Комерційні банки виконують такі основні функції:
1. Кредитно-інвестиційна функція здійснюється шляхом перерозподілу коштів, що тимчасово вивільняються у процесі кругообігу фондів підприємств і грошових доходів приватних осіб. Головним критерієм перерозподілу ресурсів є прибутковість їх використання позичальником. Плата за надані й отримані в борг кошти формується під впливом попиту та пропозиції. У результаті відбувається вільне переміщення фінансових ресурсів у господарстві, що відповідає ринковому типу відносин.
2. Значення посередницької функції комерційних банків для успішного розвитку ринкової економіки полягає в тому, що вони зменшують ступінь ризику і невизначеності в економічній системі. Банки залучають кошти, що можуть бути надані в позику, відповідно до потреб позичальників і на основі широкої диверсифікованості своїх активів знижують сукупні ризики власників грошей, розміщених у банку.
3. Стимулююча функція полягає в стимулюванні нагромаджень у господарстві. Адже виступаючи на фінансовому ринку з попитом на кредитні ресурси, банки мають не тільки максимально мобілізувати наявні в господарстві заощадження, а й формувати ефективні стимули до нагромадження коштів, що, в свою чергу, утворюються на основі гнучкої депозитної політики комерційних банків. Створенню гарантій надійності розміщення накопичених ресурсів слугує формування фонду страхування активів банківських установ, депозитів у комерційних банках.
4. Платіжно-розрахункова функція передбачає посередництво в платежах між окремими самостійними суб'єктами. Платіжний механізм – структура економіки, що здійснює «обмін речовин» у господарській системі. Методи платежу поділяються на готівкові і безготівкові. У великому обігу домінують безготівкові платежі і розрахунки. Наявне також велике розмаїття видів безготівкових розрахунків: переказний вексель, банківська тратта, простий вексель, чек.
5. Трансформаційна функція. Комп'ютерна революція мала великий вплив на характер і технологію грошових розрахунків, розвитку набули дві системи автоматизованих розрахунків: «роздрібні» системи електронних розрахунків і міжбанківські системи переказу коштів. Вирішальну роль у функціонуванні системи відіграють комерційні банки з трансформаційною функцією, яка містить декілька напрямів:
– трансформацію ризиків: банки можуть звести ризики своїх вкладників та акціонерів до мінімуму за допомогою диверсифікації активних операцій, створення резервів, диверсифікації відсоткових ставок залежно від ризиковості кредитів, страхування депозитів тощо;
– трансформацію строків: мобілізація значних обсягів короткострокових коштів і їх поповнення, з чого банки одержують можливість спрямовувати їх частину в довгострокові позики та інші довготривалі активи;
– трансформацію капіталу: мобілізуючи великі обсяги дрібних вкладів, банки одержують можливість акумулювати великі обсяги капіталу для реалізації масштабних проектів;
– просторову трансформацію: акумулювання ресурсів з багатьох регіонів і з інших країн, спрямовуючи на фінансування проектів одного регіону, однієї країни, одного об'єкта, що полегшує балансування попиту та пропозиції на грошовому ринку у будь-якому місці світового ринку.
6. Емісійна функція. Однією з важливих функцій банків є їх здатність «робити гроші» – розширювати кредитні ресурси народного господарства, через що банки називають «фабриками кредиту». Надаючи позику під боргові зобов'язання своїх клієнтів, які забезпечені товарно-матеріальними цінностями, що не є грошима, банк зараховує їх на рахунок позичальників і тим створює можливість надходження в обіг нових сум грошей. Отже, дуже важлива роль в економіці країни належить кожному окремому банку, а ще важливіша – всій банківській системі.
Усі функції тісно пов'язані між собою та дають змогу комерційному банку бути органом, що емітує платіжні засоби для обслуговування кругообігу капіталу в процесі виробництва й обміну товарів.