Ø При попаданні на шкіру або одяг кислот або лугів необхідно промити вражене місце великою кількістю води, потім обробити 3 % розчином натрій гідрогенкарбонату (при попаданні кислоти) або 1-2% розчином оцтової кислоти (при попаданні лугів).
Ø При попаданні кислоти або лугу в очі їх необхідно промити водою, потім 3 % розчином натрій гідрогенкарбонату (якщо попала кислота) або насиченим розчином борної кислоти (якщо попав луг).
Ø При порізах склом необхідно видалити з ранки його залишки, обробити її розчином йоду та перев’язати.
Ø При виникненні пожежі в лабораторії необхідно терміново вимкнути всі електричні прилади і перекрити подачу газу. Місце пожежі необхідно засипати піском або накрити протипожежною ковдрою і загасити вогонь за допомогою вогнегасника.
Ø Після надання першої допомоги потерпілому його терміново відправити до лікарні.
З правилами техніки безпеки в лабораторії ознайомлений (-а) _______________
«____»___________20__р.
Практичне заняття №1
Тема: «Вимоги до приміщення лабораторій, їх обладнання та устаткування. Лабораторний посуд і допоміжне приладдя»
Основним обладнанням у лабораторії є - робочий стіл, на якому проводять кспериментальну роботу.
У кожній лабораторії повинна бути вентиляція. Обов'язково - витяжна шафа (рис. 1), в якій проводять усі роботи з використанням отруйних або тхнучих речовин, а також спалення у тиглях органічних речовин. У витяжній шафі зберігають леткі, отруйні, легкозаймисті речовини.
В лабораторії необхідні: водогін, каналізація, проведений електричний струм, газ (якщо є можливість). Також в лабораторії повинні бути прилади для дистиляції води.
Крім робочих столів повинен бути письмовий стіл. Біля робочих столів - високі табурети.
Приміщення лабораторії повинно бути просторим та світлим. Лабораторію не можна робити у місті, де відбувається вібрація будинку, тому що неможливо буде працювати з різними приладами, аналітичними терезами тощо. Лабораторію не розміщують поблизу котелень, димових труб тощо. Вікна повинні бути великі, щоб забезпечити достатньо світла вдень. Для роботи ввечері лабораторію оснащують лампами денного світла.
Аналітичні терези, та обладнання, яке потребує стаціонарної установки, повиннізнаходитися у окремому приміщенні. Приміщення, у якому встановлюють аналітичні терези, називають - вагова.
Кожен, хто працює у лабораторії, повинен мати халат, та два рушники.
Перед виконанням якого-небудь аналізу необхідно спочатку добре ознайомитись з методикою його виконання, уяснити на чому вона основана та яка послідовність операцій. Потім слід приготувати усе необхідне для її виконання: посуд, реактиви тощо; після чого приступати к виконанню роботи.
При роботі в лабораторії потрібно додержуватися такт правил:
> раціонально будувати свою роботу;
> усі роботи проводити чітко й акуратно;
> працювати треба швидко, але без поспішливості;
> додержуватися усіх застережених заходів при роботі з отруйними,
вибухонебезпечними речовинами.
Контрольні питання
1. Перелічите вимоги для приміщення лабораторії.
2. Перелічите правила роботи в лабораторії.
3. Перелічите правила утримання робочого столу.
4. Перелічите правила роботи з концентрованими розчинами кислот та лугів.
5. Перелічите перелік дій при наданні першої долікарської допомоги при опіках концентрованими кислотами та лугами.
Лабораторна робота № 1
Мета: ознайомитися з хімічним посудом загального, спеціального призначення, мірним посудом, фарфоровим посудом та допоміжним приладдям.
Обладнання:
Хімічний посуд та прилади для лабораторії.
ЗНАТИ:
1.Організація робочого місця.
2. Правила техніки безпеки під час роботи в лабораторії.
3. Перша допомога в разі нещасних випадків.
4. Класифікація лабораторного посуду за призначенням.
ВМІТИ:
1.Організовувати робоче місце.
2.Дотриматися правила техніки безпеки під час роботи в лабораторії.
3.Надавати першу допомогу в разі нещасних випадків.
