Hase hupen
Hafen husten
Haar Hut
[i:] [a]
hier hast
hieß hat
hieb Hand
hier hart
[ε] [i]
Hemd Hirt
Heft hinter
Herbst Himmel
Herz Hirn
13. Прочитайте наступні слова:
Halle ̓ alle
hart ̓ Art
Hund ̓ und
hin ̓ in
hier ̓ ihr
heiß ̓ Eis
heilen ̓ eilen
Hände ̓ Ende
14. Прочитайте наступні слова. Стежте за тим, щоб середня спинка язика не піднімалась до твердого піднебіння:
r Herr s Heer
s Herz r Herd
s Heft e Herde
s Hirn hier
r Hirt hielt
r Himmel hieb
s Hemd s Heim
r Herbst heiben
15. Прочитайте слова. Майте на увазі: «h» після голосного не вимовляється, а вказує на його довготу:
gehen, e Ruhe, e Beziehung, sehen, ihr, e Bahn, kahl, ahnen, e Ehe, mehr,
e Sahne.
16. Прочитайте словосполучення:
Hand in Hand, hin und her, Hirn und Herz, Hand aufs Herz, Habchen und Babchen.
17. Прочитайте наступні слова зі звуком [h].:
e Hand (рука), s Hemd (сорочка), r Hirt (пастух), e Herde (отара),, s Heer (військо), gehen (ходити), e Ruhe (спокій), e Beziehung (відносини), sehen (бачити), heilen (лікувати), hier(тут), r Hund (собака), r Hase (заєць), r Hafen (порт), haben (мати – дієслово).
18. Прочитайте слова зі звуком [ts]. Надайте їх орфографічну форму:
tsa:n, tants, zalts, zats, ts ʊk ɐ, skitsә, katsә, tsaet, ̕ antsu:k, tsu:k, tsaegn, tsimɐ, tsvae, tsi:l, tsu·.
19. Прочитайте наступні слова. Слідкуйте за правильною вимовою різних звуків:
reißen reisen reizen
weißen weisen Weizen
Wissen Wiese Witze
um Kuh Zucker
20. Прочитайте наступні слова зі звуком [ts]:
sitzen (сидіти), e Anzeige (оголошення), s Zelt (намет), e Pflanze (рослина), putzen (чистити), kurz (короткий), tanzen (танцювати), s Zimmer (жила кімната), r Pilz (гриб), r Zar (цар).
21. Прочитайте слова зі сполученням [pf]. Майте на увазі, що звук[p] вимовляється без придиху:
pflu:k, apfl, gipfl, dampf, pfe:rt, pfle:gә, pflastɐ, pfεfɐ, kampf.
22. Прочитайте пари слів. Слідкуйте за правильністю артикулювання:
Panne - Pfanne
Flug – Pflug
rufen – rupfen
werden – Pferde
23. Прочитайте слова. Слідкуйте за вимовою сполучень [ts] та [pf]:
r Satz - r Kampf
r Zahn - r Pfad
r Zar – r Pfarrer
sitzen - r Gipfel
zu - e Pumpe
e Katze - r Karpfen
r Tanz - r Apfel
24. Прочитайте словосполучення:
Pflanzen pflegen, tapfer kämpfen, einen Apfel essen.
25. Прочитайте наступні слова з [pf:
kämpfen (боротись), r Gipfel(вершина), r Karpfen (короп), r Wipfel (верхів̓ я), r Pfarrer (священик), r Pfad (стежка), r Pfeil(стріла), schimpfen (сваритись), dämpfen (приглушувати), impfen (прищеплювати), tapfer (мужньо), s Pflaster (пластир).
26. Прочитайте данні слова з дифтонгом [ae]. Пам̕ ятайте, що дифтонг на початку слова та складу напружений.
’ae, ’aen, ’aens, ’aes, naen, maen, daen, zaen, ‘ае,‘¢aelәn, ¢’arbaetn, mae, tsaet, blaebn, laedɐ.
27. Прочитайте данні слова з дифтонгом [ae]:
leise (тихо),beide (обидва), reisen (подорожувати), drei(три), frei (вільний),
s Kleid (сукня), s Ei(яйце), r Wein (вино), е Zeit(час), e Seite (сторінка),
e Kreide (крейда), klein (малий), r Teil (частина).
