Перша допомога при нещасних випадках 4 страница

Спочатку розраховану наважку кристалогідрату зважити на технохімічних терезах, а потім на аналітичних у межах m_н ± 0,1 г.

Результати зважування занести в журнал.

m_б.з.н. = _______

m_б = _________

m_н= __________

3. Висушування наважки кристачогідрату в сушильній шафі при t°= 115°С протягом 1 години.

4. Охолодження бюкса з сіллю в ексикаторі протягом 15 хвилин і зважування на аналітичних терезах.

Результат зважування:

m_{б.з.гр.ф.} = _______

5. Повторне висушування бюкса з сіллю, охолодження в ексикаторі і зважування.

Результат зважування:

m _{б з гр.ф}. = ____________

Увага: сушити до постійної маси!

6. Розрахунок результатів аналізу.

6.1.Розрахунок практичного вмісту води:

6.2. Розрахунок абсолютної похибки аналізу:

 

Δ=W_теор – W_пр, %

6.3. Розрахунок відносної похибки аналізу:

Контроль кінцевого рівня знань, закріплення та корекція рівня професійних навичок і вмінь.

1. Розрахувати масу наважки торфу, яку необхідно взяти для аналізу на вміст вологи, якщо припустима вологість близько 15 %. (Відповідь: 0,7 г)

2. Розрахувати масу наважки кам'яного вугілля, яку необхідно взяти для аналізу на вміст летких речовин, якщо їх у кам’яному вугіллі приблизно 20 %.(Відповідь: 0,5 г)

3. Розрахувати масу наважки сплаву, який містить біля 56 % Аu, яку необхідно взяти для аналізу на вміст золота, яке виділяють у вигляді чистого металу. (Відповідь: 0,2 г)

4. Розрахувати масу наважки мідного купоросу СuSO4 * 5Н2O, яка потрібна для аналізу на вміст кристалізаційної води. (Відповідь: 0,2 г)

5. Розрахувати масу наважки барій хлориду кристалогідрату ВаС12*2Н2O, яка потрібна для аналізу на вміст кристалізаційної води. (Відповідь: 0,12 г)

6. Розрахувати масу наважки вапняку для аналізу на вміст СаО методом прожарювання. (Відповідь: 0,2 г)

7. Розрахувати масу наважки вапняку для аналізу на вміст СO2, якщо вапняк містить біля 85 % СаСO3 (Відповідь: 0,3 г)

8. Розрахувати масу наважки крейди для аналізу на вміст СаО, якщо крейда містить 80 % СаСO3. (Відповідь: 0,2 г)

9. Розрахувати масу наважки кам'яного вугілля, що містить біля 4 % Сульфуру, яку необхідно взяти для аналізу на вміст Сульфуру, якщо його визначають у вигляді ВаSO4. (Відповідь: 1,8 г)

10. Розрахувати масу наважки СuSO4*5Н2O для аналізу на вміст Купруму, якщо його осаджують у вигляді купрум(ІІ) оксиду. (Відповідь: 0,3 г)

11. Розрахувати масу наважки кристалогідрату ферум (ІІ) сульфату FеSO4*7Н2O для аналізу на вміст Сульфуру, якщо його визначають у вигляді ВаSO4. (Відповідь: 2 г)

12. Розрахувати масу наважки металевого дроту, в якому близько 50% Феруму для аналізу на вміст Феруму, якщо його визначають у вигляді Fе2O3. (Відповідь: 0,14 г)

13. Розрахувати масу наважки технічного залізного купоросу, в якому біля 90% FеSO4*7Н2O для аналізу на вміст FеSO4*7Н2O, якщо його визначають у вигляді Fе2O3. (Відповідь: 0,4 г)

14. Розрахувати масу наважки вапняку, в якому близько 15 % домішок для аналізу на вміст СаСO3, якщо гравіметрична форма СаО. (Відповідь: 0,12 г)

15. Розрахувати масу наважки сплаву, в якому близько 5 % Магнію для аналізу на вміст Магнію, якщо його визначають у вигляді Мg2Р2O7. (Відповідь: 0,7 г)

16. Розрахувати масу наважки алюмокалієвих галунів А1К(SO4)2 * 12Н2O для аналізу на вміст Алюмінію, якщо його визначають у вигляді А12O3. (Відповідь: 0,9 г)

17. Розрахувати масу наважки технічної кам’яної солі, в якій біля 6% домішок для аналізу на вміст хлорид-іонів, якщо гравіметрична форма АgС1. (Відповідь: 0,17 г)