4. Підбирати лабораторний посуд за призначенням та користуватися ним.
Завдання: записати назви і вказати призначення кожного виду хімічного посуду та приладдя.
Посуд загального призначення
| № з/п | Вид посуду | Назва та призначення посуду |
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
|
Посуд спеціального призначення
| № з/п | Вид посуду | Назва та призначення посуду |
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
| Інші | ||
Мірний посуд
| № з/п | Вид посуду | Назва та призначення посуду |
| ||
| ||
| ||
|
Увага! Мірний посуд не можна нагрівати!
Фарфоровий посуд
| № з/п | Вид посуду | Назва та призначення посуду |
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
| ||
|
Металеве обладнання
| № з/п | Вид посуду | Назва та призначення посуду |
| ||
| ||
| ||
|
Тестові завдання до контролю (серед чотирьох варіантів відповідей виберіть одну правильну):
1.Лійка, промивалка, стакан, конічна колба відносяться до посуду:
A. Спеціального призначення
Б. Загального призначення
B. Кухонного
Г. Мірного
2. Для приготування розчинів з точною концентрацією речовин використовують:
A. Мірний посуд
Б. Посуд спеціального призначення
B. Посуд загального призначення
Г. Фарфоровий посуд
3. Для зважування речовин використовують:
A. Чашку Петрі
Б. Фарфоровий стакан
B. Бюкс
Г. Мірну колбу
4. Для зберігання дистильованої води використовують:
A. Склянку Тищенка
Б. Бутиль з тубусом або без
B. Матеріальну склянку
Г. Плоскодонну колбу
5. Посуд, який використовують для приготування розчинів з точною концентрацією речовини:
A. Круглодонна колба
Б. Конічна колба Ерленмейєра
B. Мірна колба
Г. Плоскодонна колба
6.Для повільного висушування та зберігання речовин, що поглинають вологу з повітря використовують:
A. Кристалізатор
Б. Ексикатор
В. Дефлегматор
Г. Холодильник
7. Фільтрування під тиском (вакуумом) проводять за допомогою:
A. Колби Бунзена
Б. Колби Вюрца
B. Колби Ерленмейєра
Г. Склянки Тищенка
8. Посуд, який використовують для прожарювання речовин:
A. Скляний бюкс, фарфоровий тигель
Б. Фарфоровий тигель, фарфорова ступка
B. Фарфоровий човник, металевий бюкс
Г. Фарфоровий тигель, фарфоровий човник
9. Мензурка, мірна колба, циліндр, піпетка Мора відносяться до:
A. Посуду спеціального призначення
Б. Мірного посуду
B. Посуду загального призначення
Г. Фарфорового посуду
10. Для роздрібнення твердих речовин використовують:
A. Фарфоровий тигель
Б. Випарювальну чашку
B. Ступку з товкачиком
Г. Фарфоровий човник
Відповіді:
Контрольні питання
1. Поясніть чому не можна нагрівати мірний посуд?
2. Поясніть чим фарфоровий посуд відрізняється від скляного? Чому не можна нагрівати фарфорову ступку?
3. Який посуд використовують для дистиляції?
4. За допомогою якого мірного посуду можна більш точно відміряти об'єм рідини мірного ціліндра чи піпетки Мора? Відповідь обґрунтуйте.
Домашнє завдання.
Тема: «Догляд за лабораторним посудом. Стерилізація»
«____»___________20__р.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2
Тема:«ДОГЛЯД ЗА ЛАБОРАТОРНИМ ПОСУДОМ. СТЕРИЛІЗАЦІЯ»
Вміння мити хімічний посуд є тією частиною лабораторної техніки, знання якої обов’язково для кожного працівника лабораторії.
Для аналітичних робот чистота посуду має особливо велике значення. Дуже часто помилки у визначеннях можуть виникати саме внаслідок недостатньо чисто вимитого посуду
Хімічний посуд повинен бути цілковито чистим, без виконання цієї умови працювати неможливо. Тому необхідно навчитися мити посуд так, щоб була повна впевненість в його чистоті.
Для вибору способу миття посуду у кожному окремому випадку необхідно:
Ø Знати властивості речовин, якими забруднений посуд.