28. Прочитайте наступні слова в орфографії та запишить їх в транскрипції:
bitte (будь ласка),e Mitte (середина), sieben (сім), s Niesen (чихання), liegen (лежати), dick (товстий), r Husten (кашель), r Klub (клуб), waschen (мити), r Fuß (ступня),, e Uhr (годинник), s Huhn (курка),, r Mund (рот),, r Fluss (річка), r Zucker (цукор), r Herbst (осінь), heißen (називатись), r Himmel (небо), s Herz (серце), Eis (морозиво), r März (березень), r Ziegel (цеглина), r Zettel (записка), r Gipfel(вершина), r Apfel (яблуко), pflegen (доглядати), r Pfeffer (перець), s Pferd (кінь), eider (на жаль), weib (білий), e Arbeit (робота),
r Mai(травень).
29. Вивчіть німецькі римування, скоромовки та прислів̕ я:
Sieben liebe Riesen
Liefen durch die Wiesen.
Als die Winde bliesen,
kriegten sie das Niesen.
Herr von Hagen,
darf ich wagen
Sie zu fragen,
wie viel Kragen
Sie getragen,
als Sie lagen
krank am Magen
im Spital zu Kopenhagen?
Hat Hans Hosen an?
Hi-, ha-, Hosen an?
Hans hat Hosen an.
Hi-, ha-, Hosen an.
Hinter Hermanns Hannes Haus hängen hundert Hemden raus, hundert Hemden hängen raus hinter Hermanns Hannes Haus.
Dumme Nuss,
dumme Kuh!
Raus bist du!
Klabuster, klabuster,
im Keller ist es düster,
da wohnt ein alter Schuster.
Pferde mampfen dampfende Äpfel.
Dampfende Pferdeäpfel mampft niemand.
Zehn Ziegen zogen zehn Zentner Zucker zum Zoo.
Zwanzig Zwerge zeigen Handstand,
zehn im Wandschrank, zehn am Sandstrand.
30. Вивчіть вірш Й. В. Гьоте
Über allen Gipfeln ist Ruh̓̓̓;
in allen Wipfeln
spürest du kaum einen Hauch.
Die Vögelein schweigen im Walde.
Warte nur, balde
ruhst du auch.
Михаил Лермонтов
Горные вершины
Спят во тьме ночной;
Тихие долины
Полны свежей мглой;
Не пылит дорога.
Не дрожат листы...
Подожди немного.
Отдохнешь и ты.
ПРАВИЛА ЧИТАННЯ
· Сполучення ck читається як звук [k]: dick [dik], Zucker [tsʊkɐ].
ie,ieh, ih читаються як [i:]: diese [di:zә],sieht [zi:t],ihm [i:m].
ПОНЯТТЯ ПРО ІНТОНАЦІЮ
Для німецького речення характерним є пониження (розповідне, спонукальне, питальне речення з питальним словом) або підвищення (питальне речення без питального слова) тону.
| ·. | |||
 ·  ·
| |||
| ·· | |||
| · |
¿ ’ist das ″̓ a:da¿ ja: ׀ das ist ″″̓ a:da¿
  ·
| - · | |
| - · |
¿ vas ″za:kt ″̓ a:da¿ ´ a:da· ´´ lεrnt
.
ГРАМАТИКА
Вживання артикля ()
· При першому називанні предмета вживається неозначений артикль, при повторному – означений.
· Іменники, що означають професію, рід занять вживаються без артиклю.
· Не вживається артикль з іменником-звертанням.
Головні члени речення
Підмет найчастіше виражається іменником або особовим займенником у називному відмінку (Nominativ) і відповідає на запитання хто? (wer?) що? (was?): Der Mann arbeitet. Er malt.
Присудком є дієслово, яке узгоджується з підметом. Складений іменний присудок утворюється із дієслова sein та предикативу (іменника або прикметника в називному відмінку ): Er ist Lehrer.
Запам̓ ятайте форми дієслова sein в 2 та 3 особах:
du (ти) – bist ihr (ви) - seid
er (він),sie (вона), es (воно) - ist sie (вони) – sind
Sie (Ви, форма ввічливого звертання) - sind
Порядок слів в розповідному реченні
При прямому порядку слів підмет стоїть на першому місці в реченні, перед присудком:
Die Kinder lernen hier. (Діти навчаються тут.)
Die Frage ist interessant. (Запитання цікаве.)
Якщо речення починається з другорядного члена, присудок стоїть перед підметом. Це зворотний порядок слів. Присудок завжди займає друге місце в реченні.
Hier lernen die Kinder.
