Зовнішні ефекти і їх економічний зміст

До цього часу вважалося, що на ринках усі витрати здійснюються виробниками, а ефекти від продукції одержують споживачі, що платять їх вартість. Але так буває не завжди.

Зовнішні ефекти (ефекти „третіх осіб”) - це ситуація, коли частина вигод або витрат, пов'язаних з виробництвом або споживанням продукту, впливає на тих, хто не є безпосереднім виробником або споживачем продукту.

Негативні зовнішні ефекти полягають у тім, що не всі витратимають втілення в ціні (наприклад, витрати, пов'язані зі знешкодженням забруднювачів навколишнього середовища). А отже, частину витрат виробник перекладає на „третіх осіб”, зменшуючи свої власні витрати. Це приведе до надвиробництва і надспоживання таких благ, оскільки пропозиція виробника формується без урахування частини витрат, тобто крива пропозиції зміщується праворуч.

Позитивні зовнішні ефекти полягають в одержанні додаткових вигод від блага особами, що не платять за нього. Пасіка дає вигоду також фермерам, освіта, упоряджена приватна територія, протиповітряна оборона, протипожежна охорона матеріальних благ є джерелами позитивних зовнішніх ефектів. Наявність позитивних зовнішніх ефектів слугує причиною недооцінки корисності блага, тобто не усі вигоди від нього знаходять відображення в ціні, у такий спосіб не усі вигоди враховуються при формуванні попиту споживача. У результаті крива попиту зміщується ліворуч, а обсяг рівноваги буде відповідати „недоспоживанню” і „недовиробництву” блага.

Негативні зовнішні ефекти. Введемо такі поняття:

Сукупні зовнішні витрати (ТЕС) - витрати, що перекладаються на „третіх осіб” і не відшкодовуються виробником.

Сукупні індивідуальні витрати ( ТРС) – витрати, що відшкодовуються виробником.

Сукупні суспільні витрати (TSC) – сума витрат на виробництво блага і витрат, пов'язаних з негативними зовнішніми ефектами, що виникають при цьому.

TSC = TPC + TEC

Граничні зовнішні витрати (MEC) – зміна сукупних зовнішніх витрат ТЕС, що припадає на одиницю зміни обсягу виробництва

MEC = DTEC/DQ

MSC = DTSC/DQ;

MSC = MEC + MPC.

На досконало конкурентному ринку МС – крива S; у галузі n-фірм:

S = S₁ + S₂ + … + S_n.

MU – крива D; на ринку n-споживачів:

D = D₁ + D₂ + … + D_n...

МРС – галузева пропозиція за умови, що виробники не повинні відшкодовувати витрати на знешкодження забруднювачів. E_i – точка рівноваги.

MSC – пропозиція при обов'язковості знешкодження забруднювачів за рахунок виробників. E_S – точка рівноваги. Проте, ринкова рівновага - у т.E_i, де MSC ≠ MU. Рівновага характеризується більшим обсягом виробництва і меншою ціною і не є ефективною з погляду суспільства. Витрати – S_DBEsEi. Неефективність ринкового механізму названа фіаско ринку. Його причина – негативні зовнішні ефекти.

Позитивні зовнішні ефекти. Терміни:

Індивідуальна корисність (PU ) – корисність безпосереднього споживання блага.

Зовнішня корисність (EU) – додаткова корисність для „третіх осіб” за рахунок позитивних зовнішніх ефектів.

Суспільна корисність (SU): SU = PU + EU

MPU - гранична індивідуальна корисність;

MEU – гранична корисність для „третіх осіб”, що не платять за блага;

MSU – гранична суспільна корисність.

Фіаско ринку є наслідком позитивних зовнішніх ефектів.

MPU

Q

MSU=MPU+MEU

Ефективний обсяг Q з погляду суспільства досягається в точці Еs (MSU = MSC), але ринок може досягти тільки Е_і (MPU = MSC). Витрати –- S_DBEsEi. Ринковий механізм пропонує суспільству занижені обсяги благ і ціни в порівнянні із суспільною рівновагою.

Методи виправлення недоліків ринкового механізму, причиною яких є зовнішні ефекти: адміністративні методи – квоти на виробництво і забруднювачі, податки, штрафи, заборона викидів (усе, що зсуває криву пропозиції ліворуч) – для негативних зовнішніх ефектів.

Для позитивних зовнішніх ефектів – коригувальні субсидії (усе, що зсуває криву попиту праворуч), підтримка навчальних закладів, стипендії (усе, що зсуває криву пропозиції праворуч).

Одна з причин виникнення зовнішніх ефектів – суспільна власність. Коуз: інтерналізація зовнішніх ефектів (перетворення зовнішніх ефектів у стимулюючі або стримуючі фактори поведінки кожного виробника або користувача) значною мірою досягається шляхом уведення прав власності на суспільні блага.

Теорема Коуза: коли права власності визначені, а трансакційні витрати дорівнюють нулю, проблема зовнішніх ефектів може бути знята за допомогою індивідуальних угод.

Обмеженнявикористання теореми Коуза: невелика кількість зацікавлених осіб під час укладання угод.

Практичне використання висновків теореми Коуза.

Якщо досягнуто загальної згоди про рівень шкідливих викидів, то виникає можливість вимагати від виробників, що забруднюють навколишнє середовище, щоб вони купували ліцензію або «право» на шкідливі викиди.

Держава має можливість сформувати ринок прав на забруднення природного середовища: продаж прав на забруднення у формі ліцензій на шкідливі викиди установить ціну забруднення, що буде стимулювати фірми до його зниження.

Q – кількість ліцензій або кількість дозволених одиниць шкідливих викидів.

Захисники навколишнього середовища або суспільство мають можливість підвищувати ціну, щоб купити ліцензії в тих, хто його забруднює. Це дозволить зменшити кількість ліцензій у обігу і тим самим впливати на рівень забруднення.