Ø Використовувати розчинність забруднень у воді, у розчинах лугів, різних солей та кислот.
Ø Використовувати властивості окисників окиснювати органічні та неорганічні сполуки.
Ø Для миття можна використовувати усі речовини, які мають поверхнево-активні властивості (мило, синтетичні миючи засоби тощо).
Ø У разі хімічно стійкого осаду, що забруднює посуд, для його видалення можна використовувати механічне очищення (за допомогою щітки або йоржа).
Ø При використанні реактивів використовувати тільки дешеві реактиви.
Ø Потрібно завжди пам’ятати про техніку безпеки й можливості нещасних випадків при митті посуду.
Видаляти забруднення зі стінок посуду можна різними методами: механічними, фізико-хімічними, хімічними або комбінуючи їх.
Механічні та фізичні методи очищення посуду
1. Миття водою. У тих випадках, коли хімічний посуд не забруднений смолою, жировими та іншими речовинами, що не розчинюються у воді, посуд можна мити теплою водою. Скляний посуд вважають чистим, коли на його стінках не утворюється окремих крапель, та вода залишає рівномірну тоненьку плівку. Якщо на стінках посуду є наліт будь-яких солей або осад, його очищують (попередньо змочують водою) за допомогою щітки або йоржем (рис. 1), а потім остаточно миють водою.
Гарно вимитий посуд обов’язково два-три рази промити дистильованою водою для видалення солей, які містяться у водопровідній воді.
2. Миття парою. Якщо хімічний посуд забруднений жировими речовинами, тоді його можна вимити парою. У великих лабораторіях, де є окреме приміщення для миття посуду, інколи застосовують спеціальні прилади для миття водою та парою (рис. 2). Цей спосіб найкращий, але він рідко застосовується, тому що він потребує багато часу Якщо зазвичай колбу можна вимити за 5-10 хвилин, то у разі миття парою на це уходить мінімум 1 година. Коли потрібен особливо чистий посуд, його попередньо миють яким- небудь звичайним способом, після чого пропарюють.
Після миття парою посуд, не перевертаючи, висушують або продуванням чистого повітря, або в сушильній шарі.
|
Рис.1 Щітки та йоржи для миття посуду
3. Миття органічними розчинниками. Органічні розчинники використовують для видалення з посуду смолистих та інших органічних речовин, які не розчиняються у воді.
До органічних розчинників належать: діетиловий етер, бензин, скипидар, чотирьоххлористий вуглець та ін. Більшість розчинників легкозаймисті речовини, тому працювати з ними потрібно удалині від полум’я. Забруднені органічні розчинники збирають кожен окремо, потім регенерують.
4. Миття іншими миючими засобами. Для миття посуду можна використовувати інші речовини, наприклад: мило, 10% розчин натрій фосфату. Ні у якому разі не можна використовувати для очищення посуду пісок, тому що він дряпає скло.
Хімічні способи очищення посуду
1. Миття хромовою сумішшю. Дуже часто у лабораторіях для миття посуду використовують хромову суміш, тому що хромовокислі солі у кислому розчині є сильними окисниками. Для приготування хромової суміші в концентровану сульфатну кислоту додають 5 % (від маси кислоти) кристалічного калій дихромату і обережно нагрівають у фарфоровій чашці на водяній бані до його розчинення.
Миючи посуд таким способом, його спочатку змочують водою, а потім наливають хромову суміш, та обережно повертають, щоб змочити усі стінки посуду. Після чого зливають суміш туди, де вона знаходилася. Хромова суміш дуже сильно діє на шкіру та одяг, тому поводитися з нею треба обережно.
Хромову суміш не застосовують, якщо посуд забруднений керосином, воском, солями барію, етиловим або метиловим спиртами, мінеральними оліями та іншими продуктами перегонки нафти.
2. Миття 4 % розчином калій перманганату. Калій перманганат - є дуже сильним окисником, особливо якщо його підігріти й додати сульфатну кислоту. Іноді після миття цим способом на стінках посуду з’являється бурий наліт, його видаляють 5 % розчином натрій гідрогенсульфату. Після чого посуд миють водою.