18. Розрахувати масу наважки сидериту для аналізу на вміст Феруму, якщо сидерит містить біля 75% FеСO3, якщо його визначають у вигляді Fе2O3. (Відповідь: 0,2 г)

19. Розрахувати об’єм розчину амоніаку з с(NНз*Н2O) =2 моль/дм3, який потрібен для осадження іонів Ферум(ІІІ) з розчину, що містить 0,2 г заліза, якщо осаджувач взято у надлишку 200 %. (Відповідь: 16,2 см3)

20. Розрахувати об’єм оксалатної кислоти з с(Н2С2O4*2Н2O) = 0,2 моль/дм3, який потрібен для осадження іонів Кальцію, якщо відомо, що для приготування розчину взяли 0,6 г кристалогідрату кальцій хлориду СаС12*6Н2O. Осаджувач нелеткий, взято у надлишку 50 %. (Відповідь: 41,1 см3)

21. Розрахувати об’єм сульфатної кислоти з с(½ Н2SO4) = 2 моль/дм3, який потрібен для осадження іонів Барію з розчину, одержаного розчиненням 0,6 г ВаС12*2Н2O. Надлишок осаджувана -50 %. (Відповідь: 3,7 см3)

22. Наважка ВаС12*2Н2O масою 0,7 г розчинена у воді. Розрахувати об'єм сульфатної кислоти (с(1/2 Н2SO4) = 1,5 моль/дм3), який потрібен для повного осадження іонів Барію у вигляді ВаSO4. Надлишок осаджувана 50 %. (Відповідь: 5,7 см3)

23. Розрахувати об’єм хлоридної кислоти з с(НС1) = 1 моль/дм3, який потрібен для осадження іонів Аргентум(І) з розчину, одержаного розчиненням 0,5 г срібла, якщо осаджувач взято у надлишку 200 %. (Відповідь: 1,4 см3)

24. Розрахувати об’єм сульфатної кислоти (с(1/2Н2SO4) = 3 моль/дм3), який потрібен для осадження іонів Барію з розчину, що містить 1,2 г ВаС12 *2Н2O, якщо осаджувач взято у надлишку 50 %. (Відповідь: 5,0 см3)

25. Для визначення доломіту взяли наважку масою 1,0842 г. Після розчинення у кислоті осад, що не розчинився, був виділений, промитий, прожарений та зважений. Його маса 0,0356 г. Розрахувати масову частку нерозчинних речовин у доломіті. (Відповідь: 3,28 %)

26. При визначенні вмісту золота у сплаві, його наважка 0,1000 г розчинена в нітратній кислоті. Золото, що не розчинилося, виділено, промито й прожарено. Його маса 0,0724 г. Розрахувати у відсотках вміст золота у сплаві. (Відповідь: 72,40 %)

27. Наважка кам’яного вугілля 2,6248 г після висушування до постійної маси стала 2,5420 г. Розрахувати масову частку вологи у кам’яному вугіллі. (Відповідь: 3,15 %)

28. Розрахувати масову частку безводної соди у частково вивітреному зразку кристалогідрату, якщо з наважки масою 2,1080 г одержали 1,2640 г безводного залишку. (Відповідь: 59,96 %)

29. Наважка коксу разом з бюксом важить 12,6100 г; пустий бюкс - 10,5650 г. Після висушування до постійної маси бюкс з наважкою став важити 12,3750 г. Розрахувати масову частку сухої речовини у зразку. (Відповідь: 88,51 %)

30. При визначенні вмісту кристалізаційної води у барій хлориді були одержані дані: маса бюкса 25,6874 г; маса бюкса з наважкою 27,2594 г; маса бюкса з наважкою після висушування 27,0269 г. Розрахувати масову частку води у кристалогідраті. (Відповідь:16,70%)

 

Домашнє завдання.

Тема: «Розчини. Способи їх приготування та зберігання. Обчислення»

«____»___________20__р.

Практичне заняття №7

Теми: «Розчини. Способи їх приготування та зберігання. Обчислення»

Теоретична частина

Розчини - це гомогенні термодинамічно стійкі системи змінного складу, що містять два або більше компонентів і продуктів їх взаємодії. Хімічні речовини, при змішуванні яких утворюється розчин і які можна виділити з нього в чистому вигляді, називають компонентами розчину. Компонентами розчину є розчинник і розчинена речовина. Речовину, яка щщ розчиненні не змінює свого агрегатного стану або входить до складу розчину в більшій кількості, називають розчинником. Як зазначалося вище, найпоширенішим у природі розчинником є вода.

