Основні види злочинів у НГК: 1. Здійснення шахрайських угод з нафтою, газом та їх похідними. 2. Крадіжка вуглеводнів шляхом врізання у магістралі. 3. Незаконна підприємницька діяльність при виробництві та реалізації нафтопродуктів. 4. Привласнення нафтопродуктів. 5. Зловживання при підтриманні запасів держрезерву. 6. Привласнення експортної виручки шляхом здійснення зустрічних закупок в режимі товарообміну. 7. Фальсифікація втрат. 8. Зниження реального обсягу. 9. Переведення активів компаній в офшор та ухилення від сплати податків. 10. Контрабанда Уся система електроенергетики країни це сукупність електростанцій, електричних та теплових мереж, інших об'єктів електроенергетики, об'єднаних загальним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної і теплової енергії. Конструкції ліній електропередач, розподільчі станції, трансформаторні вузли складаються із високоліквідного кольорового і чорного металу. У зв'язку з великим попитом на металеві вироби на ринку прийому вторинної сировини господарство енергетичної галузі перетворилося на об'єкт масових злочинних посягань з боку окремих верств населення, які прагнуть незаконного збагачення шляхом зрізання дротів ліній електропередач, розукомплектування трансформаторних конструкцій, крадіжок обладнання комунальних служб, демонтажу залізобетонних опор електромереж, вирізання фрагментів силових кабелів тощо. У вугільній сфері поширені масові крадіжки вугілля на складах і сховищах, у пунктах відвантаження й розвантаження готової продукції, залізничних лініях, місцях відстоювання вагонів. Крім того, мають місце численні факти викрадання шахтного обладнання, металокріплень, демонтаж транспортерів та інших конструкцій, що містять метал. Дослідження матеріалів кримінальних справ про злочини у нафтогазовій галузі показало, що значна їх кількість порушена за фактами викрадення нафти, газу, газового конденсату та нафтопродуктів шляхом незаконного врізання до магістральних та розподільних трубопроводів. У зв'язку з цим було виявлено, що до чинників, які сприяють крадіжкам, можна віднести недосконалість системи обліку та контролю за обсягами видобутку та відвантаження нафти, наявність шляхів до технологічних вузлів в обхід охоронних постів.
106. Проблеми незаконного обігу радіоактивних речовин.
Ядерні матеріали – матеріали, що містять або здатні ядерні речовини. Радіоактивні речовини – речовини, що випускають іонізуюче випромінювання (в т.ч. і радіоактивні відходи). Незважаючи на велику увагу, яка приділяється як на національному, так і на міжнародному рівнях проблемам протидії НО, на цей час спостерігається певна плутанина у статистичних даних, спричинена відсутністю єдиного підходу до визначення самого терміну «незаконний обіг ядерних та інших радіоактивних матеріалів». Згідно з підходом, застосованим Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) при підготовці фундаментального довідника з питань протидії незаконному обігу ядерних та інших радіоактивних матеріалів, під незаконним обігом розуміють злочинні або несанкціоновані дії по відношенню до ядерних та інших радіоактивних матеріалів, які можуть включати імпорт, експорт, володіння, продаж, постачання, переміщення, використання, зберігання, захоронення або передачу зазначених матеріалів. Починаючи від заснування бази даних МАГАТЕ(1995 р.) на кінець 2011 р. було зареєстровано 2164 підтверджених інциденти з ядерними та радіоактивними матеріалами, з яких 385 було віднесено до Групи І (несанкціоноване володіння та пов’язані з цим злочинні дії), 576 – до Групи ІІ (крадіжки, втрати та пропажі), ще у 16 звітах інциденти були віднесені одночасно до Груп І та ІІ, 1118 інцидентів потрапили до Групи ІІІ (несанкціонована діяльність та пов’язані з нею події). Серед причин, які стають на перешкоді поглибленому аналізу інформації, що надходить до бази даних з незаконного обігу Агентства, відзначають такі проблеми: значні затримки у процесі звітування; непослідовність застосування критеріїв при вирішенні питання щодо необхідності звітувати до БД НО МАГАТЕ.
З 1960х років по 2011 рік були зафіксовані такі типи зловмисного використання ядерних та інших радіоактивних матеріалів: • використання пристрою радіаційного опромінення з метою прихованого опромінення окремих осіб радіоактивним джерелом; • використання пристрою для розпорошення радіоактивності (англ. Radiological Dispersal Device, RDD) з метою розпорошення радіоактивного матеріалу в довкіллі. • отруєння – навмисне розпорошення радіоактивного матеріалу в продуктах та рідинах з метою поглинання такого матеріалу жертвами; • диверсія – напад на ядерно- або радіаційно небезпечний об’єкт з ціллю викликати викид та розпорошення радіоактивного матеріалу. Нормативно-правова база забезпечення енерг.безпеки у світі.
