Модуль - р 6. Моделі і методи інвестиційної

ДІЯЛЬНОСТІ

Інвестиційні рішення приймають спільно зі стратегічним управлінським рішенням чи при реалізації вже діючої стратегії організації, являють собою акти діяльності ОПР по обґрунтованому вкладенню фінансових і реальних (матеріальних чи нематеріальних) інвестицій.

Для інвестиційних рішень характерна стратегічність у спрямованості. Вони впливають на результат діяльності підприємства, додають інноваційний і довгостроковий характер процесам життєдіяльності організації.

Критерії прийняття рішень в інвестиційній сфері:

1) чистий дисконтований дохід NPV;

2)опціонний критерій прийняття рішень.

Опціон – право вибору способу, форми, обсягу, техніки виконання зобов'язання, наданого одній із сторін в умовах договору (контракту). Цей критерій дозволяє (в інтересах інвестора) врахувати ряд допущень що впливають на рекомендації з ухвалення рішення. При використанні критерію NPV допускається, що інвестиції цілком оборотні і не затримуються за часом. У реальній ситуації власники капіталу не займаються інвестуванням, поки прибутковість не перевищить вартість капіталу, і продовжують діяльність навіть при перевищенні вартості капіталу над прибутковістю активів. При обліку опціону (право інвестора) формулу NPV слід модифікувати:

NPV = NPVтр.п + NPVпр.від інв.

NPVтр.п, NPVпр.від інв. – чистий дисконтований дохід при використанні відповідно традиційного підходу і права відстрочки інвестування.

Опціон витрат, пов’язаних з перенесенням терміну ухвалення рішення, оцінюється, коли інвестиції необоротні і діє альтернатива „тепер чи у майбутньому”.

Цей підхід дозволяє розрахувати ціну активу, що дає право відкласти інвестиційне рішення. Це право визначається як різниця NPV з урахуванням можливої відстрочки і NPV ухвалення рішення сьогодні. Якщо через рік поточна оцінка чистого дисконтованого доходу складе, наприклад, 50 тис. грн., a NPV прийняття рішення сьогодні дорівнює 10 тис. грн., то інвестору доцільно заплатити не більше 40 тис. грн. за можливість відкласти ухвалення рішення.

Основними при виконанні інвестиційних рішень є функції планування і контролю.

Під плануванням розуміють упорядковану обробку інформації з метою розробки інвестиційного проекту і установлення цільових показників реалізації рішення. Планування виконання інвестиційних рішень має стратегічний і тактичний характер. На стратегічному рівні формується інвестиційна політика через формулювання напрямків інвестиційної діяльності.

У реалізації інвестиційних рішень використовується інвестиційний контролінг, що вирішує завдання формування систем планування і нагляду за ними, контролю та інформаційного забезпечення їхньої координації. Прийняття рішень про інвестиції супроводжується інвестиційними розрахунками (кількісних співвідношень надходжень і виплат): порівняння витрат, порівняння прибутків, рентабельності й статистичним розрахунком амортизації.

У діяльності з розробки інвестиційних рішень ОПР використовують методи: „мозкової атаки”; відображення ідей на папері (методи 635, Дельфи); творчої конфронтації (синектика, семантичної інтуїції та ін.); системного структурування (морфологічна матриця, „дерево рішень”); системного виділення проблем (прогресивне абстрагування, матриці гіпотез, „дерево проблем”).

При створенні моделі прийняття рішень в інвестиційній сфері найчастіше використовують математичні моделі.

Вплив варіанта ухвалення рішення щодо прийняття інвестиційного проекту за певних умов зовнішнього середовища прогнозується за допомогою функції результативності, вибраної в ситуації визначеності, ризику і невизначеності. Моделі прийняття інвестиційних рішень класифікують на основі прояву елементів моделей відносно стану зовнішнього середовища і функцій результативності, рівня дій і мети за часом:

Рис. 10. 1 - Класифікація моделей прийняття рішень

Моделі, що розглядаються при прийнятті інвестиційних рішень, розглядаються в посібнику окремо для реальних і фінансових інвестицій.