Порядок слів у питальному реченні
В реченні з питальним словом питальне слово стоїть на першому місці, на другому присудок, за ним – підмет:
Wer lernt hier? (Хто тут навчається?)
Was ist das? (Що це таке?)
В питальному реченні без питального слова перше місце посідає присудок, за ним підмет:
Lernen die Kinder hier? (Навчаються діти тут?)
Порядок слів у спонукальному реченні
На перше місце ставиться дієслово-присудок:
Bleiben Sie bitte hier! (Залиштесь, будь ласка, тут!)
ЛЕКСИКО - ГРАМАТИЧНІ ВПРАВИ
ТЕКСТ
Прочитайте та перекладіть текст
Das Klassenzimmer
Das ist ein Zimmer. Das ist ein Klassenzimmer. Es ist groß und hell. Hier sind zwei Fenster. Die Fenster sind breit. Die Decke und die Wände sind weiß. Vorn ist eine Tafel und oben vier Lampen. Hier sind viele Blumen.
Da sitzen die Kinder und der Lehrer. Der Lehrer lehrt, die Kinder lernen.
Поставте запитання до слів, які підкреслено.
ЛЕКСИКА
das – це
sein – бути (дієслово- зв̕ язка)
das Zimmer (die Zimmer) – кімната
groß – великий
hell – світлий
hier, da – тут
zwei – два
das Fenster (die Fenster) – вікно
breit – широкий
die Decke (die Decken) – стеля
und – і, та (сполучник), на початку речення перекладається як «а»
die Wand (die Wände) – стіна
weiß - білий
vorn – попереду
die Tafel (die Tafeln) – дошка
oben – зверху
vier – чотори
die Lampe (die Lampen) – лампа
viel(e) – багато
die Blume (die Blumen) – квітка
sitzen – сидіти
das Kind (die Kinder) – дитина
der Lehrer (die Lehrer) – вчитель
lehren – навчати
lernen – навчатись
ТЕСТ
Виберіть правильний означений артикль.
1. Fenster
a) der b) das c) die
2. Lampe
a) der b) das c) die
3. Tafel
a) der b) das c) die
4. Lehrer
a) der b) das c) die
5. Kind
a) der b) das c) die
Замініть означений артикль неозначеним.
6. die Wand
a) ein b) eine c) eins
7. die Blume
a) eine b) einer c) ein
8. der Lehrer
a) einer b) ein c) eine
9. das Kind
a) eins b) ein c) eines
10. die Decke
a) ein b) eine c) eins
Виберіть речення з прямим порядком слів.
11.
a) Sie sitzen hier.
b) Sind die Wände weiß?
c) Oben sind vier Lampen.
d) Die Tafel ist breit.
e) Der Lehrer lehrt die Kinder.
Складіть речення зі зворотним порядком слів.
12.
der Lehrer (a), sitzen (b), und (c), da (d), die Kinder (e).
Виберіть правильну форму дієслова.
13. Da … ich.
a) lernt b) lerne c) lernst
14. Das … ein Kind.
a) ist b) bist c) sind
15. … du hier?
a) lernt b) lernst c) lernen
16. Zwei Kinder ….
a) sitzen b) sitzt c) sitzen
17. … du?
a) sitzt b) sitzest c) sitzet
18. Ich lerne. Und ihr? … ihr?
a) lernen b) lernst c) lernt
Поєднайте фрази за змістом.
19. Was ist das?
a) Das ist ein Klassenzimmer.
b) Das sind Kinder.
c) Das sind Blumen.
20. Wer ist das?
a) Das ist der Lehrer.
b) Das sind Fenster.
c) Das ist ein Kind.
LEKTION 3/ УРОК 3
1. Голосні звуки [o:], [ɔ]
2. Приголосні звуки [x], [ ç ], [ j]
3. Сполучення [ʃ],[tʃ]
Правила читання sp, st, chs
5. Граматика: особові займенники в Nominativ та Akkusativ; відмінювання слабких дієслів у презенсі; дієслово haben; вказівні займенники dieser, jener, jeder; іменники в Akkusativ.
6.Текст.
7. Діалог
Vokale/Голосні [o:],[ ɔ ]
Губи округлені, при артикуляції [o:] висунуті вперед, а при вимові [ ɔ ] дещо опущена нижня щелепа. Довгий звук вимовляється напружено, короткий – ненапружено.
Прокажіть: o:; o:; o:; mo:; mo; mo:; do:;do:; do:; to:; to:; to:; o:nə; o:ma; no:t; vo:; zo:; o:pst; ɔ... ɔ... ɔ… ɔp… ɔst; ɔft; ɔfn; tɔl.
