Ціноутворення на депозитні продукти банку

1. маржинальнй аналіз - Для ціноутворення визначають ставку маржинальних витрат, пов’язаних з переходом від одного рівня депозитних ставок до іншого, та порівнюють її з додатковими доходами, які одержить банк від кредитів, наданих за рахунок знову залучених депозитів. Мета – максимізація прибутку банку.

Переваги методу:

} визначення максимально вигідної ставки по депозитам.

} визначення оптимальних обсягів розширення масштабів своїх операцій.

Недоліки методу:

} даний методє дуже трудомістким;

} не враховує ринкову кон’юнктуру та конкурентне оточення

2. ціноутворення на депозити з метою захоплення ринку - Встановлення завищеної відсоткової ставки по депозитах, яке дасть змогу залучити нових клієнтів, доходи від яких по інших банківських послугах перекриють додаткові витрати по залученню коштів. Мета – залучення якомога більшої кількості споживачів банківських послуг

Переваги методу:

} швидкий у розрахунку та не є дуже трудомістким;

} дає змогу нарощувати власну частку ринку банківських послуг

Недоліки методу:

} не враховує витрат пов’язаних із додатковим залученням ресурсів;

} компенсація високих витрат по депозиту іншими доходами від клієнта носить імовірнісний характер і не гарантує прибутковості такої методу.

3. умовне ціноутворення на банківські послуги - Плата за ведення депозитного рахунку (а іноді й інші послуги, що надаються банком даному клієнту) ставиться в залежність від величини балансу по його депозитному рахунку. Мета – мати у розпорядженні якомога більший обсяг ресурсів

Переваги методу:

} утримання значного обсягу депозитних ресурсів;

} дослідження груп клієнтів банку, та визначення особливостей формування ними прибутку

Недоліки методу: потребує додаткових облікових процедур для визначення ціни;

4. престижно-цільове ціноутворення - Впровадження пільгових умов для цільових груп клієнтів, та встановлення дискримінаційних цін по відношенню до малоприбуткових клієнтів. Мета – залучення цільових груп клієнтів для підвищення прибутковості операцій банку.

Переваги методу:

} можливість залучення цільових груп клієнтів зі значними потребами в банківських послугах.

} відсіювання клієнтів робота з якими є нерентабельною.

Недоліки методу: ігнорування факторів собівартості надаваних послуг.

5. ціноутворення на депозити в контексті партнерства з клієнтом - Встановлення більш прийнятних цін для клієнтів, які користуються певним набором послуг даного банку, а не однією послугою. Мета – утримання власної частки ринку банківських послуг та спонукання клієнтів обслуговуватися виключно в даному банку.

Переваги методу:

} вбереження власних клієнтів від конкурентів;

} розширення спектру власних послуг серед вже завойованих клієнтів.

Недоліки методу:

} ігнорування витратної складової ціноутворення;

} частіше за все даний метод веде не до пошуку нових клієнтів, а лише до роботи з уже існуючими.

Фактори впливу на рівень депозитної ставки

Ø попит і пропозиція коштів на ринку;

Ø рівень ліквідності банку;

Ø структура та умови формування вкладу;

Ø правила обліку й оподаткування доходів.

Ø реальні темпи економічного зростання в країні;

Ø очікуваний рівень інфляції протягом періоду розміщення коштів;

Ø ризик неповернення коштів, що пов’язується з конкретною банківською установою.

Визначення майбутньої вартості грошей (FV)|:

FV = PV (1 + i/100)ⁿ, де

PV – теперішня вартість інвестицій;

i – процентна ставка (річна, %);

n – кількість періодів вкладання коштів (роки).

Вартості кожної складової ресурсів:

r_ni = r_i / (1 – NOR_i), де

r_ni – повна вартість депозитного ресурсу і-го виду;

r_i – відсоткова ставка за ресурсом і-го виду;

NOR_i – норматив обов’язкового резервування для ресурсу і-го виду (якщо норми обов’язкових резервних вимог диференційовані).