Умови делегування окремих повноважень органів виконавчої влади

Окремі повноваження органів виконавчої влади можуть бути делеговані органам місцевого самоврядування, якщо їх виконання в системі місцевого самоврядування сприятиме соц-екон розвитку територіальних громад та покращанню якості надання населенню адміністративних і соц послуг, забезпечить ефективне вик-ня бюджетних коштів, необхідних для їх виконання.

До окремих повноважень органів виконавчої влади, які можуть бути делеговані органам місцевого самоврядування відносяться: а) управління об’єктами держ власності;б) статистичний облік громадян, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території; в) забезпечення зайнятості населення;д) забезпечення розвитку всіх видів освіти і мед обслуговування;е) здійснення заходів по рятуванню життя людей, захисту їх здоров’я та матер цінностей у разі стихійного лиха, екологічних катастроф, епідемій, пожеж, інших надзвич ситуацій;є) реєстрація місц об’єднань громадян;ж) інші повноваження.

Умови делегування окремих повноважень органів місц самоврядування.

Окремі повноваження органу місц самоврядування можуть бути делеговані іншому органу місц самоврядув (органу місц самоврядув іншого територ рівня чи іншої територ громади), органу виконавч влади або органу самоорганізації населення на підставі рішення відповідної міської ради. Це делегування зд-ся шляхом укладання відповідного договору на строк, вказаний в договорі.

Передача прав на здійснення видатків на виконання делегов держ повноважень до бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань може здійснюв-ся за рішеннями районної або міської (міст республік чи міст обласного значення) ради з відповідними коштами у вигляді бюджетного трансферту.

1. Способи формування доходів місцевих органів влади

 

Доходи місцевих бюджетів - кошти, які надходять до відповідних місцевих бюджетів у розмірах і в порядку, встановлених законодавчо.

Стан і рівень доходів місцевих органів влади значною мірою визначаються способами їх формування. В способах формування доходів місцевих органів влади є певні закономірності, властиві всім країнам, в економічній системі яких функціонують фінанси місц органів влади. В Україні основним способом формув доходів місц органів влади нині є відрахування від регульованих доходів.

Способи формув доходів: — місцеві податки і збори;— частки загальнодерж податків;— комунальні платежі; — доходи від майна та землі, що належить місцевій владі; — доходи комун п/п-ств; —кредити; — комун позики; трансферти.

Основним засобом формування доходів місцевих органів влади є місцеві податки і збори. Органи місцевого самоврядування мають право самостійно приймати рішення про введення місцевих податків, але відповідно до закону.

До місцевих податків і зборів належать: збір за парковку автомобілів; ринк збір; збір за видачу ордера на квартиру; збір з власників собак; курортний збір; збір за участь у бігах на іподромі; збір за виграш на бігах; збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; податок з реклами; збір за право вик-ня місц символіки; збір за право проведення кіно- і телезйомок; збір за проведення місц аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; комун податок; збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі; податок з продажу імпортних товарів.

Частки загальнодержавних податків - це закріплені доходи, тобто це доходи, що цілком у визначеній частині закріплюються за тим чи іншим бюджетом. Перелік закріплених доходів місц бюджетів Укр визначається законодавством. У бюджети місц самоврядування зараховуються надходження за нормативами, затвердженими відповідними законами про податки.

Комунальні платежі — платежі, що стягуються місцевими органами влади як плата за надані послуги фізичним та юридичним особам.

Доходи комунальних підприємств – це доходи від здійснення ними своєї діяльності, а саме вир-ва продукції, виконання робіт, надання послуг на визначеній території з метою забезпечення потреб інших суб'єктів господарювання та мешканців, що проживають на цій території. Це - організація будівництва, реконструкції, капіт ремонтів житлового фонду; здійснення житлово-комунальними конторами постійного контролю за утриманням в належному стані житлових помешкань державного фонду.

Комунальний кредит — форма договірних взаємовідносин між позичальниками грошей, якими є органи місцевого самоврядування, та їхніми кредиторами — фізичними і юридичними особами, а також державою.

Трансферти — кошти, одержані від інших органів держ влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі. Трансфертами в Україні є дотації, субсидії, субвенції, а також міжбюджетні взаєморозрахунки.

2. З яких елементів складається сиситема місцевих фінансів.

