Попри зростання економічної та культурної взаємозалежності, глобальний порядок позначений нерівністю і покраяний на клапті окремих держав, що мають як спільні, так і протилежні інтереси. Ми не маємо якихось реальних підстав сподіватися на політичну конвергенцію, що подолає конфліктні інтереси держав у найближчому майбутньому. Одна з найтривожніших характеристик світового суспільства — це те, що, попри існування Організації Об'єднаних Націй, бурхливий розвиток процесів глобалізації не врівноважується ані політичною інтеграцією, ані вирівнюванням міжнародної нерівності в багатстві та силі.
Резюме
1. Можна вирізнити кілька видів досучасного суспільства. Це ті форми, які передували розвиткові індустріальних суспільств. У суспільствах мисливців та збирачів люди не обробляють землю і не тримають худобу, а живуть зі збирання диких їстівних рослин та полювання на звірів. Скотарські суспільства — це ті, в яких головні засоби до прожитку дає розведення одомашнених тварин. Аграрні суспільства залежать від врожаю, який пощастить зібрати на оброблених ділянках землі. Більші, розвиненіші аграрні суспільства утворюють традиційні держави або цивілізації.
2. Розвиток і експансія Заходу привели до підкорення ним багатьох регіонів світу, радикально змінивши суспільні системи та культури, які давно там установилися. Цей процес був пов'язаний з колоніалізмом — нав'язуванням західного врядування і західного контролю.
3. В індустріальних суспільствах промислове виробництво стає головною основою економіки. Індустріалізовані країни "першого світу" включають держави Заходу, а також Японію, Австралію і Нову Зеландію.
4. Країни другого світу були індустріалізованими суспільствами, якими правили комуністичні уряди. Після революцій 1989 р. у Східній Європі, які повалили комунізм там і в колишньому Радянському Союзі, суспільства "другого світу" перестали існувати.
5. Країни "третього світу", або країни, що розвиваються, в яких живе більшість світового населення, майже всі раніше були колонізованими територіями. Більшість населення працює там у сільському господарстві. Хоча більшість суспільств "третього світу" дуже бідні порівняно з індустріальними країнами, меншість із них (НІК або нові індустріалізовані країни) останнім часом переживають бурхливий економічний розвиток.
6. Країни світу стають усе більше взаємозалежні; цей процес відомий під назвою "глобалізація". Розвиток світових суспільних
зв'язків спричиняє великомасштабну нерівність між індустріальними суспільствами і суспільствами "третього світу". 7. Глобалізація сьогодні заторкнула життя людей у всіх країнах, багатих і бідних, змінюючи не тільки глобальні системи, а й повсякденне життя. Глобалізація не створила об'єднаного світу. Радше навпаки, вона спричинила виникнення значних соціальних розмежувань та конфліктів, які аналізуватимуться в різних розділах цієї книжки.
Додаткова література
Brian M. Fagan, People of the Earth (London: HarperCollins, 1992). Останнє видання авторитетного огляду виникнення та розвитку різних форм людської культури.
Stephan Haggard, Pathways from the Periphery: The Politics of Growth in the Newly Industrialized Countries (Ithaca, N.Y.: Cornell University Press, 1990). Аналіз політичних та економічних аспектів індустріалізації у країнах, що розвиваються.
Leslie Holmes, Post-Communism: An Introduction (Cambridge: Polity Press, 1996). Перший, здійснений одним автором, достатньо вичерпний аналіз суспільств, які утворилися після краху комуністичного панування у Східній Європі та в СРСР.
Sheilagh С. Ogilvie and Markus German (eds.), European Proto-Industrialisa-tion (Cambridge: Cambridge University Press, 1996). Детальний аналіз процесу індустріалізації в Європі.
Robert Skidelsky, The World after Communism: A Polemic for Our Times (London: Macmillan, 1995). Обговорення ймовірного майбутнього для східноєвропейських суспільств, що утворилися після падіння комунізму.
Важливі терміни
Суспільства мисливців і збирачів • колоніалізм
• "третій світ" • нові індустріалізовані країни
• скотарські суспільства • "перший світ"
• "другий світ" • аграрні суспільства • традиційні держави • національні держави