Класифікація розчинів

Розчини

 

За агрегатним За розчинністю Ненасичені за вмістом

станом: речовин: розчиненої речовини

- рідкі - насичені - концентровані

- тверді - ненасичені - розведені

- газоподібні - перенасичені

Розчини класифікують за рядом ознак:

- Залежно від природи розчинника розчини поділяють на водні та неводні (спиртові, бензинові тощо).

- Залежно від концентрації іонів Гідрогену розчини можуть бути кислими, нейтральними та лужними.

- Залежно від агрегатного стану розчинника та розчиненої речовини розчини поділяють на газоподібні, рідкі, тверді.

У кожному розчині повинно бути не менш двох компонентів. Компонентами розчину називають розчинник та розчинені в ньому речовини. Розчинником прийнято вважати компонент, якого в розчині більше, який знаходиться у тому ж агрегатному стані, що і розчин. Інші компоненти – розчинені речовини. Розрізняють насичені, ненасичені та перенасичені розчини.

Насиченим називають розчин, який містить максимальну кількість речовини, яка може розчинитися у даній кількості розчинника при певній температурі. У насиченому розчині розчинена речовина знаходиться у динамічній рівновазі з надлишком речовини.

При внесенні нових кількостей даної речовини у такий розчин його концентрація не змінюється. Концентрацію насиченого розчину називають - розчинність.

Розчинність - здатність речовин утворювати розчин. Кожна речовина характеризується певною розчинністю у даному розчиннику при певних умовах. Ці дані були встановлені експериментально та занесені у довідникові таблиці.

Ненасиченим називають розчин, концентрація розчиненої речовини у якому менш ніж у насиченому. У такому розчині за тих умов можна розчинити додаткову кількість тієї ж речовини.

Пересиченим називають розчин, концентрація розчиненої речовини у якому більша, ніж розчинність цієї речовини при даній температурі. Це нестійкі розчини і при зовнішніх впливах легко руйнуються. Наприклад, при внесенні кристаликів надлишок розчиненої речовини негайно кристалізується і випадає у осад.

По характеру взятого розчинника розрізняють водні та неводні розчини.

До останніх належать,розчини в органічних розчинниках. Розчини більшості солей, кислот та основ готують головним чином водні.

За точністю виразу концентрації розчини ділять на приблизні та точні.

До приблизних розчинів належать розчини з масовою або мольною часткою розчиненої речовини. До точних розчинів - розчини з молярною концентрацією, молярною концентрацією еквівалента, з титром розчиненої речовини в розчині.

Способи виразу концентрації розчиненої речовини в розчині

 

Масова частка речовини в розчині (W(Х))- це відношення маси розчиненої речовини до маси розчину або, це маса розчиненої речовини (у грамах), що міститься в 100 г розчину.

Якщо даний об’єм розчину, то його масу можна обчислити за допомогою густини ρ: ρ = m/V (г/мл); m(розчину) = V⋅ρ.

 

Молярна концентрація речовини у розчині (с(Х)) - кількість розчиненої речовини, що міститься у одиниці об’єму розчину. Вона обчислюється як відношення кількості розчиненої речовини n(Х), що утримується в 1 дм³ (л) розчину. Одиниці виміру - моль/дм³ (моль/л)

.

де: υ - кількість розчиненої речовини в розчині, моль;

V - об’єм розчину, дм;

m - маса розчиненої речовини, г;

Молярна концентрація еквівалента — це відношення кількості речовини еквівалента υ_екв (B) до об’єму розчину. Молярну концентрацію еквівалента, як і молярність, виражають у молях або моль-еквівалентах на кубічний дециметр, а у формулах для обчислення її позначають С_екв або:

Еквівалент елемента — це така кількість елемента, яка сполучається з Гідрогеном кількістю речовини в один моль або заміщує таку саму кількість атомів Гідрогену в хімічних ре акціях.

Масу одного еквівалента елемента або будь-якої речовини називають молярною масою еквівалента, або еквівалентною масою елемента (речовини), і позначають М_екв.

Еквівалентом складної речовини називають таку її кількість, яка реагує без залишку з одним еквівалентом Гідрогену або з одним еквівалентом будь-якої речовини. Молярну масу еквівалента речовини обчислюють, виходячи з її молярної маси.