 

Як система місцеві фінанси складаються з таких 7 елементів:1.Видатки:за економічним призначенням:поточні або адміністративні;розвитку (капітальні, інвестиційні); залежно від завдань, фінансуються:на фінансування власних повноважень;на фінансування делегованих повноважень; за функціональним поділом:обов'язкові, тобто видатки, спрямовані на виконання обо'язкових за­вдань, покладених на всі органи місцевої влади з метою забезпечен­ня певних стандартів послуг у масштабі всієї країни;факультативні.2.Доходи:за економічною природою:власні - це доходи, що мобілізуються місцевою владою самостійно на основі власних рішень і за рахунок джерел, визначених місцевим органом влади. передані - це доходи, що передаються місцевій владі центральною владою або органами влади вищого територіального рівня;закріплені - це одна з форм переданих доходів місцевим органам влади на стабільній, довгостроковій основі. Це особливо слід підкреслити, оскільки в літературі радянського періоду вони фактично ототожнювалися;регульовані - це також одна з форм доходів, що передаються цент­ральною владою місцевим органам влади або з бюджетів територій вищого адміністративного рівня до бюджетів територій нижчого адміністративного рівня. Порядок передачі та розміри регульованих доходів в Україні щороку встановлюються Законом "Про Держав­ний бюджет", а також їх визначено БКУ. Порядок регулювання до­ходів місцевих бюджетів визначається також рішеннями органів вла­ди вищого територіального рівня щодо органів влади нижчого тери­торіального рівня;за джерелами надходження:податкові;неподаткові - платежі, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльності підприємств комунальної (муніципальної) форми власності, залучені місцевими органами влади на ринку позичкового капіталу), доходи за рахунок кредитів та позик, а також трансферти від центральної влади та органів влади вищого територіального рівня.3.Способи формування доходів:місцеві податки і збори;частки загальнодержавних податків;комунальні платежі;доходи від майна та землі, що належить місцевій владі;доходи комунальних підприємств;кредити;комунальні позики;трансферти.4.Місцеві фінансові інститути:громадські послуги;самостійні місцеві бюджети;комунальна форма власності;позабюджетні валютні, цільові фонди;фінанси комунальних підприємств. 5. Суб'єкти:територіальні громади;міські, селищні, сільські ради;голови міст, селищ і сіл;обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві і Севастополі державні адміністрації;обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві і Севастополі ради;Рада Міністрів АРК; Верховна Рада АРК;Міністерство фінансів України;Кабінет Міністрів України;Верховна Рада України.

6.Об'єкти:фінансові ресурси у фондовій формі;фінансові ресурси у нефондовій формі 7.Взаємовідносини:між суб'єктами системи;між місцевими фінансами та іншими ланками фінансової системи держави.

1. Інститути в системі місцевих фінансів

 

Під інститутами в системі місцевих фінансів, з одного боку, слід розуміти сукупність норм права, звичаїв, традицій, культурних зразків. З іншого — це сукупність організаційних структур, які забезпечують функціонування місцевих фінансових систем.

Процес становлення місцевих фінансів України, що почався в 90-х роках, зумовлює значні конституційні зміни у всій фінансовій системі держави.

Система місцевих фінансових інститутів в Україні знаходиться у стадії становлення. Для цієї системи ще не властивий такий немаловажливий принцип, як цілісність. Не зовсім сформована система місцевих фінансових інститутів. Як наслідок, місцеві фінанси України поки ще не забезпечують можливості реалізації функцій, завдань, що покладені на місцеві органи влади. Тобто, становлення місцевих фінансів на Україні неможливе без формування структурованої і цілісної системи місцевих фінансових інститутів.

У структурі системи місцевих фінансових інститутів України формуються такі інститути: ºсамостійні місцеві бюджети; ºпозабюджетні, валютні і цільові фонди органів місцевого самоврядування; ºкомунальна форма власності; ºмісцеві податки і збори; ºкомунальний кредит; ºкомунальні платежі; ºфінанси комунальних підприємств. Також зароджується інститут цивільних послуг.

Місцеві фінансові інститути формуються в тісному взаємозв’язку один з одним, і, таким чином, створюють певну систему.