3. Миття сумішшю Комаровського. Суміш Комаровського складається з рівних об’ємів розчину хлоридної кислоти (6 моль/дм3) та розчину гідроген пероксиду (5-6 %). Цей окисник діє дуже енергійно, при цьому не впливає на скло. Цю суміш використовують багаторазово. Після обробки посуду сумішшю Комаровського його миють водою.
4. Миття сульфатною кислотою та розчинами лугів. При забрудненні посуду смолистими речовинами, нерозчинними у воді, посуд миють концентрованою сульфатною кислотою або концентрованим (до 40 %) розчином лугу. Після чого посуд миють водою.
Змішані способи миття посуду
Змішані способи посуду використовують у разі, коли потрібен особливо чистий посуд.
Найкращим прикладом сполучення змішаних способів є - миття бюреток.
Спочатку бюретку, якщо це необхідно протирають йоржем, на ручку якого наділи гумову трубку, щоб не дряпати скло бюретки. Потім знімають кран, стирають з нього та муфти вазелін або інше мастило. Очищений кран вставляють до муфти та закріплюють гумовим кільцем для того, щоб він не розбився. Після цього бюретку, у залежності від забруднень, миють кислотою, розчинами лугів, насиченим розчином калій перманганату, підкисленим сульфатною кислотою або хромовою сумішшю. Цю операцію повторюють декілька разів. Потім бюретку промивають водою та ополіскують декілька разів дистильованою водою, кран та муфту прочищають фільтрувальним папером, змазують вазеліном або іншім мастилом та встановлюють кран до муфти.
У добре вимитій бюретці меніск завжди має правильну вогнуту поверхню та на стінках не утворюються краплі.
Стерилізація
Стерилізація - повне знищення у тому чи іншому об’єкті життєдіяльної мікрофлори.
Готуючи ін’єкційні розчини, стерилізувати потрібно посуд, допоміжні матеріали, вихідні продукти та готовий розчин.
Стерилізацію здійснюють фізичними, хімічними та механічними методами.
До фізичних методів відносять дію високої температури, а також дію ультрафіолетового випромінювання, струму високої частоти та інше.
Стерилізацію хімічними методами здійснюють дією на мікрофлору хімічними речовинами, які повністю знищують її. До них належать ніпагін, нілазол, трикрезол, та інші органічні речовини.
Стерилізацію здійснюють також сухою парою (у сушильній шафі при 180°С протягом 20-60 хвилин), вологою парою, парою під тиском у автоклавах.
Сушіння хімічного посуду
1. Сушіння на кілочках. Це самий розповсюджений спосіб сушіння посуду. У лабораторії повинна бути спеціальна дошка з кілочками. Вимитий посуд вішають на кілочки та залишають, доки він висохне (рис, 3).
2. Сушіння на столі. Якщо посуд повинен бути дуже чистим, то краще скористатися столом для сушіння посуду. Це звичайний стіл, у кришці якого прорізані круглі отвори різного діаметру.
3. Сушіння повітрям. Вимитий посуд можна висушити струменем повітря. Якщо немає зжатого повітря, можна використовувати гумові груші.
4. Сушіння спиртом та ефіром. Посуд спочатку споліскують спиртом етиловим, а потім діетиловим етером. Пари ефіру швидко випаровуються.
5. Сушіння гарячим повітрям. Для прискорення сушки можна використовувати гаряче повітря.
6. Сушіння у сушильній шафі. Швидко висушити посуд можна при температурі 80-100 °С в сушильній шафі. Посуд не слід перегортати. Після сушіння у сушильній шафі, посуду спочатку дати охолонути, а потім вже використовувати.
При митті та сушінні посуду потрібно пам ’ятати
Ø Посуд завжди повинен бути чисто вимитий миючими засобами та промитий дистильованою водою.
Ø Працюючи з йоржем, потрібно слідкувати за тим, щоб не пробити стінки посуду.
Ø Коли висушують посуд слідкувати, щоб посуд не забруднився.
Ø Осади і розчинники цінних речовин (йод, срібло, ртуть тощо) збирати в окремі склянки.