Konsonant/Приголосний [x]
Після голосних a,o,u сполучення ch вимовляється як звук [x].
При артикуляції німецького [x] кінчик язика притискається до нижніх передніх зубів, задня спинка піднімається до м̓ якого піднебіння. Німецький звук [x] вимовляється напружено, з шумом.
Прокажіть: х… х… х ’ax, ’axt,’axtə, dax, fax, naxt, maxt,′vaxtə,′saxə,′maxə.
Konsonanten/Приголосні [ ç ], [j]
Сполучення ch після всіх голосних (крім a,o,u), після сонорних (n,r,l), дифтонгів äu,ei,eu і в суфіксах chen та ig вимовляється як звук [ç], який нагадує російський та український «хь» (хижина, Хівря). При артикуляції звука [ç] органи мовлення приймають те ж саме положення, що й при вимові [j], з тією різницею, що звук [j], – дзвінкий, а [ç] - глухий.
Прокажіть: ç… ç… ç…iç; miç; niçt; diç; liçt; ʃl ε çt.
При артикуляції звуку [j] язик дуже продвинутий вперед, його кінчик впирається в нижні зуби,передня та середня спинки язика підняті Звук утворюється за участю голоса, напружений.
Прокажіть: j j j; ja: ja: ja:; ̓ ja: na·; ta: nja·; ma: ja·; na: dja·; ̓ jan; ̓ ja; na ja.
Konsonant/Приголосний [ʃ]
Глухий [ʃ] нагадує український звук ш, але губи округлені та просунуті вперед, кінчик язика піднятий до альвеол. Звук напружений, шум інтен сивний.
Прокажіть: ʃ… ʃ…ʃ… ʃa: … ʃa: … ʃa: …ʃu: … ʃu: … ʃu: … ʃi: ʃi:: ʃi:
ʃa:dn; ʃu:l ə; ʃne:; ʃpi:l; ʃpε:t;ʃatn; ʃafn; ʃult; tiʃ; fiʃ; m εnʃ.
Verbindung/Сполучення [tʃ]
При вимові сполучення [tʃ] зімкнення язика та альвеол переходить у щілину. Німецьке [tʃ] схоже на англійське [tʃ].
Прокажіть: tʃ… tʃ… tʃ…; pƱtʃ; tʃεçə,.
ФОНЕТИЧНІ ВПРАВИ
1. Прочитайту слова з довгим звуком [o:]. Стежте за чіткістю звука:
’o:nə,’o:ma·,’o:də, no:t, to:t, vo:, zo:, zo:n,’o:pst,, ’o:bn, bo:dn, vo:nәn,to:n, o:ɐ, lo:bn, bo:t, tso:.
2. Прочитайте наступні слова. Слідкуйте за правильністю вимови короткого[ɔ]:
ɔp, ɔft, zɔl, tɔl, ɔfn, zɔnst, dɔx, nɔx, tɔxtɐ, blɔnt, kɔmn, ɔstn,zɔmɐ,dɔrf, ɔrt.
3. Прочитайте пари слів. Зважте на те, що довгота та короткість мають розпізнавальну функцію:
[o:] [ ɔ ]
Ofen (піч) offen (відкритий)
Koma (кома – мед.) Komma (кома – лінгв.)
Ton (звук) Tonne (тонна)
Sohle (підошва) sollen (бути змушеним)
Wohl (добро) wollen (хотіти)
Sohn (син) Sonne (сонце)
holen (приносити) Holle (чуб)
wohnen (мешкати) Wonne (насолода)
4. Запам̕ ятайте, як вимовляються настурні слова:
[o:] [ ɔ ]
r Trost (утішання) e Hochzeit (весілля)
s Obst (фрукти) r Bischof(єпископ)
r Vogt (намісник ) e Brombeere (ожина)
r Montag (понеділок) r Vorteil (перевага)
r Mond (місяць) r Lorbeer (лавр)
s Kloster (монастир)
s Ostern (Великдень)
r Knoblauch (часник)
5. Прочитайте слова. Слідкуйте за артикуляцією при вимові різних голосних:
Ofen – offen – Affen – Buden - Biene
rot – Rotte – Rat – Uhr - ihre
hohle – Holle – Halle – Kuh - immer
oben – ob – ab – um - in
wohnen – Wonne – Wanne – Wunder - wieder
Rose – Rolle – Rasen – Ruh - Riese
6. <