Ключовим інститутом у системі місцевих фінансів є інститут цивільних послуг. Він визначає модель системи місцевих фінансів. Особливо важлива роль належить самостійним місц бюджетам. Саме вони є фондами, в яких мобілізується основна частина фін ресурсів, необхідних для забезпечення надання громадських послуг. Тому забезпечення самостійності місцевих органів влади у формув цих фондів надзвичайно важливе завдання, що має бути розв'язане в процесі формув системи місцевих фін інститутів та визначення її структури. З інститутом самостійних місц бюджетів тісно пов'язаний інститут місцевих податків і зборів. Саме вони мають забезпечити фіскальні передумови самостійності місцевих бюджетів у частині формування їхніх доходів. Винятково важлива роль належить комунальному кредитові. Він в умовах ринкової економіки головне і, по суті, єдине джерело фін ресурсів для інв.-них програм, що розробляються і здійснюються органами місцевого самоврядування. Велику роль у системі місцевих фін інститутів відіграють фінанси комунальних п/п-ств. За обсягами ресурсів фінанси комун п/п-ств у багатьох зарубіжних країнах можна поставити в один ряд із місцевими бюджетами. Свою роль у системі місцевих фін інститутів відіграють позабюджетні валютні й цільові фонди органів місц самоврядування та кому платежі. Вони надають локальним фін системам більшої гнучкості, що сприяє стабілізації місц фінансів. Ключову роль у системі місцевих фін інститутів відіграє інститут комун форми власності. Комун форма власності на фінансові ресурси та майно місцевих органів влади є необхідною передумовою автономного існування місцевих фінансів.

2. Кількісні показники рівня фінансової автономії місцевих органів.

За різних умов місцеві органи влади можуть мати різні обсяги фінан­сової компетенції і, таким чином, різні рівні фінансової автономії. Рівень фінансової автономії місцевих органів влади може бути визначено також си­стемою кількісних показників. Це:Показник частки видатків на реалізацію власних повноважень характе­ризує обсяг функцій, що забезпечуються органами місцевого самоврядуван­ня поза межами прямого державного контролю. Це-показник автономії місцевих органів влади від державної влади.Показник частки обов'язкових видатків характеризує обсяг завдань, що забезпечуються місцевими органами влади під контролем державної влади на рівні встановлених нею єдиних державних стандартів. Цей показник свідчить про масштаби втручання державної влади у сферу діяльності місце­вих органів влади. Показник частки видатків на фінансування делегованих повноважень відображає обсяг завдань державної влади, що делегуються нею для забезпе­чення місцевими органами влади. Видатки місцевих органів влади на ре­алізацію делегованих повноважень має в повному обсязі компенсувати той орган державної влади, який передав ці повноваження. Здобутий показник відображає те, наскільки місцеві органи влади є агентами центральних ор­ганів влади.Показник частки власних доходів у доходах місцевих бюджетів вказує на міру залежності доходних джерел місцевих органів влади від їхньої влас­ної діяльності та власних рішень. Це — показник рівня незалежності доход­ної бази місцевих органів влади від доходної бази центральних органів вла­ди. Показник частки власних доходів у доходах місцевих бюджетів е найбільш універсальним показником рівня самостійності цих бюджетів.Показник частки власних і закріплених доходів у доходах місцевих бюд­жетів є показником рівня самостійності місцевих бюджетів з урахуванням пе­реданої їм державою на довгостроковій основі додаткової доходної бази. Показник частки доходів місцевих бюджетів від місцевих податків і зборів характеризує частину доходів бюджетів, які формуються за рахунок податків і зборів, що встановлюються місцевими органами влади.Показник частки незв'язаних субсидій у доходах місцевих органів влади відображає обсяги фінансової допомоги місцевим органам влади з боку дер­жавної влади, яка не обумовлюється конкретною метою та завданнями. Така допомога може розглядатися як засіб для зміцнення власної доходної бази місцевих органів влади.Ступінь залежності доходів місцевих органів влади від окремих доходних джерел є універсальним показником реальної фінансової автономії цих органів влади. Місцеві органи влади не можуть потрапляти в залежність до певних суспільних груп, які формують доходні джерела, що слід враховува­ти в процесі формування системи місцевих податків, розміщення місцевих позик. Коефіцієнт податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці- визначається податкоспроможність територіальної громади (адміністративно-територіальної одиниці).Співвідношення між податкоспроможністю окремої території та середньою податкоспро-можністю в межах країни є коефіцієнтом податкоспроможності.