Ø Концентровані розчини кислот та лугів, тхнучи та отруйні речовини, хромову суміш та інші не можна виливати у раковину.
Ø Миючи посуд, слід додержуватися правил техніки безпеки.
Лабораторна робота №2
Мета: ознайомитися зі способами миття та сушіння хімічного посуду.
ЗНАТИ:
1. Вплив чистоти на результати роботи в лабораторії:
2. Механічні та фізичні способи миття посуду. Миття водою, парою, органічними розчинниками, мийними засобами, очищення йоржем.
3. Хімічні засоби для миття посуду: розчин калію перманганату, суміш Комаровського, розчини лугів, сульфатна кислота.
4. Змішані способи миття посуду.
5. Стерилізація: фізичні та хімічні методи.
6. Способи сушіння посуду: холодне, повітряне, органічними розчинниками, гарячим повітрям, у сушильній шафі.
ВМІТИ:
1.Організовувати робоче місце.
2.Дотриматися правила техніки безпеки під час роботи в лабораторії.
3.Надавати першу допомогу в разі нещасних випадків.
4. Мити та сушити лабораторний посуд.
Виконання роботи
Описати процес миття та сушіння лабораторного посуду: ______________________________________________________________
____________________________________________________________
_____________________________
Увага! Мірний посуд не можна сушити при нагріванні!
Висновок________________________________________________________________________________
Тестові завдання для контролю (серед чотирьох варіантів відповідей виберіть одну правильну)
1. Миття органічними розчинниками проводять якщо:
А. Потрібен особливо чистий посуд
Б. Посуд забруднений смолистими речовинами
В.Посуд забруднений жировими речовинами
Г. Посуд не забруднений
2. Миття хромовою сумішшю проводять якщо:
А.Посуд забруднений смолистими речовинами
Б. Посуд не забруднений
В. Потрібен особливо чистий посуд
Г. Посуд забруднений жировими речовинами
3. Для миття хімічного посуду використовують:
А. Нерозчинність забруднень у воді
Б. Коштовні реактиви
В. Властивості відновників відновлювати органічні та неорганічні сполуки Г. Властивості окисників окиснювати органічні та неорганічні сполуки
4. У сушильній шафі не можна сушити:
А. Конічні колби Ерленмейєра
Б.Колби Вюрца
В. Мірні колби
Г. Плоскодонні колби
5.Склад суміші Комаровського:
А. 40% NaOH або КОН
Б. НСІ (6 моль/ дм3 ) + Н2О2
В. Н2SO4 конц.
Г. 4% KMnO4
6. Стерилізація хімічного посуду це:
А. Ретельне миття з ополіскування дистильованою водою
Б. Миття органічними розчинниками
В. Повне знищення мікрофлори з поверхні посуду
Г. Миття хромовою сумішшю
7. Для миття хімічного посуду, який забруднений смолистими речовинами використовують миття:
А. Сумішшю Комаровського
Б. Водяною парою
В. Дистильованою водою
Г. Органічними розчинниками\
8. Змішані методи миття хімічного посуду це:
А. Миття водяною парою
Б. Миття спочатку йоржем, потім хромовою сумішшю
В. Миття 4 % розчином калій перманганату
Г. Миття щіткою або йоржем
9. Для прискорення сушіння посуду використовують:
А. Сушіння на гілочках
Б. Сушіння на столі
В. Сушіння в сушильній шафі
Г. Сушіння повітрям
10. Миття розчинами кислот або лугів відносять до:
А. Хімічних способів миття
Б. Змішаних способів миття
В. Механічних способів миття
Г. Стерилізації
Відповідь:
Контрольні питання
1. Поясніть чому хімічний посуд обов’язково повинен бути чистим? Який посуд вважають хімічно чистим?
2. Що треба знати, обираючи спосіб миття посуду?
3. Чому при хімічній стерилізації постійно змінюються суміші для обеззараження?
4. Що треба пам’ятати при митті посуду?
Домашнє завдання.
Тема: «Лабораторні нагрівальні прилади»
«____»___________20__р.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3
Тема: «ЛАБОРАТОРНІ НАГРІВАЛЬНІ ПРИЛАДИ»