Особливістю розчинів з молярною концентрацією еквівалентів є те, що розчини з однаковою концентрацією реагують між собою в рівних об'ємах, оскільки містять рівні кількості моль-еквівалентів. Якщо розчини мають різні концентрації, то, відповідно до закону еквівалентів, їхні об'єми обчислюють із співвідношення

C_H1 V₁ = C_H2 V₂, або =

де V₁ і V₂ — об'єми розчинів реагуючих речовин; С_H1 і С_H2— молярні концентрації еквівалентів цих розчинів.

Таким чином, об'єми розчинів реагуючих речовин обернено пропорційні до їх молярних концентрацій еквівалентів. Ці властивості розчинів використовують не лише для обчислення об'ємів, а й навпаки — за об'ємами розчинів, які витрачені на реакцію, визнача­ють їхні концентрації

Молярна маса еквівалента кислоти дорівнює її молярній масі, поділеній на основність, тобто на число атомів Гідрогену в молекулі кислоти.

 

Титр (Тх) - відношення маси розчиненої речовини до об’єму розчину. Одиниці виміру - г/см³ (г/мл).

де: m(Х) маса розчиненої речовини, г;

V - об’єм розчину, см³.

Об’ємна частка — це відношення об’єму компонента розчину V(В) до об’єму всього розчину (V_р._ну):

Об’ємну частку позначають літерою φ (фі) і виражають у частках одиниці або відсотках. Цю величину використовують для характеристики складу газових розчинів та розчинів, утворених рідинами.

ПРИГОТУВАННЯ РОЗЧИНІВ ЗАДАНОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ

Розчини певної концентрації можна приготувати наступними методами: • з фіксаналів; • розчиненням відомої наважки твердої речовини в певній масі або об'ємі розчинника або розчину; • розведенням концентрованих розчинів.

Для точного вимірювання об'ємів розчинів користуються піпетками, мірними колбами і бюретками.

Лабораторна робота № 7

Мета: набути практичні навички з приготування розчинів із різною масовою часткою розчиненої речовини та технікою приготування розчинів кислот,солей, лугів приблизної концентрації, приготування розчинів заданої молярної концентрації та молярної концентрації еквіваленту речовини: за точно взятою наважкою; із фіксаналу.

Реактиви: NaCI, Na₂CO₃, ВаСІ₂, Н₂О.

Знати:

1. Значення води і водних розчинів у біології та медицині.
2. Загальні відомості про розчини, їх склад і типи.
3. Теорії розчинів. Теплові явища при розчиненні.
4. Способи вираження кількісного складу розчинів:

- кількісний склад розчинів;

- розрахунок масової частки розчиненої речовини;

- молярної концентрації, молярної концентрації еквівалента, титру;

- приготування розчинів із заданим кількісним складом.

 

Вміти:

1. Вміти проводити розрахунки щодо визначення масової частки розчиненої речовини, молярної концентрації, молярної концентрації еквівалента.

2. Готувати розчини із заданим кількісним складом.

3. Дотримуватись правил техніки безпеки, охорони праці під час приготування розчинів із заданим кількісним складом.

4. Розв’язувати задачі на розчини.

5. Правильно користуватись роздатковим матеріалом.

Приготування розчинів із різною масовою часткою розчиненої речовини та техніка приготування розчинів кислот,солей, лугів приблизної концентрації.

Завдання №1

1. «Приготування 5% розчину NaCI 200 мл»

Приготуйте розчин, який містить 5 г хлориду натрію та 200 мл води. На технічних терезах зважте на годинниковому склі 5 г хлориду натрію. Відміряйте циліндром 200 мл води. Перемістіть сіль у склянку місткістю 250 мл,залишки вмісту годинникового скла змийте водою із циліндра і влийте в склянку води, яка залишилась. Розмішайте розчин скляною паличкою і вилийте його в мірний циліндр місткістю 250 мл до його об’єму. Розрахувати молярну концентрацію розчину.

____________________________________________________

Завдання №2

1. Приготування 10 % розчину NaCI100 мл»

Приготуйте розчин, який містить 10 г хлориду натрію та 100 мл води. На технічних терезах зважте на годинниковому склі 10 г хлориду натрію. Відміряйте циліндром 100 мл води. Перемістіть сіль у склянку місткістю 250 мл,залишки вмісту годинникового скла змийте водою із циліндра і влийте в склянку води, яка залишилась. Розмішайте розчин скляною паличкою і вилийте його в мірний циліндр місткістю 100 мл до його об’єму. Розрахувати молярну концентрацію розчину.

____________________________________________________________________________________