1. Делеговані повноваження місцевих органів влади.

Делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місц самоврядування законом, а також повноваження органів місц самоврядування, які передаються відповідним місц держ адміністраціям за рішенням районних, обласних рад. Фінансування заходів, що виконуються в межах делегованих повноважень, забезпечується державою. Делегування повноважень – наділення законом або відповідним договором органу виконавчої влади або органу місц самоврядування одним або кількома окремими повноваженнями, які віднесені законом до компетенції іншого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Делегування повноважень здійснюється за принципами: законності; поєднання загальнодерж та місц інтересів;субсидіарності; екон доцільності;фін та матер забезпечення виконання делегов повноважень;відповідальності, підконтрольності та підзвітності за виконання делегов повноважень;відповідальності за створення умов, необхідних для виконання делег повноважень;добровільності виконання делег повноважень.

Рішення про делегування окремих повноважень органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування приймає ВРУ.Рішення про делегування окремих повноважень органу місцевого самоврядування органу виконавчої влади або іншому органу місцевого самоврядування приймає відповідна місцева рада. Умови делегування окремих повноважень органів виконавчої влади

Окремі повноваження органів виконавчої влади можуть бути делеговані органам місцевого самоврядування, якщо їх виконання в системі місцевого самоврядування сприятиме соц-екон розвитку територіальних громад та покращанню якості надання населенню адміністративних і соц послуг, забезпечить ефективне вик-ня бюджетних коштів, необхідних для їх виконання.

До окремих повноважень органів виконавчої влади, які можуть бути делеговані органам місцевого самоврядування відносяться: а) управління об’єктами держ власності;б) статистичний облік громадян, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території; в) забезпечення зайнятості населення;д) забезпечення розвитку всіх видів освіти і мед обслуговування;е) здійснення заходів по рятуванню життя людей, захисту їх здоров’я та матер цінностей у разі стихійного лиха, екологічних катастроф, епідемій, пожеж, інших надзвич ситуацій;є) реєстрація місц об’єднань громадян;ж) інші повноваження. Умови делегування окремих повноважень органів місц самоврядування.

Окремі повноваження органу місц самоврядування можуть бути делеговані іншому органу місц самоврядув (органу місц самоврядув іншого територ рівня чи іншої територ громади), органу виконавч влади або органу самоорганізації населення на підставі рішення відповідної міської ради. Це делегування зд-ся шляхом укладання відповідного договору на строк, вказаний в договорі.

Передача прав на здійснення видатків на виконання делегов держ повноважень до бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань може здійснюв-ся за рішеннями районної або міської (міст республік чи міст обласного значення) ради з відповідними коштами у вигляді бюджетного трансферту.

2. Бюджетні трансферти.

1. Міжбюджетні трансферти поділяються на: 1) дотацію вирівнювання; 2) субвенцію; 3) кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;4) інші дотації.

Законодавством України передбачені такі типи бюджетних трансфертів бюджетам місцевого самоврядування:1. Трансферти з Державного бюджету України: а) бюджетна дотація для фінансування делегованих державних повноважень бюджету Автономної Республіки Крим, обласним, районним бюджетам та бюджетам міст обласного значення;б) бюджетна субвенція на фінансування спеціальних соціальних послуг, які держава надає населенню;в) бюджетна субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів самоврядування на виконання власних повноважень унаслідок надання пільг, установлених державою;г) цільова бюджетна субвенція на виконання інвестиційних проектів;ґ) бюджетна субвенція на виконання містом Києвом функцій столиці України;д) цільова бюджетна субвенція для районів, визначених як зона надзвичайної екологічної ситуації відповідно до законів України;е) бюджетна субвенція на виконання містом Севастополем функ­цій головної військово-морської бази України та компенсації втрат, пов’язаних з розміщення військової бази іноземної дер­жави;є) інші бюджетні субвенції.

2. Трансферти між бюджетами місцевого самоврядування: а) бюджетні субвенції на утримання об’єктів спільного користування чи ліквідації негативних наслідків діяльності об’єктів спільного користування;б) бюджетна субвенція на виконання функцій, передбачених повноваженнями територіальних громад міст, селищ та сіл;в) цільова бюджетна субвенція на виконання інвестиційних проектів;г) інші бюджетні субвенції.

3. Бюджетні дотації для фінансування делегованих державних повноважень бюджету Автономної Республіки Крим, обласним, районним бюджетам та бюджетам міст обласного значення. Бюджетна субвенція на фінансування спеціальних державних соціальних послуг населенню надається бюджетам самоврядування для фінансування спеціальних соціальних послуг, якими користується певна група населення України, і допомоги, розмір якої визначений законодавством. Цільові бюджетні субвенції для районів, визначених як зона надзвичайної екологічної ситуації, надаються для подолання наслідків стихійних лих, техноге нних катастроф, воєнних дій тощо, збитки від яких та вартість необхідних першочергових заходів з подолання яких перевищують 1% від обсягу видатків державного бюджету на відповідний бюджетний період. Цільові бюджетні субвенції на виконання інвестиційних проек­тів надаються до бюджетів самоврядування, мають цільове спрямування, визначене умовами їх надання.

Бюджетні субвенції на виконання функцій щодо власних повноважень територіальних громад міст, селищ та сіл надаються з метою виконання функцій із власних повноважень міст, селищ, сіл.

1. Власні повноваження органів місцевого самоврядування

Повноваження місцевого самоврядування - це визначені Конституцією і законами України, іншими правовими актами права і обов'язки територіальних громад, органів місцевого самоврядування із здійснення завдань та функцій місцевого самоврядування.

Власні повноваження – повноваження, які відповідно до Конституції та законів України віднесені до компетенції органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування. Власні (самоврядні) повноваження - їх здійснення пов'язане з вирішенням питань місцевого значення, наданням громадських послуг населенню.

Обсяг власних повноважень та умови їх здійснення визначаються в рішенні відповідної сільської, селищної ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення. Перелік власних повноважень досить значний, що обумовлює доцільність їх систематизації, яку можна буде здійснити таким чином (на прикладі сільської, селищної ради):

1) повноваження з представництва та захисту інтересів жителів села, селища, зокрема орган самоорганізації населення може: представляти інтереси жителів села, селища у відповідній сільській, селищній раді та її органах, місцевих органах виконавч влади; вносити у встановленому порядку пропозиції до проектів сільських, селищних програм соц-екон і культурного розвитку

2) повноваження зі сприяння органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам, закладам освіти, культури тощо у виконанні функцій та повноважень, що спрямовані на задоволення потреб жителів села, селища

3) повноваження щодо залучення жителів села, селища до участі у здійсненні завдань та функцій місцевого самоврядування. В цій сфері орган самоорганізації населення: організовує на добровільних засадах участь населення у здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, організовує на добровільних засадах участь жителів села, селища у і заходах щодо охорони пам'яток історії та культури, ліквідації наслідків стихійного лиха, будівництва й ремонту шляхів, тротуарів, об'єктів загального користування

4) повноваження, пов’язанні з наданням органом самооргнізації населення громадських послуг жителям села, селища, а саме: організація допомоги громадянам похилого віку, інвалідам, сім'ям загиблих воїнів, малозабезпеченим та багатодітним сім'ям, а також самотнім громадянам, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування;ведення обліку громадян за віком, місцем роботи чи навчання, які мешкають у межах території діяльності органу самоорганізації населення;

З цього переліку видно, що власні повноваження органу самоорганізації населення носять допоміжний характер, тобто їх реалізація спрямована на сприяння депутатам сільських, селищних рад у виконанні завдань та функцій місцевого самоврядування.

2. Місцеві податки і збори

Місцеві податки і збори — обов'язкові платежі, які згідно з законодавством запроваджуються органами місцевого самоврядування на підпорядкованій їм території і повністю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – платниками є фізичні особи – власники житлової нерухомості (набуває чинності з 01.01.2012р.). Базою оподаткування є площа об’єкта житлової нерухомості і обчислюється органами ДПС. Ставки встановлюються органами місцевого самоврядування в залежності від площі квартири або жилого будинку (1 % та 2,7 %).

2. Збір за місця для паркування транспортних засобів - платниками є юридичні та фізичні особи – підприємці, які проводять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів, які побудовані за кошти місцевого бюджету. Ставки - від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати за 1кв. м площі за кожний день діяльності

3. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (торговий патент)